Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

раху

  • 41 исчисляться

    1) обчи́слюватися, обчисля́тися; вирахо́вуватися, -хо́вується, вичи́слюватися, вилі́чуватися; лічи́тися, -читься, рахува́тися (раху́ється)
    2) перелі́чуватися, перерахо́вуватися

    Русско-украинский словарь > исчисляться

  • 42 казённый

    1) (оффициальный) казенний, урядовий. [А великоруси? Чи їм прищепило правління квасний «патріотизм» або любов до казенного отечества? (Крим.). Російську душу давало йому (українцеві) російське життя, російська урядова служба (Грінч.)]. -ная обязанность - урядова повинність. -ная Россия - урядова (офіціяльна) Росія. -ный тон - офіціяльний тон. -ное учреждение - урядова установа. -ная служба - урядова посада;
    2) (принадл. казне) казенний, скарбовий, скарбний, коронний. [Казенний ліс (Крим.). Папери, які запечатано скарбовою печаттю (Грінч.). Було доволі й селян коронних, тоб-то таких, що сиділи на казенній землі (Доман.)]. -ные деньги - державні кошти, скарбові гроші. -ное добро - казенне добро. -ный интерес - інтереси державної скарбниці, фіску. -ный крестьянин - казенний, коронний селянин, казенець (-нця). На -ный счёт (отнести) - на (за) рахунок державної скарбниці (записати). -ная палата - фінансова палата. -ный пансион - казенний пансіон. -ная печать - скарбова печатка. Учиться на -ный счёт - вчитися (науку діставати, побирати) казенним коштом.
    * * *
    1) перен. казе́нний

    на \казённый счёт — на (за) раху́нок держа́вної скарбни́ці

    2) спец. казе́нний

    Русско-украинский словарь > казённый

  • 43 контокоррентный

    контокорентовий.
    * * *
    контокоре́нтний

    \контокоррентный счёт — фин. контокоре́нтний раху́нок, контокоре́нт, -у

    Русско-украинский словарь > контокоррентный

  • 44 налицо

    см. Лицо 9.
    * * *
    предик.
    в ная́вності

    быть \налицо цо — бу́ти (буду, будеш), бу́ти в ная́вності (наявним); ( присутствовать) бу́ти прису́тнім

    все \налицо цо — усі́ є, усі в ная́вності; ( присутствуют) усі́ прису́тні

    по счёту много, а \налицо цо ничего́ — за раху́нком бага́то, а в ная́вності (а готівкою, а готовими грішми, а гото́вими грошима) нічо́го

    Русско-украинский словарь > налицо

  • 45 насчитывать

    насчитать и начесть
    1) кого, чего, что - нараховувати, нарахувати, налічувати, налічити, (о мног.) понараховувати, поналічувати кого, чого, ще. [Нарахував десять карбованців дрібних грошей (Київщ.). Од Війона до Олекси Влизька, лише один крок, хоч він і нараховує кілька століть (Ґ. Шкур.). Як великий мороз, треба налічити дванадцять лисих (Номис)];
    2) на кого что, чего - нараховувати, нарахувати, налічувати, налічити на кого що, чого, (присчитывать) прираховувати, прирахувати, прилічувати, прилічити, накидати, накинути кому що, (о мног.) понараховувати и т. п. [Нарахувала бариша цілого коповика (Кониськ.). Поналічував на. людей стільки довгу (ЗОЮР I)]. Насчитанный и Начтённый -
    1) нарахований, налічений, понараховуваний, поналічуваний;
    2) нарахований, налічений, прирахований, прилічений, накинутий и накинений, понараховуваний и т. п. -ться -
    1) (стр. з.) нараховуватися, бути нараховуваним, нарахованим, понараховуваним и т. п. В учреждении. -ется до тридцати служащих - в установі, є щось із тридцять (близько тридцятьох) службовців;
    2) (причисляя себя к кому, к чему) зараховувати, зарахувати, залічувати, залічити себе до кого, до чого; (навязываться, к кому) набиватися, набитися, нав'язуватися, нав'язатися до кого;
    3) (вдоволь, сов.) - а) (считая) нарахуватися, налічитися, попорахувати, пополічити (досхочу), (о мног.) понараховуватися, поналічуватися; б) (считаясь) нарахуватися, попорахуватися (досхочу) з ким, з чим.
    * * *
    несов.; сов. - насчит`ать
    налі́чувати, налічи́ти, -лічу, -лічиш и мног. поналічувати, нарахо́вувати, -ховую, -ховуєш, нарахува́ти, -рахую, -рахуєш и мног. понарахо́вувати

    Русско-украинский словарь > насчитывать

  • 46 начислять

    начислить нараховувати, нарахувати, налічувати, налічити, (о мног.) понараховувати, поналічувати що, чого; срв.
    II. Начитывать. Начисленный - нарахований, налічений, понараховуваний, поналічуваний. -ться - нараховуватися, бути нараховуваним, нарахованим, понараховуваним и т. п.
    * * *
    бухг.; несов.; сов. - нач`ислить
    нарахо́вувати, -ховую, -ховуєш, нарахува́ти, -рахую, -рахуєш и мног. понарахо́вувати, налі́чувати, налі́чити, -лічу, -лічиш и мног. поналі́чувати

    Русско-украинский словарь > начислять

  • 47 начитываться

    I бухг.; несов.; сов. - нач`есться
    нарахо́вуватися, -ховується, нарахуватися, -рахується, налі́чува́тися, -чується, налічи́тися, -лічиться
    II несов.; сов. - начитаться
    начи́туватися, -туюся, -туєшся, начита́тися и мног. поначи́туватися

    Русско-украинский словарь > начитываться

  • 48 просчёт

    1) перерахування, перелічення;
    2) (ошибка) прорахування, помилка в рахубі.
    * * *
    1) ( действие) перелі́чування, перелі́чення, перерахо́вування, перерахува́ння; прорахо́вування, прорахува́ння
    2) (ошибка в счёте, в предположениях) прораху́нок, -нку; ( в счёте) по́милка (поми́лка) в раху́нку; ( промах) по́хибка, про́мах, -у

    Русско-украинский словарь > просчёт

  • 49 прочёт

    1) помилка, прогріх в рахунку;
    2) прочитання. Для -чёта - на прочитання, для прочитання.
    * * *
    I
    ( просчёт) прораху́нок, прорахува́ння, по́милка (поми́лка) в раху́нку
    II
    ( прочтение) прочита́ння

    Русско-украинский словарь > прочёт

  • 50 пункт

    1) пункт, точка. [(Шевченко) своїм геніяльним оком уздрів той пункт, з якого треба було дивитися на нашу минулість (Грінч.). Луцьк, Бар, Браслав, Біла Церква, Київ - ото були точки гонитви ляцької за козаками, а козацької за ляхами (Куліш)]. Сборный пункт - збірний пункт. Неприятель был разбит на всех -тах - ворога побито на всіх пунктах. Населённый пункт - населений пункт, оселя. [Тепер Коблин - незначна оселя, в якій наврядчи найдеться сот чотири селян (Ор. Лев.)]. Сторожевой пункт - сторожівня. [У панів… доволі було людей до закладування нових осад і степових сторожівень (Куліш)]. Наблюдательный пункт - спостережний пункт. Кульминационный пункт - кульмінаційний, найвищий пункт, кульмінаційна, найвища точка. Поворотный пункт - поворотний пункт, поворотка. [Од появи Енеїди Котляревського не тільки початок нового українського письменства рахуємо, а й нову поворотку позначаємо в історії українського народу (Єфр.)]. Исходный пункт - вихідний пункт, вихідна точка. Иметь своим исходным -том что - мати на вихідний свій пункт що, виходити з чого;
    2) пункт (-ту), точка, (статья) артикул (-лу). [Ти поламав пункт нашої присяги (Куліш). Під сими загальними заголовками вмістилися усі сущні точки сеї великої суперечки (Павлик)]. Подсудимым даются вопросные -ты - підсудним дають запити, запитні пункти. Его опровергли по всем -там - його збили на всіх пунктах. Излагать, разбирать по -там - викладати по пунктах, пунктами, розбирати по пунктах.
    * * *
    пункт, -у

    Русско-украинский словарь > пункт

  • 51 разгромный

    розгро́мний

    \разгромныйая кри́тика — голо́бе́льна (розгро́мна) кри́тика

    вы́играть с \разгромный ым счётом — спорт. ви́грати з вели́ким (розгро́мним) раху́нком

    Русско-украинский словарь > разгромный

  • 52 расписка

    1) ( действие) ро́зпис, -у, (неоконч.) розпи́сування; розмалюва́ння, (неоконч.) розмальо́вування

    \расписка ка стен — розмалюва́ння (розмальо́вування) стін

    \расписка ка счето́в по кни́гам — бухг. розпи́сування раху́нків по кни́гах (по книжка́х)

    2) ( о документе) розпи́ска

    \расписка ка в получе́нии де́нег — розпи́ска про оде́ржання гро́шей

    Русско-украинский словарь > расписка

  • 53 ровный

    рі́вний; (прямой диал.) прави́й

    \ровныйый вес — рі́вна (то́чна) вага; для

    \ровный ого счёта — для рі́вного (кру́глого) раху́нку

    \ровный ым счётом — ( точно) рі́вно; (как раз) якра́з; ( только) ті́льки, лише́, лиш; ( всего-навсего) всього́-на́-всього, всього́ ті́льки (лише)

    \ровный ым счётом ничего́ — зовсім (абсолю́тно) нічо́го; анічо́го, нічогі́сінько, анічогі́сінько

    не \ровный вён (не \ровный вен) час — не приведи́ Го́споди, боро́нь Бо́же

    Русско-украинский словарь > ровный

  • 54 сведение

    I св`едение
    1) зве́дення; ( судорога) ко́рчі, -чів, судо́ма

    \сведение ние руки́ — мед. зве́дення руки́

    \сведение ние счето́в — зве́дення раху́нків

    2) переве́дення
    3) ви́ведення

    \сведение ние пя́тен — ви́ведення плям

    4) перебива́ння, переве́дення
    II свед`ение
    1) ( известие) відо́мість, -мості

    по на́шим \сведение ниям — за на́шими відо́мостями

    сообща́ть \сведение ния — подава́ти відо́мості

    2) (мн.: знания) знання́

    к ва́шему \сведение нию — до ва́шого ві́дома

    довести́ до \сведение ния — см. доводить 1)

    приня́ть к \сведение нию — взя́ти до ві́дома

    Русско-украинский словарь > сведение

  • 55 скащиваться

    скида́тися [з раху́нку]

    Русско-украинский словарь > скащиваться

  • 56 сквитывать

    несов.; сов. - сквит`ать
    (что) спла́чувати, -чую, -чуєш, сплати́ти (сплачу́, спла́тиш) (що); ( отплачивать) відпла́чувати, відплати́ти (за що); сов. сквита́ти (що)

    \сквитыватьть долг — спла́чувати, сплати́ти (випла́чувати, ви́платити, віддава́ти, відда́ти) борг

    \сквитывать та́ть гол — у ві́дповідь заби́ти гол; сквита́ти гол

    \сквитывать тать счёт — ви́рівняти (зрівня́ти) раху́нок

    Русско-украинский словарь > сквитывать

  • 57 собственный

    1) вла́сний; ( свой) свій

    в \собственный ом смы́сле сло́ва — у вла́сному розумі́нні [цього́] сло́ва

    в \собственныйые ру́ки — у вла́сні ру́ки

    жить на \собственныйый счёт — жи́ти на вла́сний раху́нок

    по \собственный ому жела́нию — см. желание 1)

    \собственныйый корреспонде́нт — вла́сний кореспонде́нт

    \собственный ыми глаза́ми — на вла́сні о́чі, свої́ми (вла́сними) очи́ма; диал. живови́дячки

    2) (о перспективе, подстановке) мат. власти́вий
    3) грам. вла́сний

    \собственныйое и́мя — вла́сне ім'я́

    Русско-украинский словарь > собственный

  • 58 спивать

    несов.; сов. - спить
    спива́ти, спи́ти (зіп'ю́, зіп'є́ш)

    спить с кого́ — диал. ви́пити за чий раху́нок

    Русско-украинский словарь > спивать

  • 59 списывать

    несов.; сов. - спис`ать
    1) спи́сувати, -сую, -суєш, списа́ти (спишу́, спи́шеш) и мног. поспи́сувати

    \списыватьть со счёта — бухг. спи́сувати, списа́ти з раху́нку

    2) (изображать, воспользовавшись кем-чем-л. как оригиналом, прототипом) змальо́вувати, -льо́вую, -льо́вуєш, змалюва́ти, -лю́ю, -лю́єш

    Русско-украинский словарь > списывать

  • 60 ставить

    I
    1) ста́вити, -влю, -виш; станови́ти, -новлю́, -но́виш, ста́вляти; (строить: обычно об избах) підніма́ти, підійма́ти; (из кирпича; о фундаменте) кла́сти (кладу́, кладе́ш)

    \ставитьть в вину́ — ста́вити за (в) прови́ну (вину́)

    \ставитьть в затрудни́тельное положе́ние — ста́вити в скрутне́ стано́вище

    \ставитьть в изве́стность — см. известность

    \ставитьть в необходи́мость — зму́шувати, приму́шувати

    \ставитьть вопро́с ребро́м — ста́вити пита́ння ру́ба

    \ставитьть в приме́р — см. пример

    \ставитьть в счёт — ( на счёт) ста́вити в раху́нок; перен. ста́вити (бра́ти) на карб, карбува́ти, закарбо́вувати

    \ставитьть вы́ше — (рит. превы́ше всего́) ста́вити над усе́ (понад усе́, ви́ще всьо́го)

    \ставитьть диа́гноз — мед. ста́вити діа́гноз

    \ставитьть знак ра́венства ме́жду кем-чем — ста́вити знак рі́вності між ким-чим

    ть крест на ком-чём — ста́вити хрест на ко́му-чо́му (над ким-чим)

    \ставитьть на своём — ста́вити на своє́му, добива́тися (домага́тися) свого́, поверта́ти на своє́

    \ставитьть кого́ на [своё] ме́сто — ста́вити кого́ на [своє́] мі́сце, показа́ти мі́сце кому́

    \ставитьть под ружьё — воен. ста́вити під рушни́цю

    \ставитьть препя́тствия — чини́ти (ста́вити) перешко́ди

    \ставитьть реко́рд — ста́вити реко́рд

    \ставитьть самова́р — ста́вити (наставля́ти, ста́вляти) самова́р (самова́ра)

    \ставитьть себя́ на чьё ме́сто — ста́вити себе́ на чиє́ мі́сце

    \ставитьть термо́метр (гра́дусник) — ста́вити термо́метр (гра́дусник)

    \ставитьть те́сто (хле́бы, пироги́, блины́) — учини́ти ті́сто (хліб, пироги́, млинці)

    2) ( показывать на сцене) театр. ста́вити; виставля́ти

    \ставитьть пье́су — ста́вити (виставля́ти) п'є́су

    II
    ( поставлять) поставля́ли

    Русско-украинский словарь > ставить

См. также в других словарях:

  • РАХУ — (Râhú), в индийской мифологии демон (асура), сын царя дайтъев Викпрачитти и дочери Дакши Симхики. Р. считался также планетой, вызывающей солнечные и лунные затмения. Когда боги вкушали амриту, Р. удалось обманом получить к ней доступ и отпить… …   Энциклопедия мифологии

  • РАХУ — РАХУ, в индуистской мифологии асура (см. АСУРЫ), вызывающий солнечные и лунные затмения, заслоняя их своей темной головой …   Энциклопедический словарь

  • РАХУ — в индуистской мифологии асура, вызывающий солнечные и лунные затмения, заслоняя их своей темной головой …   Большой Энциклопедический словарь

  • РАХУ — В индийской астрономии, назв. выходящего узла лунной орбиты. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910 …   Словарь иностранных слов русского языка

  • Раху — Статуя Раху. Из коллекции Британского музея. Раху  демон в индуизме, периодически проглатывающий Солнце или …   Википедия

  • РАХУ —         демон солнечного и лунного затмений. Согласно мифу, излагаемому в эпосе, Р. единственному из асуров удалось, приняв образ бога, отведать амриты, когда боги им завладели после пахтания океана. Но Солнце и Месяц узнали его и выдали Вишну, к …   Словарь индуизма

  • Раху — (санскр. Ràhu, хвататель ) в индийской астрономии название восходящего узла лунной орбиты, который был олицетворен в виде особого демона, подстерегающего луну, чтобы схватить ее. Когда это удается ему, происходит лунное затмение (по санскр.… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Раху — (др. – инд.)  – асура, сын царя дайтьев Викпрачитти и дочери Дакши Симхики. Когда боги вкушали амриту, Р. тоже добрался до нее и отпил несколько глотков, но едва амрита дошла до его горла, его заметили луна и солнце, сказали о нем Вишну, и тот… …   Мифологический словарь

  • рахунок — порядок , диал., донск. (Миртов), также у Шолохова, укр. рахунок – то же. Через польск. rachunek счет из ср. в. н. rech(e)nunge счет ; см. Брюкнер 451 …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • рахуба — 1 іменник жіночого роду неприємний клопіт; лічба рідко розм. рахуба 2 іменник жіночого роду розрахунок, міркування розм., рідко …   Орфографічний словник української мови

  • рахунок — 1 іменник чоловічого роду підсумок; результат підрахунків; грошовий вклад рахунок 2 іменник чоловічого роду документ із вказаною сумою грошей, які треба заплатити арх …   Орфографічний словник української мови

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»