-
1 Ренан
див. Ренан, Ернест Жозеф -
2 Ренан, Ернест Жозеф
Ренан, Ернест Жозеф (1823, Трег'є, Кот-дю-Нор - 1892) - франц. філософ, семітолог, історик релігії, письменник Н. авчався в колежі Трег'є. У 1926 р. був призначений на посаду проф. філології в Колеж де Франс, але невдовзі був звільнений за ідеї, які найповніше були втілені у його книзі "Життя Ісуса": Ісуса Христа Р. зобразив не як Бога, а як видатну людину, морального героя, що володів даром впливати на долю людей та вести їх за собою. Наступні історичні праці Р. містили раціоналістичну критику Біблії, підготували засади міфологічної школи трактування особи Ісуса Христа; піддали історичному аналізу Новий Заповіт, встановлювали хронологію його написання.[br]Осн. тв.: "Життя Ісуса" (1863); "Історія походження християнства". Т. 1 - 8 (1863 - 1883); "Філософські діалоги і фрагменти" (1876); "Історія ізраїльського народу" (1887 - 1893). -
3 Ернест Жозеф Ренан
див. Ренан, Ернест Жозеф -
4 боголюдина
БОГОЛЮДИНА - поняття християнської філософії, яке описує онтологічний статус Ісуса Христа та найвищу можливість духовного розвитку його послідовників. Його прагнули осмислити філософи, які дотримувались різних концептуальних засад. Так, Сковорода обстоював думку, що у понятті "Б." першорядне значення має складник "Бого-", а не "людина", хоч і припускав існування "плотського" Христа у буденній уяві людей. Франц. філософ Ренан стояв у цьому питанні на натуралістичних позиціях і вважав Христа "незрівнянною людиною". Поняття "Б." набуває розгорнутого смислового наповнення у рос. персоналістичній філософії, особливо у творах Б. Соловйова та Вердяєва. В. Соловйов розглядав Б. у межах своєї концепції Боголюдства як соборної єдності людства у Христі. Бердяєв розробляє екзистенційну діалектику божественного та людського в особистості. В метаантропології поняття "Б." тлумачиться як креативна метафора, що зображує єдність героїзму, геніальності та святості в одній особистості.Н. Хамітов -
5 позитивізм
ПОЗИТИВІЗМ ( від лат. positivus - позитивний) - філософська течія, яка стала домінантою європейської культури у друг. пол. XIX ст. В історичній еволюції П. вирізняють три етапи: класичний (Конт, Літтре, Тен, Ренан, Дж. Мілль, Спенсер та ін.), емпіріокритицистський 0Млх, Авенаріус, Пірсон, Дюем та ін.), неопозитивістський (Шлік, Карнап, Рейхенбах та ін.). Основоположник П. Конт, якому належить також термін "П.'\ кинув радикальний виклик метафізичній традиції європейської культури і проголосив настання нової епохи - справді наукового (тобто позитивного) знання. Наука (як сфера позитивного знання) не потребує спекулятивного обґрунтування. Вона сама спроможна здійснити будь-які грандіозні теоретичні синтези знання, що здобувається засобами різноманітних спеціальних наукових дисциплін. Слово "філософія" на цьому етапі позитивісти зберігають лише за тією галуззю науки, яка культивує методи синтетичного об'єднання позитивного знання. На рубежі XIX - XX ст. П. переживає кризу, зумовлену науковою революцією, що охопила майже всі галузі природознавства. Наслідком цієї кризи було започаткування другого етапу П., на якому стратегічне завдання вбачається не у створенні всеосяжних "синтетичних" систем, що систематизують універсально-загальні висновки наук про природу, суспільство й мислення, а в розробці по-справжньому наукової теорії пізнання, з якою тепер ототожнюється емпіріокритицистська епістемологія. Третій етап еволюції П. (неопозитивізм) пов'язаний із діяльністю представників логічного П„ Віденського гуртка та аналітичної філософії. Однією з провідних тез цього періоду є проголошення філософії не наукою про реальність, а практикою аналізу штучних і природних мов Г. оловна мета такого аналізу вбачається в елімінації з науки усіх тих понять, міркувань, псевдопроблем, які не мають пізнавального сенсу. Відмовляючись від догм махістського біологізму та психологізму, неопозитивісти намагаються досягти цієї мети у процесі удосконалення апарату математичної логіки і побудови дедалі потужніших логічних моделей Ф. ілософія виправдовується лише тією мірою, якою вона прояснює деякі з розрізнень, що не були ясними до її втручання. Для неї нема й не може бути ні єдино істинного філософського методу, ні будь-яких нездоланних меж. Такого роду підходи і до філософії, і до науки створили підґрунтя для трансформації П. у постпозитивізм.В. Лук'янець
См. также в других словарях:
Ренан — Эрнест (1823 1892) французский семитолог, историк христианства, мыслитель. Р. также автор «Drames philosophiques» (Четыре философские драмы, 1888). Презрение к народу и пристрастие к аристократии составляют одну из основ мировоззрения Ренана. Оно … Литературная энциклопедия
РЕНАН — PEHAH (Renan) Жозеф Эрнест (род. 27 февр. 1823, Трегье, Бретань – ум. 2 окт. 1892, Париж) – франц. ориенталист и философ, профессор в Коллеж де Франс, позитивист с идеалистическим уклоном. Подчеркивал относительный характер познания и считал… … Философская энциклопедия
РЕНАН — (Renan) Жозеф Эрнест (1823 92), французский писатель, историк религии. В Жизни Иисуса (книги 1 8, 1863 83; пользовалась популярностью 1 я книга История происхождения христианства ) изображал Иисуса Христа исторически существовавшим проповедником … Современная энциклопедия
Ренан — (Renan) Жозеф Эрнест (1823 1892) знаменитый французский историк и писатель. В 1856 г. был избран в члены Академии Надписей; в 1860 г. командирован в Сирию и затем назначен профессором еврейского, халдейского и сирийского языков в College de… … 1000 биографий
Ренан — (Жозеф Эрнест Renan) знаменитый французский филолог иисторик, родился в небольшом городке Бретани, в 1823 г. Его отец,небогатый моряк, умер, когда Р. было 5 лет. Наибольшее влияние на Р. вдетстве оказывала его старшая сестра, Генриетта, с которой … Энциклопедия Брокгауза и Ефрона
Ренан Ж. — Эрнест Ренан Жозеф Эрнест Ренан (фр. Joseph Ernest Renan; 27 февраля 1823, Трегье, Кот д’Армор 2 октября 1892, Париж) французский писатель, историк и филолог. Содержание 1 Детство … Википедия
Ренан Ж. Э. — Эрнест Ренан Жозеф Эрнест Ренан (фр. Joseph Ernest Renan; 27 февраля 1823, Трегье, Кот д’Армор 2 октября 1892, Париж) французский писатель, историк и филолог. Содержание 1 Детство … Википедия
Ренан (Во) — У этого термина существуют и другие значения, см. Ренан. Город Ренан Renens Герб … Википедия
Ренан — Персоналии: Ренан, Жозеф Эрнест французский писатель, историк и филолог Ренан Брито Соарес бразильский футбольный вратарь Ренан Калье эквадорский футболист Населённые пункты в Швейцарии: Ренан (Берн) Ренан (Во) … Википедия
Ренан Эрнест — (Renan) Ренан Жозеф Эрнест (Renan, Ernest) (1823 1892) Французский писатель, филолог, историк религии. Отличался скептицизмом. 1860 иностранный член корреспондент Петербургской Академии наук. Среди произведений Жизнь Иисуса в 8 книгах (1863 1868) … Сводная энциклопедия афоризмов
РЕНАН (Renan) Жозеф Эрнест — (1823 92) французский писатель, иностранный член корреспондент Петербургской АН (1860). В Истории происхождения христианства (кн. 1 8, 1863 83) изображал Иисуса Христа исторически существовавшим проповедником. Критикуя Библию, пытался… … Большой Энциклопедический словарь
