редко

-ся, возвеличить, -ся

1) см. Увеличивать, -ся;

2) звеличувати, -ся, величати, -ся, звеличати, -ся, звеличити, -ся, (величаться) високо носитися, (редко) вповажнювати, вповажнити кого перед ким. [Тим-то й годиться нам їх дикі образи перед потомками вповажнити (Куліш)].

* * *

торж.; несов.; сов. - возвел`ичить

1) повітря, (редко) воздух, об(в)ітря. Спёртый, тяжелый -дух - задуха (прил. задушливий), важкий дух. Доступ, освежение -ха - продуха. Горячий напор -духа - імпет. [Наче тебе імпетом з печи вдарить (Кониськ.)]. Выйти на воздух - вийти на двір, на (вільне) повітря. На -духе - надворі, на повітрі;

2) (церк. утв.) покрівець (р. -вця), воздух.

* * *

повітряний, (редко) воздуховий. -ное пространство - повітря, (повітряна просторінь). -ные течения - течії в повітрі. -ная баня (сушильный шкаф) - сушарня. -ная опухоль - шкурна ядуха (пухлина). -ный флот - повітряна флота. -ный насос - духовий смок. -ные замки - химери, надхмарні будування. Строить -ные замки - думками (думкою), багатіти, у хмарах літати, надхмарні палати будувати.

* * *

вік [Дитячий вік], верства [Цей дід однієї зо мною верстви = одного со мной возраста], літа [Моїх літ], доба [Вашої доби], (редко) діб (р. доби) (ж. р.) [У мою діб], пора [Дівка на порі]. [Он моего (вашего) возраста = він мого (вашого) віку, моїх (ваших) літ, моєї (вашої) верстви (доби)]. Возрастом - завстаршки, завстарішки, устаршки літами. [Він як Данило устаршки]. С самого нежного возраста - з пуп'яночку. С сам. раннего -та - з самого малку. Детский в. - дитячий вік, дитячі літа, малість. Выходить из детск. -та - з дітей виходити. Зрелый в. - мужні літа, дійшлий вік. В зрелом -те - в літах. Среднего -та - середнього віку, середніх літ. Пожилой в. - літній вік. Старый в. - давній вік, старечий вік. Преклонный возраст - похилий вік.

* * *

зоол. горобець (р. -бця), горобей, горобель, (очень редко) веребей, (эпитет) же[и ]вжик, (насмешливо) жидик. Воробей камышовый - очеретяна вівсянка.

* * *

зоол. ворон (ум. воронець) (р. -нця), крук, (диал. крюк), (редко) крумкач. [По козакові чорний воронець кряче].

* * *

воронів [Як воронове крило], круків, кручий, (редко) крумкачів (ж. р. -чева).

* * *

виховний, виховальний, (редко) виховавчий. Воспитательно- исправительное заведение - виховно-поправний заклад, будинок для виховання та поправи.

* * *

схід (р. сходу), схід сонця, (редко) східень (р. -дня). [Помолились на схід сонця (Шевч.). Довго жив на сході - і в Туреччині, і в Персії]. На востоке (с восточной стороны) - від схід-сонця, з-під сонця. [Видко від схід-сонця гай (М. Вовч.)].

* * *

скоком, скочки, вскоки; вскочки, вибриком, плигом, (редко) вихвицом, гатала. [Дика коза біжить плигом. Жид їздить або тюпки, або гатала. Жене коні вихвицом].

* * *

незабаром, ускорості (Звин.), незадовго, невзабарі, небавом, небавки, незабавки, незабавом, (вот-вот) затого, (редко) ускорах.

* * *

викрик, покрик, скрик, погук, (редко) огук.

* * *

всовать и всунуть всувати, всунути, засувати, бгати (редко вбигати), вбгати. Всовывать руку во что - засувати кудись руку, сягати рукою куди. Всунутый - всунутий, всунений, засунений, убганий.

* * *

несов.; сов. - вс`унуть

встащить стягати, стягти (нагору), витягати, витягти, зсаджувати, зсадити, висаджувати, висадити, виволікати (нагору), виволокти, (редко) стирити (сов.), (о многом) - сов. постягати (нагору), повисаджувати. [Насилу того мішка на стіл висадив. Стяг сам на горіще)]; (перед собой) витягти супроти себе, поперед себе. Встащенный - стягнений, витягнений, висаджений.

* * *

несов.; сов. - встащ`ить

втискать и втиснуть бгати, (редко) вбигати, убгати, пхати, упхати, упхнути, вдавлювати, вдавити [Повдавлював йому очі в ямки], впирати, вперти. [Не можу вперти затичку в пляшку]. Втиснутый - убганий, упхнутий, вдавлений, у(ві)пертий.

* * *

несов.; сов. - вт`иснуть

выткать

I. ткати (редко витикати), виткати, зоткати, уткати [Не багато уткала], (узор на ткани) натикати, наткати. Вытканный - витканий, утканий. С вытканными узорами - натиканий. [Натикані рушники]. Вытканный узором в виде чешуи - лусковий. [Скатерті все лусковії].

II. Вытыкать, -ся, выткнуть, -ся - витикати, -ся, виткнути, -ся, вистромлювати, -ся, вистромляти, -ся, вистромити, -ся; (выколоть) виштрикнути.

* * *

несов.; сов. - в`ыткнуть

1) вихід (р. виходу), хід (р. ходу). [З нашого подвір'я - два виходи. Тоді громада буде в такому кільці, що з його не буде ходу. Оповіщення про вихід нової газети. Це він сказав на виході = перед выходом, выходя]; (уход) відхід (р. -ходу), (редко) вийстя. [Сказав на відході = выходя]. Выход замуж - віддання, віддавання. Великий выход (в церкви) - перенос, великий вихід. Выход из положения - ря[а]тунок, поря[а]тунок, рада, порада. Из этого нет выхода - на се нема ради, тут нема виходу. Найти выход - зарадити кому (или собі), порадити собі з чим, дати собі раду, пораду;

2) хим. - количественный выход - видаток (р. - тку), добуток (р. -тку).

* * *

гинути, загибати, пропадати, (редко) гибіти. [Дощ, лиха година, - а я приткнувся до стіни, та так і гибію (Мирн.). Мусимо гибіти, бо нема в що вдягтися (Гр.)].

* * *

голос, (редко) глас; ум. - голосок, голосочок, голосонько. [Співав-би, так уже гласу не маю]. Говорить грубым, низким голосом - товсто говорити (гукати). Высоким, тонким голосом - тонко, тоненько. Сиплый голос - хрипливий матовий голос. Вполголоса - півголосом. Во весь голос - на повен голос, на цілий свій голос, (вульг.) на весь рот. Не своим голосом - не своїм гласом, не своїм голосом. Сладеньким голоском - солоденько. Подавать, подать голос - озиватися, озватися, датися чути. Понижать голос - притишувати голос. Возвысить, повысить голос - підняти голос. Сила голоса - сила голосу, гук. [Гукнув скільки в його стало гуку (Мирн.)]. Голос, словно из бочки - голос як із барила. Таким голосом - на такий голос. Голоса недостаёт у кого - голосу не стає кому, голосу (гласу) не відтягне хто. Терять (потерять) голос, спадать с голоса - тратити (стратити) голос, спадати (спасти) з голосу. Обладать сильным голосом - (народн.) гортань добру мати. В один голос - устами одними, одноголосно. Глас народа - глас божий - голос людський - голос божий. Голос совести - голос сумління (совісти). Голос уважаемых критиков - голос поважних критиків. Совещательный голос - дорадчий голос. Решающий голос - вирішальний, ухвальний голос. Избирательный голос - виборчий голос. Иметь право голоса - мати право на голос. Подавать голос за кого-л. - подавати голос за [на] кого, голосувати за [на] кого, віддавати голос кому. Подача голосов - голосування. Всеобщая, прямая, равная, тайная подача голосов - вселюдне, безпосереднє, рівне, потайне (таємне) голосування. Избрать кого-л. подачей голосов - обібрати голосуванням, зголосувати кого. [Зголосували його на старшину]. Взять голос - забрати голос. Большинство голосов - більшість голосів, перевага голосів. По большинству голосов - більшістю (перевагою) голосів. Меньшинство голосов - меншість голосів.

* * *

голота, ум. голотонька, голеча (р. -чі), голотва, (редко) голь (р. голи), злидні (р. -нів), харпацтво, сірома, сіромашня (р. -ні), сіромашшя (р. -шшя). [Скільки тієї голечі, що світяться плечі].

* * *