Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

промо

  • 101 красноречивость

    Красноречие красномовність, красномовство, промовистість, проречність, проречистість, добромовність, (выразительность) вимовність (-ности). [Гордий своїм розумом та красномовністю (Н.-Лев.). Тепер ти покажи свою проречність (Куліш). Я втрачаю дар слова і всю вимовність слова вкладаю в очі, у вираз обличчя (Коцюб.)]. Приёмы -чия - способи красномовства. Искусство -чия - уміння говорити красномовно (красно, промовисто, проречисто).
    * * *
    красномо́вність, -ності; проре́чистість, -тості; промо́вистість

    Русско-украинский словарь > красноречивость

  • 102 красноречивый

    красномовний, красномовий, сущ. красномовець (-вця), промовистий, проречистий, добромовний, (выразительный) вимовний, (способный к речи) промовний, (кратк. фор.) промовен. [Нарешті обізвався пан Данило красномовний (Самійл.). Та він красномовець був: як почне було говорити, то де в його і слова беруться (М. Грінч.). Ви завсігди проречисті бували - тепер давайте всі свої слова, бо говорити час (Грінч.). Нехай цифри сами говорять, їхня мова тут надто проречиста (Н. Рада). Ілюстрація занадто цікава та промовиста (Н. Рада). Треба пильно прислухатись до розмови людей тямущих і добромовних (Куліш). До всякої людини маю слово, промовен я і з цісарем великим, а з нею мовчазний (Куліш). Це занадто вимовна наука, щоб на неї не зважати (Єфр.)]. Безмолвно -вый - німопромовистий. [Бачу наші німопромовисті могили (Кон.)].
    * * *
    красномо́вний, пишномо́вний; проре́чистий, высок. золотоу́стий; (перен.: выразительный, показательный) промо́вистий

    Русско-украинский словарь > красноречивый

  • 103 многоговоряще

    нареч.
    промо́висто

    Русско-украинский словарь > многоговоряще

  • 104 многоговорящий

    яки́й (що) бага́то гово́рить; ( выразительный) промо́вистий

    \многоговорящий факт — факт, яки́й (що) бага́то гово́рить

    Русско-украинский словарь > многоговорящий

  • 105 многозначительно

    нрч. великозначно, велезначно, багатозначно, значуще, значливо. [(Учитель) обводив клас величним поглядом і великозначно казав: «О!» (Еварн.). Велезначно посміхнувся (Короленко). Махає рукою й значуще замовкає (Короленко). Він говорить дуже значливо (Крим.)].
    * * *
    нареч.
    багатозна́чно, значу́ще, значли́во; промо́висто

    Русско-украинский словарь > многозначительно

  • 106 многозначительность

    великозначність, велезначність, багатозначність, значливість (- ости).
    * * *
    багатозна́чність, -ності, значу́щість, -щості, значли́вість, -вості; промо́вистість, -тості

    Русско-украинский словарь > многозначительность

  • 107 многозначительный

    великозначний, велезначний, багатозначний, значущий, значливий. [Зробив велезначну обіцянку (Короленко). Поглядав у мій бік значущим поглядом (Короленко)].
    * * *
    багатозна́чний, значу́щий, значли́вий; ( выразительный) промо́вистий

    Русско-украинский словарь > многозначительный

  • 108 молвить

    молвливать, молвить несов. мовляти (-ляю, -ляєш) и мовити (мовлю, -виш), сов. мовити (пр. вр. мовив, -вила, -вило, мн. -вили; буд. вр. мовлю, -виш), промовляти, промовити, вимовляти, вимовити, казати, сказати; срв. Говорить 1, Сказать и Произносить 1. [Підскочив вовк і до кота мовляє: «Котусю-братіку!» (Глібів). Казала-б, та уста не мовлять (Г. Барв.). Мовивши слово, треба бути паном (Номис)]. Молвленный - мовлений, казаний; сказаний.
    * * *
    несов., сов.
    мовляти, мо́вити (несов. и сов.), промовля́ти, промо́вити; (говорить, сказать) каза́ти, сказа́ти

    Русско-украинский словарь > молвить

  • 109 молчание

    мовчання, (пауза) мовчанка, (безмолвие) німота, тиша, мовчазність (-ности). [Минуло кілька хвилин у мовчанні (Л. Укр.). Ніби хтів своїм мовчанням сказати: цього бути не може (Крим.). Пройшло у мовчанці кілька хвилин (Коцюб.). Після довгої мовчанки знов обізвався до нього (Васильч.). Аби не бачити тих стін, у котрих гула колись бучна розмова, чувся веселий регіт, а тепер така нудна німота їх окривала (Мирн.)]. Глубокое -ние - глибоке мовчання. [У глибокім мовчанню сю річ вухом ловлять гебреї (Франко)]. Тяжёлое -ние - важке мовчання, важка мовчанка. Угрюмое, мрачное -ние - похмуре мовчання, похмура мовчанка. Гробовое -ние - могильна тиша, гробове мовчання. Гробовое -ние воцарилось среди присутствующих - могильна тиша запанувала (гробове мовчання запанувало) серед присутніх, поняла (поняло) присутніх. Пребывать в -нии - пробувати в мовчанні, німувати. [Де німують-недугують, гинуть без пуття (Грінч.)]. Хранить упорное -ние - уперто мовчати, затятися й мовчати. Погрузиться в -ние - поринути в мовчання. Принудить кого к -нию - змусити кого мовчати (до мовчання), (образно) заціпити (замкнути, затулити) уста (рота) кому, зав'язати язик(а) кому. [Сила може заціпити уста, може скувати вільне слово (Єфр.)]. Накладывать на уста печать -ния - замуровувати уста. [Ненастаннії наруги замуровують уста (Франко)]. Обходить, обойти, проходить, пройти -нием что - збувати, збути мовчанням що. Прервать -ние - перервати мовчання (мовчанку). [Перший перервав важку мовчанку Бовдур (Франко)]. Ваше -ние вызывает подозрение - ваше мовчання викликає підозру. -ние - знак согласия - хто мовчить, той не перечить; мовчання - знак згоди. В -нии - у мовчанні, мовчки, тихцем; срв. Молча. [Міщани тихцем розходяться (Куліш)].
    * * *
    мовча́ння, мо́вчанка и мовча́нка; ( тишина) ти́ша

    в молча́нии — ( молча) мо́вчки

    обойти́ (пройти́) молча́нием — замо́вчати, обійти́ (збу́ти) мовча́нням; ( промолчать) промо́вчати

    Русско-украинский словарь > молчание

  • 110 насквозь

    нрч. наскрізь и (диал.) навскрізь; (навылет) навиліт; навспіл чого. [Тільки де ступне ногою, - всю так землю наскрізь бачить (Грінч.). Тихі очі пронизують наскрізь (Крим.). Прокопав (пробив) навскрізь (Звин.). Ті діри викопано навиліт (Звин.). Ця пляма навспіл сукна пройшла (Сл. Гр.)]. Пуля прошла -сквозь - куля пройшла наскрізь (навиліт). Я его по глазам всего -сквозь вижу - я його по очах усього наскрізь бачу. Я -сквозь промок - я змок (вимок) до рубця (до рубчика). -сквозь прогнивший - прогнилий (протрухлий) наскрізь.
    * * *
    нареч.
    на́скрізь

    ви́деть (знать) кого́ \насквозь зь — ба́чити (знати) кого́ на́скрізь

    промо́кнуть \насквозь зь — промокнути (змо́кнути) до ру́бця (до ру́бчика, до ни́тки)

    Русско-украинский словарь > насквозь

  • 111 обмолвить

    кого оговорить) обмовити, (несов.) обмовляти кого. [Не по правді мене обмовляєте! Я не злодійка (М. Вовч.)]. Срв. Оговорить, Очернить.
    * * *
    промо́вити [сло́во, слове́чко]

    Русско-украинский словарь > обмолвить

  • 112 оратор

    оратор, речник, промовець (-вця), промовник, промовця (м. р. -вці), красномовець, (о женщине) ораторка, речниця, промовниця.
    * * *
    промо́вець, -вця, ора́тор; ре́чник

    Русско-украинский словарь > оратор

  • 113 ораторский

    ораторський, речницький, промовницький. Ораторски - по-ораторському.
    * * *
    ора́торський, промо́вницький

    Русско-украинский словарь > ораторский

  • 114 ораторша

    ора́торка; промо́вець, -вця, ре́чниця

    Русско-украинский словарь > ораторша

  • 115 прение

    I. пріння, гниття.
    II. 1) змагання за що, суперека, суперечка, перечення, пря (р. прі). [Змагання за унію (Куліш). Хто з ним на суд, на прю словесну стане? (Св. Пис.)];
    2) -ния - дискусія (-ії), дебати (-тів). Прения сторон на суде - змагання сторін на суді.
    * * *
    I
    (от глаг. "преть") прі́ння
    II
    1) ( спор) супере́чка, спі́рка, спере́чка; диал. супере́ка; ( пререкание) спереча́ння, справдо́вування, змага́ння
    2)

    пре́ния — мн. деба́ти, -тів; ( дискуссия) диску́сія

    пре́ния сторо́н — юр. деба́ти (промо́ви; змага́ння) сторі́н

    Русско-украинский словарь > прение

  • 116 проговаривать

    проговорить
    1) что - промовляти, промовити, проказувати, проказати, проговорювати, проговорити, (о мн.) попромовляти, попроказувати, попроговорювати що кому, до кого, (сов.) прогомоніти, пробовкнути, (диал.) пробесідувати, (сквозь зубы) цідити, процідити (крізь зуби), (на непонятн. языке) прогерґотати, проджерґотіти (и промовити, проказати незрозумілою мовою). [«Мами нема», - тихо промовив батько (Грінч.). Проказавши це, відійшов назад (Грінч.). Не проговориш до його ні словечка (Квітка). І проговорили слово тихої любови (Шевч.). Козак Морозенко словами пробовкнув(Кул.)]. -рить урок - проказати лекцію (урок). -рить речь - проказати промову или промовити;
    2) (известн. время) проговорювати, проговорити, балакати, пробалакати, гуторити, прогуторити (якийсь час). [Не раз було панночки пробалакають цілу ніч до світа (Неч.- Лев.)]. Проговорённый - промовлений, вимовлений, проказаний, проговорений, проціджений (крізь зуби).
    * * *
    несов.; сов. - проговор`ить
    1) промовля́ти, промо́вити, прогово́рювати, проговори́ти; (несов.: сказать) сказа́ти
    2) (несов.: поговаривать) говори́ти, каза́ти
    3) (сов,: говорить в течение определённого времени) говори́ти [ці́лу годи́ну], проговори́ти

    Русско-украинский словарь > проговаривать

  • 117 проговариваться

    проговориться
    1) (быть проговариваемому) про[ви]мовлятися, проказуватися, проговорюватися, бути промовленим, проказаним, проговореним;
    2) (промолвиться) проговорюватися, проговоритися, промовлятися, промовитися, пробалакуватися, пробалакатися, пробовкнутися, прохоплюватися, прохопитися, поязичитися про що кому. [Старости не промовляться (Шевч.). Пробалакався, що отруєно того чоловіка (Катерин.). Говори, та не проговорися (Номис). І слівцем ніколи не прохопиться (Звин.). І заприсяглись усі про те мовчати, нікому й словечком не пробовкнутися (Грінч.)].
    * * *
    несов.; сов. - проговор`иться
    1) прогово́рюватися, проговори́тися; прохо́плюватися [сло́вом], прохопи́тися [сло́вом], обмовля́тися, обмо́витися, промовля́тися, промо́витися, пробо́вкуватися, пробо́вкнутися
    2) страд. (несов.) промовля́тися, прогово́рюватися

    Русско-украинский словарь > проговариваться

  • 118 произнесение

    промовлення, вимовлення, проказання, виголошення, виречення, проречення; виказання. [Виголошення промови. Виголошення (виречення) присуду]. См. Произношение.
    * * *
    1) вимовля́ння
    2) ви́голошення; виголо́шування; прока́зування

    \произнесение рече́й — ви́голошення (виголо́шування) промо́в

    Русско-украинский словарь > произнесение

  • 119 промачивать

    промочить промочувати, промочити, змочувати, змочити, (многое) попромочувати, позмочувати. [У ту хаточку і дощик не промочить (Мил.)]. -чить до мозга костей, до нитки - промочити (намочити, змочити) до кісток, до рубця (до рубчика). -чить ноги - підмочувати, підмочити ноги. [Підмочив ноги, бо чоботи течуть]. -чить росой - зарошувати, заросити. [Заросила черевики, аж ноги змокли]. -чить горло - промочити горлянку. Промоченный - промочений, змочений (до рубця); (о ногах) підмочений, намочений, змочений; (росой) зарошений.
    * * *
    несов.; сов. - промоч`ить
    промо́чувати, промочи́ти

    Русско-украинский словарь > промачивать

  • 120 промачиваться

    промочиться промокати, промок(ну)ти, змочуватися, змочитися.
    * * *
    несов.; сов. - промоч`иться
    промо́чуватися, промочи́тися

    Русско-украинский словарь > промачиваться

Страницы

См. также в других словарях:

  • Промо — (иногда называется радио сингл)  запись, выпускаемая на грампластинках, восьмидорожечных кассетах, компакт кассетах, компакт дисках, MP3, VHS, DVD или Blu ray, и отправляемая бесплатно для продвижения коммерческой записи. Промо обычно… …   Википедия

  • промоїна — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • Промо-сингл — Промо сингл  разновидность синглов, предназначенная для раскрутки той или иной записи, обычно новых полноценных синглов или музыкальных альбомов. Обыкновенно выпускаются для радиостанций и для музыкальных критиков. C популяризаций… …   Википедия

  • Промо-кубок Единой лиги ВТБ 2008 — Единая лига ВТБ Подробности чемпионата Время проведения 20 декабря 22 декабря Число участников 8 Призовые места …   Википедия

  • промо-акция — Мероприятие, ставящее целью стимулирование желания потребителя купить товар или ознакомиться с его качествами. «бегом за клинским!», «серебряное искушение», «дополнительные» пакетики Lipton — вот примеры… …   Справочник технического переводчика

  • Промо-сайт — инструмент продвижения продукта/услуги/имиджа компании в сети Интернет, который воздействует на определенную часть целевой аудитории. Промо сайт создается на время проведения кампании и содержит всю необходимую информацию об акции: сроки, условия …   Финансовый словарь

  • Промо-акции — [http://promojoice.ru Промо акции] это различные акции носящие как правило рекламный характер и означающих либо раздачу рекламируемого товара либо его розыгрыш под какими либо условияминет источников Промо акции с использованием on pack канала В …   Википедия

  • ПРОМО-САЙТ — Инструмент продвижения продукта/услуги/имиджа компании в сети Интернет, который воздействует на определенную часть целевой аудитории. Промо сайт создается на время проведения кампании и содержит всю необходимую информацию об акции: сроки, условия …   Словарь бизнес-терминов

  • промо́ина — промоина …   Русское словесное ударение

  • промо́тор — (вещество) …   Русское словесное ударение

  • промо́утер — [тэ] (лицо, способствующее организациисъёмок фильма, спорт. состязаний и т. п.) …   Русское словесное ударение

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»