-
1 зав'язка
I жз`ав'язкаII зав'`язказав'язка оповідання — the nucleus of a story, plot
-
2 зв'язка
ж1) ( в'язка) bundle, bunch, pack; sheaf2) анат. ligament, copula, chordголосові зв'язки анат. — vocal chords
3) грам. copulaзв'язківець ч —
4) ( працівник зв'язку) postal or telecommunications worker5) військ. signaller, signal man -
3 прив'язка
ж комп.( подій в системі управління дисплеєм) instance, affixment, binding, associating, tie, tie-in, ( об'єкта зображення) snapприв'язка даних комп. — data binding
топографічна прив'язка військ. — survey
-
4 в'язка
truss; bundle; faggot; амер. fagot -
5 пов'язка
жheadband; ( стрічка на голову) fillet, frontlet, taenia; ( бинт) bandageнакладати пов'язку на рану — to bandage ( to dress) a wound
-
6 розв'язка
ж2) ( завершення) outcome, issue, closing event ( episode); upshot3) ( транспортна) ( traffic) roundabout, ( traffic) intersection -
7 зав'язка
-
8 прив'язка
I при́в'язка-изавя́зкаII прив'я́зка-ипривя́зка -
9 бактерицидна пов'язка
antibacterial [antiseptic] dressing -
10 ватно-марльова пов'язка
-
11 всмоктувальна пов'язка
-
12 в'язка консистенція
-
13 в'язка маса
-
14 в'язка речовина
-
15 герметична пов'язка
-
16 гігроскопічна пов'язка
-
17 гільзова пов'язка
-
18 гіпсова пов'язка
plaster bandage, plaster ( cast) -
19 дворівнева дорожня розв'язка
Українсько-англійський словник > дворівнева дорожня розв'язка
-
20 дієслово-зв'язка
См. также в других словарях:
зав'язка — I зав язка и, ж. Початок, основа, вихідний пункт, момент чого небудь. || Епізод, яким починається розвиток сюжету в творі; прот. розв язка. II з ав язка и, ж. Те, чим зав язують що небудь (мотузок, стрічка, вірьовка і т. ін.) … Український тлумачний словник
перев'язка — I перев язка и, ж. 1) Дія за знач. перев язати, перев язувати. 2) Те, чим перев язано що небудь. || перен. Те, що охоплює, ніби перев язуючи, що небудь; смуга навколо чогось. 3) Те саме, що перев яз. 4) Пов язка, накладена на хворе місце, рану і… … Український тлумачний словник
прив'язка — іменник жіночого роду зав язка прив язка іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
зв'язка — кы, ж. Вр. Зв язка (капиця). Ремін, што зв язує держак з быльцьом в ціпах, називат ся зв язка або капиця … Словник лемківскої говірки
в'язка — и, ж. 1) Зв язані, скріплені мотузкою і т. ін. або нанизані на неї які небудь однорідні предмети. 2) діал. Зав язка. 3) мат. Сім я ліній або поверхонь, яка лінійно залежить від двох параметрів. 4) муз. Горизонтальна риска (ребро), що зв язує… … Український тлумачний словник
зв'язка — и, ж. 1) Зв язані, скріплені мотузкою і т. ін. або нанизані на неї які небудь однорідні предмети; в язка. || розм. Які небудь речі, зібрані та зв язані у вузол, пакунок; клунок. || перен. •• Логі/чні зв я/зки засоби, за допомогою яких з одних… … Український тлумачний словник
прив'язка — и, ж. Те саме, що зав язка … Український тлумачний словник
розв'язка — и, ж. 1) Кінець, завершення чого небудь. || Епізод, яким завершується розвиток сюжету в творі; прот. зав язка. 2) Розгадка чого небудь (кросворда, ребуса, загадки і т. ін.). 3) спец. Споруда на перехресті головних шляхів, призначена для… … Український тлумачний словник
ув'язка — и, ж., діал. Зав язка … Український тлумачний словник
зав'язка — іменник жіночого роду те, чим зв язують зав язка іменник жіночого роду початок … Орфографічний словник української мови
підв'язка — іменник жіночого роду стрічка підв язка іменник жіночого роду підв язування … Орфографічний словник української мови