ради+чего+

gener. (чего-л.) für (etw.) Opfer an Geld bringen

I. 1) (і)з-за кого, (і)з-за чого, з-поза кого, з-поза чого. [Сіло сонце, з-за діброви небо червоніє (Шевч.). З-поза срібного туману хвиля срібного фонтану плеще та бринить (Крим.)]. Встать из-за стола - встати з-за столу. Возвратиться из-за границы - повернутися (о мног. повертатися) з-за кордону. Выглянуть из-за двери - виглянути, визирнути з-поза дверей. [З-поза дверей визирнуло веселе Одарчине обличчя (Крим.)]. Из- за горы - (і)з-за гори, з-поза гори. [Із-за гори вітер віє, березоньку хилить (Метл.). З-поза скали виїхало двоє кавказців-верхівців (Крим.)]. Из-за тучи (туч) - з-за, з-поза хмари (хмар). Из-за моря - (і)з-за моря, з-поза моря;

2) (вследствие, по причине чего) за чим, через що, (диал., зап.) без що; (ради чего) за-для чого, за-ради, ради чого, (диал.) про що, (за что) за що. [Довго не спали обоє - кожне за своїми думками (Грінч.). За лихими людьми та за ворогами гуляти не вільно (Пісня). Мусів через малярію й болюче знервування покинути тепле Туапсе (Крим.). Ой вронила я віночок без свій дурний розумочок (Чуб. V). Отож і є найважніші причини, за-для яких я вдягаюся бідно (Крим.). За-ради власних інтересів (Корол.). Стида ради не зможе вимовити ні словечка (Квітка). Як я тепер мушу рідні свої чада про хліба кавалок тручати до аду? (Федьк.). За карії оченята, за чорнії брови серце рвалося, сміялось, виливало мову (Шевч.). Йому ця квартира незвичайно припала до вподоби за свою ідеальну тихість і безшумність (Крим.)]. Из-за собственной неосторожности - через власну необережність. Из-за кого (меня, тебя и т. д.) - через кого (мене, тебе і т. д.). [Через неї мій вік молодий пропадає (М. Вовч.). Ідіть, діти, ви од нас, нема життя через вас (Гнід.)]. Спорить, ссориться из-за чего, из-за пустяка - сперечатися (суперечитися), сваритися за щось, за дурницю. [От учора взяла за щось суперечитися зо мною (Крим.)]. Из-за выеденного яйца - за масляні вишкварки, за онучу. [За онучу збили бучу]. Соперничество из-за кого, чего - суперництво за кого, за що, через кого, через що.

II. см. под Из.

* * *

предл. с род. п.

1) (при обозначении действия или движения откуда-л.) з-за, із-за, з-по́за, з-по́між, з-над, з-по́над

2) (по вине, по причине кого-чего-л.) че́рез (кого-що), з-за, із-за (чого), за (що), по (чому); за́для (кого-чого)

3) ( при указании цели действия) ра́ди, зара́ди

1. причину, передаётся предлогами и предложными сочетаниями из-за, благодаря, по причине, вследствие; по вине кого-чего-л.

Сравни с:

верч, верчын

2. цель, передаётся предлогами и предложными сочетаниями ради, с (какой-то) целью, с целью (чего-то)

Сравни с:

верч

3. сообразность, передаётся предлогами по, сообразно

Сравни с:

келшышын

gener. (sich etw.) vom Mund absparen, (sich etw.) vom Munde abdarben, (sich etw.) vom Munde absparen, sich (D) etw. am Münde abdarben (ради чего-л.), sich (D) etw. vom Münde abdarben (ради чего-л.)

1) причина; (основание) підстава, рація; (повод) привід (-воду), приключка, нагода. [Не постали ще ті причини, які навпослі поділили козаків і шляхту на два табори (Куліш). Таку саме вагу мали тут і причини соціяльно-економічні (Грінч.). Бог його знає, що то за причина (Рудан.). Виросте десять причин на сварку, на розбрат (Єфр.). Він завсіди знайде привід до сварки. Всі сміялись без нагоди, як діти (Васильч.). Без приключки ніхто не ворогує (Крим.)]. Следствие принято за -ну - наслідок узято за причину, в наслідкові вбачено причину. -на всех -чин - найперша причина. -на тепла, движения - причина тепла, руху. Нет следствия без -ны - не буває наслідку без причини. Есть -на надеяться - єсть рація (підстава) сподіватися. Эта строгость имеет свою -ну - ця суворість має свою причину (підставу). Нет -ны - нема причини (рації), нема чого. [Нема вже чого мені сваритися, коли він до мене по-людському озивається (Грінч.)]. Тут нет -ны сердиться - тут немає рації (причини, підстави) гніватися, тут нема чого гніватися. -на этому та, что… - причина цьому та, що… -на основательная, уважительная - причина поважна, слушна. [Він не прийшов з причин слушних (по причинам уважительным)]. -на ничтожная, маловажная - причина мала. Из-за маловажной, незначительной -ны - з малої причини; (из-за пустяка) через (за) марницю (дурницю, дрібницю), з малого чого. [Велику пожежу погашено, та з малого чого полум'я запалає знов (Куліш)]. -на побудительная - призвідна причина, привід (-воду), мотив. [Мотивів того вчинку не розуміли (Грінч.)]. -на (повод) поступка - привід для вчинку; (цель) мета вчинку. Какая тому -на - яка тому причина. [Яка-ж тому, благаю вас, причина? (Куліш)]. По -не чего - через що, через віщо, за чим, з причини, з приводу чого. [Не приїхали за холодом (через холод)]. По -не жестоких морозов - за лютими морозами, через люті морози. По -не недостатка в квалифицированных работниках - за браком кваліфікованих робітників. По -не позднего времени - за пізнім часом. По чьей -не - з чиєї причини, через кого. По какой -не - з якої причини, з якого приводу, з чого, через що, через віщо? [З якої-ж причини він так перемінився? (Кониськ.)]. По той -не - з тієї причини, з того приводу, через те. Но иным -нам - з инакших (з инших) причин (приводів). По этим двум -нам - через ці дві причини, з цих двох причин. По какой -не арестовали их? - задля якої причини, задля чого їх заарештовано? По какой -не (с какой целью, ради чего) вы это сделали? - з яким приводом, задля якої причини, задля чого ви це зробили? [Задля якої такої причини ви це робите? (Крим.)]. По той -не, что… - з тим приводом, що…, задля того, що…, за тим, що… [Приїхав я до Київа з тим приводом, що хочу тут дочку в школу оддать (Козел.)]. Не без -ны, не без -чин - не без причини, не без причин; срв. Не даром. [Мабуть його не без причин піддані звали татом (Самійл.)]. Без -ны - без причини, без приводу. Без видимой -ны - без видимої причини, не знати з чого. Без всякой -ны - без (жадної) причини (рації), без жадного приводу; (описат.) з доброго дива; ні сіло, ні впало. [Чіпляються до людини з доброго дива (Доман.). Ні сіло, ні впало, - давай йому грошей]. Бывать, -быть, служить, послужить -ной чего - спричинюватися и спричинятися, спричинитися до чого и чому, спричинювати и спричиняти, спричинити що; см. ещё Причинять что. [Історичний процес, що спричинився до українського відродження (Єфр.). Благала простити їй, наче вона спричинилася його смерті (Кониськ.). Це спричинює ворожнечу до його]. Это послужило -ною тому, что… - це спричинилося до того, що…, це спричинило те, що… Всецело являться -ной чего, быть исключительной - ной чего - бути на всій причині чого. [У перших поезіях Шевченкових на всій причині лиха бувають «злії люде» (Єфр.)];

2) (неприятный случай) причина, пригода. [Сталась йому причина: сіль голову пробила (Пісня)].

* * *

- а чего ж

- не для чего

- с чего?

- ты чего?

- чего ради?

- чего-чего, а...

- не на чем

- ни при чём

- ни с чем

- ну чем не...

- при чём это

- к чему?

- не к чему

- ни к чему

- а что?

- а что ж

- да ты что?

- не за что

- несмотря ни на что

- ни за что

- ну и что?

- ну что?

- ты что?

- хоть бы что

- что ж

- что ж такого

- что к чему

- что ты?

- что-что, а...

- чуть что

хьалхагIа (до, раньше - о времени)

за 2 месяца до срока - йиллача ханал ши бутт хьалхагIа

хьалхара (вместо)

когаметта (вместо)

лаьца (при касании, трогании)

вести за руку - кулг лаьца вига

бахьан долаш (ради чего, по причине)

ценить за храбрость - майрал бахьан долаш лархIа

ара (на вопр."где?")

гаьна (на расстоянии)

за 3 километра отсюда - укхазара кхо километр гаьна

дехьа (на вопр."где?")

за рекой - хий тIехьа

хьалха (до, раньше - о времени)

духьа (ради чего)

сражаться за родину - даьхен духьа лата

тIехьашка (на вопр."где?")

тIехь-тIехьа (позади, на вопр."где?")

тIехьа (сзади, на вопр."где?")

меттал (вместо)

=х (указ.на начало действия)

взяться за работу - балхах вола

=даь (вследствие)

за ненадобностью - ца эшандаь

=та (с целью)

послать за доктором - лор воалаве вахийта

=га (при обозн.лица/предмета, на кот.направл.действие)

ухаживать за больным - унахочунга хьежа

=х (при касании, трогании)

=х (в обмен)

за деньги - ахчах

=а (в течение)

сделать работу за час - цхьан сахьата болх баь баккха

1. мест. вопр.-относит. что

2. част. соответствует:

1) вопр. частице ли, ль

2) вопр. частице разве

3. в знач. нар. почему? по какой причине? зачем?

4. в знач. вопр. местоимения какой?

5. в знач. определит. наречия сколько; выражает большое количество чего-л.

6. в знач. союзных слов как, сколько, какой, что

7. мест. определит. что, в знач. ничего, ничего не значит, ничто

– мо вала

1. старание, попытка; действие с целью добиться чего-л.

2. возня, хлопоты, деятельность ради чего-л.

3. интриги, скрытная деятельность

4. баловство, шалость

5. грызня, препирательство, ссора, спор из-за чего-л.

gener. sich aufopfern (для кого-л., для чего-л.), sich opfern (ðàäè ÷åãî-ë.; für A), sich opfern (für A) (ради чего-л.)

1) gener. (j-m) in etw. (D) das Gleichgewicht halten (с кем-л. в чем-л.), (mit j-m) im Wettbewerb stehen (с кем-л.), eifern (с кем-л. в чем-л.), in Wettbewerb mit (j-m) sein (с кем-л.), in Wettbewerb mit (j-m) stehen (с кем-л.), mit (j-m) um die Wette eifern (с кем-л.), nacheifern (с кем-л., в чём-л.), nacheifern (j-m in D) (с кем-л. в чем-л.), sich bewerben (ради чего-л.), wetteifern

2) sports. kämpfen, starten

3) law. im Wettbewerb miteinander stehen, im Wettbewerb stehen

4) econ. konkurrieren

предл. с вин. пад.

1) про кого, про що, для кого, для чого; (ради чего) задля кого, задля чого. [Беріг про свято, та в будень з'їв (Приказка). Мати в запасі про чорний день (Ум.). Прошу суда - нема судді про мене (Куліш)]. Запастись нужным про домашний обиход - запастися всім потрібним для хатнього вжитку, про хатній ужиток. Не про нас писано - не по нас (не для нас) писано. Про себя - про себе, в собі; (мысленно) подумки. Бормочет что-то про себя - бубонить щось сам до себе. Думать про себя о чём-нибудь - думати собі, мати собі на думці, мовити собі на думці. Рассуждать про себя о чём-л. - міркувати собі про що, міркувати подумки про що;

2) про кого, про що, за кого, за що; срв. О, об. [Про (за) вовка помовка, а вовк у хату (Приказка)]. Говорить про кого-л. - говорити про кого, за кого.

* * *

1) (о ком-чём) про, за (кого-що)

2) (на что-л.) про, на (що)

3) (для кого-л.), для (кого)

1) (безл.: утомить, измучить тряской) розтрясти́, розтруси́ти

2) ( о лихорадке) трясти́ [ці́лий день], протрясти́

 Here the wall of the exhaust hood proper is welded to a "landing bar", to which the expansion joint is also welded.

— это собственно то, ради чего

1) (присуще той или иной специальности) спецыяльна

2) (нарочито, ради чего-либо) разг. спецыяльна, знарок

1) privazione (f.)

2) pl. privazioni, stenti