розрізн

См. также в других словарях:

• розріз — у, ч. 1) Дія за знач. розрізати, розрізувати 1), 3). 2) Розрізане місце, отвір, прорізаний у чому небудь. || Форма, обрис очної щілини. 3) Площина дійсного чи уявного перерізу якого небудь предмета. •• Геологі/чний ро/зріз графічне зображення на… …   Український тлумачний словник

• розріст — росту, ч., заст. Збільшення, розростання, розширення чого небудь. Буйний розріст зелені. || перен. Розвиток …   Український тлумачний словник

• розріз — I (розрізане місце в чомусь), розтин; шліц спец. (на спині / боках піджака) II ▶ див. кар єр I, перетин 1) …   Словник синонімів української мови

• розрізати — дієслово доконаного виду розрізати дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• розрізнити — 1 дієслово доконаного виду розпізнати розрізнити 2 дієслово доконаного виду відокремити …   Орфографічний словник української мови

• розрізнювання — 1 іменник середнього роду сприймання розрізнювання 2 іменник середнього роду відокремлювання …   Орфографічний словник української мови

• розрізнювати — 1 дієслово недоконаного виду відокремлювати, відділяти розрізнювати 2 дієслово недоконаного виду сприймати, розпізнавати …   Орфографічний словник української мови

• розрізнюватися — 1 дієслово недоконаного виду мати певні особливості, відмінності, характерні риси розрізнюватися 2 дієслово недоконаного виду розлучатися рідко …   Орфографічний словник української мови

• розрізняти — 1 дієслово недоконаного виду сприймати розрізняти 2 дієслово недоконаного виду відокремлювати …   Орфографічний словник української мови

• розрізнятися — 1 дієслово недоконаного виду сприйматися, розпізнаватися, відрізнятися розрізнятися 2 дієслово недоконаного виду розлучатися …   Орфографічний словник української мови

• розрізняти — [розр із( )н’а/тие] н а/йу, н а/йеиш …   Орфоепічний словник української мови