пускать+в+ход

пустить

1) пускати, пустити, (во множ.) попускати кого, що (куди, звідки). [Пусти-ж мене, отамане, із полку додому (Пісня). Коні у чисте поле попускав (Манж.). Давали, та з рук не пускали (Номис). Як візьмеш ти за рученьку, - не мусиш пустити (Метл.)]. -стить на волю - пустити на волю, відзволити кого. -стить в отпуск кого - пустити, відзволити в відпустку кого. Его не -стили в отставку - йому не дано відставки (димісії). -стить кого по миру, с сумою - з торбами, на жебри, старцем (старцями) кого пустити. -стить лошадь во весь дух, во весь опор - пустити, погнати коня що-духу, на всю витягу. -стить лошадь рысью, в галоп - пустити коня ристю, учвал;

2) (метать, выбрасывать) пускати, пустити, кидати, кинути що и чим в кого, в що. -стить стрелу, пулю, ядро - пустити стрілу, кулю, набій. [Пустимо стрілку, як грім по небу (Ант.-Драг.)]. -стить камень или камнем в собаку - пустити, кинути каменюкою в собаку. Он -стил в него тарелкою - він пожбурив у нього тарілкою. -скать ракеты - пускати ракети. -скать пузыри - см. Пузырь 3. -стить себе пулю в лоб - пустити собі кулю в лоба. -скать кому пыль в глаза - ману пускати (напускати), туману пускати (напускати) на кого, туманити кого, очі замиулювати, очі замилювати кому. [То вона тільки таку ману пускає (Мирн.). Бач! Якого туману пускає своєю червоною шапкою (Кониськ.)]. -скать, -стить молву, славу - пускати, пустити поголоску (поголоски), славу, розголошувати, розголосити що. [Бігав по людях, розпитував, пускав поголоски (Коцюб.). А ще до того розголосили, що вона славна ворожка, то так до неї люди йшли, як по свячену воду (Яворськ.)]. -скать, -стить в огласку что - розголошувати, розголосити що. -стить что в продажу - пустити що в (на) продаж, виставити на продаж що. -стить капитал в оборот - пустити капітал в оборот. -скать, -стить в ход, в дело - пускати, пустити що в діло; (о машине, механизме и т. п.) пускати, пустити, запускати, запустити що, ставити, поставити (машину) на роботу. [Тонка іронія, безощадний сарказм, гнівне обурення - все пускає він у діло, щоб здискредитувати систему гніту (Єфр.). Саме ото перед дев'ятою п'ятницею і пустили той млин уперше (Кониськ.). Моє діло, як кажуть, мірошницьке: запусти та й мовчи (Номис)]. -скать, -стить в ход все средства - усіх засобів заживати, зажити (уживати, ужити), на всі способи братися (взятися). -стить кровь больному - кинути, пустити кров хворому (недужому). -стить корабль ко дну - корабель на дно пустити. -стить на ветер - пустити на вітер, на хух. -скать, -стить корень, корни - пускати, пустити корінь, пускати, попускати коріння. [Ти глибоко у глиб твердий корінь пусти, гілля вгору розкинь (Рудан.)]. -скать, -стить побег, отросток, побеги, отростки - пускати (виганяти и вигонити) пагін, нарост, пагони, нарости, пустити (вигнати) пагін, нарост, попускати (повигонити) пагони, парості, пароститися, попароститися. Деревья начинают -скать почки - дерева починають броститися (наброщуватися, бростатися, брунитися, набрунькуватися, набруньковуватися, бруньчитися, прищитися, наприщуватися); срв. Почка (Выбрасывать -чки). -стить почки - наброститися (набростатися, набрунитися, набруньчитися, набрунькуватися, наприщитися). [Вже дерево набрунилось (Звяг.). Вишні добре вже набрунькувалися, - тіль-тіль не розів'ється листочок (Новомоск.)]. -скать, -стить росток, ростки (о зерне) - кільчитися, накільчитися, ключитися, наключитися, назублюватися, назубитися, (во мн.) викільчитися, покільчитися, поключитися, поназублюватися. [Вже кільчиться гречка, пшениця (Кам'ян.). Він злиденний господар: у його в коморі геть покільчилась пшениця (Поділля). Посіяла вже, як насіння поключилось (Рук. Левиц.). Уже котре зерно на мокрій землі, те назубилося (Міюс.). Вже наключилося зерно (Черкас. п.)]. Пущенный - пущений (во множ. попусканий); (брошенный) кинутий и кинений; (в ход) запущений; (применённый) зажитий, ужитий; (о молве) розголошений.

* * *

несов.; сов. - пуст`ить

1) машина. -на ветровая, водяная, конная, паровая, ручная - машина вітрова (вітряна), водяна, кінна, парова, ручна. -на адская - пекельна (вибухова) машина. -на динамо-электрическая, динамо -на - динамо-машина, динамо-електрична машина, динамо (неполносклон.; твор. -мом). -на жатвенная - жатна машина, жатка, саможатка, жачка, жниварка, (пров.) жалка, женничка, (шутл.) чубогрійка, лобогрійка. -на жнее- сноповязальная - снопов'язка. -на землечерпательная - землечерпальна машина, землечерпалка, землечерпниця. -на камнедробильная - каменодробарка. -на молотильная - см. Молотилка. -на моечная (промывная), мяльная - машина мийна (мийниця), м'яльна (м'ялка). -на низкого давления - машина низького тиску. -на пишущая - друкарська машинка, самописка, скорописка. -на подъёмная, пожарная - машина підіймальна, (для установки в вертикальном положении) зводова, пожежна. -на простого действия - машина простого чину, проста машина. -на ротационная - ротаційна машина. -на сенокосильная - косарка, самокоска. -на скоропечатная, сортировальная - машина скора друкарська, сортувальна (сортувалка). -на для стирки (прачешная) - пральна машина. -на счётная - рахувальна машина. -на швейная - кравецька (швальна) машина. [Не було в мене сили повернути колесо кравецької машини (Кониськ.)]. Приводить, привести -ну в действие, пускать, пустить -ну в ход - пускати, пустити машину (в рух), запускати, запустити машину, ставити, поставити машину на роботу. Разбирать, разобрать -ну - розбирати, розібрати, розкладати, роз(і)класти машину. Собирать, собрать -ну - складати, скласти машину;

2) (в просторечии: о локомотиве, поезде, велосипеде и т. п.) машина.

* * *

1) пускання; кидання; (молвы) розголошування и т. д. - см. Пускать;

2) бот. -ние почек - брощення, наброщування, брунення, набрунькування, набруньковування, бруньчення, прищення, наприщування. -ние ростков - пускання, вигоніння пагонів (паростів), парощення;

3) мед. -ние крови - кидання, пускання крови;

4) мех. -ние в ход (машины) - пускання в рух, запускання (машини).