-
1 прозревать
прозр||еватьнесов1. ἐπανακτώ (или ἀνακτώ) τήν ὅρασή μου, ἀναβλεπω·2. перен ἀναβλέπω, μοῦ ἀνοίγονται τά μάτια. -
2 прозрение
прозр||ениес ἡ ἀνάβλεψη [-ις], ἡ ἀνάκτηση τής δράσης / перен ἡ ἀφύπνιση [-ις], ἡ ἀνάβλεψη [-ις]. -
3 прозреть
прозр||етьсов см. прозревать. -
4 прозирать
и Прозревать прозреть1) (получать зрение) прозрівати, прозріти; (диал.) провидіти, робитися, зробитися зрячим (видющим, видючим); (о глазах, у кого-н.) відкриватися, відкритися. [Прозрівати став потроху (Шевч.). Сказав йому Ісус: прозри! (Єванг.). Тут є на долині така керниця…, ще й аби темний у ні умився, то би провидів (Гн. II). Як відкрились у тебе очі? (Єванг.)];2) (проникать зрением сквозь что-н.) прозирати, прозирнути у що, що, проглядати, проглянути у що. [Чисті серця, що в серце його прозирали (Грінч.). Хто-ж із них прозирнув глибше історичну правду? (Куліш). Не глибоко проглянув він у душу селянина (Куліш)];3) см. Провидеть.* * *1) прозира́ти2) см. провидеть -
5 прозревать
см. Прозирать.* * *несов.; сов. - прозр`еть1) прозріва́ти, прозрі́ти2) (усматривать, проникать умом) прозира́ти, прозирну́ти -
6 прозрение
см. Прозревание.* * *1) прозрі́ння; прозріва́ння2) прозира́ння -
7 Прозревание
прозрение1) прозрівання, прозріння;2) прозирання, прозрення, прозір (- зору). [Прозирання художника у внутрішню природу речей (Єфр.). Як буває в поета під час його душевного прозору, що все на божому світі ніби розмовляє з його душею (Куліш)];3) см. Провидение. -
8 откровение
відкриття, (гал.) об'ява. [Мені Шевченкові твори здались мов-би якимсь відкриттям з неба (Кул.)].* * *1) відкриття́; одкрове́ння2) церк. одкрове́ння, об'я́влення3) ( внезапное прозрение) прозрі́ння; ( наитие) натхне́ння4) ( откровенность) відве́ртість, -тості; ( искренность) щи́рість, -рості
См. также в других словарях:
прозріти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
прозріти — див. прозрівати … Український тлумачний словник
прозріня — ня, с. Вр. Зір, здатніст бачити. Тот ящур не ма прозріня … Словник лемківскої говірки
прозрівання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
прозрівати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
прозріння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
прозрівання — я, с. Дія за знач. прозрівати … Український тлумачний словник
прозрівати — а/ю, а/єш, недок., прозрі/ти, і/ю, і/єш, док. 1) неперех.Ставати зрячим; прот. сліпнути. || у сполуч. зі сл. очі. Ставати видючими. || перен. Починати розуміти, усвідомлювати те, що було незрозумілим, неусвідомленим раніше. 2) перех., перен.… … Український тлумачний словник
прозріння — я, с. 1) Дія і стан за знач. прозріти. 2) зах. Зір … Український тлумачний словник
Прозреть умом — Прозрѣть умомъ (иноск.) понять, что было не ясно. Ср. И тотчасъ, какъ бы чешуя отпала отъ глазъ его и вдругъ онъ прозрѣлъ и вставъ крестился. Дѣян. Апост. 9, 18 … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
прозрачно-синий — прозр ачно с иний … Русский орфографический словарь
