приёмка

- приёмка заказа

см. Приём 1.

* * *

техн. приём ( действие), приёмка, приня́тие (неоконч. д. - ещё)

техн. приём, приёмка, приня́тие

I. 1) (внутренний) замок (-мка), (висячий) колодка, замок. Под -ком - під ключем, під замком. Взять из-под -ка - з-під ключа, з запору взяти. -мки, соб. - колоддя. [Колоддя скрегоче при дверях (Франко)];

2) (при деревянной постройке соединение брёвен в -мок) замок (Чуб.), каювання, окаювання (Мнж.), стик (-ку). Рубить в дереве -ки для связи - каювати (Мнж.);

3) типогр. - брать набор в -мок - слюсувати, заслюсувати форму (Звин.);

4) (у ружья) замок (-мка).

II. замок (-мка), ум. замочок (-чка). Воздушный -мок - надхмарний, захмарний замок. Воздушные -ки строить - химери ганяти, у хмарах літати, надхмарні замки будувати. Место, где стоял -мок - замчище, замковище.

* * *

1) (нижн. часть дерева, растения) окоренок (-нка), комель (-мля), відземок (-мка), ґудзь (-дзя), прикорень (-рня). [Як узяв колоду за комель, підвів проти себе, як свічку, та як ударе комлем у землю (Манж.)];

2) (в снопе) гузир (-ря). [Коли криють стріху, так кладуть сніп гузирем униз, а волотками догори (Липовеч.). Подавай снопи волотом, а не гузирем (Борзенщ.)]. Крыть (соломенную крышу) -млем вниз - крити (хату) під гузир.

* * *

1) (нижняя часть дерева, растения) окоре́нок, -нка, при́корень, -рня, при́коренок, коме́ль, -мля́, озе́мок, -мка, відзе́мок

2) ( в снопе) гузи́р, -я

3) (нижняя часть пера, рога, волоса) низ, -у, низови́й кіне́ць

1) су́дження; ( мнение) ду́мка; ( рассуждение) міркува́ння

2) ( заключение) ви́сновок, -вку; ( решение) рі́шення; ( приговор) при́суд, -у, ви́рок, -у

3) лог. су́дження

4) (разговоры, толки) розмо́ви, -мов

думка, гадка про що, (взгляд) погляд на що, (суждение) суд, присуд (-ду), (редко, полон.) здання (-ння) про що, розмисел (-слу) у чому. [Не можна було вивести, якої він думки про громаду (Кониськ.). Своїх власних гадок не встиг ще виробити (Крим.). Мені не вперше доводиться чути такі погляди на Шевченкову «Катерину» (Грінч.). Ворог переполовинених (половинчатых) поглядів (Єфр.). Вирікати свій суд про філологічні справи (Крим.). А моє таке здання: час уже людям перестати воювати (Бердич.). Мати власний розмисел у військових справах (Л. Укр.)]. -ние относительно чего - думка що-до чого. Я того -ния, что - я тієї (тої, такої) думки, що; моя така думка, що; на мою думку; я так гадаю; як на мене, то. По -нию кого - на думку, на гадку чию, кого, на чий погляд (суд), з чийого погляду, як гадає хто. [На кумову думку, син мусить хазяйнувати (Грінч.). На їх погляд, се дурість і гріх (Франко). На мій суд, вашу високість не зустрічають тут з такою церемонією, до якої ви звикли (Куліш). З його погляду, не заподіяв того, в чому його винуватять (Кониськ.)]. По моему -нию - на мою думку, на мій погляд. По его -нию - на його думку (погляд), (иногда) по його. [По його, так уже-б пора і додому (Квітка)]. Вопреки чьему -нию - всупереч думці кого, чиїй, проти думки кого, чиєї, проти кого. [Не бувши спеціялістом, ляпати дурниці проти техніка, плескати нісенітниці проти хеміка (Крим.)]. Общее -ние - загальна думка (гадка), загальний погляд (суд). Общественное -ние - громадська думка, громадський погляд, (зап.) опінія. [Неволя громадського погляду (Куліш)]. Особое -ние - окрема думка, -мий погляд. Предвзятое -ние - см. Предвзятый. Быть о себе высокого -ния - см. Мнить о себе. Высказывать, высказать свое -ние - висловлювати, висловити свою думку, свій погляд (суд, присуд), подавати, подати свою думку про що, виявляти, виявити свій погляд на що, давати свій суд над чим. [Переказавши зміст, ось який присуд висловила вона про твір (Грінч.). Виявила свій погляд на старосвітські закони (Єфр.). (Оповідає,) не оцінюючи подій, не даючи свого суду над ними (Єфр.)]. Иметь о ком хорошее -ние - бути про кого доброї думки, мати про кого добру думку. Оставаться, остаться при своём -нии - лишатися, лишитися, зоставатися, зостатися при своїй думці, з власною думкою, при своєму погляді; (при особом -нии) лишатися, лишитися, зоставатися, зостатися при окремій думці, при окремому погляді, не пристати на чию думку; см. Оставаться. Придерживаться -ния - додержуватися думки. Присоединяться, присоединиться к чьему -нию - приставати, пристати на чию думку, прилучатися, прилучитися до чиєї думки. Разделять чьё -ние - поділяти чию думку, гадку, чий погляд. Соглашаться, с чьим -нием - погоджуватися з чиєю думкою, приставати на чию думку. Укрепиться во -нии - зміцніти на думці.

* * *

вчт, техн.

1) ра́мка

2) ( окаймление) облямі́вка, облямува́ння, ра́мка, обра́млення

3) ра́мки мн., перен. (границы, пределы) ме́жі, род. меж

•

- вращающаяся рамка

вчт, техн.

1) ра́мка

2) ( окаймление) облямі́вка, облямува́ння, ра́мка, обра́млення

3) ра́мки мн., перен. (границы, пределы) ме́жі, род. меж

•

- вращающаяся рамка

и выем

1) виймання;

2) (в одежде) викот;

3) (при обыске) виїмка;

4) архит. - рівчачок, жолобок;

5) (в земле) виїмка, вріз. [В залізничих врізах (Тутк.)].

* * *

зброя, броня, бронь (-ни), оружжя, (военное) військове знаряддя. Огнестрельное - жие - самопал, стрільба, огниста стрільба, грімка стрільба, пальна зброя. Холодное -жие - січна зброя. С -жием (в руках) - оружно, збройно, (при -жии) при зброї. К -жию! - до зброї! до брони! Во всеоружии - при повній зброї. Браться, взяться за -жие - братися, взятися до зброї, ставати, стати до зброї. Поднять -жие - зняти зброю проти кого. Призывать к -жию - закликати до зброї. Сложить -жие - скласти, зложити, здати зброю. Добыть что - жием и кровью - здобути (чого и що) збройно і кров'ю.

* * *

помилка, помилкова (неправдива) думка, помилковий (неправдивий) шлях, омилення, зблукання, (гал. и стар.) блуд, облуд, заблуд (-ду), зблуда. [Треба розвіяти його помилку (помилкову думку). І блудів накопичуються гори, що й правду нам навіки закривають (Куліш). Він ціле життя ніс тяжку кару за своє хвилеве зблукання]. Вводить, ввести в -ние - омиляти, омилити, змилити кого, при(з)водити, при(з)вести до помилки, до облуди, на хибний шлях ставити (поставити), збивати (збити) з правдивого шляху, дурити, піддурити, здурити кого, (гал.) блудом повести кого. Введение в -ние кого - омилення кого, призведення до помилки кого, дуріння кого. Быть в -нии - помилятися, бути омиленим, (гал.) блудом іти (піти). [Вельми кохали тато маму і багато де в чому були про неї омилені (Кониськ.)]. Впасть в -ние - помилитися, омилитися. Вывести из -ния кого - з'ясувати комусь його помилку, очі розкрити кому.

* * *