-
1 вращательный
обкружний, коловоротний, кружальний. [Обкружні рухи сонця]. Вращательно - обертнем. [Так мені обертнем хата і ходить, - казав слабий]. Срв. Вращающий.* * *оберта́льний -
2 движение
1) рух, хід (р. ходу). [Життя - то вічний рух. Море-море, без краю просторе, руху повне і разом спокою! (Л. Укр.). Громадський рух. Хід небесних планет];2) (проявление -ния, жест) рух, порух, мах. [Її рухи зробилися жвавими, нервовими (Коцюб.). Звичним порухом торкнувсь держака від кинжала. Інтимний порух душі (Єфр.). Кинув зручним махом на плечі пальто (Неч.-Лев.)]. Он весь в движении (фамил.) - движки його всього беруть. Движение рефлекторное (невольный жест) - відрух. Сделать быстрое движение к чему - порватися до чого. [Порвався бігти (Крим.)]. Делать, сделать быстрое судорожное движение ногою - дриґати, -ся, дриґнути, -ся, дриґонути. Быстрое судорожное движение ногою - дриґання;3) движение многих одушевл. предметов - рух, ворушня, руханина. Движение суетливое - метушня. [Метушня в хаті зчинилася: всі метушаться, не знають, що почати. Ворушня, гамір, крик, біганина (Франко)];4) (волнение, смута) розрух, ворохобня;5) движение вперёд (о культуре = прогресс) - поступ. [Шляхом вічного поступу]; (к известной цели) прямування, простування, хід (р. ходу) до чого. [Невпинний хід до кращих форм життя (Єфр.)]. Дать делу движение - дати справі хід, зрушити справу. Дело лежит без движения - справа не рушає наперед, (диал.) діло лежить (в суді) без подвигу;6) прийти в движение (зашевелиться) - заворушитися. [В корчмі все заворушилося; жид утік; горілка булькотіла на землю]. Привести в движение - двигнути, зворухнути, пустити в рух.* * *1) рух, -у; ( к известной цели) прямува́ння; ( перемещение) посува́ння2) (телодвижение, жест) рух, по́рух, -у -
3 лёгкий
и -гок1) легкий (-ка, -ке). [Паляниця легка, добре випечена (Звин.)]. -кий как перо легкий як пір'їна, легкий як пух. -кий груз, багаж - легкий вантаж, багаж. -кий мусор, горн. - штиб (-бу). -кая почва - легкий ґрунт, перегній (-ною); пухка земля. Да будет ему земля -ка! (о покойнике) - хай йому земля пером! Нехай йому земля легка! Легко йому лежати, пером землю держати (Номис). -кая кавалерия - легка кіннота. -кое войско - легке військо. -кая атлетика - легка атлетика. -кое орудие - легка гармата. -кое ружьё - легка рушниця;2) (малый, незначительный слабый и т. п.) легкий, легенький, невеликий, невеличкий, незначний. -кая проседь - легенька сивина. С -кою проседью - сивуватий, підсивий, шпакуватий. -кие морщины - легенькі (неглибокі) зморшки. -кий ветерок - легенький вітерець, (зефир) легіт (-готу). [У віконце вливається легіт майовий (Л. Укр.)]. -кий порыв ветра - легенький подув (подих) вітру. -кий дымок - легенький, ріденький димок (-мку). -кий морозец - легенький (невеличкий, маленький) морозець. -кий туман, -кая тучка - легкий (легенький) туман, легка (ріденька, прозора) хмарка. [Над долинами стоїть сизий, легкий туман (Неч.-Лев.)]. -кое наказание - неважка (легка) кара. -кая вина - неважка провина. -кий вздох, стон - легеньке зідхання, легенький стогін. -кий смех послышался среди публики - тихий (легенький) сміх почувся серед публіки. -кая улыбка - легенька усмішка. -кий стук, шум - тихий стукіт (гомін). -кий сон - легкий, некріпкий сон. У него -кий сон - він некріпко (нетвердо, чутко, чуйно) спить. -кое движение - легкий (легенький, незначний) рух. С -кою иронией - з легкою (легенькою) іронією. На её лице вспыхнула -кая краска - обличчя в неї (їй) трохи зашарілося (спалахнуло легеньким рум'янцем). -кая поступь, -кий шаг - легка хода. -кий огонь - повільний (легкий) огонь. -кая боль, болезнь, простуда, усталость, рана - легкий біль, легка хороба (застуда, втома, рана). -кий озноб, жар - легкий (невеличкий) мороз (жар). У него -кий озноб, жар - його трохи морозить, у його маленький (невеличкий) жар. -кие роды - неважке (легке) родиво, неважкі (легкі) родини (зап. пологи). -кое лекарство - делікатні (м'які) ліки. Слабит -ко и нежно - проносить м'яко й делікатно. -кие средства, меры - м'які засоби (заходи). -кий характер - м'яка (нетяжка, несувора, лагідна) вдача. -кое сердце - м'яке серце. -кий табак - легкий (неміцний, панський) тютюн. -кое вино, пиво - неміцне (легке) вино, пиво. -кий раствор - неміцний розчин. -кий напиток - легкий напій. -кий запах - легкий, тонкий пах (дух). -кие духи, ароматы - легкі (неміцні) пахощі;3) (необременительный) легкий, необтяжливий, невтяжливий, (о пище: удобоваримый) легкостравний, стравний. [Хліб глевкий, на зуби легкий (Номис)]. -кая должность, -кие обязанности - легка (невтяжлива) посада, необтяжливі обов'язки. -кий труд - легка праця, (осудительно) легкий хліб. Зарабатывать -ким трудом - заробляти легкою роботою, легкобитом. [Сіяти грішми, що заробляв я легкобитом (Кониськ.)]. -кий хлеб - легкий (незагорьований) хліб. -кая жизнь - легке життя, життя в достатках, в розкошах, легкий хліб. Он привык к -кой жизни - він звик до легкого життя, до легкого хліба, він логкобитом вік звікував (Кониськ.). -кий обед, завтрак, ужин - легка (стравна, делікатна) їжа, легка страва, легкий (делікатний) обід (сніданок), легка (делікатна) вечеря; срвн. Тонкий. -кая закуска - легка (легенька) перекуска. -кий воздух - легке, рідке повітря; свіже повітря;4) (нетрудный) легкий, неважкий, (простой) простий, немудрий. -кое дело - легка (немудра, неважка) справа (робота). -кое ли дело! - легко сказати! то не жарт! -кое для понимания изложение, доказательство - виклад, доказ зрозумілий, (иногда) розумний. -кая фраза, задача - легке речення, завдання. -кий слог - легка мова. Этот писатель отличается -ким слогом - у цього письменника легка мова, видко легку мову. -кий стих - легкий вірш. -кий экзамен, -кое испытание - легкий іспит. -кий танец - легкий (неважкий) танець (-нця). Он упивался -ким успехом - він п'янів з легкого успіху. -кая добыча - легка здобич;5) (весёлый) легкий, легенький, веселий, (поверхностный) поверховний, побіжний, легкобіжний, (ветреный) полегкий. -кая жизнь - легке (безжурне) життя. -кая шутка - легенький жарт. -кая радость, -кое настроение - безхмарна радість, безхмарний настрій. -кое отношение к своим обязанностям - легковаження своїми обов'язками. -кое знакомство с чем-л., -кое понятие о чём-л. - побіжне (поверховне, поглибоке) знання чогось (справи, предмету), мала тяма в чомусь. -кий ум - неглибокий (легкобіжний) розум. -кое увлечение - легкобіжне (скороминуще, неглибоке) захоплення. Чувство женское -ко - жіноче почуття полегке (неглибоке, непостійне). -кий характер - неглибока вдача; м'яка (лагідна) вдача. -кий человек - неглибока (легкодумна) людина, полегка людина. -кий взгляд на вещи - поверховне (легковажне) ставлення до справ. -кое обращение в обществе - вільне, невимушене поводження в товаристві. С ним -ко и горе - з ним і лихо не страшне. -кие движения - легкі, вільні (невимушені) рухи. -кий голос - вільний (плавкий) голос. -кая музыка - легка (неповажна) музика. -кое чтение, -кая литература - легке читання, легка лектура; (изящная) красне письменство; (эротическ.) лектура (письменство) про кохання, еротична лектура, еротичне письменство;6) (легкомысленный, ветренный) полегкий, легковажний, легкодумний. -кого поведения девица - полегка дівчина, дівчина легких звичаїв. Искательница, любительница -ких приключений - охоча до легких романтичних пригод, охоча легко поромансувати, романсова авантурниця. -кие нравы - полегкі, вільні звичаї. Пьеса, произведение, музыка -кого содержания, тона - п'єса (твір, музика) легкого змісту, тону;7) (быстрый, расторопный) легкий, швидкий, прудкий, меткий, жвавий, моторний. [Ота смілива, метка Катря (М. Вовч.). Жвавий, як рибка в річці (Номис)]. -кий на ногу - швидкий (прудкий, легкий) на ноги. -кий на подъём - рухливий, ворушкий. -кий на ходу - (о машине) легкий у роботі, (об экипаже колесн.) легкий, розкотистий, котючий, бігкий, (о санях, лодке) легкий, плавкий; срвн. Легкоходный. [Легкий човен (Полт.)]. -кий на кулак (драчливый) - битливий, швидкий на кулак (до бійки). -кий на руку (удачливый) - легкий на руку. С -кой руки - з легкої руки. [З щирого серця та з легкої руки дідусь дарував (Кониськ.)]. Он -гок на руку - у його легка рука, він добрий на почин. [Кароокий чоловік - добрий на почин (Мирг.)]. Делать на -кую руку - робити абияк (на спіх, на швидку руку, на швидку руч). Работа на -кую руку - швидка робота. [Швидкої роботи ніхто не хвалить (Номис)]. -кий на слёзы - тонкосльозий, (сущ.) тонкослізка. -кий на язык - а) язикатий, слизькоязикий; б) говіркий, балакучий, балакливий. -гок на помине - про вовка помовка, а вовк і в хату (Приказка). -кая кисть - легкий пензель (-зля);8) (негромоздкий, стройный) легкий, стрункий. -кая колокольня, беседка, колонна - легка (струнка) дзвіниця, альтанка, колона. -кие украшения - легкі оздоби. Более -кий, наиболее -кий - легший, найлегший и т. д. [Але Олеся була легша на скоки (Н.-Лев.)]. Становиться более -ким - см. Легчать. Довольно -кий - досить легкий, легенький и т. д. - см. Лёгонький.* * *легки́й и ле́гкийлёгкая рука́ у кого́ — легка́ рука́ в ко́го, легки́й на ру́ку хто
с лёгкой руки́ чьей — з легко́ї руки́ чиє́ї
-
4 нервный
1) анат. - нервовий. [Нервова тканина (Троян.)]. -ное волокно - нервове волоконце, нервова волокнин(к)а. -ная оболочка - нервова оболонка, неврилема. -ные окончания - нервові кінчики. -ная система - нервова система. -ный узел, -ное утолщение - нервовий ґудзь, ґанґлій. -ные центры - нервові центри (осередки);2) мед. - нервовий. -ная боль - нервовий біль. -ный больной - нервово-хворий, нервовий хворий, хворий на нерви. Лечебница для -ных больных - лікарня для нервово-хворих (для хворих на нерви). Врач по - ным болезням - лікар (від) нервових х(в)ороб. -ное заболевание - а) (процесс) - нервове захворювання (оконч. захворіння); б) (болезнь) нервова х(в)ороба. -ный припадок - нервовий напад, нервова атака. -ное расстройство, страдание - знервування, знервовання, нервовий розстрій (-рою), нервове страждання, невропатія;3) фармак. - нервовий. -ные средства - нервові ліки;4) (о свойстве характера) нервовий, (диал.) нервений, (устар.) нервний, нервозний. [Чесний, сміливий, дуже нервовий на вдачу (Н.-Лев.). Її рухи зробилися жвавими, нервовими (Коцюб.). Нервовим холодом полоскала його згадка про роботу (Ле). Дід був дуже нервений (Звин.). «А чи не правду говорю?» - «Розуміється, що неправду!» - з нервним притиском відказала Целя (Франко). Старий був нервний і сердитий (Н.-Лев.). Безсилий, нервозний П'єро кусає свою подушку (Р. Край)].* * *нерво́вий -
5 неторопливый
непоспішний, непоспішливий, не(с)квапливий, несквапний, непоквапний, нехапливий, непохапливий, непохопливий, непохіпний, (медленный) повільний, (с)проквільний, (медлительный) повільний. [Парубок поважний, непоспішний (Грінч.). Рухи його були повільні й повні рішучости (Корол.)].* * *неквапли́вий, неква́пний, несква́пний, несквапли́вий, непоспі́шливий, непоспішний, непоква́пливий, непоква́пний; нехапли́вий; ( неспешный) неспішний
См. также в других словарях:
Рухи — Село Рухи რუხი Страна ГрузияГрузия … Википедия
Рухи аль-Хатиб — (араб. روحي الخطيب, 1914 1994) был мэром Восточного Иерусалима с 1957 по 1994 год. Его срок полномочий официально закончился 29 июня 1967 года, на следующий день после аннексии Восточного Иерусалима Израилем. Израильские власти объявили о… … Википедия
рухи — с. 1. Рух (1) белән бәйләнешле; киресе: матди 2. Кешенең эчке дөньясы, рухы белән бәйләнешле … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
Сарыалп, Рухи — Рухи Сарыалп Личная информация Пол: мужской Полное имя: Рухи Сарыалп Оригинальное имя: тур. Ruhi Sarıalp Гражданство … Википедия
Аннаев, Рухи Гусейнович — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Аннаев. Рухи Гусейнович Аннаев Дата рождения: 11 (24) января 1911(1911 01 24) Место рождения: Самарканд Дата смерти … Википедия
Халиди Рухи — Халиди, аль Халиди Рухи (полное имя ≈ Рухи ибн Мухаммед Ясин ибн Мухаммед Али аль Халиди) (1864, Иерусалим, ≈ 1913, Стамбул), палестинский арабский просветитель, литературовед, историк, государственный деятель. Изучал право в Стамбуле, где… … Большая советская энциклопедия
Аннаев, Рухи Гусейнович — [р. 11(24) янв. 1909] сов. ученый, специалист в области металлофизики и магнитологии, акад. АН Туркмен. ССР (с 1951). Чл. КПСС с 1956. По окончании в 1936 Моск. ун та преподавал там; в 1941 45 в Ашхабад. педагогич. ин те. В 1949 51 директор… … Большая биографическая энциклопедия
коливальні рухи земної кори — колебательные движения земной коры oscillatory movements of the Earth’s crust; warping movements, oscillatory movements *Oszillationsbewegungen, Schwingungungsbewegungen der Erdrinde повільні плавні безперервні вертикальні переміщення мас… … Гірничий енциклопедичний словник
епейрогенічні рухи — эпейрогенические движения, эпейрогенез epeirogenetic movements, epeirogenesis *epeirogenetische Bewegungen, epirogene Bewegungen безперервні повільні підняття й опускання земної кори, які зумовлюють утворення форм рельєфу планетарного порядку … Гірничий енциклопедичний словник
Рухин Евгений Львович — (1943 1976), живописец. Один из лидеров ленинградского «неофициального искусства», одновременно участник основных акций московских «неформалов» (в том числе «бульдозерной выставки», 1974). Создавал в духе поп арта живописные композиции с… … Энциклопедический словарь
психопатия — Рухи яктан какшау, психик нормаль булмау … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
