-
1 відстрілювати
I = відстрі́лити; відстреля`тиотстре́ливать, отстрели́тьII = відстріля́ти1) охотн. отстре́ливать, отстреля́ть2) (только соверш.: перестать стрелять) отстреля́ть -
2 підстрілити
док. див. підстрілювати -
3 підстрілювати
-
4 відстрілити
см. відстрілювати I -
5 відстрілюватися
= відстріля́тисяотстре́ливаться, отстреля́ться -
6 відстріляти
-
7 відстрілятися
см. відстрілюватисяотстреля́ться -
8 підстрілити
см. підстрілювати -
9 підстрілювати
= підстрі́лити, підстре`лювати; підстре`лити1) подстре́ливать, подстрели́ть2) (только несоверш.) уха́живать, волочи́ться -
10 відстрілюватися
to fire back, to return fire; to defend oneself by shooting -
11 відстрілятися
військ.to have fired ( completed) a practice ( exercise) -
12 відстріл
-у; охотн.отстре́л -
13 відстрілювання
отстре́ливание -
14 підстрілений
= підстре́ленийподстре́ленный -
15 підстрішниця
-ізастре́шина -
16 відстріл
widstriłч. -
17 відстрілити
widstriłytyдієсл. -
18 відстрілюваний
widstril'uwanyjприкм. -
19 відстрілювати
widstril'uwatyдієсл. -
20 відстрілюватися
widstril'uwatysjaдієсл.
См. также в других словарях:
відстрілювати — I юю, юєш, недок., відстре/лити і відстрі/лити, лю, лиш, док., перех. Кулею або снарядом відбивати частину від цілого. II юю, юєш, недок., відстріля/ти, я/ю, я/єш, док. 1) перех. Полюючи, забивати певну кількість дичини. 2) тільки док., неперех.… … Український тлумачний словник
відстрілювальний — а, е. Призначений для відстрілювання. •• Відстрі/лювальна ка/ртка мисл. разовий або сезонний дозвіл на добування хутрових звірів, водоплавних та ін. птахів … Український тлумачний словник
відстрілювання — я, с. Дія за знач. відстрілювати II 1) й відстрілюватися 1) … Український тлумачний словник
відстрілювати — 1 дієслово недоконаного виду відбивати частину від цілого відстрілювати 2 дієслово недоконаного виду полюючи, убивати якусь кількість … Орфографічний словник української мови
відстріл — у, ч. Те саме, що відстрілювання … Український тлумачний словник
відстрілити — див. відстрілювати I … Український тлумачний словник
відстрілюваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до відстрілювати … Український тлумачний словник
відстрілюватися — ююся, юєшся, недок., відстріля/тися, я/юся, я/єшся, док. 1) Захищаючись, стріляти у відповідь. 2) тільки док. Закінчити, перестати стріляти … Український тлумачний словник
відстріляний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відстріляти … Український тлумачний словник
відстріляти — див. відстрілювати II … Український тлумачний словник
відстрілятися — див. відстрілюватися … Український тлумачний словник