-
21 вскипать
вскипеть закипати, закипіти, скипіти. Вскипеть гневом - запалати (скипіти) гнівом.* * *несов.; сов. - вскип`етьзакипа́ти, закипі́ти, скипа́ти, скипі́ти; (перен.) розлюто́вуватися и розлю́чуватися, розлютува́тися и розлютитися -
22 ощетиниваться
-тиниться1) (о шерсти, щетине) насто(в)бурчуватися, насто(в)бурчитися, настовпужуватися, настовпужитися, наїжуватися, наїжитися, уставати, устати. Срв. Ёжиться. [Волосся настовбурчилося як щетина. Наїжився собака до вовка. Волосся як щетина встало];2) -ваться на кого - наїжуватися, наїжитися на кого, визвірятися, визвіритися на кого, проти кого. [Він на мене як визвіриться]; (озлиться) визвіритися, розізлитися, розлютуватися, розлютитися на кого.* * *несов.; сов. - ощет`инитьсянаї́жуватися, наї́житися, ощиря́тися, ощи́ритися; несов. нащети́нитися; ( смотреть зверем - о человеке) визвіря́тися, ви́звіритися -
23 Засвирепствовать
и Засвирепеть залютувати, розлютуватися, розлютитися. [Незабаром зіма залютує (Шевч.)]. -
24 Настервенять
настервенить озвіряти, озвірити, розлютовувати, розлютувати, розлючувати, розлютити, розсатанити, робити, зробити кого несамовитим (шаленим). Настервенённый - озвірений, розлютований, розлючений. -ться - озвірятися, озвіритися, розлютовуватися, розлютуватися, розлючуватися, розлютитися, ставати, стати несамовитим (шаленим); см. ещё Настервенеть. -
25 Наярить
роз'ярити, розлютити, розлютувати кого. Наярённый - роз'ярений, розлючений, розлютований. -ться - роз'яритися, розлютитися, розлютуватися; бути роз'яреним, розлюченим, розлютованим. -
26 Остервеняться
-ниться и остервенеть озвірятися, озвіритися, роз[із]стервитися, (п)осатаніти, розсатаніти, роз'ярюватися, роз'яритися, розлютуватися и розлютитися, ставати, стати (робитися, зробитися) несамовитим, шаленим. [Розсердився і роз'ярився, аж піну з рота попустив (Котл.). Зробився Турн несамовитий, ярився, лютував неситий (Котл.)]. -
27 зазлаваць
розгніватисярозізлитисярозлютитисярозсердитисьрозсердитися -
28 узлавацца
озлитисярозгніватисярозізлитисярозлютитисярозсердитисьрозсердитися
- 1
- 2
См. также в других словарях:
розлютитися — див. розлютовуватися … Український тлумачний словник
розлютитися — [роз л ути/тиес а] л учу/с а, роуз л у/тиес :а/ л ути/с :а, роуз л у/тиец :а/ л ути/ц :а, роуз л у/тиемос а/ л утиемо/с а, роуз л у/тиетеис а/ л утиете/с а, роуз л у/т ац :а/ л ут а/ц :а; нак. л ути/с а, л ут і/ц :а … Орфоепічний словник української мови
розлютитися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
озвіріти — рі/ю, рі/єш, док. 1) Стати жорстоким, лютим, подібним до звіра. 2) Дуже розгніватися, розсердитися; розлютитися. || Набирати звірячого, злобного виразу (про обличчя, очі). 3) Утратити людську подобу, стати схожим на звіра … Український тлумачний словник
осатаніти — і/ю, і/єш, док., розм. До краю розізлитися, розлютитися … Український тлумачний словник
посатаніти — і/ю, і/єш, док., розм. Розлютитися, оскаженіти від люті … Український тлумачний словник
розлютіти — і/ю, і/єш, док., розм. Стати дуже лютим; розлютитися … Український тлумачний словник
розлючення — я, с. Дія і стан за знач. розлютити і розлютитися … Український тлумачний словник
сказитися — скажу/ся, ска/зишся, док. 1) Захворіти на сказ. || рідко. Стати психічно хворим; збожеволіти. 2) Утратити самовладання від гніву, злості та ін.; дуже розгніватися, розлютитися. || Розбушуватися (про море, хвилі і т. ін.). •• Скази/сь (скази/вся… … Український тлумачний словник
лютувати — 1) (бути у стані граничного роздратування, гніву; дуже сердитися); лютитися, лютуватися, розлютовуватися, розлютуватися, розлючуватися, розлютитися, роз ятрюватися, роз ятритися, біснуватися, звіріти, скаженіти, шаленіти, шаліти, роз ярятися, роз … Словник синонімів української мови
оскаженіти — (стати нестямним, несамовитим від люті, гніву; до краю розлютитися), осатаніти, знавісніти … Словник синонімів української мови
