-
41 исчисляться
1) обчи́слюватися, обчисля́тися; вирахо́вуватися, -хо́вується, вичи́слюватися, вилі́чуватися; лічи́тися, -читься, рахува́тися (раху́ється)2) перелі́чуватися, перерахо́вуватися -
42 казённый
1) (оффициальный) казенний, урядовий. [А великоруси? Чи їм прищепило правління квасний «патріотизм» або любов до казенного отечества? (Крим.). Російську душу давало йому (українцеві) російське життя, російська урядова служба (Грінч.)]. -ная обязанность - урядова повинність. -ная Россия - урядова (офіціяльна) Росія. -ный тон - офіціяльний тон. -ное учреждение - урядова установа. -ная служба - урядова посада;2) (принадл. казне) казенний, скарбовий, скарбний, коронний. [Казенний ліс (Крим.). Папери, які запечатано скарбовою печаттю (Грінч.). Було доволі й селян коронних, тоб-то таких, що сиділи на казенній землі (Доман.)]. -ные деньги - державні кошти, скарбові гроші. -ное добро - казенне добро. -ный интерес - інтереси державної скарбниці, фіску. -ный крестьянин - казенний, коронний селянин, казенець (-нця). На -ный счёт (отнести) - на (за) рахунок державної скарбниці (записати). -ная палата - фінансова палата. -ный пансион - казенний пансіон. -ная печать - скарбова печатка. Учиться на -ный счёт - вчитися (науку діставати, побирати) казенним коштом.* * *1) перен. казе́ннийна \казённый счёт — на (за) раху́нок держа́вної скарбни́ці
2) спец. казе́нний -
43 контокоррентный
контокорентовий.* * *контокоре́нтний\контокоррентный счёт — фин. контокоре́нтний раху́нок, контокоре́нт, -у
-
44 налицо
см. Лицо 9.* * *предик.в ная́вностібыть \налицо цо — бу́ти (буду, будеш), бу́ти в ная́вності (наявним); ( присутствовать) бу́ти прису́тнім
все \налицо цо — усі́ є, усі в ная́вності; ( присутствуют) усі́ прису́тні
по счёту много, а \налицо цо ничего́ — за раху́нком бага́то, а в ная́вності (а готівкою, а готовими грішми, а гото́вими грошима) нічо́го
-
45 насчитывать
насчитать и начесть1) кого, чего, что - нараховувати, нарахувати, налічувати, налічити, (о мног.) понараховувати, поналічувати кого, чого, ще. [Нарахував десять карбованців дрібних грошей (Київщ.). Од Війона до Олекси Влизька, лише один крок, хоч він і нараховує кілька століть (Ґ. Шкур.). Як великий мороз, треба налічити дванадцять лисих (Номис)];2) на кого что, чего - нараховувати, нарахувати, налічувати, налічити на кого що, чого, (присчитывать) прираховувати, прирахувати, прилічувати, прилічити, накидати, накинути кому що, (о мног.) понараховувати и т. п. [Нарахувала бариша цілого коповика (Кониськ.). Поналічував на. людей стільки довгу (ЗОЮР I)]. Насчитанный и Начтённый -1) нарахований, налічений, понараховуваний, поналічуваний;2) нарахований, налічений, прирахований, прилічений, накинутий и накинений, понараховуваний и т. п. -ться -1) (стр. з.) нараховуватися, бути нараховуваним, нарахованим, понараховуваним и т. п. В учреждении. -ется до тридцати служащих - в установі, є щось із тридцять (близько тридцятьох) службовців;2) (причисляя себя к кому, к чему) зараховувати, зарахувати, залічувати, залічити себе до кого, до чого; (навязываться, к кому) набиватися, набитися, нав'язуватися, нав'язатися до кого;3) (вдоволь, сов.) - а) (считая) нарахуватися, налічитися, попорахувати, пополічити (досхочу), (о мног.) понараховуватися, поналічуватися; б) (считаясь) нарахуватися, попорахуватися (досхочу) з ким, з чим.* * *несов.; сов. - насчит`атьналі́чувати, налічи́ти, -лічу, -лічиш и мног. поналічувати, нарахо́вувати, -ховую, -ховуєш, нарахува́ти, -рахую, -рахуєш и мног. понарахо́вувати -
46 начислять
начислить нараховувати, нарахувати, налічувати, налічити, (о мног.) понараховувати, поналічувати що, чого; срв.II. Начитывать. Начисленный - нарахований, налічений, понараховуваний, поналічуваний. -ться - нараховуватися, бути нараховуваним, нарахованим, понараховуваним и т. п.* * *бухг.; несов.; сов. - нач`ислитьнарахо́вувати, -ховую, -ховуєш, нарахува́ти, -рахую, -рахуєш и мног. понарахо́вувати, налі́чувати, налі́чити, -лічу, -лічиш и мног. поналі́чувати -
47 начитываться
I бухг.; несов.; сов. - нач`естьсянарахо́вуватися, -ховується, нарахуватися, -рахується, налі́чува́тися, -чується, налічи́тися, -лічитьсяII несов.; сов. - начитатьсяначи́туватися, -туюся, -туєшся, начита́тися и мног. поначи́туватися -
48 просчёт
1) перерахування, перелічення;2) (ошибка) прорахування, помилка в рахубі.* * *1) ( действие) перелі́чування, перелі́чення, перерахо́вування, перерахува́ння; прорахо́вування, прорахува́ння -
49 прочёт
-
50 пункт
1) пункт, точка. [(Шевченко) своїм геніяльним оком уздрів той пункт, з якого треба було дивитися на нашу минулість (Грінч.). Луцьк, Бар, Браслав, Біла Церква, Київ - ото були точки гонитви ляцької за козаками, а козацької за ляхами (Куліш)]. Сборный пункт - збірний пункт. Неприятель был разбит на всех -тах - ворога побито на всіх пунктах. Населённый пункт - населений пункт, оселя. [Тепер Коблин - незначна оселя, в якій наврядчи найдеться сот чотири селян (Ор. Лев.)]. Сторожевой пункт - сторожівня. [У панів… доволі було людей до закладування нових осад і степових сторожівень (Куліш)]. Наблюдательный пункт - спостережний пункт. Кульминационный пункт - кульмінаційний, найвищий пункт, кульмінаційна, найвища точка. Поворотный пункт - поворотний пункт, поворотка. [Од появи Енеїди Котляревського не тільки початок нового українського письменства рахуємо, а й нову поворотку позначаємо в історії українського народу (Єфр.)]. Исходный пункт - вихідний пункт, вихідна точка. Иметь своим исходным -том что - мати на вихідний свій пункт що, виходити з чого;2) пункт (-ту), точка, (статья) артикул (-лу). [Ти поламав пункт нашої присяги (Куліш). Під сими загальними заголовками вмістилися усі сущні точки сеї великої суперечки (Павлик)]. Подсудимым даются вопросные -ты - підсудним дають запити, запитні пункти. Его опровергли по всем -там - його збили на всіх пунктах. Излагать, разбирать по -там - викладати по пунктах, пунктами, розбирати по пунктах.* * *пункт, -у -
51 разгромный
розгро́мний\разгромныйая кри́тика — голо́бе́льна (розгро́мна) кри́тика
вы́играть с \разгромный ым счётом — спорт. ви́грати з вели́ким (розгро́мним) раху́нком
-
52 расписка
1) ( действие) ро́зпис, -у, (неоконч.) розпи́сування; розмалюва́ння, (неоконч.) розмальо́вування\расписка ка стен — розмалюва́ння (розмальо́вування) стін
\расписка ка счето́в по кни́гам — бухг. розпи́сування раху́нків по кни́гах (по книжка́х)
2) ( о документе) розпи́ска\расписка ка в получе́нии де́нег — розпи́ска про оде́ржання гро́шей
-
53 ровный
рі́вний; (прямой диал.) прави́й\ровныйый вес — рі́вна (то́чна) вага; для
\ровный ого счёта — для рі́вного (кру́глого) раху́нку
\ровный ым счётом — ( точно) рі́вно; (как раз) якра́з; ( только) ті́льки, лише́, лиш; ( всего-навсего) всього́-на́-всього, всього́ ті́льки (лише)
\ровный ым счётом ничего́ — зовсім (абсолю́тно) нічо́го; анічо́го, нічогі́сінько, анічогі́сінько
не \ровный вён (не \ровный вен) час — не приведи́ Го́споди, боро́нь Бо́же
-
54 сведение
I св`едение1) зве́дення; ( судорога) ко́рчі, -чів, судо́ма\сведение ние руки́ — мед. зве́дення руки́
\сведение ние счето́в — зве́дення раху́нків
2) переве́дення3) ви́ведення\сведение ние пя́тен — ви́ведення плям
4) перебива́ння, переве́денняII свед`ение1) ( известие) відо́мість, -мостіпо на́шим \сведение ниям — за на́шими відо́мостями
сообща́ть \сведение ния — подава́ти відо́мості
2) (мн.: знания) знання́к ва́шему \сведение нию — до ва́шого ві́дома
довести́ до \сведение ния — см. доводить 1)
приня́ть к \сведение нию — взя́ти до ві́дома
-
55 скащиваться
скида́тися [з раху́нку] -
56 сквитывать
несов.; сов. - сквит`ать(что) спла́чувати, -чую, -чуєш, сплати́ти (сплачу́, спла́тиш) (що); ( отплачивать) відпла́чувати, відплати́ти (за що); сов. сквита́ти (що)\сквитыватьть долг — спла́чувати, сплати́ти (випла́чувати, ви́платити, віддава́ти, відда́ти) борг
\сквитывать та́ть гол — у ві́дповідь заби́ти гол; сквита́ти гол
\сквитывать тать счёт — ви́рівняти (зрівня́ти) раху́нок
-
57 собственный
1) вла́сний; ( свой) свійв \собственный ом смы́сле сло́ва — у вла́сному розумі́нні [цього́] сло́ва
в \собственныйые ру́ки — у вла́сні ру́ки
жить на \собственныйый счёт — жи́ти на вла́сний раху́нок
по \собственный ому жела́нию — см. желание 1)
\собственныйый корреспонде́нт — вла́сний кореспонде́нт
\собственный ыми глаза́ми — на вла́сні о́чі, свої́ми (вла́сними) очи́ма; диал. живови́дячки
2) (о перспективе, подстановке) мат. власти́вий3) грам. вла́сний\собственныйое и́мя — вла́сне ім'я́
-
58 спивать
несов.; сов. - спитьспива́ти, спи́ти (зіп'ю́, зіп'є́ш)спить с кого́ — диал. ви́пити за чий раху́нок
-
59 списывать
несов.; сов. - спис`ать1) спи́сувати, -сую, -суєш, списа́ти (спишу́, спи́шеш) и мног. поспи́сувати\списыватьть со счёта — бухг. спи́сувати, списа́ти з раху́нку
2) (изображать, воспользовавшись кем-чем-л. как оригиналом, прототипом) змальо́вувати, -льо́вую, -льо́вуєш, змалюва́ти, -лю́ю, -лю́єш -
60 ставить
I1) ста́вити, -влю, -виш; станови́ти, -новлю́, -но́виш, ста́вляти; (строить: обычно об избах) підніма́ти, підійма́ти; (из кирпича; о фундаменте) кла́сти (кладу́, кладе́ш)\ставитьть в вину́ — ста́вити за (в) прови́ну (вину́)
\ставитьть в затрудни́тельное положе́ние — ста́вити в скрутне́ стано́вище
\ставитьть в изве́стность — см. известность
\ставитьть в необходи́мость — зму́шувати, приму́шувати
\ставитьть вопро́с ребро́м — ста́вити пита́ння ру́ба
\ставитьть в приме́р — см. пример
\ставитьть в счёт — ( на счёт) ста́вити в раху́нок; перен. ста́вити (бра́ти) на карб, карбува́ти, закарбо́вувати
\ставитьть вы́ше — (рит. превы́ше всего́) ста́вити над усе́ (понад усе́, ви́ще всьо́го)
\ставитьть диа́гноз — мед. ста́вити діа́гноз
\ставитьть знак ра́венства ме́жду кем-чем — ста́вити знак рі́вності між ким-чим
ть крест на ком-чём — ста́вити хрест на ко́му-чо́му (над ким-чим)
\ставитьть на своём — ста́вити на своє́му, добива́тися (домага́тися) свого́, поверта́ти на своє́
\ставитьть кого́ на [своё] ме́сто — ста́вити кого́ на [своє́] мі́сце, показа́ти мі́сце кому́
\ставитьть под ружьё — воен. ста́вити під рушни́цю
\ставитьть препя́тствия — чини́ти (ста́вити) перешко́ди
\ставитьть реко́рд — ста́вити реко́рд
\ставитьть самова́р — ста́вити (наставля́ти, ста́вляти) самова́р (самова́ра)
\ставитьть себя́ на чьё ме́сто — ста́вити себе́ на чиє́ мі́сце
\ставитьть термо́метр (гра́дусник) — ста́вити термо́метр (гра́дусник)
\ставитьть те́сто (хле́бы, пироги́, блины́) — учини́ти ті́сто (хліб, пироги́, млинці)
2) ( показывать на сцене) театр. ста́вити; виставля́тиII\ставитьть пье́су — ста́вити (виставля́ти) п'є́су
( поставлять) поставля́ли
См. также в других словарях:
РАХУ — (Râhú), в индийской мифологии демон (асура), сын царя дайтъев Викпрачитти и дочери Дакши Симхики. Р. считался также планетой, вызывающей солнечные и лунные затмения. Когда боги вкушали амриту, Р. удалось обманом получить к ней доступ и отпить… … Энциклопедия мифологии
РАХУ — РАХУ, в индуистской мифологии асура (см. АСУРЫ), вызывающий солнечные и лунные затмения, заслоняя их своей темной головой … Энциклопедический словарь
РАХУ — в индуистской мифологии асура, вызывающий солнечные и лунные затмения, заслоняя их своей темной головой … Большой Энциклопедический словарь
РАХУ — В индийской астрономии, назв. выходящего узла лунной орбиты. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910 … Словарь иностранных слов русского языка
Раху — Статуя Раху. Из коллекции Британского музея. Раху демон в индуизме, периодически проглатывающий Солнце или … Википедия
РАХУ — демон солнечного и лунного затмений. Согласно мифу, излагаемому в эпосе, Р. единственному из асуров удалось, приняв образ бога, отведать амриты, когда боги им завладели после пахтания океана. Но Солнце и Месяц узнали его и выдали Вишну, к … Словарь индуизма
Раху — (санскр. Ràhu, хвататель ) в индийской астрономии название восходящего узла лунной орбиты, который был олицетворен в виде особого демона, подстерегающего луну, чтобы схватить ее. Когда это удается ему, происходит лунное затмение (по санскр.… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Раху — (др. – инд.) – асура, сын царя дайтьев Викпрачитти и дочери Дакши Симхики. Когда боги вкушали амриту, Р. тоже добрался до нее и отпил несколько глотков, но едва амрита дошла до его горла, его заметили луна и солнце, сказали о нем Вишну, и тот… … Мифологический словарь
рахунок — порядок , диал., донск. (Миртов), также у Шолохова, укр. рахунок – то же. Через польск. rachunek счет из ср. в. н. rech(e)nunge счет ; см. Брюкнер 451 … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
рахуба — 1 іменник жіночого роду неприємний клопіт; лічба рідко розм. рахуба 2 іменник жіночого роду розрахунок, міркування розм., рідко … Орфографічний словник української мови
рахунок — 1 іменник чоловічого роду підсумок; результат підрахунків; грошовий вклад рахунок 2 іменник чоловічого роду документ із вказаною сумою грошей, які треба заплатити арх … Орфографічний словник української мови