прогн

прогн||ива́ть, \прогниватьи́ть

traputri.

* * *

* * *

gener. pudrirse (por completo)

прогн||ива́ть, \прогнитьи́ть

traputri.

* * *

прогн||ива́ть, \прогниватьи́ть

traputri.

* * *

см. гнить

прогн||ива́ть, \прогнитьи́ть

traputri.

* * *

см. гнить

сов.; уст.

сов.; уст.

прогневиться на кого, на что прогнівитися и прогніватися, розгнівитися и розгніватися, угнівитися и угніватися на кого, на що. [Прогнівивсь ти на народи (Св. Пис.). Може за що угнівався на тебе? (М. Вовч.)]. Не -вайтесь - не прогнівайтесь, не положіть гніва. Прошу не -ваться - прошу не прогнівитися, не прогніватися.

* * *

прогневать и прогневить прогнівляти, прогнівити и прогнівати, розгнівляти, розгнівити и розгнівати, угнівити кого. [Бога прогнівили (Рудан.). Чим я його прогнівила? (Кониськ.)].

-ся и гневить, -ся гнівати, -ся (я гніваюся), гнівити, -ся (я гнівлюся), покладати (покласти) гнів на кого, прогнівляти, -ся, прогнівити, -ся; важким духом дихати на кого. Гневающийся часто - гнівливий.

болото, багно, багнюка, багнище, багновиця, драгно, мокравина, мокрак, нетеча (р. -чі); (ржавое) - рудка, іржавець (р. -вця). Б., где водится много лягушек - жабар (р. -ря), жабенятник, жабовина, жабокряківка. Чистое незаросшее место на -те - вікно, вікнина, вікновина. Незамерзающее м. на -те - опар (р. -ри) (ж. р.), прогній (р. -ною). Высохшее -то - болотина. Место, где было -то - болотище, болотисько.

* * *

замёрзнуть замерзати, замерзнути и замерзти, (о мн.) позамерзати, (окоченеть) задубіти, задуб(ну)ти, закостеніти, закоценіти, (подёргиваться льдом о воде) зашерхати, за[по]шерхнути. [Болото сю зіму не замерзало (Хата). Дитина замерзла в полі - такий мороз (Поділля)]. -нув, сделаться твёрдым, как кора (о мокрой одежде) - козубом (лубом) стати. Не -ющее место на реке - теплина, пролиз (-зу), пролизина, (на болоте) опар (-ри и -ру), прогній (-ною). Замёрзший, Замёрзлый - замерзлий, змерзлий, мерзлий. [Знайшли у снігу замерзлого (Мирн.). Копита стукають о змерзлу землю (Франко), Захотілось мерзлого в Петрівку (Номис)].

* * *

несов.; сов. - замёрзнуть

1) замерза́ти, заме́рзнути и заме́рзти, -зну, -знеш и мног. позамерза́ти

2) ( испытывать ощущение холода) замерза́ти, заме́рзнути и заме́рзти, сов. зме́рзнути, зме́рзти, мног. позамерза́ти, поме́рзнути, поме́рзти

3) ( гибнуть от холода) замерза́ти, заме́рзнути и заме́рзти, мног. позамерза́ти, поме́рзнути, поме́рзти

истребить

1) кого что (много, всё: губить, погублять) вигублювати и вигубляти, вигубити кого, що (багато, все), згублювати и згубляти, згубити кого, що, (о мн.) погубити, (уничтожать) винищувати, винищити кого, що (багато, багатьох, все), знищувати, нищити, знищити, (о мн.) понищити, повинищувати, познищувати, повигублювати кого, що; тлумити, (о мн.) витлумити, потлумити, вимордувати, (изводить) зводити, звести, (о мн. позводити), виводити, вивести, повиводити, переводити, перевести, попереводити, вибавляти, вибавити, повибавляти, (отравой) витруювати, витруїти, повитруювати кого (багато, все). [Сипав град буйний, вигублював скотину (Куліш). Прогнівивсь ти на народи, вигубив жорстоких (Куліш). Я вже миші вигубив (Звин.). Ми знищили гадюче кодло люте (Грінч.). Хотів-би я усіх їх до одного винищити, вибити (Грінч.). Супротивних собі людей до останку витлумити (Куліш). Шляхти вимордував безліч (Куліш). Да ніяк не можна вибавити тих мух (Борзенщ.). Усіх лящів позводиш (Глібов)]. -блять, -бить вредителей - винищувати, винищити, вибавляти, вибавити шкідників. -бить клопов - вигубити, вибавити, повиводити, позводити блощиці. -блять, -бить заразу - виповітрювати, виповітрити пошесть (Сл. Ум.). Мы -бляем леса без оглядки - ми нищимо (виплюндровуємо) ліси безоглядно. -бить до тла кого - вигубити, винищити, вивести, вибити до ноги, до-щенту кого. [Виб'ю всіх до ноги, у неволю і брати не буду (Манж.)]. -блять бесцельно - марнувати, глумувати що;

2) (потреблять, поедать) тлумити, стлумити, споживати, спожити, трубити, перетрубити що; см. Уничтожать. -блять, -бить (поедать) груши, арбузы - тлумити, стлумити, споживати, спожити груші, кавуни. [Тлумили ласощі (Мкр.)]. Я -бил массу груш - я перетрубив силу грушок. Истреблённый - згублений, знищений, зведений, (о мн.) вигублені, повигублювані, понищені, повинищувані и т. д. -ться -

1) вигублюватися, винищуватися, знищуватися, нищитися, зводитися, переводитися, вибавлятися, сов. вигубитися, знищитися, винищитися, звестися, перевестися, вибавитися; бути згубленим, знищеним, вигубленим, повигублюваними и т. д. [Бодай його корінь звівся (Номис)];

2) (потребляться) споживатися, спожитися.

* * *

несов.; сов. - истреб`ить

непокірний, непокірливий, неслухняний. [Не чутно брязкоту кайданів, ні стогнання, ні непокірних слів (Л. Укр.). Труїла його цілий рік непокірливою вдачею (Коцюб.). Прогнівати непокірливим словом (Основа 1862). Ховала під очіпок неслухняне русяве волосся (Грінч.)].

* * *

поступить

1) чинити, учинити, робити, зробити, поводитися, повестися, (опис.) ходити яким робом. [Чинімо так, як чинять адвокати: поспоривши, їдять і п'ють укупі (Куліш). Не добре ми собі учинили, що свою матінку прогнівили (Дума). Міркував, повестися в цім ділі]. Как мне -пить? - як (или що) маю чинити? -пать против совести (чести) - поводитися, повестися як безсумлінний, чинити проти сумління; поводитися, повестися безсумлінним (безчесним) робом, ходити лихим робом. -пать честно - чинити (робити) чесно; ходити чесним робом. [Я в твоїй справі ходив найчеснішим робом (Куліш)]. -пать несправедливо - кривити, покривити (душею), чинити, робити не по правді. [Він первих вас за кривду покарає, дарма що ви кривили задля його (Куліш)]. -пать таким образом - робити таким чином, чинити (ходити) таким (тим) робом. [Не тим-би робом треба тут ходити (Куліш)]. -пить с кем - повестися з ким, повернути ким. [Чи ти знаєш, як Цезар хоче повернути мною? (Куліш)]. -пать по дружески с кем - поводитися, повестися з ким по дружньому (дружнім робом), дружити кому. [Другові дружи, а другого не гніви]. -пать несправедливо с кем - кривдити, скривдити кого. -пать по закону - чинити (робити) по закону (законним робом), ходити в законі. [Щоб мені випробувати їх, чи ходитимуть у законі мойому, чи ні (Св. Пис.)]. Жестоко -пать с кем - поводитися, повестися з ким жорстоко, нелюдським робом. -пать правильно - справедливо, правдиво робити, чинити по правді. -пать по своему - своїм робом робити, зробити (чинити, вчинити); ходити своїм робом; своїм богом іти, піти, ходити. -пать по чьему-л желанию - чинити волю чию. [Чини мою волю]. Не знаешь, как -пить - не знаєш, що (в)чинити (робити), як повестися; не знаєш, на яку ступити. -пать иным способом - чинити иншим робом; робити иншим чином. -пай с оглядкой - чини (роби) обачно; (шутл.) позирай (озирайсь) на задні колеса. [Позирай, дівко, на задні колеса (Конис.)];

2) (в школу, на должность) вступати, вступити, іти, піти у школу, до школи, на посаду; (наниматься) найматися, найнятися куди, до кого, іти, піти в найми, ставати, стати до кого. [Найнявся на баштан за баштанника. Наймусь до тітки за няньку. Дівчата у Київі стають за наймичок до кухні, або за няньок до дітей]. -пить на срок, считающийся годами - стати на годи. [Піду за наймичку куди або до швачки: стану у неї на годи, доки вивчусь шити (Конис.)]. -пить на военную службу - піти у військо (до війська), у москалі;

3) (прибывать, итти) вступати, вступити, надходити, надійти до чого. Деньги уже -пили в государственное казначейство - гроші вже вступили до державної скарбниці. Имущество уже -пило в продажу - майно вже пішло в продаж. Налоги -ют своевременно - податки надходять (прибувають) своєчасно. Поступающий - вступний. [Вступні папери].

* * *

несов.; сов. - поступ`ить

1) ( делать) роби́ти, зроби́ти; ( совершать) чини́ти, учини́ти; (несов.: действовать) ді́яти; ( обращаться) пово́дитися, повести́ся

2) (устраиваться куда-л.) вступа́ти, вступи́ти; (несов.: стать участником чего-л.) піти́

3) ( прибывать) надхо́дити, надійти́; ( переходить) перехо́дити, перейти́

прогнуть угинати, у(ві)гнути; см. Вогнуть. Не садись на корзину, -гнёшь её - це сідай на кошика, бо провалиш (увалиш) його. -ться - угинатися, д(ві)гнутися, уклякати, уклякнути. [Стеля увігнулася. Полагодили моста, а він, кажуть, і вкляк (Київ. п.)].

* * *

несов.; сов. - прогн`уть

несов.; сов. - прогн`уться

-гнить прогнивати, прогнити, (о мн. или во мн. местах) попрогнивати, (о деревьях, досках) протрухати, протрух(ну)ти, протрухлявіти. [На хаті оселя попрогнивала (П. Мирн.). Протрухли дошки (Кониськ.)]. Прогнивший - прогнилий; протрухлий, протрухлявілий.

* * *

несов.; сов. - прогн`ить

прогнать

1) кого, что - проганяти и прогонити, прогнати, наганяти и нагонити, нагнати, зганяти, зігнати, протуряти, про[по]турити, витуряти, витурити, (только сов. в.) кишнути кого, що, (о мн.) попрогонити, понагонити, повитуряти кого. [Ти проганяв голодного від себе (Св. Пис.). Нажени пса. Свою матір рідненьку з домівки зганяли (Мет.). Протурили татарську орду за Перекіп (Стор.). Лиш не видно, як кишнуть (Свидн.)]. -гнать кого за пьянство - прогнати кого за пияцтво. -гнать лихорадку - вигнати пропасницю, здихатися пропасниці. -гнать (повести) арестантов - попровадити арештантів (в'язнів). -гнать в три шея - прогнати (вигнати) кого в три вирви, у три шия, три шия дати кому. -гнать дурной запах - розігнати сморід. -гнать скуку - прогнати нудьгу;

2) кого, что, через или сквозь что - проганяти и прогонити, прогнати, переганяти и перегонити, перегнати кого, що, через що, крізь що, чим. -гнать сквозь строй - прогнати крізь ряд. -гонять гвозди насквозь - вганяти, вбивати, забивати цвяхи наскрізь. -гнать водку - перегнати, перепустити горілку. -гнать дорогу - прокласти шлях, дорогу;

4) (гнаться) гнатися, ганятися, гонитися, уганяти, уганятися, угнатися за ким, за чим, до чого, у що. [Гнався (прогнал) за ним до самого міста];

5) (известное расстояние, время) гнати (гоном, туром), гонити, проганяти, прогнати (що, якийсь час). [Гнав гоном коні ввесь день];

6) (лес по реке) сплавляти, сплавити (ліс річкою). Прогнаный - прогнаний, нагнаний, зігнаний, вигнаний, протурений, витурений, потурений; перегнаний, перепущений; сплавлений.

* * *