реже

двобарв(н)ий, двохкольоровий, (реже) двохколірний.

* * *

дев'ятдесят(ь), (реже) дев'яносто.

* * *

дев'ятдесят(о)літній [І як-би-то Сара дев'ятдесятолітня, да вродила (Св. Письмо)], (реже) дев'яностолітній.

* * *

дев'ятдесятий, (реже) дев'яностий. [Уже я дев'ятдесятий год живу на світі].

* * *

-ся робити, -ся; а отвлечённее - діяти, -ся, продіяти, -ся, чинити, -ся; виробляти, -ся. [Що він, старий, тепер діятиме за світі? (Грінч.). Мати дуже турбувалася: що таке продіється з її сином? (Крим.). Ой, боже, що чинити? Благословіть нас, мамо, коровай виробляти]. Делать плохое что-либо - коїти, витворяти. [Спусти їм, то таке закоють! (Котл.)]. Делать своё дело исправно - справляти, -ся, правити. [Ат собі чоловічок був; а проте - своє діло правив (Конис.)]. Делать усердно - робити щиро, припадати до роботи, пильнувати. Делать лениво - робити як не своїми. Делать плохо, неаккуратно, нерачительно, нетщательно, кое-как, неумело - партачити, партол[р]ити, базграти, поганити, паскудити, (реже) капарити, кремсати, глемуздати. [Роби добре, не паскудь]. Изо всех сил делает - як не перерветься! Делать очень энергично (шутл.) - перцювати. Делать медленно, мешкотно - длубатися, марудитися, мацатися, момсатися, робити як мокре горить, як через пень колоду тягти. Делать легко, как бы играя - за играшки робити. [Та це вона за играшки зробить!]. Делать иначе - иначити, переиначувати, переинакшувати. Делать не спеша, с толком - покладаючи робити. Делать с оглядкой (шутл.) - позирати на задні колеса. [Позирай, дівко, на задні колеса (Конис.)]. Делать по своему - чинити свою волю, своїм робом (ладом) ходити, своїм богом робити (піти), узяти свою волю, робити по- вподобі. Делать кому приятное - догоджати, чинити кому втіху. Делать наперекор - насупереки йти з ким, бороздити кому, що. Делать по примеру - у слід іти. [У слід старої попаді йде (Конис.)]. Он может делать, что хочет - йому вільний світ (вільно) робити що хоче. Что будешь делать? - що маєш робити? Ничего не делать - байдики бити, лежня (лежники) справляти, посиденьки справляти, ханьки м'яти, бимбувати. [Бимбує, як жид у шабаш]. Решительно ничего не делает - і за холодну воду не береться (не візьметься), ані до холодної води, ні кує, ні меле. От нечего делать - знічев'я, від нічого робити. Делать кого чем - наставляти, настановити кого за [на] кого. [Настановлено його за соцького]. Делать, -ся, сделать, -ся - ставати, -ся, стати, -ся (о многих - постати). [Хто стається вівцею, того вовк з'їсть (Ном.). Ходім, сестро, лугами та постанем квітками (Чуб.)]. Делаться каким-л. - …ішати, …-шати (от сравн. степ.), напр. дурнішати - делаться глупым, гладшати - д. жирным, гіршати - д. хуже. Делающий, -щая всё по своему - своєумець, -мка. [Така вона своєумка, непокірлива (М. Вовч.)]. Делающий, -щая за раз несколько дел - семидільник, -ниця.

* * *

день (р. дня), (ум. деньок, деньочок: ув. днище), днина (ум. днинка, днинонька; почти без мн. ч.). [Не все деньок, буває і днище. Їв разів із п'ять на днину. У суботу на годинку, у неділю на всю днинку. Днинонька погожа (Крим.)]. Присутственный, неприсутственный день - урядова, неурядова днина. Белый день - білий день, (реже) старий день. [Співають, а надворі вже старий день (Свидн.)]. День наступает - дніє. День-денской - увесьденечки, день-денечки, день-денно, увесь день, цілісінький день. Днём - удень. В тот день - того дня. На тех днях - тими днями. [Сталося тими днями]. На днях - цими днями. На следующий день - навзавтра, другого дня. [Навзавтра, як розвидніло, пішов до моря]. Третьего дня - позавчора, завчора, передучора. В один из дней - одного дня. [Сидів я, одного літнього дня, в своїй кімнатці (Крим.)]. В день, в течение дня - денно, за день. [Яка яма давала дві, а яка й по п'ять бочок денно (Франко)]. В продолжение целого дня - через цілісінький день, протягом цілої днини. [Окроме сухого хліба через цілісінький день нічого не побачить (Квітка)]. День идёт за днём - день по дню минає. В течение одного и того же дня - тієї самої днини, обидень, обиденкою, обіддень. [Я обиденкою справлюсь: уранці поїду, а на ніч і додому. Як обіддень хочеться із'їздить у Борзну, дак устаю удосвіта. Мені трапилося бачити, як обидень ховали дочку й матку]. Сделанный в один день - обиденний. [Щоб зловити відьму, треба зробити обиденну борону]. Продолжающийся целый день - цілоденний. Несколько дней - скількись день. На несколько дней (об отпуске, поездке и т. п.) - кількаденний. В течение первых дней - у перших днях. Изо-дня-в-день - день крізь день, день-у-день, день при дневі. Со дня на день - день одо дня, з днини на днину (на другу). День за днём - день по-за день, день за день. [День по-за день - так і пропала справа]. Каждый день - що-дня, що-день, день-у-день. С каждым днём - з кожною дниною, від дня до дня. [А тимчасом від дня до дня Соломон мудрився (Рудан.)]. Каждые два, каждые три дня - що-два дні, що-три дні. Спустя два-три дня - за два дві, за три дні, по двох, по трьох днях. По сей день - по сюю днину, понині, аж досі, дотепер. Проводить, провести день - днювати, переднювати, день з(о)днювати. Рабочий день - робочий день. Четверть рабочего дня - опруг. [З ранку до снідання - опруг, до обід - другий, до полудня - третій, до вечора - четвертий]. Чорный день - чорний день, скрутний (сутужний) час. [Про гроші про чорний день вона ніколи не дбала (Мирн.)]. Красные дни - ясні (гарні) дні, (только перен.) розкоші. День без росы - суховень (р. -вня). Добрый день (приветствие) - добридень. [На добридень вам!]. Желать доброго дня - на день добрий (на добридень) давати, на добридень поклонитися.

* * *

дерюжина рядно, рядюга, ряднина, (реже) рядовина, (попона) верета, дерга, (ум.) ряднинка, рядюжка, веретка.

* * *

тж. дерюжина

діягоналя, косина, перекут, (реже) перекутня.

* * *

мат., текст.

дно (мн. дена, дна; ум. денце, денечко; ув. днище); під (р. поду). [Під вичищати (в колодязі) (Григор.)]. Дно экипажа - подення. Дно судна, плоскодон. лодки - підошва. Дно печи - печище, черінь (р. -ня); (наиб. углубление дна в колодце) ковбашечка, [Ковбашечкою зветься саме дно криниці, де найглибше (Звин.)]. Вверх дном - догори ногами, шкереберть, перевертом [Усе догори ногами поперевертав. Усе піде шкереберть. Перевертом усе перевернулося]. На дне - на дні, на споді, (реже) на споді. [Та воно в мішку, на самому споді]. На дно, ко дну - на дно, на спід. Итти ко дну - (в песне) на спід потопати. Водка уж на дне - горілки тільки й є, що на споді, горілці видко денце. Не имеющий дна (о посуде) - безденний. [Безденний горщик. Безденна миска]. Вынимать, вынуть дно откуда - роздинати, розіднити що, віддинати, відіднити. Вынуть донья откуда - повіддинати що. Вставлять, вставить дно куда - днити, задинати, сов. заднити, приднити що. Вставить донья куда - позадинати що. Переменять, переменить дно в чём - перединати, переднити що. [Корабель заднили та й на Дунай пустили (песня). Переднив бочку].

* * *

добавить додавати, додати, (реже) добавляти, добавити, докидати, докинути, прикидати, прикинути, набавляти, набавити. [До всього сказаного додаймо, що… Туди ще добавити треба, а ви одбавляєте! Докину й я дві-три уваги. Карпо прикинув таке слівце, що батько перестав стругати (Неч.-Лев.)]. Добавить сладкого во что - досолодити що, додати підсолоди до чого.

* * *

несов.; сов. - доб`авить

1) додава́ти, дода́ти и мног. пододава́ти, добавля́ти, доба́вити, набавля́ти, наба́вити; ( докладывать) доклада́ти, докла́сти

2) (говорить, писать в дополнение) додава́ти, дода́ти, добавля́ти, доба́вити; дото́чувати, доточи́ти

дощовий. Дождевая вода - дощова вода, (реже) дощівка. Дождевой червь - дощовик. Дождевые грибы - дощові гриби.

* * *

дозреть достигати, достиг(ну)ти, вистигати, вистиг(ну)ти, (реже) постигати, постигти, доспівати, доспіти, достояти, -ся. [Не зривайте яблук, бо зелені ще, хай достоять]. Дозревать, дозреть от лежания (о сорванных фруктах) - долежувати, долежати, улежуватися, улежатися, (о многом) повлежуватися. [Гарно садовина наша повлежувалася].

* * *

несов.; сов. - дозр`еть

докиснуть докисати, докиснути, (реже) докисти; срв. Доквашивать, -ся. Докисший - докислий.

* * *

несов.; сов. - док`иснуть

доповідь (р. -ди), (реже) доклад (р. -ду). [Академик Тутківський прочитає доповідь: «Про українські краєвиди». Доклад Лаговського справив велике вражіння на з'їзді (Крим.)].

* * *

1) до́повідь, -ді

2) (сообщение о служебном деле, о приходе посетителя) повідо́млення

1) (учён. степ.) - доктор. [Доктор медичних наук. Доктор права];

2) лікар (р. -ря). [Лікар на внутрішні хороби (реже для внутрішніх хороб) = по внутренним болезням. Лікар на очні хороби]. Женщина-доктор - лікарка.

* * *

1) ( врач) лі́кар, -я, до́ктор

2) ( ученая степень) до́ктор

1) частка (ум. часточка), пайка, (реже) пай (ум. пайок, пайочок), (гал.) уділ (р. -лу); (при дележе) - діл (р. ділу), ділениця. [І десятої частки тих книжок не прочитав. Домішується вже й добра пайка народньої мови (Єфр.). В діл Матвієві пішла пасіка]. Третья доля - третина. Пятая доля - п'ятина. Десятая доля - десятина. Известная доля урожая, улова и пр., отдаваемая работающими хозяину поля, воды и пр. - ді[е]жма. Доля зерна за помол - розмір, вимір. Принимать в долю - приймати до спілки. Вступать в долю - приставати до спілки. Делить на доли - паювати. Прийтись, пасть на долю - припасти, упасти кому, припадати (припасти) на пайку. [Як ділилися батьківщиною, мені припав оцей-о садок. Поділили те борошно, і впало нам по два пуди];

2) (судьба) - доля, талан (ум. доленька, таланочок). [Шука козак свою долю, а долі немає (Шевч.). Добре, мамо, що ти зарані спать лягла, а то-б і бога прокляла за мій талан (Шевч.)]. Горькая, злая, несчастная доля - лиха (нещасна) година, щербата доля. Роковая доля - фатальна (загибельна) доля, судьбина. [Таке вже йому судилося, така йому судьбина (Звин.)]. Иметь чью долю - мати чию долю, (итти стезею) - топтати стежку чию. [Вона вже знала, яка доля чигала на її дитину: доведеться їй топтати материну стежку (Коцюб.)]. Выпасть на долю - судитися, присудитися кому, спіткала кого. [Судилося мені отут загинути. Чужі дівки, та рано встали, по щасливій долі взяли, я, молода, опізнилася, гірка доля присудилася. Українство в Росії спіткали репресії].

* * *

1) ( часть) ча́стка, до́ля; ( пай) пай, род. п. па́ю; ( полученное при распределении) па́йка, ділени́ця

2) (участь, судьба) до́ля; тала́н, -у

3) бот., анат. ча́стка

4) муз. до́ля

5) ( мера веса) ист. до́ля

донять

1) (о взимании долгов, податей) добирати, добрати;

2) (причинять неприятность) діймати, доняти, дійняти, (реже няти) кого, шкулити, дошкуляти, дошкулити, допікати, допекти, припікати, припекти, надопекти кого и кому, дотинати, дотнути, доп'ясти, долягати кому, (редко) догаряти, узичати кому, надозолювати, надозолити кому. [Холод діймав до костей (Коцюб.). Доняв він мене до плачу. Нестатки ймуть (М. Вовч.). А що - ця лозина добре шкулить? Нас національне питання, сказав-би, щодня дошкуляє (Грінч.). Допікаєш мене гіркими словами (Неч.-Лев.). А ніхто мені так не допік, як та капісна баба Палажка! (Неч.-Лев.). Як мені життя дозолило (Мирн.). Ці осоружні справи теж хронічно долягали письменникові (Єфр.)]. Донимает (это) меня - дошкуляє мене (мені), шкульно мені. Донимать словами - дошкуляти словами, словом карати; додавати словами. [Він не б'є мене, не лає, він мене словом карає]. Донимать, донять сильно, до последней степени - допікати до живих печінок (до серця), вразити до живого, заливати за шкуру сала, голову кому гризти, їсти. Он вас доймёт - він вас доїде. Донимающий - дошкульний, дошкулький, шкулкий, доле[і]гливий, гіркий. [Дошкульне слово. Шкулкий (дошкульний) вітер. Нужда доліглива. Лає гіркими словами]. Донятой - дошкулений.

* * *

несов.; сов. - дон`ять

дошка (ум. дощечка), (изредка) дертиця, дерниця. [Ой, і казав пан Каньовський дерниць накупити, молодій Бондарівні домовину збити (Чуб.)]. Доска небольшая или одиночка - дощина. Самая толстая доска - форшта, хворшт. [Дубові форшти для склепу наготували]. Д. двухдюймовая - двіцалівка, двохпальцівка. Д. трёхдюймовая - трицалівка, трьохпальцівка. Д. наиболее употребительная для обшивки - шалівка. Д. толщиною меньше вершка, но толще шалёвки - безименка. Д., составляющая восьмую часть распиленного древесного ствола - гитина, восьмерня. Д.-горбыль - обапол, обаполок (р. -лку), опилок (р. -лку). Д. для пола - мостина, мостовина, (реже) місниця. Д. в потолке - стелина. Д. в заборе - ділина; (в воротах) ворітниця. В заборе доска, прикрывающая забор или частокол - гловень (р. -вня). Доска с уступами, на которые кладутся полки - шимбалок (р. -лка). Дубовые доски для лодок - боти. Д., положенные на лодках для устройства парома - мостинці (р. -нців). Доски, по которым скатывают тяжести для нагрузки и т. п. - кітвиці. Д., переброшенная через ручей, речку - кладка. Д. кухонная для теста, для котлет и т. п. - стільниця. [Візьми меншу стільничку на зілля: на великій ми тісто пораємо]. Д., употребляемая вместо колокола в монастырях (било) - брязкало, било, калатало. [Говорили, як у било били, а йому й не в догадки. Піп у дзвін, а чорт у калатало]. Д. кроильная - кравальня, кравниця, крійниця. Д. для глаженья - прасувальна дошка. Д., которую сапожник кладёт себе на колени и разбивает на ней молотком кожу - клепак (Вас.). Д. деревянная, для писания на ней масляными красками - блят. [Повіз дерево до столярів, щоб поробили бляти, а мій брат помалював]. Вымощенный досками - мостовий. [Ой, Олено, сестро моя, помий двори мостовії]. Обшить досками - обшалювати, пошалювати. От доски до доски - від дошки до дошки; від палятурки до палятурки. [Всю оту купу книжок я знав уже розказати од палятурки до палятурки (Васильч.)]. Доска классная - таблиця. Д. аспидная - тавлетка, грифельна дошка. Д. шахматная - шахівниця. Д. грудная (анат.) - груднина.

* * *

хода, ходу, драчки, навтеки, навтікача. Дать драла - п'ятами накивати, драчки дати, дременути, податися навтеки, (реже) деронути. [Свиту накинув та хода]. См. ещё Наутёк.

* * *

1) дрижа (р. -жі) [Така мене вчора дрижа взяла], дрож (м. и, реже, ж. р.) (р. -жу и -жи), (чаще во множ. дрожі) [Перебіг дрож у нього по-за плечима (Франко). Щось мене дрожі беруть], (вульг.) дрижаки (р. -ків), дригота, дриготи (р. -гіт), здриги, дрижання [Все те обсипало її спину дрижанням (Неч.-Лев.)], тремтіння [По тілу пробігає тремтіння (Л. Укр.)]; (шутливо) циганський піт (р. поту) [Трусилось тіло, його циганський піт проймав (Греб.)]. Бросать в дрожь - морозити, брати з-за спини. Бросить в дрожь - морозом всипати. [Я чую крик - так мене морозом і всипало];

2) (трель) тріль (р. тріли), бреніння.

* * *