рон

сокр. от регистр общего назначения

сокр. от регистр общего назначения

техн. пиро́н (вкладыш, штырь)

іронічний. Иронически - іронічно.

* * *

іронія, насміх (-ху). [Говорили компліменти з легким насміхом (Н.-Лев.)].

* * *

над кем іронізувати з кого, глузувати з кого.

* * *

зоол. ворон (ум. воронець) (р. -нця), крук, (диал. крюк), (редко) крумкач. [По козакові чорний воронець кряче].

* * *

воронів [Як воронове крило], круків, кручий, (редко) крумкачів (ж. р. -чева).

* * *

комічний, (для смеха) посміховий, сміховинний. [Старшина допитує Риндичку, і ся комічна сцена викликає багато веселих іронічних уваг (Грінч.). Казки посміхові (Куліш)]. -ский актёр - комічний акте[о]р, комік. -ский автор - комедійний автор, автор комедій. -ское произведение - комічне писання, сміховин(к)а. -ский стихотворец - поет-комік, поет-гуморист. -ская старуха - комічна стара (бабунька), акторка на характерні ролі. -ская опера - комічна опера. -ское положение (в драме) - комічне становище.

* * *

и -гок

1) легкий (-ка, -ке). [Паляниця легка, добре випечена (Звин.)]. -кий как перо легкий як пір'їна, легкий як пух. -кий груз, багаж - легкий вантаж, багаж. -кий мусор, горн. - штиб (-бу). -кая почва - легкий ґрунт, перегній (-ною); пухка земля. Да будет ему земля -ка! (о покойнике) - хай йому земля пером! Нехай йому земля легка! Легко йому лежати, пером землю держати (Номис). -кая кавалерия - легка кіннота. -кое войско - легке військо. -кая атлетика - легка атлетика. -кое орудие - легка гармата. -кое ружьё - легка рушниця;

2) (малый, незначительный слабый и т. п.) легкий, легенький, невеликий, невеличкий, незначний. -кая проседь - легенька сивина. С -кою проседью - сивуватий, підсивий, шпакуватий. -кие морщины - легенькі (неглибокі) зморшки. -кий ветерок - легенький вітерець, (зефир) легіт (-готу). [У віконце вливається легіт майовий (Л. Укр.)]. -кий порыв ветра - легенький подув (подих) вітру. -кий дымок - легенький, ріденький димок (-мку). -кий морозец - легенький (невеличкий, маленький) морозець. -кий туман, -кая тучка - легкий (легенький) туман, легка (ріденька, прозора) хмарка. [Над долинами стоїть сизий, легкий туман (Неч.-Лев.)]. -кое наказание - неважка (легка) кара. -кая вина - неважка провина. -кий вздох, стон - легеньке зідхання, легенький стогін. -кий смех послышался среди публики - тихий (легенький) сміх почувся серед публіки. -кая улыбка - легенька усмішка. -кий стук, шум - тихий стукіт (гомін). -кий сон - легкий, некріпкий сон. У него -кий сон - він некріпко (нетвердо, чутко, чуйно) спить. -кое движение - легкий (легенький, незначний) рух. С -кою иронией - з легкою (легенькою) іронією. На её лице вспыхнула -кая краска - обличчя в неї (їй) трохи зашарілося (спалахнуло легеньким рум'янцем). -кая поступь, -кий шаг - легка хода. -кий огонь - повільний (легкий) огонь. -кая боль, болезнь, простуда, усталость, рана - легкий біль, легка хороба (застуда, втома, рана). -кий озноб, жар - легкий (невеличкий) мороз (жар). У него -кий озноб, жар - його трохи морозить, у його маленький (невеличкий) жар. -кие роды - неважке (легке) родиво, неважкі (легкі) родини (зап. пологи). -кое лекарство - делікатні (м'які) ліки. Слабит -ко и нежно - проносить м'яко й делікатно. -кие средства, меры - м'які засоби (заходи). -кий характер - м'яка (нетяжка, несувора, лагідна) вдача. -кое сердце - м'яке серце. -кий табак - легкий (неміцний, панський) тютюн. -кое вино, пиво - неміцне (легке) вино, пиво. -кий раствор - неміцний розчин. -кий напиток - легкий напій. -кий запах - легкий, тонкий пах (дух). -кие духи, ароматы - легкі (неміцні) пахощі;

3) (необременительный) легкий, необтяжливий, невтяжливий, (о пище: удобоваримый) легкостравний, стравний. [Хліб глевкий, на зуби легкий (Номис)]. -кая должность, -кие обязанности - легка (невтяжлива) посада, необтяжливі обов'язки. -кий труд - легка праця, (осудительно) легкий хліб. Зарабатывать -ким трудом - заробляти легкою роботою, легкобитом. [Сіяти грішми, що заробляв я легкобитом (Кониськ.)]. -кий хлеб - легкий (незагорьований) хліб. -кая жизнь - легке життя, життя в достатках, в розкошах, легкий хліб. Он привык к -кой жизни - він звик до легкого життя, до легкого хліба, він логкобитом вік звікував (Кониськ.). -кий обед, завтрак, ужин - легка (стравна, делікатна) їжа, легка страва, легкий (делікатний) обід (сніданок), легка (делікатна) вечеря; срвн. Тонкий. -кая закуска - легка (легенька) перекуска. -кий воздух - легке, рідке повітря; свіже повітря;

4) (нетрудный) легкий, неважкий, (простой) простий, немудрий. -кое дело - легка (немудра, неважка) справа (робота). -кое ли дело! - легко сказати! то не жарт! -кое для понимания изложение, доказательство - виклад, доказ зрозумілий, (иногда) розумний. -кая фраза, задача - легке речення, завдання. -кий слог - легка мова. Этот писатель отличается -ким слогом - у цього письменника легка мова, видко легку мову. -кий стих - легкий вірш. -кий экзамен, -кое испытание - легкий іспит. -кий танец - легкий (неважкий) танець (-нця). Он упивался -ким успехом - він п'янів з легкого успіху. -кая добыча - легка здобич;

5) (весёлый) легкий, легенький, веселий, (поверхностный) поверховний, побіжний, легкобіжний, (ветреный) полегкий. -кая жизнь - легке (безжурне) життя. -кая шутка - легенький жарт. -кая радость, -кое настроение - безхмарна радість, безхмарний настрій. -кое отношение к своим обязанностям - легковаження своїми обов'язками. -кое знакомство с чем-л., -кое понятие о чём-л. - побіжне (поверховне, поглибоке) знання чогось (справи, предмету), мала тяма в чомусь. -кий ум - неглибокий (легкобіжний) розум. -кое увлечение - легкобіжне (скороминуще, неглибоке) захоплення. Чувство женское -ко - жіноче почуття полегке (неглибоке, непостійне). -кий характер - неглибока вдача; м'яка (лагідна) вдача. -кий человек - неглибока (легкодумна) людина, полегка людина. -кий взгляд на вещи - поверховне (легковажне) ставлення до справ. -кое обращение в обществе - вільне, невимушене поводження в товаристві. С ним -ко и горе - з ним і лихо не страшне. -кие движения - легкі, вільні (невимушені) рухи. -кий голос - вільний (плавкий) голос. -кая музыка - легка (неповажна) музика. -кое чтение, -кая литература - легке читання, легка лектура; (изящная) красне письменство; (эротическ.) лектура (письменство) про кохання, еротична лектура, еротичне письменство;

6) (легкомысленный, ветренный) полегкий, легковажний, легкодумний. -кого поведения девица - полегка дівчина, дівчина легких звичаїв. Искательница, любительница -ких приключений - охоча до легких романтичних пригод, охоча легко поромансувати, романсова авантурниця. -кие нравы - полегкі, вільні звичаї. Пьеса, произведение, музыка -кого содержания, тона - п'єса (твір, музика) легкого змісту, тону;

7) (быстрый, расторопный) легкий, швидкий, прудкий, меткий, жвавий, моторний. [Ота смілива, метка Катря (М. Вовч.). Жвавий, як рибка в річці (Номис)]. -кий на ногу - швидкий (прудкий, легкий) на ноги. -кий на подъём - рухливий, ворушкий. -кий на ходу - (о машине) легкий у роботі, (об экипаже колесн.) легкий, розкотистий, котючий, бігкий, (о санях, лодке) легкий, плавкий; срвн. Легкоходный. [Легкий човен (Полт.)]. -кий на кулак (драчливый) - битливий, швидкий на кулак (до бійки). -кий на руку (удачливый) - легкий на руку. С -кой руки - з легкої руки. [З щирого серця та з легкої руки дідусь дарував (Кониськ.)]. Он -гок на руку - у його легка рука, він добрий на почин. [Кароокий чоловік - добрий на почин (Мирг.)]. Делать на -кую руку - робити абияк (на спіх, на швидку руку, на швидку руч). Работа на -кую руку - швидка робота. [Швидкої роботи ніхто не хвалить (Номис)]. -кий на слёзы - тонкосльозий, (сущ.) тонкослізка. -кий на язык - а) язикатий, слизькоязикий; б) говіркий, балакучий, балакливий. -гок на помине - про вовка помовка, а вовк і в хату (Приказка). -кая кисть - легкий пензель (-зля);

8) (негромоздкий, стройный) легкий, стрункий. -кая колокольня, беседка, колонна - легка (струнка) дзвіниця, альтанка, колона. -кие украшения - легкі оздоби. Более -кий, наиболее -кий - легший, найлегший и т. д. [Але Олеся була легша на скоки (Н.-Лев.)]. Становиться более -ким - см. Легчать. Довольно -кий - досить легкий, легенький и т. д. - см. Лёгонький.

* * *

1) коханець (-нця), коханок (-нка), (зап.) (по)любовник, любко, любчик, любас, (грубо) бахур (-ра). [А я собі любчика привела (Пісня). Десь за иншим любасом ходила (Франко). Полюбовник Ганнин Бірон став її просити (Рудан.). В неї вже й бахур є (Мова)]. Он выступает в ролях первого -ника (театр.) - він на ролях першого коханця;

2) см. Возлюбленный 2.

* * *

1) коха́нець, -нця; коха́нок, -нка, полюбо́вник; диал. люба́с

2) ( влюблённый) зако́ханий, -ого: ( возлюбленный) коха́ний, лю́бий, ми́лий

мигивать, мигнуть

1) (хлопать веками) кліпати, кліпнути, блимати, блимнути, бликати, бликнути, моргати, (з)моргнути, мругнути, (г)липати, (г)липнути, (редко) мигати, (чаще) (з)мигнути, (грубовато) лупати, лупнути (очима). [Кліпають очі (Рудан.). Сидить та очима кліпає (Н.-Лев.). Малашка кліпала повіками, піднімаючи раз-у-раз очі на чоловіка (Григор.). Тільки очима блима (Основа). Блимнув якимись дикими очими (Васильч.). Чого ти своїми більмами так бликаєш? (Канівщ.). Князь іронічно глипнув (Франко). Маруся липнула на його очима (Н.-Лев.). Чабан їх зобачив, хоч оком не мигнув (М. Вовч.). Очі сухі і не змигнуть (Коцюб.). Він лупнув очима і застогнав (М. Левиц.)];

2) (подмигивать кому) моргати, моргнути кому, на кого или до кого. [Я на тебе моргала і очима і бровами (Н.-Лев.). Темний небозвід до мене моргав зорями-очима (Франко)];

3) (о молнии, звёздах, свете) блимати, блимнути, бликати, бликнути, мигати, мигнути, мигтіти, миготіти (-гочу, -готиш) и миготати (-гочу, -гочеш), моргати, моргнути, кліпати, кліпнути, (редко) лупати, лупнути. [Останняя искорка з попелу блима (Крим.). Зорі мигали і бризкали світлом (Н.-Лев.). Коли- не-коли моргне блискавка (Сл. Гр.). Сонце боялося навіть моргнуть (Коцюб.). Червоний жар (в печі) кліпав синявим оком (Коцюб.). Зорі на дощ дмуться та лупають (Номис)].

* * *

несов.; сов. - мигн`уть

1) ( о глазах) клі́пати, клі́пнути, морга́ти, моргнути, мига́ти, мигну́ти, бли́мати, бли́мнути; лу́пати, лу́пнути

2) ( давая знак) морга́ти, моргну́ти

3) ( о свете) мига́ти, мигну́ти, бли́мати, бли́мнути; лу́пати, лу́пнути; несов. мигтіти, миготі́ти, диал. мигкоті́ти