Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

производить

  • 41 нападение

    напад (-ду) на кого, на що. [Ввесь підібрався, як перед нападом (Коцюб.)]. Внезапное, непредвиденное -ние - наглий, непередбачений (несподіваний) напад. При первом, при каждом -нии - першого, кожного нападу; за першим, за кожним нападом. [Частіш почали кримці та ногайці набігати; кожного нападу брали селян у неволю тисячами (Куліш). За першим нападом ворога було побито (Київщ.)]. Быть в безопасности от -ния - бути вбезпеченим (безпечним, забезпеченим) від нападу, проти нападу. Возобновлять, возобновить -ние - поновляти, поновити напад. Выдерживать, выдержать -ние - витримувати, витримати напад. [Не витримали турецькі галери козацького нападу (Загірня)]. Отражать, отразить -ние - відбивати, відбити напад кого, чий, давати, дати відсіч кому. [Відбито напад геть (Грінч.). Давали таки добру одсіч харцизякам (Куліш)]. Производить, произвести -ние - чинити, учинити напад, бити, ударяти, ударити на кого, на що; (быстрые -ния на кого) швидко наскакувати, наскочити на кого, (образно) крутити веремія. [Прийшов чужоземець татарин і ото вже на Вишгород б'є (Ант.-Драг.). Ніхто краще його не ставав до бою, ніхто не крутив ляхам такого веремія (Куліш). Як зачав він веремія крутити: то шарпне, то сіпне, то кусне мене (Канівщ.)].
    * * *
    на́пад, -у

    центр \нападение ния — спорт. центр на́паду

    Русско-украинский словарь > нападение

  • 42 нарабатывать

    наработать
    1) (дела, работы) наробляти и нароблювати, наробити (багато) чого, зробити (багато) чого и що, напрацьовувати, напрацювати, (успевать, быть в состоянии -тать) уробляти, уробити (багато) чого и що, (о мног.) понароблювати, понапрацьовувати. [За цілий день наробив багато (Сл. Ум.). Понароблювали багато колес (Сл. Ум.). Я сьогодні багато діла всякого зробила (Київщ.). Чи багато він напрацює? (Основа 1862). Рано вставши, багато вробиш (Номис). Одними руками не багато вробиш (Квітка). Пішов на поле подивитися, що вона вробила (Рудч.)];
    2) (зарабатывать) заробляти, заробити, запрацьовувати, запрацювати, (о мног.) позароблювати, позапрацьовувати що и чого. [Що ручки зароблять, те спинка й зносить (Приказка)];
    3) (наделать работой, сов.) наробити, напрацювати. Наработанный -
    1) нароблений, зроблений, напрацьований, уроблений, понароблюваний, понапрацьовуваний;
    2) зароблений, запрацьований, позароблюваний, позапрацьовуваний. -ться -
    1) (стр. з.) нароблятися и нароблюватися, бути нароблюваним, наробленим, понароблюваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) наробитися напрацюватися, попоробити, попопрацювати (досхочу), (о мног.) понароблюватися, понапрацьовуватися. [За дванадцять годин наробилася досить (Кониськ.). Хіба я мало на тих панів напрацювавсь? (Крим.)].
    * * *
    несов.; сов. - нараб`отать
    1) (производить, работая) наро́блювати, -люю, -люєш и наробля́ти, нароби́ти, -роблю́, -ро́биш и мног. понаро́блювати и понаробля́ти; уробля́ти, уроби́ти
    2) ( добывать работой) заробля́ти, зароби́ти, запрацьо́вувати, -цьо́вую, -цьо́вуєш, запрацюва́ти, -цю́ю, -цю́єш
    3) (сов.: проработать какое-л. время) напрацюва́ти; нароби́ти

    Русско-украинский словарь > нарабатывать

  • 43 нарождать

    народить
    1) (во множестве кого) народжувати, народити, (о животн. и фам. о челов.) наплоджувати, наплодити, (в особ. о животн.) наводити, навести, приводити, привести, (о мног.) понароджувати, понаплоджувати, пона[попри]водити; наводити кого. [Народила вона йому діточок аж троєчко (Брацл.). Багацько хлопців там наплодить (Котл.). Нігде мені гніздо звити, нігде мені діток наплодити (Метл.). Собака навела цуценят (Сл. Гр.). Вже вона й молодиця, вже й діточок наводила (Квітка)];
    2) (рождать кого) народжувати, народити, родити, (с)породити, зроджати и зроджувати, зродити, виплоджувати, виплодити, приводити, привести, (о мног.) понароджувати, повиплоджувати кого. [Так його мама народила (Номис). Вже другого байстрюка привела (Звин.)];
    3) (производить кого, что) родити, зродити и породити, плодити, сплодити кого, що; (о земле) зрощати, зростити що. Нарождённый -
    1) народжений, наплоджений, наведений, приведений, понароджуваний и т. п.;
    2) народжений, (с)породжений, зроджений, виплоджений, понароджуваний, повиплоджуваний;
    3) зроджений, породжений, сплоджений; зрощений. -ться -
    1) (в прям. и перен. знач.) народжуватися, народитися, уроджуватися, уродитися, (только в прям. знач. фам.) наплоджуватися, наплодитися, (о мног.) понароджуватися, понаплоджуватися; бути народжуваним, народженим, понароджуваним, наплоджуваним, наплодженим, понаплоджуваним. [Народжується українська інтелігенція (Крим.). З кожної краплі народжується гаспид (Грінч.). Нових людей понароджувалося багато (Харк.)];
    2) (о луне) народжуватися и народжатися, наставати, настати. [Як місяць народжається, то він молодіє (Март.). Як молодик настає з дощем, то цілий місяць буде дощ (Звин.)].
    * * *
    несов.; сов. - народ`ить и нарож`ать
    наро́джувати, народи́ти, -роджу́, -ро́диш и мног. понаро́джувати

    Русско-украинский словарь > нарождать

  • 44 насилие

    1) (действие) - см. Насилование;
    2) насильство, (пров. надсильство), насилля (- лля), силування (-ння), сила, ґвалт (-ту), (принуждение) примус (-су); (половое) ґвалтування (-ння), оконч. зґвалтування. [Ламання прав української нації було ґвалтом, насильством (Грінч.). В кожній країні буржуазія за допомогою релігії творить нечувані насильства над трудящими (Пр. Правда). Насилля людей над людьми (Франко.). Сі очі бачили скрізь лихо і насилля (Л. Укр.). Ті, з ким живемо з примусу і хто примусом накидає нам свої закони (Леонт.)]. Физическое -лие - фізичне насильство. Грабёж с -лием - грабіж з насильством. Путём -лия - насильством, силою, примусом, ґвалтом. [Це не доброю волею робилося, а насильством (Звин.). Розумом, а не ґвалтом мусимо ми лукавство переважати (Куліш)]. Производить, произвести -лие над кем, чем - робити, зробити, чинити, учиняти, учинити, зчиняти, зчинити насильство над ким, над чим; (половое) ґвалтувати, зґвалтувати, (о мног.) поґвалтувати кого.
    * * *
    1) наси́льство, наси́лля; ґвалт, -у
    2) ( половое) ґвалтування

    Русско-украинский словарь > насилие

  • 45 насиловать

    1) силувати, примушувати, неволити, приневолювати, (редко) ґвалтувати кого; см. ещё Насилие 2 (Производить -лие). [Не хоче робити, - не силуй, їсти не хоче, - бий (Номис)]. -луя себя, свою совесть - силуючи (примушуючи) себе; через силу. [Думала, думала, і через силу намірилася сказати (Квітка)];
    2) (в половом отнош.) ґвалтувати кого. [Хто-би дівку усильством зґвалтував (Стат. Лит.)]. -ться -
    1) силуватися, примушуватися, приневолюватися, бути силуваним, примушуваним, приневолюваним;
    2) ґвалтуватися, бути ґвалтованим.
    * * *
    1) наси́лувати, -лую, -луєш; ( принуждать) си́лувати, приму́шувати, -шую, -шуєш
    2) ( о половом насилии) ґвалтува́ти, -ту́ю, -ту́єш

    Русско-украинский словарь > насиловать

  • 46 наступать

    наступить
    1) (ногою на кого, на что) наступати, наступити на кого, на що, настоптувати, настоптати на кого, на що и що кому; (-пив, раздавливать) настолочувати, настолочити кого, що. [Даю вам силу наступати на гадюки (Куліш). Наступив мені на ногу (Київщ.). Турн злобно сильною п'ятою на труп Паланта настоптав (Котл.). Настоптала Балабушисі закаблуком на пальці з могодзулями (Н.-Лев.). Забрів у дамське купе та й настоптав ноги аж двом дамам одразу (Крим.). Ногою настолочив хробака (Верхр.)];
    2) (вести наступление) наступати, наступити, (нападать) нападати, напасти, (производить нападение) бити, ударяти, ударити на кого, на що. [Бились ви, як личить римлянам: наступали без запалу, а відступали стиха і без страху (Куліш). Збирайтеся, бідні люди, всі до оборони! - бо то на нас наступають великі навали (Франко). Вороги напали на нашу землю (Київщ.). Цезар бити хоче на Александрію (Куліш)];
    3) (наседать на кого) насідати(ся), насісти(ся), напосідатися. напосістися на кого, обсідати, обсісти кого, (о мног.) понасідати(ся), пообсідати. Кредиторы -пают на него - кредитори (позичальники, (зап.) вірителі) насідають (напирають) на його (обсідають, обпадають його). -ть на горло кому, с ножом к кому - приступати, приступити з короткими гужами до кого, притьмом вимагати в (или від) кого чого;
    4) (о времени, сроке) - см. Наставать 1;
    5) (на власть, стар.) заступати, заступити уряд, ставати, стати на уряд(і), обіймати, обійняти владу.
    * * *
    I несов.; сов. - наступ`ить
    наступа́ти, наступи́ти, -ступлю, -ступиш; (придавливать ногой, лапой) насто́птувати, настопта́ти, -стопчу́, -сто́пчеш

    медве́дь (слон) на́ ухо \наступать пи́л кому́ — перен. ведмідь (слон) на вухо наступив кому

    II несов.; сов. - наступ`ить
    настава́ти, -стає́, уаста́ти, -стане, надхо́дити, -дить, надійти, -дійде, наступа́ти, наступи́ти, -ступить; (подходить, приближаться, начинаться) постава́ти, поста́ти, захо́дити, зайти́, -йде, заступа́ти, заступи́ти, зачина́тися, зача́тися, -чне́ться; (о временах года, о поре: приближаться) іти́ (іде́), прийти́; (сов.: о явлениях природы; о возрасте) упасти (упаде); (спускаться - о вечере, ночи) запада́ти, запа́сти; (устанавливаться - о ночи, тишине) заляга́ти, залягти́, -ляже

    \наступать пила зима — наста́ла (надійшла́, наступи́ла, зайшла́, прийшла́) зима́; ( снежная) упа́ла (залягла́) зима́

    \наступать пи́ло ле́то — наста́ло (надійшло́, наступи́ло, зайшло́, прийшло́) лі́то

    \наступать пи́ла ночь — наста́ла (надійшла́, наступи́ла, поста́ла, зайшла́, прийшла́, упа́ла, запа́ла, залягла́) ніч

    \наступать пи́ла тишина́ — наста́ла (наступи́ла, поста́ла, запа́ла, залягла́) тиша́

    Русско-украинский словарь > наступать

  • 47 натравливать

    и Натравлять натравить
    1) кого на кого - нацьковувати, цькувати, нацькувати, підцьковувати, підцькувати кого на кого и (реже) кого ким, зацьковувати, зацькувати кого ким, (диал.) наганяти и нагонити, нагнати кого на кого, (наатукать) натюкати кого ким, (о мног.) понацьковувати, попідцьковувати; (перен. ещё) підбурювати, підбурити, під'юджувати, під'юдити кого проти кого и на кого. [Нацьковуй твої хорти на мене, як на зайця (Куліш). Нацькувати народ на інтелігенцію (Коцюб.). А ви не нацькуєте його собаками? (Звин.). Нащо ти собак цькуєш? (Звин.). Та я-ж сама бачила, як ви нагонили собак на моїх курчат (Бердянщ.). Натюкав його собаками (Основа 1862). Під'юджує його проти сина (Кониськ.)];
    2) (дичи) напольовувати, наполювати кого;
    3) (приучать к травле) муштрувати, вимуштрувати, намуштровувати, намуштрувати, призвичаювати, призвичаїти кого до (в)ловів;
    4) (вытравлять едкой жидкостью на чём-л.) витравляти и витравлювати, (о мног. или во мн. местах) повитравлювати що;
    5) -вить палец - розразити (разбередить: роз'ятрити) палець (пальця);
    6) -вить чего - а) (напортить) напсувати, нанівечити чого, (извести) перевести, звести, збавити (багато), попереводити, назводити, назбавляти чого; (натравить) натравити чого; б) (полей, лугов) спашити, спасти (багато), наспасати чого; (натолочить) натолочити чого; в) (скормить скоту) згодувати, вигодувати (багато) чого. Натравленный -
    1) нацькований, підцькований, зацькований, натюканий, пона[попід]цьковуваний; підбурений, під'юджений;
    2) напольований;
    3) вимуштруваний, намуштрований, призвичаєний до (в)ловів;
    4) витравлений, повитравлюваний;
    5) розражений, роз'ятрений;
    6) напсований и напсутий, нанівечений, переведений, зведений, збавлений; натравлений; спашений, спасений; натолочений; згодований, вигодуваний. -ться -
    1) (стр. з.) нацьковуватися, бути нацьковуваним, цькованим, нацькованим, понацьковуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) нацькуватися, попоцькувати (досхочу); натравитися, попотравити (досхочу) и т. п.; срв. Травить.
    * * *
    несов.; сов. - натрав`ить
    1) нацько́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, нацькува́ти, -цькую́, -цькує́ш, підцько́вувати, підцькува́ти; ( подстрекать) підбу́рювати, -рюю, -рюєш, підбу́рити
    2) ( уничтожать отравой) натру́ювати, -труюю, -труюєш, натруїти
    3) ( производить потраву посевов) спаса́ти и спасувати, -сую, -суєш, спа́сти, -су́, -се́ш, сов. наспа-сати; ( вытаптывать) витоло́чувати, ви́толочити и мног. повитоло́чувати
    4) ( вытравлять) спец. витра́влювати, -люю, -люєш и витравля́ти, ви́травити, -травлю, -травиш

    Русско-украинский словарь > натравливать

  • 48 обсчитывать

    обсчитать и обчесть о(б)дурювати, о(б)дурити кого, огулювати, огулити (в рахунках). -ный - одурений, огулений у рахунках.
    * * *
    несов.; сов. - обсчит`ать
    1) (неверно сосчитав, недодавать) обрахо́вувати, обрахува́ти; ( обманывать при счёте) обду́рювати, обдури́ти
    2) ( производить подсчёт) обрахо́вувати, обрахува́ти

    Русско-украинский словарь > обсчитывать

  • 49 обыск

    1) (для обнаружения украденного, запрещённого) трус (-су), трусениця, (гал.) ревізія; (о многих) трусанина. [У його був трус і знайдено чимало нелегальщини. Трусанина по селу: шукають покрадене добро]. Личный обыск - особисте обшукування, особистий трус. Домовый обыск - хатній трус. Поголовный обыск - загальний трус. Делать, производить обыск - см. Обыскивать. Находить, найти при обыске - витрушувати, витрусити. [Трушено його й витрушено крадене полотно];
    2) обыск при браке - запис у шлюбну метрику;
    3) обыск повальный для получения сведений о ком или о чём - вселюдний допит, загальний допит.
    * * *
    1) о́бшук, -у, трус, -у
    2) (опрос, дознание) церк. о́пит, -у; ( допрос) до́пит, -у; ( запись при браке) за́пис, -у

    Русско-украинский словарь > обыск

  • 50 обыскивать

    обыскать трусити, потрусити, струсити, обшукувати, обшукати кого, що, (гал.) трясти. -ать тщательно - трусити, потрусити пильно. Обыскивающий - трусій (- сія). Обысканный - потрушений. -емый - трушений.
    * * *
    несов.; сов. - обыск`ать
    1) обшу́кувати, обшука́ти и пообшу́кувати ( производить обыск у кого) труси́ти, потруси́ти; (несов. обшарить) перетруси́ти
    2) ( отыскивать) диал. знахо́дити, знайти́, відшу́кувати, відшука́ти

    Русско-украинский словарь > обыскивать

  • 51 оказывать

    оказать
    1) (обнаруживать) виявляти, виявити. Он -зал большие успехи - він великі виявив успіхи. -вать своё расположение к кому - виявляти свою до кого прихильність;
    2) (воздавать, делать) давати, дати, подавати, подати, учиняти, учинити, робити, зробити. -вать внимание кому - увагу давати (дати) кому. -вать доверие - віру давати (дати) кому, звірятися на кого. -вать предпочтение кому - давати (дати) и надавати (надати) перевагу кому над ким. -вать уважение, почтение кому - давати шану (шанобу) кому. -вать честь, почести кому - давати (дати) честь, хвалу кому, честь, повагу учинити кому. -ать неуважение, непочтение, пренебрежение - зневагу дати (вчинити) кому, зневажати, зневажити кого. [Матері зневагу дати]. Не -ать должного уважения кому - легко поважити кого. [Ви так легко поважили його (короля) в його послові (Куліш)]. -вать милость, любезность, одолжение, снисхождение кому - ласку робити (зробити), ласку чинити (вчинити) кому, ласку (милость) класти (покласти) на кого, допомогти ласкою кому, зглядь мати на кого, зглянутися на кого. [Згляньтесь на мене, бідну сиротину]. -вать защиту, покровительство кому - давати (дати) захист кому, взяти кого під свою руку. -вать услугу - зробити послугу кому, прислужитися кому, стати кому в пригоді. Окажите мне услугу - зробіть мені послугу, станьте мені в пригоді. Он -зал великие услуги своему отечеству - він дуже прислужився своїй батьківщині, у великій пригоді став своїй батьківщині. -вать содействие, помощь - ставати (стати) в пригоді кому, (по)давати, (по)дати помочи, поради кому, підмогти, запомогти кого чим, призволяти поміч кому, (редко) підложити руки під кого. -вать, -зать сопротивление кому, чему - опиратися, опертися проти чого, опір кому ставити, опором стояти, стати проти кого, проти чого, одсіч дати кому. [Років сто або й більш опирались громадяни проти хижої сили (Куліш)]. -вать влияние, действие - робити, зробити вплив на кого, на що, впливати, діяти на кого, на що. Тепло и холод -вают различное влияние на тела - тепло і холод різно діють на речі. Действие, которое -вают на наше тело изменения температуры - діяння (вплив), що на наше тіло справляють зміни в температурі.
    * * *
    несов.; сов. - оказ`ать
    1) ( делать) роби́ти, зроби́ти; ( совершать) чини́ти, учини́ти; ( производить) справля́ти, спра́вити; ( проявлять) виявля́ти, ви́явити, проявля́ти, прояви́ти; ( помощь) подава́ти, пода́ти; ( предпочтение) віддава́ти, відда́ти
    2) (обнаруживать, проявлять свои качества, свойства) виявля́ти, ви́явити, проявля́ти, прояви́ти; ( выказывать) пока́зувати, показа́ти
    3) ( показывать) пока́зувати, показа́ти
    4) (казаться, иметь вид) диал. здава́тися, зда́тися, видава́тися, ви́датися

    Русско-украинский словарь > оказывать

  • 52 опыт

    1) проба, спроба, спиток (-тку), спробунок (-нку), дослід. Физические опыты - фізичні проби (спроби, експерименти). Делать, производить опыт - робити (наводити) пробу (спробу, спиток, експеримент), знімати пробу. В виде опыта - на спробу (на спиток, на спробунок);
    2) опыт житейский - досвід (-ду), досвідченість (-ности), (редко) поспит. [Буде з тебе поспиту, що набрався по світах, - пора своїм кошем осістися (Г. Барв.). З історичного досвіду це відомо]. Срв. Опытность. На своём личном -те, из с. л. -та - з свого особистого (власного) досвіду, своїм особистим досвідом, на собі, по собі. [На собі я це дізнав]. Узнать по -ту - досвідчити, -ся, перевіритися. [Шевченко добре на самому собі досвідчив усього, що сердечний люд терпів під тим ярмом (Кост.)]. Умудрённый -том - добре досвідчений.
    * * *
    1) (совокупность знаний, навыков, умения) до́свід, -у
    2) (исследование, эксперимент) до́слід, спро́ба, експериме́нт, -у
    3) (попытка, проба) спро́ба; ( набросок) на́рис, -у

    Русско-украинский словарь > опыт

  • 53 отгонять

    отогнать
    1) відганяти и відгонити, відігнати (б. вр. віджену, -неш), повідгонити кого куди (від чого), обганяти и обгонити, обігнати, пообганяти кого, що чим. -ть стадо на пастбище - відгонити череду на пашу (на пастовень). -ть мух, оводов - обганяти мухи, оводи. [Коні хвостами обганяють оводів (Греб.)]. -ть оводов от лошади - обганяти коня від оводів, обганяти оводи з коня. -ть от себя мух, собак - обганятися, обгонитися від мух, від собак. Неприятель -гнал у нас весь скот - вороги відігнали (відбили, зайняли) усю нашу худобу;
    2) (спирт, скипидар и т. п.) переганяти и перегонити, перегнати, попереганяти и поперегонити. Отогнанный - відігнаний; перегнаний.
    * * *
    I несов.; сов. - отогн`ать
    1) відганя́ти и відго́нити, відігна́ти; ( прогонять) проганя́ти и прого́нити, прогна́ти и попроганя́ти; (отбиваться от кого-чего-л.) обганя́ти, обігна́ти, обганя́тися, обігна́тися; (несов.: страхом) віджахну́ти
    2) ( производить отгонку) спец. відганя́ти, відігна́ти, переганя́ти и перего́нити, перегна́ти и попереганя́ти и поперего́нити
    II несов.
    кінчи́ти (скінчи́ти) ганя́ти

    Русско-украинский словарь > отгонять

  • 54 отталкивающий

    противный) відразливий, відворотний, огидливий, нечвидний. [Щось іде - таке нечвидне, що й глянути гидко (Свид.)]. Производить -щее впечатление - справляти (робити) відворотне вражіння на кого.
    * * *
    1) прич. яки́й (що) відшто́вхує, відшто́вхуючий, яки́й (що) відпиха́є; яки́й (що) відтру́чує
    2) в знач. прил. відшто́вхуючий; ( отвратительный) оги́дний, відра́зливий, оги́дливий, відворо́тний

    Русско-украинский словарь > отталкивающий

  • 55 отщёлкивать

    отщелкнуть
    1) (дверь) відщепати, відщепнути (двері), відкидати, відкинути защіпку на дверях. -ся - відщепатися, відщепнутися;
    2) (отбросить щелчком) відцопнути, збивати, збити цопкою, сапаткою.
    * * *
    I несов.; сов. - отщёлкать и отщелк`ать
    1) ( производить щёлкающие звуки) відкла́цувати, відкла́цати
    2) ( бить щелчками) би́ти [щи́глями], поби́ти [щи́глями], ля́скати, наля́скати
    3) (перен.: отчитывать) шпе́тити, ви́шпетити; ( бранить) ла́яти, ви́лаяти и нала́яти
    II несов.; сов. - отщелкн`уть и отщёлкнуть
    відщіпа́ти, відщепну́ти, відкида́ти за́щіпку [на две́рях], відки́нути за́щіпку [на две́рях]; ( отодвигать запор) відсува́ти за́сув (за́сувку), відсу́нути за́сув (за́сувку)

    Русско-украинский словарь > отщёлкивать

  • 56 перекладывать

    перекласть и переложить
    1) перекладати, перекласти, переложити, (о мног.) поперекладати що куди, що чим, (о вещах) переташовувати, переташувати, (о мног.) попереташовувати. [Переклав (переложив) книжки з полиць до шафи (у шафу). Поперекладав пляшки сіном, щоб у дорозі (дорогою) не потовклися. З російської мови переклав (переложив) українською (на українську)]. Печка чадна, надо её -класть - грубка чадить, треба її пересипати (перекидати). -класть на счётах - перерахувати(ся), перекинути на рахівниці. -ложить из кармана в карман, из одной руки в другую - перекласти з кешені в кешеню (до кешені), з одної руки в другу. -жите книги со стола в шкаф - переложіть (поперекладайте) книги з стола (з столу) до шафи (в шафу);
    2) (положить лишку) передавати, передати чого. [Передав куті меду]. См. Передавать;
    3) муз. - переводити, перевести. -жить пьесу из одного тона в другой - перевести п'єсу з, одного тону в инший;
    4) -вать лошадей - перепрягати, перепрягти, поперепрягати коні (коней). Перекладенный и переложенный - перекладений, переложений, поперекладаний, переташований; переданий; переведений.
    * * *
    несов.; сов. - перелож`ить
    1) переклада́ти, перекла́сти и попереклада́ти; ( производить заново кладку) перемуро́вувати, перемурува́ти; (ремонтируя, переделывая) перекида́ти, переки́дати, пересипа́ти, переси́пати
    2) ( излагать в другой форме) муз., лит. переклада́ти, перекла́сти и попереклада́ти; (несов. муз.) покла́сти
    3) ( лошадей) перепряга́ти, перепрягти́ и поперепряга́ти
    4) ( класть слишком много) передава́ти, переда́ти

    Русско-украинский словарь > перекладывать

  • 57 перетравливать

    несов.; сов. - перетрав`ить
    1) ( отравой) перетру́ювати, перетруї́ти, несов. потруї́ти
    2) ( добывать зверя) охотн. зацько́вувати, зацькува́ти, запольо́вувати, заполюва́ти, уполюва́ти (несов.), уло́влювати и уловля́ти, улови́ти; ( напускать собак) перецько́вувати, перецькува́ти
    3) ( едким веществом) спец. перетра́влювати, перетрави́ти
    4) ( производить потраву) диал. спаса́ти и спа́сувати, спа́сти и поспаса́ти, повипаса́ти, перетра́влювати, перетрави́ти; ( вытаптывая) перетоло́чувати, перетолочи́ти и повитоло́чувати; ( скармливая) перево́дити, перевести́ и поперево́дити

    Русско-украинский словарь > перетравливать

  • 58 платёж

    платіж (-жу), виплата, (побор) оплатка, оплаток (-тку). [Добра вільні від усяких оплаток або відбутків (Куліш)]. Нести -жи - відбувати оплатки. Срок -жа - платіжний термін (речінець). Выкупной -ёж - викупне (-ного). -ёж в рассрочку - сплат (-ту). [Купив машину на сплат]. Долг -жём красен - узяв - віддай; бувши винним, треба бути й платним; умів брати, умій і віддати. Производить -ёж - сплачувати, робити (ви)плату. [Одчиняйте хату та робіте плату]. Наложенный -ёж - післяплата.
    * * *
    платі́ж, -тежу́; пла́та

    Русско-украинский словарь > платёж

  • 59 плодить

    плодити, виплоджувати, розводити кого, що. [Бодай-же ти, бистра річенько, рибки не плодила (Гр.). Розводити свині].
    * * *
    плоди́ти; ( производить на свет) випло́джувати

    Русско-украинский словарь > плодить

  • 60 погружаться

    погрузиться
    1) во что - поринати, поринути, (в)пірнати, (в)пірнути, заринати, заринути и зарнути, углибати, углибнути, заглиблятися, заглибитися, затоплятися, затопитися, втоплятися, втопитися, занурятися, зануритися (о мног. позанурюватися и повнурюватися) в що. [Замовкла русалочка, в Дніпро поринула (Шевч.). Ті (Петро і Павло) перейшли поверх води, а піп почав заринати, заринув по пахи (Чуб.). А змія тоді в море - так і затопилась (Рудч.). Нехай туга зарне, на дно моря (Грінч.). Легше їй було у безодню углибати (М. Вовч.). Слухаю й поринаю все глибше у рідну стихію (Васильч.)]. -зиться в темноту - поринути (пірнути) в темряву. -жаться в размышление, в созерцание, в воспоминания, в чтение, в сны и т. п. - поринати (пірнати), заходити, заглиблятися в думки, в споглядання, поринати (пірнати) в спомини, в читання, в сни. [І знову замовкнув бір, ще глибше упірнувши в свої довічні сни (Васильч.). Присунувши лямпу, поринав у читання (Єфр.)]. -ться в горе, в отчаяние - поринати (поринути) в горе, вдаватися, вдатися в тугу (в смуток), у відчай (в розпач, в розпуку). -ться в работу - поринути (заглибитися) в роботу. - ться в дремоту, в сон - западати (запасти) в сон, в дрімоту. [Втомлена голова по хвилі знову западала в дрімоту (Маковей)];
    2) наважуватися, наважитися, бути наваженим, нахуровуватися, нахуруватися, бути нахурованим, навантажуватися, навантажитися, бути навантаженим и т. д. - см. Погрузить 2. Погружённый -
    1) затоплений, занурений, заглиблений в що. -ный в мысли, в раздумье - замислений, задуманий, заглиблений у думки, затоплений у думках, у задумі. -ный в созерцание чего - задивлений у що. [Ми йшли задивлені в небо];
    2) наважений, нахурований, навантажений, нарихтований, наладований.
    * * *
    несов.; сов. - погруз`иться
    1) зану́рюватися и зануря́тися, зану́ритися, зарина́ти, зари́нути; ( углубляться) загли́блюватися и заглибля́тися, загли́битися; (в снег, в песок) вгруза́ти, вгру́знути и вгру́зти; ( нырять) порина́ти, пори́нути и порину́ти, пірна́ти, пірну́ти, упірна́ти, упірну́ти
    2) перен. порина́ти, пори́нути; ( углубляться) загли́блюватися, загли́битися, зану́рюватися и зануря́тися, зану́ритися; ( впадать) впада́ти, впа́сти
    3) (принимать, забирать груз; производить посадку со своим грузом) ванта́житися, пованта́житися, наванта́жуватися, наванта́житися

    Русско-украинский словарь > погружаться

Страницы

См. также в других словарях:

  • ПРОИЗВОДИТЬ — ПРОИЗВОДИТЬ, произвести или произвесть что, творить, созидать, создавать, чинить, делать, совершать, рождать, ждать, быть причиной чего. Бог произвел человека. Она произвела на свет двойней, родила. Пушкин произвел много прекрасного. Град… …   Толковый словарь Даля

  • производить — См. делать, причинять, судить каких свет не производил... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. производить делать, изготовлять, генерировать, вырабатывать, создавать; совершать …   Словарь синонимов

  • ПРОИЗВОДИТЬ — ПРОИЗВОДИТЬ, произвожу, производишь, несовер. 1. несовер. к произвести. Производить хорошее впечатление. Наш завод производит автомобили. 2. кого что. Выводить кого что нибудь из кого чего нибудь, устанавливать происхождение кого чего нибудь… …   Толковый словарь Ушакова

  • производить —     ПРОИЗВОДИТЬ/ПРОИЗВЕСТИ     ПРОИЗВОДИТЬ/ПРОИЗВЕСТИ, выделывать/ выделать, вырабатывать/выработать, делать, изготавливать/изготовить, изготовлять/изготовить …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • ПРОИЗВОДИТЬ — ПРОИЗВОДИТЬ, ожу, одишь; несовер. 1. см. произвести. 2. что. Изготовлять, вырабатывать (какую н. продукцию). Завод производит станки. 3. кого (что) от кого (чего). Устанавливать происхождение кого чего н. (устар.). П. своё имя от древнего рода.… …   Толковый словарь Ожегова

  • ПРОИЗВОДИТЬ — См. ПРОИЗВЕСТИ В. В. Виноградов. История слов, 2010 …   История слов

  • производить — вырабатывать — [Я.Н.Лугинский, М.С.Фези Жилинская, Ю.С.Кабиров. Англо русский словарь по электротехнике и электроэнергетике, Москва, 1999 г.] Тематики электротехника, основные понятия Синонимы вырабатывать EN generate …   Справочник технического переводчика

  • производить — впечатление произвести • действие впечатление производить • действие действие производить • действие произвести благоприятное впечатление • действие произвести большое впечатление • действие произвести впечатление • действие произвести… …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • производить — глаг., нсв., употр. часто Морфология: я произвожу, ты производишь, он/она/оно производит, мы производим, вы производите, они производят, производи, производите, производил, производила, производило, производили, производящий, производимый,… …   Толковый словарь Дмитриева

  • производить впечатление — производить/произвести впечатление Книжн. Чаще 3 л. наст., буд. вр. или прош. вр. Вызывать, порождать сильное чувство в ком либо, оказывать воздействие на кого либо. С сущ. со знач. лица или отвлеч. предмета: писатель, артист, речь, выступление…… …   Учебный фразеологический словарь

  • производить анализ — См …   Словарь синонимов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»