-
21 христосик
м; разг.; шутл.фәрештә, христосик -
22 итог
підсумок (-мка). Итого, в -ге - разом, заразом. [Друкарні 100 карб., за папір 150 крб., дрібні видатки - 50 крб., разом 300 крб. (Сл. Ум.)]. Окончательный -тог - остаточний підсумок. В конечном -ге - а) (в бухгалт.) отже разом, а всього разом, загалом; б) (в общем знач.) кінець-кінцем, в остаточнім підсумку, в остаточному результаті. Подводить, подвести итог, -ги - робити, зробити, підбивати, підбити підсумок, підсумки чому, (о мн. поробити, попідбивати підсумки чому), підсумовувати, підсумувати що. [Робить він (Коцюбинський) підсумок подіям 1906-го року (Єфр.)].* * *1) бухг. пі́дсумок, -мку2) (перен.: результат) пі́дсумок, результа́т, -у; диал. ви́слід, -ув коне́чном \итогге — в остато́чному пі́дсумку; ( в конце концов) кіне́ць кінце́м; вре́шті-решт, зре́штою
в \итог ге — а) бухг. ра́зом б)- перен. у пі́дсумку, у результа́ті
подводи́ть, подвести́ \итог г (\итог ги) чего́ — підбива́ти, підби́ти (підводити, підве́сти, роби́ти, зроби́ти) пі́дсумок (пі́дсумки) чого (чому́), підсумо́вувати, -мо́вую, -мо́вуєш, підсумува́ти, -му́ю, -му́єш що
-
23 конец
1) (предел в пространстве) кінець (-нця), край (р. краю), ум. кінчик, кінчичок (-чка), краєчок (-чка). [Попустила низько кінці стрічок (Сл. Гр.). Кінцем ножа копирсає (Сл. Гр.). Щось лізе вверх по стовбуру до самого краю (Шевченко)]; специальнее: (острый) штих (- ха); (теснее: яйца, огурца и т. п.) но[і]сок (-ска); (тупой: яйца, веретена, огурца и т. п.) гузка; (пальца на руке) пучка; (каждого из четырёх краёв платка, квадрата, каждого разветвления развилины) ріг (р. рогу), (ум.) ріжок (-жка); (загнутый: полоза в санях) скорс (- са); (кнута, арапника) приконечник, хвостик (-ка); (стержня) шпинь (-ня); (ножка циркуля, которой проводится окружность) околичник (Шух.). -нец аллеи, поля - кінець (край) алеї, поля. -цы города - кінці (краї) міста; (части) дільниці (частини) міста. Палка о двух -цах - у палиці два кінці; палиця на два кінці. Всякая вещь о двух -цах - кожна річ має два кінці. В -нец чего - на кінець, на край чого. [Замчали мене кудись на кінець села (М. Вовч.). Окуляри йому зсунулися аж на край носа (Єфр.)]. Из -ца в -нец - від (з) краю до краю, з кінця в кінець. [Там (в Україні) широко, там весело од краю до краю (Шевч.). Хай вона (пісня) з краю до краю гуляє (Грінч.)]. Со всех -цов - з усіх усюд(ів), звідусіль. В -це, на -це чего - кінець, край, в (на) кінці, на край, навзкрай, по кінець, по край, на краю, з краю чого. [Сидить батько кінець стола (Шевч.). Сіла кінець столу (Тесл.). Росте вона край чистого поля (Рудан.). В кінці хуторця буде будиночок біленький (М. Вовч.). Жила вдова на край села (Пісня). Навзкрай ниви курився димок (Сл. Гр.). Десь там, по край села, гука якась-то мати (Яворн.). На краю ліса (Франко)]. Ударение во французском языке стоит на -це слова - наголос у французькій мові стоїть на кінці (наприкінці) слова. В самом -це, на самом -це - в (на) самому кінці, на самому краю, наостанці. [А наостанці, під сьогоднішньою дниною було записано (у щоденнику) усю пригоду (Крим.)]. Находящийся в -це, на -це - кінцевий, прикінцевий. Без -ца, нет -ца - без кінця, без краю, без кінця-краю, нема краю, нема кінця- краю. [Нема краю тихому Дунаю (Мет.)]. Не имеющий -ца - безкраїй; срвн. Бесконечный. Точить -нец ножа - гострити кінець ножа. Соединить два -ца - сполучити два (обидва) кінці. -нец к -цу - кінець (кінцем) до кінця, край до краю. Прятать, хоронить -цы - ховати кінці. И -цы в воду - і кінці у воду. Сводить -цы - добре орудувати (своїми) справами, викручуватися, крутити-вертіти. Сводить -цы с -цами - зводити кінці з кінцями, жити ощадливо. Еле сводить -цы с -цами - ледве перебуватися (перемагатися). -цы с -цами не сходятся - кінці з кінцями не сходяться. -нец глухой, техн. - кінець сліпий;2) (отрезок ч.- л.) кінець, край чого. Бросить -нец с лодки - кинути кінець (кінець мотуза, мотуз) з човна;3) (торговая единица) шматок (-тка), сукна) штука, (полотна, материи) сувій (-вою). -нец пряжи - пуд пряжі. -нец снасти - сто сажнів снасти. Хазовый (казовый) -нец - показний кінець (край);4) швальный -нец (верва) - дратва;5) (доля) частина, частка, пайка. У нас подать на два -ца разводят - у нас податок (подать) розписують (розкладають) на два півріччя;6) (о расстоянии) кінець, перехід (-ходу), переїзд (-ду). Большой, порядочный, добрый -нец - довгий (далекий, здоровий, добрий) кінець (перехід, переїзд), не блигомий світ, добра промашка. [Такі переходи здорові од вокзалів до тюрми (Теел.). Од нас до вас не блигомий світ - за годину не дійдеш (Київщ.). До лісу добра промашка (Звиног.)]. Нанять извозчика в один -нец - найняти візника на один кінець. Оба -ца - обидва кінці; туди й назад. В оба -ца - на обидва кінці; туди й назад;7) (предел времени и действия) кінець, край, приконеччя. [Надіходив кінець лекції (Крим.). Всьому під сонцем край один, всьому земному - тлін і тлін (Філян.). Сиджу в кімнаті, жду краю ночі (Черняв.). Уся зима була тепла, а приконеччя дуже холодне (Сл. Гр.)]. Начало и -нец - початок і кінець. Не иметь ни начала, ни -ца - не мати ні початку, ні кінця (ні краю, ні кінця-краю). От начала до -ца - від (з) початку до кінця. Нет ни -ца, ни краю - нема кінця-краю. -ца-краю не видно - кінця- краю не видк[н]о. В -це, на -це - в кінці, наприкінці, наостанці, наостан[т]ку, на приостанку, на остан[т]ок, на скінчанні, на скінчу, на скінчі (Куліш); (напоследок) напослідок, напослідку. [Наприкінці того-ж року поїхав він на Херсонщину (Єфр.). Дякую вам за вашу прихильність, що хоч наостанці виявилась (Крим.). Лаговському бажалося, хоч наостатку, на прощання, надивитися на них (Крим.). Що це він на приостанку розказував? (Борзен.) Криваві чвари, що почались на скінчанню 15-го віку (Куліш). На скінчу схопила себе обіруч за лиця (Свидниц.)]. В -це месяца, года - в кінці, наприкінці, під кінець, в кінець, наостанку місяця, року; з кінцем місяця, року. [Якось я вже в кінець літа прийшла (Грінч.)]. В самом -це, в -це всего - наостанці, наостан[т]ку, наостан[т]ок, насамкінець, на(при)послідку; срвн. Напоследок. В -це-концов - кінець-кінцем, нарешті, врешті, наостанку, наостанці, насамкінець. [Кінець-кінцем ніхто не знав, що можна, чого не можна (Єфр.). Він слухав усього пильно, радувався, а все-таки нарешті осмутнів і задумався (М. Вовч.). Покинувши чесну працю, руйнував своє село і врешті підпалив клуню (Грінч.). Наступництво політичної й духовної власти наостанці переходить з Візантії на Русь (Єфр.)]. Под -нец - наприкінці, на кінці, під кінець, при остан[т]ку, наостан[т]ку, на остан[т]ок, при послідку; срвн. В конце. [Навіть в душі нам залізти забажали на кінці (Франко). При остатку козачка заграли (Житом. п.). Розмови наші, співи й на останок уривчаста, палка, завзята річ (Л. Укр.). Тепер я при послідку своєї служби і під суд попав (Звиног.)]. К -цу - під кінець, на кінці, наприкінці. К -цу лета - під кінець (наприкінці) літа. Дело близится к -цу - справа доходить кінця (краю). В -нец, до -ца - вкрай, до краю, до решти, до остан[т]ку, до останнього, до-щенту, геть, геть-чисто. [Збавив своє здоров'я вкрай (Звиног.)]. Разбранить в -нец - вилаяти на всі боки (на всі заставки) кого. До -ца - до кінця, до краю, до останку, до послідку; (всё до капли, решительно всё) до щерця, до ґрунту, до щаду, (вульг.) до канцура, до шниру. [До кінця там досидів (Сл. Гр.). Будуть захищатись до краю (Коцюб.). Як не дасть бог талану змалку, то й не буде до останку (Номис). Кажи всю правду до щерця (Мова). Очі, шию, голос твій буду пить до щаду (Пачов.)]. До -ца жизни, дней - довіку, довічно, повік, до смерти, віку, до суду-віку, до віку й до суду, до кончини (до скінчання) віку, поки живота. [Гуляла-б довіку дівчиною молодою (Мет.). Не взнать тому весни повік, хто серцем холодний (Самійл.). Будеш у мене до смерти-віку хліб-сіль уживати (Дума)]. При -це жизни - наприкінці життя, на скінчанні (на сході) віку. Не без -ца же - не довіку-ж, не доки. [Пора була молодих за стіл сажати, не доки тут стояти їм (Сл. Гр.)]. Достигнуть желаемого -ца - дійти бажаного (жаданого) кінця. Положить -нец чему - зробити (покласти, дати) кінець (край) чому, берега дати чому. [Треба рішуче цій практиці зробити кінець (Н. Рада). Цьому процесові край вже покладено (Єфр.)]. Чтобы положить -нец этим толкам - щоб покласти край цим пересудам, поговорам. Приводить, привести, доводить, довести до -ца что - доводити, довести до кінця, (до) краю що, доходити, дійти краю у чому, довершити що. [Тепер, щоб ви знали, треба краю доводити, коли й де вінчати (Шевч.). Він не вміє нічого довершити (Л. Укр.)]. Приближаться, приблизиться, приходить, прийти, подходить, подойти к -цу - доходити, дійти краю (до краю, до кінця), кінча[и]тися, (с)кінчитися, бути на скінчу (Свидн.), вийти на кінець; срвн. Приходить 1. [Третя зима його життя доходила краю (Короленко). Екзамени дійшли до краю (Крим.)]. Дело приближается к -цу - справа доходить кінця. Приходило к -цу что у кого - став (почав) вибиватися з чого хто. [От і стали ми з харчів вибиватись (Короленко)]. Пришло к -цу что - (с)кінчилося що, завершився кінець чого, в чого. [У денної бійки кінець завершився (Рудан.)]. Водка приходит к -цу (шутл.) - горілці видко денце. Расследовать, узнать дело до -ца - розслідити (розвідати, дізнати) справу до кінця (до краю), дійти кінця справи. [Не дійшли ми кінця сеї справи (Куліш)]. -нец света (мира) - кінець (кончина) світу (світові). Вот и -нец всему - от і край усьому; от і все (с)кінчилося; от і по всьому. Всему есть -нец, всё имеет свой -нец - всьому (на все) є (єсть) кінець (край). -нец слезам, заботам - кінець (край) сльозам, турботам. -нец службы - кінець служби[і]; (завершение) відслуга. Ещё не настал -нец его несчастьям - ще не настав (не прийшов) кінець його нещастю. -нец делу; дело с -цом; да и -нец - скінчено справу; та й по всій справі; та й край! та й уже! та й квит! та й конт! по цей дуб миля. -нец чему - по чому. [Вже по дощеві (Звиног.)]. -нец был бы мне, будет нам - було-б по мені, буде по нас. Пришёл кому -нец - прийшов кінець кому, прийшла на кого остан[т]ня година, (перен.) урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому, (фам.) сів маком хто. Тут тебе и -нец (капут, аминь) - тут тобі й край, капут, амінь, рішенець, решта, (провинц.) рехт, гак, хата, ярмиз, саксаган, амба, капець, капурис, каюк. -нец - делу венец, -нец дело венчает (красит) - кінець - ділу вінець (Номис). Не смотри начала, смотри -ца - не вважай на цвіт, бо чи буде ще плід. Не хвались началом, похвались - цом - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. На худой -нец - в найгіршому разі. Всему бывает -нец (о терпении) - на всякий терпець буває кінець;8) (цель) мета, ціль (-лі). На какой -нец ты это делаешь? - нащо (навіщо) ти робиш це?* * *кіне́ць, -нця́; (пространственный предел действия или состояния чего-л.) край, род. п. кра́юв конце́ — у кінці́; ( о времени) напри́кінці и наприкінці́
в конце́ концо́в — кінець кінце́м, вре́шті-решт, зре́штою
в о́ба конца́ — в оби́два кінці
до конца́, в коне́ц — (совершенно, целиком) до кінця́, до кра́ю, укра́й, до ре́шти; ( окончательно) остато́чно
-
24 счёт
1) ( действие) лічба́, лічі́ння, лі́чення, лік, -у, рахува́ння; (результат подсчётов, вычислений) раху́нок, -нкубез \счёт та (\счёт ту) — без лі́ку, без числа́; ( несчётно) незлі́ченно, бе́зліч; як за гріш ма́ку
брать (принима́ть) в \счётт — бра́ти до ува́ги (на ува́гу)
быть (име́ть) на \счёт ту́ — бу́ти (ма́ти) на раху́нку
в \счётт чего́ — в раху́нок чого́
де́ньги \счётт лю́бят — погов. гро́ші лік лю́блять
знать \счётт де́ньга́м — зна́ти лік гро́шам
ка́ждая мину́та на \счёт ту́ — не мо́жна га́яти ні хвили́ни (жо́дної хвили́ни)
не [и́дти] в \счётт — не [йти́] в раху́нок, не рахува́тися
пе́рвый по \счёт ту — пе́рший число́м
потеря́ть (забы́ть) \счётт кому чему́ — загуби́ти (забу́ти) лік кому́-чому́, ма́ти бага́то (бе́зліч) кого́-чого́
сбро́сить (ски́нуть) со \счёт та — перен. ски́нути з раху́нку
\счёт та (\счёт ту) нет чему́ — нема́ лі́ку (числа́) чому́, без лі́ку чого́
\счётт игры́ — -2
3 — спорт. раху́нок гри - 2:3
\счётт по па́льцам — лічба́ (рахува́ння) на па́льцях
\счёт том — в знач. нареч. ( по счёту) по раху́нку, за раху́нком; полічи́вши, порахува́вши; лічма́; ( согласно счёту) згі́дно з раху́нком; ( общим числом) всього́; лічма́
2) ( документ) раху́нок, -нказаплати́ть по \счёт ту — заплати́ти по раху́нку, оплати́ти раху́нок
относи́ть за (на) \счётт кого́-чего́ — перен. відно́сити за раху́нок кого́-чого́
получа́ть по \счёт ту — оде́ржувати по раху́нку
предъяви́ть \счётт кому́-чему́ — пода́ти (книжн. пред'явити) раху́нок кому́-чому́
принима́ть на сво́й \счётт — бра́ти (прийма́ти) на свій раху́нок; (перен.) відно́сити до се́бе
т за электри́чество — раху́нок за еле́ктрику
сказа́ть на чей \счётт — сказа́ти на чию́ адре́су (про ко́го)
3)\счёт та — (мн.: денежные расчёты, дела) раху́нки, -ків
\счётт — ед. раху́нок, -нку
свести́ \счёт та (\счёт т) — звести́ раху́нки (раху́нок)
4)\счёт ты — (мн.: взаимные расчёты) раху́нки
поко́нчить [все] \счёт ты — ( оборвать связи) покінчи́ти (порва́ти) з усі́м
свести́ \счёт ты с кем — звести́ раху́нки з ким, розрахува́тися з ким
что за \счёт ты! — які́ мо́жуть бу́ти раху́нки (порахунки)!, що за раху́нки!
5) ( средства) ко́шти, -тів, кошт, -у, раху́нокжить на чужо́й \счётт — жи́ти на чужі́ ко́шти (на чужи́й кошт, чужи́м ко́штом)
за \счётт чего́ — за раху́нок чого́
обогаща́ться за \счётт други́х — збага́чуватися за раху́нок (ко́штом) і́нших
содержа́ть на (за) свой \счётт — утри́мувати на свої́ ко́шти (свої́м ко́штом, вла́сним ко́штом)
быть на хоро́шем \счёт ту́ — см. быть 1)
в коне́чном (в после́днем) \счёт те — в остато́чному пі́дсумку; ( в конце концов) кіне́ць кінце́м, вре́шті-решт, зре́штою
на э́тот \счётт — щодо цьо́го
поста́вить в \счётт (на \счёт т) кому́ — поста́вити (узя́ти) на карб кому́, закарбува́ти кому́
э́то не в \счётт — це не бере́ться до ува́ги, це не раху́ється
-
25 аймылтен шӹндӓш
-емсбиться, сбить с пути (с оттенком завершённости действия)Тенге мӹньӹм аймылтен шӹнден, нигыцеӓт корнышкы вӓрешт ам керт. Он так сбил меня с пути, что никак не могу попасть на дорогу,
Составной глагол. Основное слово:
аймылташ -
26 важар
важарГ.кривослойные, свилеватые волокна на деревеТӹдӹнӓт (ӱштӹ кугузан) пӓшӓштӹжӹ попазен: вӓрешт кердӹн важар тум. А. Канюшков. И деду Морозу доставалось в работе: мог встретиться кривослойный дуб.
Смотри также:
пулче -
27 верештараш
верештарашГ.: вӓрештӓрӓш-ем1. попадать, попасть (в цель), угодить в кого-что-л.Иканаште верештараш угодить с первого раза;
точкыш верештараш угодить в точку.
Вара кунар мераҥлан верештарышыч? – ӱстел воктен шинчын, пчельник оза йодо. А. Айзенворт. – Ну, по скольким зайцам угодил? – спросил хозяин пчельника, усевшись у стола.
Сравни с:
тураштараш2. выделять, выделить; выкроить, дать; наделять, наделить кому-чему-л. что-л.Шорыкйол пайремлан ӱшкыжым шӱшкылаш шонем. Ик шеҥгел йолжым Романлан верештарем. О. Тыныш. На рождественский праздник думаю зарезать быка. Одну заднюю ногу выделю Роману.
Сравни с:
ойыраш3. наказывать, наказать кого-л.Сайынак верештараш хорошенько наказать;
верештарен гынат хотя и наказал.
Аважат Чопайлан логалтен, Яшпайланат шке аваже верештарен. В. Васильев. И Чопаю попало от своей матери, и Яшпая наказала его мать.
Сравни с:
логалташ -
28 верешташ
верешташГ.: вӓрештӓш-ам1. попадать, попасть; попадаться, попасться; оказываться, оказаться; очутиться где-л. во что-л.Шинчалан верешташ попасться в глаза;
пычкемышыш верешташ очутиться в темноте.
Станислав Александровичын кидышкыже фотоальбом вереште. В. Косоротов. В руки Станислава Александровича попался фотоальбом.
Сравни с:
логалаш2. находиться, найтись; отыскиваться, отыскаться; обнаруживаться, обнаружиться; выискиваться, выискатьсяАмал верештеш причина найдётся.
– Ала, Йогор, мыламат тушто паша верештеш. И. Васильев. – Может, Йогор, и мне найдётся там работа.
Тыгай шешкым кечывалым тул дене от верешт. А. Березин. Днём с огнём не отыщешь такую невестку.
3. наталкиваться, натолкнуться, натыкаться, наткнуться куда-л., к кому-чему-л.Кӱртньӧ воштырыш верешташ наткнуться на железную проволоку;
еҥ ӱмбак верешташ натолкнуться на человека;
йолгорныш верешташ наткнуться на тропинку.
Кайышым-кайышым – пӱнчерыш верештым. А. Айзенворт. Шёл-шёл – наткнулся на сосняк.
4. доставаться, достаться; поступать в чью-н. собственность при разделе, раздачеКум метр гыч вереште досталось по три метра;
сай книга вереште досталась хорошая книга.
Ни чодыраже, ни мландыже мыланна ок верешт. М. Шкетан. Нам не достанется ни земли, ни леса.
Кажне йочалан пел клендыр гыч вереште. О. Тыныш. Каждому мальцу досталось по пол-кренделя.
Сравни с:
логалаш5. доставаться, достаться (о наказании)Ава деч верештеш достаётся от матери;
йӱштылмылан верештеш достаётся за купание.
Шке шонем: верештеш, шонем, таче мыланем. М. Шкетан. Сам думаю: достанется мне сегодня.
Сравни с:
логалаш6. заставать, застать кого-что-л.; найти, увидеть где-л.Пашаштыже верешташ застать его на работе;
шкетшым веле верешташ застать его только одного.
Тушто (пӧлемыште) учёт пашаеҥ деч молым (Галя) ыш верешт. П. Корнилов. В кабинете, кроме учётчика, Галя никого не застала.
7. встречать, встретить кого-что-л.; встречаться, встретиться с кем-чем-л.Шинчаваш верешташ встретиться с глазу на глаз.
Тыгай керде тӱняштыжат шуэн верештеш. К. Васин. Такая сабля во всём мире встречается редко.
8. безл. приходится, придётся кому-л. что-л. делатьКодаш верештеш придётся оставаться;
шинчаш верештеш придётся сидеть;
вучаш верештеш придётся подождать.
Панкрат Ивановичлан ындыже Аркамбалым йӧршынак кудалтен куржашыже вереште. С. Чавайн. Теперь Панкрату Ивановичу пришлось насовсем покинуть Аркамбал.
Сравни с:
логалеш -
29 йӓригӓ
йӓригӓГ.Йӓригӓ дон колым кычаш ловить рыбу ярыгой;
йӓригӓэш шукы кол вӓрештӹн в ярыгу попалось много рыбы.
Кашар мӓнгӹ мычашвлӓштӹ йӓригӓвлӓ, келдевлӓ Йыл тӹрӹштӹ кошкен кечӓт. В. Патраш. На берегу Волги на столбах с заострёнными концами сушатся ярыги, невода.
-
30 йӹчкӓш
-
31 коцона
-
32 ланзырик
ланзырикГ.лохмотья; ветхая, изодранная, изорванная одежда, материяЛанзырик савыц лоскут от лохмотьев;
тошты тыгыр ланзырик лохмотья старой рубашки.
Перви изиэм годым ланзырик донат кашташ, шужашат шукы вӓрештӹн. Раньше в детстве мне приходилось ходить и в лохмотьях, и голодать часто.
-
33 лапа
лапаГ.1. ладоньКид лапа ладонь;
кымда лапа широкие ладони;
лапам шиӓш бить в ладоши, аплодировать;
кок лапам вӓш севӓлӓш ударять в ладоши.
Миколай Ваштаров тырхен ак керд, лицӓжӹм лапавлӓжӹ дон мӱден шӹндӓ. Н. Ильяков. Миколай Ваштаров не стерпел, закрыл лицо ладонями.
2. рука; кистьЛапам пуаш подать руку, поздороваться;
лапам кормежтӓш пожать руку;
лапам шӓрӓлтӓш развести руками;
лапаш нӓлӓш взять в руки.
Алексей Ивановичӹн шалахай кид лапажы уке. Лапа вӓрешӹжӹ резиновый протезӹм чиктӹмӹ. А. Канюшков. У Алексея Ивановича нет левой кисти. Вместо кисти резиновый протез.
3. лапа; стопа, ступня ноги (у животных и водоплавающих птиц)Мӧска лапа медвежьи лапы;
коти лапа кошачьи лапы;
комбы лапа гусиные лапы.
Найдёныш сусун опташ тӹнгӓлеш, лапажы доно стеклам севӓлеш. С. Захаров. Найдёныш залаял весело, стал царапать лапами окно.
Пижоргы лапа ладонь варежки;
лапаэш кого парня ыражым кодаш оставить на ладони дыру для большого пальца.
Шумаш цехӹштӹ лач шун веле шӹнзӓт: кӱ парням гӹнь парням веле шуэш, лапам гӹнь – лапам веле. Н. Игнатьев. В закройном цехе только кроят: кто-то кроит только пальцы, кто-то только ладони.
5. в поз. опр. ладонный, относящийся к ладониЛапа пындаш ладонь;
лапа юк аплодисменты; звуки от удара ладонью;
мӧска лапа кишӓ следы медвежьих лап, медвежьи следы.
(Марйи) лапа кымдык парсын ӹштӹм ӹштӓлӹн. Н. Игнатьев. Марйи подпоясалась шёлковым поясом шириной в ладонь.
Ире седӹрӓштӹ коти лапан лявӹрӓ пӓлӹ веле кодын. На чистом полу остались лишь грязные следы кошачьих лап.
Идиоматические выражения:
-
34 мартын
мартынГ.Мартын сек когонжок вӹд ваштареш кредӓлӓш вӓрештӹ. Н. Игнатьев. В марте пришлось больше всего бороться с водой.
-
35 махань-ӓнят
махань-ӓнятГ.межд. неопр. неизвестно какойМахань-ӓнят шанымашвлӓ доно тӹдӹ война гӹц сӓрнен толын. Н. Ильяков. Неизвестно с какими думами он вернулся с войны.
Махань-ӓнят орлыкыш тӓ вӓрештӹндӓ? Г. Матюковский. Неизвестно в какие беды попали вы?
-
36 мыгыртылаш
мыгыртылаш-амГ.многокр. горбиться, сутулиться; гнуть спинуПерви тӹредмӹ годым шукы тупым мыгыртылаш вӓрештӹн. Раньше в жатву много приходилось гнуть спину.
Смотри также:
пӱгыртылаш -
37 остаткаэш
остаткаэшГ.1. нар. напоследок, под конецОстаткаэш веле кым пудан манмы кӹрӹшет вӓрештӹ. К. Беляев. Лишь напоследок попался так называемый ёрш в три пуда.
2. прил. последнимОстаткаэш преништӹ Ефим Филиппович попен. Н. Ильяков. Последним в прениях выступил Ефим Филиппович.
-
38 сӓрнӓл шомы йӹде
на каждом шагу (букв. при каждом успевании повернуться)Сӓрнӓл шомы йӹде вӓрештӓш попадаться на каждом шагу.
Идиоматическое выражение. Основное слово:
сӓрнӓлӓш -
39 сывандыр
сывандырГ.уст. своенравныйСывандыр эдем своенравный человек.
Павел Дмитриевичлӓн ӹшкӹлӓнжӓт кугижӓн сывандыр кымылжым ик гӓнӓ агыл кӹрӓток шижӓш вӓрештӹн. В. Петухов. Павлу Дмитриевичу и самому не раз наяву приходилось почувствовать своенравный характер царя.
-
40 таманярын
таманярынГ.сколько-то; в каком-то, неизвестно каком, некотором количествеТаманярын кеӓш идти неизвестно в каком количестве.
Таманярын пленӹш вӓрештӹнӹт. Н. Игнатьев. Сколько-то попало в плен.
См. также в других словарях:
Решт — город в северо западной части Ирана, административный центр остана Гилян. 340 тыс. жителей (1991). Центр района шелководства (с XIV в.). Текстильные, пищевые, деревообрабатывающие предприятия. Ремёсла (резьба по дереву, металлу, художественная… … Энциклопедический словарь
РЕШТ — город в северо западной части Ирана, административный Центр остана Гилян. 291 тыс. жителей (1986). Центр района шелководства (с 14 в.). Текстильные, пищевые, деревообрабатывающие предприятия. Ремесла (резьба по дереву, металлу, художественная… … Большой Энциклопедический словарь
Решт — (Rasht, Resht), город на СЗ. Ирана, адм. центр провинции Гилян. 427 тыс. жителей (2003). Автодорогой соединён с Тегераном и портами Каспийского моря. Развивался (с XVIII в.) как торг. транзитный центр между Ираном и Россией. Текст., пищ.,… … Географическая энциклопедия
Решт — Город Решт رشت Страна ИранИран … Википедия
Решт — город в Иране, административный центр остана Гилян. 157 тыс. жителей (1970). Автодорогой соединён с Тегераном и портом Пехлеви (на Каспийском море). Развивался (с 18 в.) как важный торгово транзитный пункт между Ираном и Россией. Центр… … Большая советская энциклопедия
Решт — главный город персидской провинции Гилянь. Во время персидской кампании 1805 г. для овладения этим городом послан был на судах отряд генерал майора Завалишина (1345 человек с 4 орудиями). 23 июня наши войска овладели городом Энзели, приморской… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
фәрештә — 1. Дини өйрәтмәләрдә: табигатьтән өстен зат, алла илчесе 2. күч. Гаебе, кире сыйфатлары булмаган кеше турында 3. ФӘРЕШТӘМ – Гадәттә сөйгән хатын кызга иркәләп эндәшү сүзе … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
күрә-күрештән — Беренче тапкыр очрашуда, күрешүдә … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
врешті-решт — і уре/шті ре/шт, присл. Те саме, що врешті (уре/шті) … Український тлумачний словник
врешті-решт — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
урешті-решт — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
