-
1 корка
-
2 корка
-
3 корка
-
4 корка слитка
кори́нка зли́вка -
5 корка слитка
кори́нка зли́вка -
6 корка
1) (плодов, овщей) шкурка, лушпайка, лушпина, лушпелина, (диал.) шалупайка, лущина, соб. лушпиння, лушпа, лушпайя (ср. р.), (только твёрдая: арбуза и пр.). шкаралупа, шкарлупа, скоринка; (на поверхности земли) шка[о]рупа. [З кавуна лушпина (Васильч.). По хаті шкаралуп (кавунових), як на баштані коло куреня (Свидн.). Земля взялася шкорупою (Сл. Гр.)]. Апельсинная, лимонная -ка - помаранчова, цитринова шкурка (лушпайка, скоринка). Покрываться, покрыться -кой (от тепла, преимущ. о почве) - шкарубнути, зашкарубнути, шкаруб[п]іти, зашкаруб[п]іти, зашкарупитися, братися, взятися шка[о]рупою. [Земля взялася шкорупою (Богодух)];2) (хлеба) шку[о]рина, шку[о]ринка, скорина, скоринка, (диал.) оскірок (-рка). [Такий, мамо, хліб удавсь, - під шкуринку хоч сховайсь (Грін. III). Жувала скоринку хліба (Мирний). Два мішки сухарів насушила з оскірків (Борзен.)]. Верхняя -ка - (верхня) шку[о]ринка, скоринка. Нижняя -ка - спідка, спідушка, підспідок (-дка), підошва. -ка отстаёт, отстала у хлеба - хліб відсідається, відсівся. Отодрать, отдуть, выпороть кого на обе -ки - від[ви]шмагати (відчухрати, ви(ш)парити) кого на всі боки;3) физиол., бот, техн. - корина, скорин(к)а; (плавающий слой) шкарубиння. -ка защитная - захисна шкарупа;4) (ум. от Кора) кірка.* * *1) кі́рка; (плодов, овощей) шку́рка, шкі́рка, шкаралу́па, шкаралу́пина, шкаралу́ща, шкаралу́щина, шкаралю́ща; ( шелуха) лушпа́йка, лушпи́на, собир. лушпи́ння2) (хлеба, пирога) скори́на, скори́нка, шкури́нка; диал. шкори́на, шкори́нка -
7 корка отливки
-
8 литейная корка
лива́рна кори́нка -
9 литейная корка
лива́рна кори́нка -
10 литейная корка
-
11 икорка
ум. ікорка, (у раков) кашка.* * *уменьш.-ласк.іко́рка -
12 кора
1) (на дереве) кора, корина, кориця, ум. кірка, коринонька, (диал. соб.) кір'я (Вхр.), (на липе и некот. других деревьях) луб (-бу), соб. луб'я. [Ой вербо, вербо, вербице, на тобі дубова кориця (Харк.). На яворі коринонька (Сл. Гр.)]. Дубовая толчёная -ра у кожевников - здубиця. Очищать, очистить от -ры - корувати, обкорувати, обкорити. [Ті стяте (срубленное) дерево корують (Франко)]. Засохнуть в виде -ры - прикоріти, заскориніти. [Не обмила зараз, а тепер прикоріло, що й не оддереш і не обскребеш (Чернігівщ.)]. Ледяная -ра - крига, заледа. Покрываться ледяной -рой (о воде) - зашерхати, сов. зашерхнути (слегка) пришерхати, пришерхнути. -ра гололедицы - шкурка від ожеледи (Свидн.). Земная -ра - кора земна. -ра цементная - кора цементова;2) (на драгоц. камнях) накип (-пу);3) (на плодах) шкурка, (твёрдая) шкаралу[ю]ща, шкарупа, (на струпе и ране) шкурина, скорина; см. Корка. Струп покрылся -рою - струп заскоринів (Кон.). -ра невежества, огрубения - шкаралуща темноти, здичавіння.* * *земна́я \кора — геол. земна́ кора́
\кора [больши́х полуша́рий] головно́го мо́зга, мозгова́я \кора — анат., фиоиол. кора́ [вели́ких півку́ль] головно́го мо́зку, мозкова́ кора́
-
13 корочка
1) (ум. от Кора) кірочка, коринка, коринонька;2) (кожица) шкурочка, лушпайочка, лушпиночка; (скорлупка) шкар(а)лупка;3) (хлеба) с[ш]кориночка, шкуриночка. Срвн. Корка 1 и 2.* * *уменьш.-ласк.1) кі́рочка; шку́рка, шку́рочка, шкаралу́пка; лушпа́єчка, лушпи́ночка2) скори́нка, скори́ночка, шкури́нка; шкори́нка, шкори́ночка -
14 отставать
отстать от кого, от чего1) (оставаться позади) зоставатися, зостатися (позаду) від кого, відставати, відстати, відстрявати, відстряти, відбиватися, відбитися від кого, (медлить) отягатися. [Ногу змуляв та й зостався від своїх, не міг зійти з ними. Ягня відбилось від отари (Гліб.). Він іде попереду, а я отягаюсь, отягаюсь, та як побіжу додому. З ним недобре молотити, бо відстає]. Стараться не -вать от кого - тягтися за ким. [За багачами тягнеться]. Мои часы -стают на пять минут от городских - мій годинник зостається (спізнюється) на п'ять хвилин проти міського. -вать от берега - відставати, відстати, відчалювати, відчалити від берега;2) (от дому, знакомых, друзей) відставати, відстати, відстрявати, відстряти від кого, від чого, відкидатися, відкинутися (від) кого, (від) чого, покидати, покинути кого, що, (отбиться) віднаджуватися, віднадитися від кого, від чого. [Хотіли гуртом купити ту землю і Павло був між нами, а тоді він від нас відстряв. Зовсім домівки відкинувся (віднадився від домівки)]. -стать (отвыкнуть) от чего - відкидатися, відкинутися, відцуратися чого и від чого, покинути, занехаяти що. [Відкинувсь від тютюну. Відцурався горілки. Покинув люльку = -стал от трубки)];3) (отделиться) відставати, відстати, відлипати, відлипнути, відтулятися, відтулитися, відсідатися, відсістися, (о мног.) повідставати, повідлипати и т. д. Штукатурка -стала - тинк повідставав (повідлипав). Корка у хлеба -стала - скоринка на хлібі відсілася. Дверь -стаёт - двері відходять;4) (отвязаться) відступатися, відступитися, уступатися, уступитися, відійти, відчепитися, відкаснутися, відсахнутися. Не -стану, пока вы мне не скажете - не відступлюся (не уступлюся, не відійду), поки ви мені не скажете. Пристал и не -стаёт - причепився і не відступається (не відходить). -стань от меня! - відчепись (відкаснись, відійди) від мене! Отставший - відсталий; (отклеившийся) відлиплий и т. д.* * *несов.; сов. - отст`атьвідстава́ти, відста́ти -
15 sikorka
[шікорка]f -
16 Буль, Джордж
Буль, Джордж (1815, Лінкольн - 1864) - англ. математик і логік. Діапазон наукових інтересів Б. охоплював, окрім математики і логіки, етику, філософію, давньоримську літературу. Він був добре обізнаний із творами Спінози, Аристотеля, Цицерона. Основні відкриття Б. пов'язані із питаннями застосування математики до вирішення логічних проблем. Б. отримав золоту медаль за роботу з математичного аналізу (1844), і хоч Б. не мав ні університетської освіти, ні наукового ступеня, став проф. математики в Квінз Коледжі м. Корка (Ірландія). Одним із найвагоміших наукових здобутків Б. є створення особливого розділу математичної логіки, яка, на честь її засновника, отримала назву "Булева алгебра" О. сновна ідея його системи полягала в застосуванні алгебраїчних методів для вирішення логічних задач. Б. вважав, що можуть існувати такі розділи математичного знання, предметом дослідження яких уже будуть не числа та величини, а певні абстрактні об'єкти, природа яких не має значення. На підтвердження своєї точки зору Б. побудував логічну теорію, де логіка була представлена як розділ математики, своєрідна алгебра класів (див. алгебра логіки). Булева алгебра і зараз широко застосовується в математиці, логіці, техніці.[br]Осн. тв.: "Математичний аналіз логіки" (1847); "Логічне числення" (1848); "Дослідження законів мислення, на яких засновані математичні теорії логіки і ймовірностей" (1854).
См. также в других словарях:
КОРКА — КОРКА, корки, жен. 1. Те же, что кора в 1 знач. Хинная корка. || Толстая кожа, оболочка фруктов. Апельсинная корка. 2. Верхний затвердевший слой чего нибудь. На ране образовалась корка. Ледяная корка. 3. Твердый наружный запекшийся слой. Корка… … Толковый словарь Ушакова
КОРКА — ритидом (rhytidoma), наружная часть коры, ежегодно наращивается за счёт омертвения поверхностных слоев перидермы. Особенно мощная К. на старых стволах и корнях деревьев. У кустарников в больших кол вах не образуется, т. к. обычно рано… … Биологический энциклопедический словарь
корка — отдуть на обе корки, отшелушить на обе корки. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. корка слой, папка, наст, струп, корочка, нилас, наледь, слуд, мостовье, цедра, документ,… … Словарь синонимов
КОРКА — КОРКА, корковый и пр. см. кора. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
КОРКА — в палец, не угрызёшь. Сиб. О жизни в бедности, нищете. ФСС, 96. Корка на глаза кинулась кому. Сиб. О наступающей слепоте. ФСС, 96. Бесхлебные корки. Кар. Скудное питание. СРГК 2, 430. Во все корки. Прост. Очень быстро (бежать, убегать). Мокиенко… … Большой словарь русских поговорок
корка — КОРКА, и, КОРА, ы, ж. 1. Документ, удостоверение, пропуск Университетская корка (диплом). 2. только мн. Ботинки, туфли, обувь. 3. Какая л. смешная, интересная вещь, выходка, событие. 4. Прозрачная папка для хранения бумаг. См. также: откалывать… … Словарь русского арго
КОРКА — у древесных растений наружный защитный слой коры на старых стеблях и корнях, состоящий из прослоек перидермы и луба. Периодически слущивается или разрушается с поверхности … Большой Энциклопедический словарь
КОРКА — КОРКА, и, жен. 1. Кожура нек рых плодов, фруктов. Апельсинная к. 2. Наружный твёрдый слой хлеба. Чёрствая к. 3. Затвердевший слой чего н. Рана покрылась коркой. 4. Верхняя, отсыхающая часть коры (в 1 знач.). 5. Одна из двух поверхностей переплета … Толковый словарь Ожегова
Корка на корке, а мякиш на затворке. — Корка на корке, а мякиш на затворке. См. СЧАСТЬЕ УДАЧА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Корка на корку упала, а мякишу не бывало. — Корка на корку упала, а мякишу не бывало. См. СЧАСТЬЕ УДАЧА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
корка льда — сущ., кол во синонимов: 1 • оледенелость (4) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
