Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

разом

  • 121 заодно

    1) (сообща) заодно, спільно. Думать, действовать -но - бути заодно, одностайне стояти, спільно стояти, (образно) в один гуж тягти, (шутл.) в одну дудочку грати. [Ми в цій справі всі заодно. Треба всім одностайне стояти, тоді й виграємо справу. Всі покою щире прагнуть, та не в один гуж всі тягнуть (Мазепа)];
    2) (за один раз) за одним ходом, за одним заходом, за одним разом, ураз. [Піду в книгарню, та за одним ходом (заходом) і в бібліотеку зайду. Нехай уже за одним разом і ваші сорочки поперу з своїми. Вітаймо дитятко і враз його матку (Чуб. III)].
    * * *
    нареч.
    1) односта́йно, у зго́ді, заодно́; (сообща, вместе) спі́льно, ра́зом
    2) (попутно, кстати, одновременно) заразо́м, ра́зом, за одни́м заходом, за одним ра́зом

    Русско-украинский словарь > заодно

  • 122 каждый

    1) (всякий, все) кожний, кожен, (диал.) кождий, (всякий) усякий, усяк, (без обозн. лица) кожне, кожде, усяке. [Тільки товариша мого кожен міг-би впізнати (Коцюб.). Кожда квітка кидала йому одну перлу під ноги (Самійл.). Сяду з челяддю обідати - кожне од мене ніс верне (Коцюб.). Всяк його слухати йшов (Л. Укр.). Їх ім'я всяке тепер знає і не треба їх тут наменовувати (Грінч.)]. На -дую душу приходится - на кожного припадає. -дый, кто (сделает это) - кожне, що (це вчинить). -дый без исключения - кожнісінький, кождісінький, кожне без ви(й)нятку. [Поновляв я в своїй пам'яті аж до найменшої дрібниці, аж до кожнісінького слівця (Крим.)]. На -дом шагу - на кожнім кроці; що не крок, (то)… С - дого (по раскладке) - від душі. [На сході постановили: покупити машину в Київі, а гроші на це зібрати од душі (Звин.)];
    2) (и тот и другой и третий, каждый следующий) кожний, кожен, кождий. [Один чоловік нараяв їй іти до кожного (судді) додому (Квітка). У кождій палі угорі дірка продовбана (Квітка)]. -дого десятого (пороть) - що-десятого (бити, сікти). дый из нас - кожний (кожне) з нас. Календарь на -дый месяц - календар на кожний (кожен) місяць. На -дые два, три (приходится) - що два, що три, то й… [Що п'ять верстов, то й коршомка (Рудан.)]. На -дый (что ни… то и) - що… то. [Що байрак, то й козак (Приказка)]. При -дом выезде - при кожнім виїзді. -дые пять станций буфет - що п'ять станцій буфет; буфет - що (кожні) п'ять станцій. С -дым разом (чем далее) - де-далі, чим-раз. [Де-далі все трудніше і трудніше ставало знайти якусь роботу (Коцюб.)];
    3) (в обознач. времени) кожний, кожен, кождий, що; а) именит., вин. и твор. пад. (-дый, -дую, -дым) передаётся через род. или именит. п. (кожен, кожного, кожної) или «що» с род. или именит. п. [Кожної неділі ходили в гості (Ніков.). Кожних чверть (що-чверть) години нюхав табаку (Херсонщ.). Що- день божий довбе ребра (Шевч.) Чуже поле поливають що-дня і що-ночі (Шевч.). Тужу-ж я тужу що-день, що-година (Чуб.)]. -дый раз, час, день, вечер, месяц, год - що-разу, що-раз, раз-у-раз, (постоянно) усе, (ежечасно) що-година, що-години, що-дня, що-день, день-у- день, день-при-день, що-вечір, що-вечора, що-місяця, що-рік, що-року. -дую ночь, минуту, неделю - що-ночи, що-тижня, що-хвалини. -дым летом - кожного літа, що-літа, що-літо. -дое утро, воскресенье - що-ранку, кожного ранку, кожен ранок, що-неділі, що-неділя; б) вин. пад. с предлогом «в», «через» (-дый, -дую) и твор. пад. с предл. «с» передаётся род. пад. с предл. «за» или род. без предлога от «кожний» или «що» с род. или именит. падежём. [За кожної доби бували катастрофи (Ніков.). Кожної хвилини я готовий (Крим.) Кожних пів- години. До церкви ходив що-другої неділі (Стеф.)]. В -дую среду (приходите) - кожної середи (приходьте). В -дую минуту - кожної хвилини, (гал.) в кождій хвилі. Через -дый понедельник - що-другого понеділка. С -дым годом - що-рік, що-року, що-году, від року в рік. С -дой минутой - що-хвилина. С -дым разом (хуже) - що-раз (то гірше), чим-раз (гірше), (за) кожного разу (все гірше).
    * * *
    ко́жний, кратк. ф. ко́жен, -жна, -жне, усилит. кожні́сінький; ( всякий) уся́кий; (в сочетании с существительными, преим. обозначающими отрезок времени, обычно передаётся наречием с первой составной частью що...)

    \каждый ую весну́ — щовесни́, ко́жної весни́, ко́жну весну́

    \каждыйые два дня — що два дні, ко́жні два дні

    Русско-украинский словарь > каждый

  • 123 ниже

    I. 1) (сравн. ст. от прлг. Низкий) - а) нижчий від кого, від чого, за кого, за що, ніж (як) хто, що; (меньше) менший; (о голосе) нижчий, товстіший, грубший. Он -же меня ростом - він нижчий (менший) за (від, проти) мене на зріст. Суммы -же ста рублей - суми менші, як сто карбованців. Температура -же нуля - температура нижча від нуля (и нижче нуля). Цены на хлеб ещё -же - ціни на хліб ще нижчі (менші). Это -же его достоинства - це нижче (від) його гідности. Это -же всякой критики - це (стоїть) поза всякою критикою, це нижче за всяку критику. Всё -же и -же - (все) нижчий та (і) нижчий, (с каждым разом) що-раз(у) (чим-раз, де-далі) нижчий (-ча, -че; мн. -чі) и т. п. Становиться всё -же и -же - що-раз (чим-раз, де-далі) нижчати и т. п. -же всех - нижчий за всіх, від усіх; найнижчий, (сильнее) як-найнижчий, що-найнижчий и т. п. Становиться, стать -же - нижчати, понижчати, (уменьшаться) зменшуватися, зменшитися; робитися нижчим, меншим и т. п. (в определённой глаг. форме предпочтительнее им. п.: робиться нижчий, нижча и т. п.); б) нижчий, (меньше) менший, (хуже) гірший, (проще) простіший, (незнатнее) незначніший, (вульгарнее) вульгарніший; в) нижчий, ниціший, (недостойнее) негідніший, (подлее) підліший, (позорнее) ганебніший. Срв. Низкий;
    2) (сравн. ст. от нрч. Низко) - а) нижче; (о рубке, стрижке ещё) прикріше. О чём сказано -же - про що сказано нижче (и понижче). Смотри -же - дивися нижче. Тоном -же - на (один) тон нижче. -же взять (прицеливаясь) - понизити. [На два цалі лиш понизив, та й і шапки не ізбив (Рудан.)]. Всё -же и -же - все нижче та (і) нижче, (с каждым разом) що-раз(у) (чим-раз, де-далі) нижче. Как можно -же - як-найнижче и т. п.; як(о)-мога нижче и т. п. -же травы, тише воды - а) нрч. - нижче (від) трави, тих(і)ше (від) води; б) прлг. - нижчий від трави, тих(і)ший від води; б) нижче, (вульгарнее) вульгарніше; в) нижче, ниціше, (недостойнее) негідніше, (подлее) підліше, (позорнее) ганебніше. Срв. Низко;
    3) предл. с род. п. - нижче кого, чого. [Нижче порога, серед збурених хвиль (Загірня)]. -же колена - нижче коліна. Продавать вещь -же её стоимости - продавати річ дешевше (нижче) від її вартости. Ртуть упала в градуснике -же нуля - живе срібло спустилося (диал. ортуть спустилася) в градуснику нижче (від) нуля. -же точки замерзания (на термометре) - нижче (від) риси (лінії) замерзання. -же Киева (по течению Днепра) - нижче Київа, понижче Київа;
    4) (в сложении) нижче.
    II. союз (стар.) ніже, аніже, (а)ні, (ни даже) ні (ані) навіть; срв. Ни 1.
    * * *
    I н`иже
    сравн. ст.
    1) прил. ни́жчий

    он \ниже же бра́та — він ни́жчий від бра́та (за бра́та, ніж брат)

    2) нареч. ни́жче

    об э́том ска́зано \ниже же — про це ска́зано ни́жче

    3) предл. с род. п. ни́жче (кого-чого)

    на Днепре́ \ниже же Ки́ева — на Дніпрі́ ни́жче Ки́єва

    пять гра́дусов \ниже же ноля́ (нуля́) — п'ять гра́дусів ни́жче нуля́

    \ниже же досто́инства чьего́ — ни́жче гі́дності чиє́ї

    II ниж`е
    союз
    ніже́, аніже́; ( ни даже) ні на́віть

    Русско-украинский словарь > ниже

  • 124 образовывать

    образовать
    1) (устраивать, учреждать) витворювати, витворити, утворювати, утворити, формувати, зформувати, складати, скласти. [Він витворив був оригінальний лад (Єфр.). Сусіди встигали скласти міцні політичні організації (Єфр.). Три лінії утворюють трикутник]. -вать в совокупности, вместе что-л. - складатися разом на що. [Експлуатація, шахрайство й злочинства складаються разом на скажений шум життя (Єфр.)]. -вать собою что-л. - витворювати, утворювати з себе що, формуватися, складатися в що, становити собою що. [Ця наука показує, якими бувають і якими повинні бути твори, що складаються в письменство (Єфр.). Сей горб становить собою підмурівок (Л. Укр.)];
    2) освічувати, освітити кого, давати, дати науку кому. Образованный -
    1) витворений, утворений, зформований, складений. Вновь -ный - новоутворений;
    2) освічений.
    * * *
    I несов.; сов. - образов`ать
    1) утво́рювати, утвори́ти, несов. твори́ти; ( создавать) ство́рювати, створи́ти; ( формировать) формува́ти, сформува́ти; (развивать, вырабатывать) виформо́вувати, ви́формувати; ( составлять) склада́ти, скла́сти
    2) (представлять собой, составлять какое-л. целое) станови́ти, (несов.), склада́ти, скла́сти
    II несов.; сов. - образов`ать
    ( давать образование) осві́чувати, освіти́ти, дава́ти осві́ту, да́ти осві́ту

    Русско-украинский словарь > образовывать

  • 125 одновременный

    одночасний, рівночасний. -менно - одночасно, рівночасно, в о[ї]дних часах, враз, разом, заразом, воднораз. [Яку хоч присягу складай, тільки разом думкою навпаки повертай].
    * * *
    тж. одновр`еменный
    одноча́сний, рівноча́сний

    Русско-украинский словарь > одновременный

  • 126 пусто

    * * *
    нареч., безл. в знач. сказ. пуста

    разом густо, разом пусто (то густо, то пусто) погов. — то густа, то пуста

    Русско-белорусский словарь > пусто

  • 127 пустой

    прл

    пусто́й взгляд — blank/vacant look

    пуста́я диске́та комп — blank diskette

    на пусто́й желу́док — on an empty stomach

    в на́шем ряду́ есть два пусты́х ме́ста — there are two vacant seats in our row

    пуста́я болтовня́ — idle talk/chat

    пусты́е обеща́ния — empty/hollow promises

    пусто́й челове́к — shallow person

    пусты́е вопро́сы/расспро́сы — futile questions

    3) напрасный vain, futile

    пусты́е угро́зы/мечты́ — vain/idle threats/dreams

    пусты́е слова́ — empty/mere words

    пуста́я отгово́рка — lame excuse

    •
    - пустое место
    - разом пусто, разом густо

    Русско-английский учебный словарь > пустой

  • 128 то густо, то пусто

    тж. разом густо, разом пусто
    погов.
    cf. feast or famine; fasting comes after feasting; stuff today and starve tomorrow; feast today and fast tomorrow

    Русско-английский фразеологический словарь > то густо, то пусто

Страницы

См. также в других словарях:

  • РАЗОМ — РАЗОМ, нареч. (разг.). 1. В один прием. Прочесть всё разом. Выпалить все новости разом. «Подтибрил у нее тогда же, разом, все ее денежки.» Достоевский. 2. Сразу, мгновенно. «Что то разом толкнуло его в грудь и голову.» А.Тургенев. Разом покончить …   Толковый словарь Ушакова

  • разом — См. одновременно …   Словарь синонимов

  • РАЗОМ — РАЗОМ, нареч. (прост.). 1. В один приём. Сделать всё р. 2. Сразу, мгновенно, одновременно. Р. покончить с чем н. Р. замолчали. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • разом — (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • разом — нар., употр. сравн. часто 1. Если кто либо делает что либо разом, то это означает, что он совершает какое либо действие в один приём, не растягивая его во времени, не распределяя на этапы. Выпить лекарство разом. | Выпалить все новости разом. 2.… …   Толковый словарь Дмитриева

  • разом — нареч. Разг. 1. В один приём. Разом тысячу на туза поставил. Выпила стакан разом, не отрываясь. Выпалить все новости разом. 2. Мгновенно, сразу. Его слова р. вернули мне утраченное мужество. Р. встать. Р. решили вопрос. Р. покончить с чем л. 3.… …   Энциклопедический словарь

  • разом — нареч.; разг. 1) В один приём. Разом тысячу на туза поставил. Выпила стакан разом, не отрываясь. Выпалить все новости разом. 2) Мгновенно, сразу. Его слова ра/зом вернули мне утраченное мужество. Ра/зом встать. Ра/зом …   Словарь многих выражений

  • Разом — нареч. качеств. обстоят. разг. 1. В один приём. отт. Без промедления или очень быстро; сразу же, мгновенно. 2. Одновременно. 3. Употребляется как несогласованное определение. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • разом — р азом, нареч …   Русский орфографический словарь

  • разом — Syn: см. одновременно …   Тезаурус русской деловой лексики

  • разом — присл. 1) Спільно, вкупі з ким , чим небудь. || Спільними зусиллями, гуртом. || Щільно один біля одного. 2) В той самий час, в ту саму мить, одночасно. || Заодно. •• Ра/зом з тим у той же, час; водночас. 3) Раптом, несподівано, зненацька. || От… …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»