-
81 ручнік
-
82 сулық
ручник, рушник; полотенце для вытирания рук; дождевик -
83 выдёргивать
-ся, выдергать, -ся и выдернуть, -ся виривати, -ся, вирвати, -ся, висмикати, -ся, висмикнути, -ся, вискубати, -ся, вискубти, -ся, микати, вимикати. [Вирвати зуб. Висмикнути нитку. Ячмінь такий маленький, що косою не зачепиш,- доводиться микати]. Быстро выдёргивать, выдернуть - вишморгувати, вишморгнути. В-ать нитки из ткани - висотувати, висотати, вистріпувати, вистріпати, виторочувати, виторочити, висмикати, висмикати. [Висотала намітку (канву). Виторочила рушник, тепер можна торочки в'язати. Тут підрубиться, а з цього боку висотається,- будуть торочки]. В-ать льон, коноплю - брати, побрати, вибрати. Выдерганный - висмиканий, вимиканий, висотаний, вискубаний. Выдернутый - вирваний (напр. зуб), витягнений, витягнутий, висмикнутий, вискубнутий.* * *несов.; сов. - в`ыдернуть и в`ыдергатьвисми́кувати и висмика́ти, висмикати и висмикнути и мног. повисми́кувати и повисмика́ти; ( вырывать) вирива́ти, ви́рвати и мног. повирива́ти; ( вытягивать) витяга́ти и витя́гувати, ви́тягти и ви́тягнути и мног. повитяга́ти и повитя́гувати; (лён, коноплю) вибира́ти, ви́брати и мног. повибира́ти -
84 дотягиваться
дотянуться1) (доставать до чего-либо) допинатися, доп'ястися, допнутися, дотягатися, дотягтися до кого, чого. [Пнеться, пнеться, та й допнулося ручкою до квітки. Насилу дотяглася рукою до кілка, та й почепила рушник];2) см. Дотаскиваться.* * *несов.; сов. - дотян`утьсядотяга́тися и дотя́гуватися, дотягти́ся и дотягну́тися -
85 закатывать
закататьI. 1) см. Укатывать;2) (во что-л. катя) закачувати, закачати, що в що. [Сорочку попирскай, згорни щільно і закачай тісно в рушник, щоб була вогка до прасування];3) (в раскатанное тесто) заліплювати, заліпити що в корж; загортати, загорнути коржем. [Заліпи шинку в корж і засунь у піч, хай печеться];4) куда (заключать, ссылать) - завдавати, завдати, запро(в)торювати, запро(в)торити кого куди. [Завдано його до в'язниці аж на чотири роки. Його завдадуть (или запроторять) на Сибір, бо він душогуб]:5) -тать розгами, плетьми на смерть - закатувати, забити, зашмагати кого різками, нагаями на смерть.II. Закатывать, закатить -1) зака[о]чувати, закотити. [Закотила клубок аж під піч];2) укочувати, укотити; (только экипаж) заточувати, заточити, (о мн.) позаточувати. [Укотили барило в льох. Ой, де-ж твої, Нечаєнку, кованії вози? Під містечком Берестечком заточені в лози (Дума). Вози у возівню позаточував];3) -ть глаза под лоб - заводити, завести (закотити) очі вгору (під лоба), пускати, пустити очі під лоба. [Завела очі вгору і вхопилася за лівий бік - тільки не крикне (М. Вовч.). Співаючи пускав очі під лоба];4) (розог, плетей) сипати, усипати кому. [Усипано йому двадцять і п'ять]. Закаченный - закочений; укочений, заточений.* * *I несов.; сов. - закат`ать1) (завёртывать, обматывать во что) загорта́ти, загорну́ти, -горну́, -го́рнеш и мног. позагорта́ти2) ( засучивать) засу́кувати, засука́ти и и мног. позасу́кувати, зака́чувати, закача́ти и мног. позака́чувати, зако́чувати, закоти́ти и мног. позако́чувати; (катая, сворачивать) згорта́ти и зго́ртувати, згорну́ти и мног. позгорта́ти и позго́ртувати3) ( укатывать) укочувати, укоти́ти (укочу́, уко́тиш); ( дорогу) уторо́вувати и торува́ти, уторува́ти4) ( в тюрьму) запрото́рювати, -рюю, -рюєш, запрото́рити5) ( утомлять катанием) сто́млювати (-люю, -люєш) ката́нням, стоми́ти (-млю́, -миш) ката́нням, утомля́ти ката́нням, утоми́ти ката́нням; сов. заката́тиII несов.; сов. - закат`ить1) зако́чувати, закоти́ти и мног. позако́чувати; ( вкатывать) уко́чувати, укоти́ти; ( повозку) зато́чувати, заточи́ти, -точу́, -то́чиш\закатыватьть глаза́ — зако́чувати, закоти́ти о́чі
2) (сов.: уехать) покоти́ти, чкурну́ти; помча́ти, пої́хати, -ї́ду, -ї́деш3) (устраивать, делать что-л.) улашто́вувати, улаштува́ти; сов. утну́ти и утя́ти (утну́, утне́ш), устругну́ти, учи́стити (учи́щу, учи́стиш), ушква́рити, уджиґну́ти; ( учинять) учиня́ти, учини́ти (учиню́, учи́ниш)4) ( сильно ударять) улі́плювати, уліпи́ти (уліплю́, улі́пиш) (кому що), затопля́ти и зато́плювати, затопи́ти, -топлю́, -то́пиш -
86 простилать
простлать простеляти, простелити (-лю, -лиш), простилати, прослати (- стелю, -леш), простирати, простерти, про[роз]кидати, про[роз]кинути, (о мн.) попростеляти, попростилати що. [Неначе хто простелив од порога білий рушник (Неч.-Лев.). Простер їм на лаву простирало біле (Гн. I). Прокинувши на полу ряднину, лягла (Мирн.)]. Простланный - простелений, просланий, простертий, про[роз]кинутий. -ться - простелятися и стелитися, простелитися (-люся, -лишся), простилатися, слатися (стелюся, стелешся), прослатися, послатися, простягатися, простягтися, бути простеленим, посланим. [Острів простелився на морі, як старий гобелен (Коц.). З другого боку простягався степ (Грінч.). Шлях слався степом у село].* * *несов.; сов. - простл`ать и простел`итьпростила́ти и простеля́ти, простеля́ти и просла́ти, попростила́ти, попростеля́ти -
87 протягиваться
протянуться1) (простираться) простягатися, простягтися, протягатися, протягтися, (вытянуться) вистягатися, вистягтися, витягатися, витягтися. [Простяглась та й лежить (Номис). Довгі тіні простягаються через майдан (Л. Укр.). Долина простяглась сюди й туди (Тесл.). За ним простяглась біла стежка, наче хто простелив од порога білий рушник (Неч.-Лев.). Сотні кривавих рук простяглися (Коцюб.). Та балка витяглась ік Абрамівці (Верхньодніпр.)];2) простягтися; см. Протянуть ноги (Протягивать 1);3) (продлиться) протягтися, протривати, (затянуться) проволоктися, продлятися. [Це діло проволоклось до Різдва (Звяг.)]. Дурная погода -нется до конца месяца - негода протриває до кінця місяця. Это дело -нется до Рождества, -нется ещё долго - ця справа (це діло) протягнеться до Різдва, проволочеться ще довго.* * *несов.; сов. - протян`уться1) протяга́тися и протя́гуватися, протягти́ся и протягну́тися2) ( простираться) простяга́тися, простягти́ся и простягну́тися и попростяга́тися3) ( вытягиваться) витягатися и витя́гуватися, ви́тягтися и ви́тягнутися и повитяга́тися и повитя́гуватися, простяга́тися, простягти́ся и простягну́тися и попростяга́тися4) (несов.: продлиться) протягти́ся, протрива́ти5) страд. (несов.) протяга́тися, протя́гуватися; простяга́тися; протяга́тися, протя́гуватися, затяга́тися, затя́гуватися; зволіка́тися; протяга́тися, протя́гуватися -
88 Подножки
плат подстилаемый под ноги венчаемых) рушник (-ка). -
89 Посиделочный
-лковый досвітчаний. [Цей рушник - досвітчана моя робота]. -
90 man·tuk·o
ручное полотенце, рушник (= manviŝilo); ср. tualettuko. -
91 crash
I [kræʃ] 1. n1) гу́ркіт; тріск2) крах, банкру́тство3) катастро́фа, ава́рія2. v1) па́дати; вали́тися з трі́ском (гу́ркотом) (часто crash through, crash down)2) розби́ти; розтрощи́ти3) зазна́ти ава́рії4) зазна́ти кра́ху, розори́тися3. advз гу́ркотом, з трі́скомII [kræʃ] nthe stone came crash through the window — ка́мінь з трі́ском влеті́в у вікно́
суро́ве полотно́ (для рушників і т.ін.) -
92 stand
[stænd] 1. v ( past і p. p. stood)1) стоя́тиto stand in smb.'s light — за́стувати кому́сь; перен. перешкоджа́ти, стоя́ти на чиє́мусь шляху́
to stand in one's own light — шко́дити само́му собі́
to stand on end — стоя́ти ди́бки ( про волосся)
2) бу́ти розташо́ваним; перебува́ти3) ста́вити, поміща́ти4) стоя́ти на мі́сці; стоя́ти, не працюва́ти5) зупиня́тися (звич. stand still)6) трима́тися; бу́ти стійки́м (міцни́м); ви́стоятиto stand fast — сті́йко трима́тися
this colour will stand — ця фа́рба не ви́линяє
7) витри́мувати, зно́сити; терпі́ти, зазнава́тиto stand fire військ. — ви́стояти під вогне́м
I can't stand him — я не мо́жу терпі́ти його́
8) перебува́ти в пе́вному ста́ніto stand alone — 1) бу́ти само́тнім 2) бу́ти видатни́м (непереве́ршеним)
to stand aloof — трима́тися о́сторонь (віддалі́к)
to stand clear — відійти́
9) мор. іти́, трима́ти курс10) пригоща́ти, частува́тиto stand treat — заплати́ти за частува́ння
to stand a dinner — пригости́ти обі́дом
11) залиша́тися (бу́ти) чи́нним (ді́йсним)12) займа́ти пе́вну пози́цію; посіда́ти (займа́ти) пе́вне мі́сце (стано́вище)13) бу́ти завви́шки, ма́ти висоту́he stands six feet three — його́ зріст 6 фу́тів 3 дю́йми
•- stand away
- stand back
- stand behind
- stand between
- stand by
- stand down
- stand for
- stand in
- stand off
- stand on
- stand out
- stand over
- stand to
- stand up
- stand up for
- stand up to••how do matters stand? — як (іду́ть) спра́ви?
to stand by one's friend — бу́ти ві́рним дру́гом
to stand on one's own bottom — бу́ти незале́жним; поклада́тися ті́льки на се́бе
stand and deliver! — ру́ки вго́ру!
to stand one in good stead — бу́ти кори́сним, знадоби́тися
to stand to lose — іти́ на немину́чу пора́зку
to stand to reason — бу́ти очеви́дним (ясни́м) для ко́жного
2. nto stand to win — ма́ти всі ша́нси на ви́граш
1) сті́йка; підста́вка; пі́дпі́рка; штати́в; консо́льtowel stand — ві́шалка для рушникі́в
2) сто́лик ( журнальний)3) ларьо́к, кіо́ск; прила́вок4) стенд; устано́вка для ви́пробуванняcontrol stand — пульт управлі́ння
5) естра́да6) трибу́на ( на стадіоні)7) ка́федра8) амер. юр. мі́сце сві́дка в суді́9) мі́сце, пози́ція10) то́чка зо́ру11) стоя́нка ( автомобілів тощо)12) військ. пост13) зупи́нка, па́уза14) театр. мі́сце гастро́льних ви́ступів15) здивува́ння, зніякові́ння16) відсто́ювання17) с.-г. урожа́й на ко́рені18) тех. стани́на -
93 towel-horse
['tauəlhɔːs]nві́шалка для рушникі́в -
94 dvielis
ширинка; полотенце; утиральник; убрус; рушник; утирка -
95 kąpielowy
[кõпельови]adjręcznik / kostium kąpielowy — купальний рушник / купальний костюм (купальник)
-
96 ręcznik
[рĕчнік]m -
97 полотенце
1. face towel2. towelмахровое, мохнатое полотенце — Turkish towel
Синонимический ряд:утиральник (сущ.) рушник; рушнике; утиральник; утирка; утирке; утирку -
98 ручник
-
99 krāsotāja ota
-
100 ręcznik
ч рушник
См. также в других словарях:
рушник — ширинка, рушничок, утиральник, полотенце, утирка Словарь русских синонимов. рушник см. полотенце Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова … Словарь синонимов
РУШНИК — РУШНИК, рушница и пр. см. рука. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
РУШНИК — РУШНИК. см. ручник2 и ручник3. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
РУШНИК — (укр.), ручник (бел.), полотенце у восточных славян, обычно с вышитым или тканым узором … Этнографический словарь
рушник — (укр.), ручник (бел.), полотенце у восточных славян, обычно с вышитым или тканым узором … Энциклопедия «Народы и религии мира»
Рушник — Украинские рушники Рушник расшитое декорат … Википедия
Рушник — (укр.), ручник (бел.), полотенце у восточных славян, обычно с вышитым или тканым узором … Этнографический словарь
рушник — м. местн. Полотенце (обычно вышитое). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
рушник — рушник, рушники, рушника, рушников, рушнику, рушникам, рушник, рушники, рушником, рушниками, рушнике, рушниках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
Рушник — (укр.), Ручник (бел.) полотенце у восточных славян, обычно с вышитым или вытканным узором. Рушниковый головной убор полотнище, обертываемое вокруг головы (см. Повойник). (Энциклопедия моды. Андреева Р., 1997) … Энциклопедия моды и одежды
рушник — рушн ик, а (полотенце) … Русский орфографический словарь