-
41 признавать
-
42 признавать за
vgener. atribuir (кем-л.) -
43 признавать
vgener. tõdema -
44 признавать
см. признать* * *v1) gener. admettre, concéder (Les Indiens sont plus religieux, mieux organisés et plus cultivés que ne pouvait le concéder l’imagination occidentale.), convenir, recevoir (что-л.), reconnaître, retrouver, réputer, avouer, confesser, estimer, se reconnaître2) colloq. remettre3) law. invalider, agréer -
45 признавать за
vgener. attribuer (qch à qn, à qch) (кем-л.) -
46 признавать
см. признать* * *несов.1) см. признатьупорно не признава́ть чего-л. — insistere nel non voler ammettere / vedere qc
2) ( уважать) rispettare vt, considerare vt•* * *v1) gener. concedere, conoscere, confessare, riconoscere, accettare, credere (+I), declarare, dichiarare, qualificare, recepire, ritrovare2) liter. canonizzare3) econ. ammettere -
47 признавать
v1) gener. bekennen, belijden, toegeven, toekennen (что-л. за кем-л.), (iets) onder ogen zien (erkennen), agnosceren, erkennen, toestemmen, vinden, zich niet ontveinzen2) liter. onderschrijven -
48 признавать
-
49 признавать
( факт) aceptar, adjudicar, admitir, allanarse, conceder, confesar, considerar, declarar con lugar, declararse, efectuar el reconocimiento, realizar el reconocimiento, reconocer -
50 признавать
( свою вину) eingestehen, gestehen, ( иностранный диплом) nostrifizieren австр., (что-л.) zugestehen -
51 признавать
reconnaître, ( наличие состава преступления) retenir -
52 признавать
несов.; см. признать -
53 признавать
признать1) что, кого (брать за истину) - визнавати, визнати, признавати, признати, узнавати, узнати що, кого. [Вони не визнавали римських богів і всього старого ладу (М. Лев.). Я визнаю свою помилку. Він не визнає ніяких обов'язків. Я признаю єдиного лиш бога (Крим.). Хто признає мене перед людьми, і я признаю його перед отцем моїм (Єванг.). Ти сама признала свою провину (Л. Укр.). Загальна маса великий за ним (Коцюбинським) узнавала талант (Єфр.)]. -вать за кем что - признавати кому що и визнавати, узнавати за ким що. [Всякому народові признають його право, а українцям - зась (Стебн.). Хоч не маєм театру, йому признаємо славу першого комедіянта (Франко). А чи визнають вони за нами які-небудь непорушні права? (Крим.)]. -вать, -нать кого, что (признаваться, к кому, к чему) - признаватися, признатися до кого, до чого. [Ми на ярмарку стрілися, то він і признавсь до мене (Липов.). Василь признався до того ножа. Надто вже багато людей призналося до тієї думки (О. Пчілка). Це його обов'язок, коли він тільки признається до якихсь обов'язків (Н. Рада). Образа була-б для бога, якби хто признався до нього для хвилевої користи (Л. Укр.). Вони до мене не признаються, бо дуже багаті, а я вбогий];2) -вать, -знать кого, что кем, каким, чем (считать) - визнавати, визнати, вважати, вважити, узнавати, узнати кого за кого, за якого, що за що (и редко ким, чим); см. Считать. [Сучасники не визнавали його за генія. Міклошич завсігди визнавав українську мову за самостійну (Грінч.). Козаки слухають тільки того, кого своїм старшим сами узнають (Куліш)]. -знаю это полезным - визнаю це за корисне. -нать что-л. нужным, необходимым - визнати щось за потрібне, за необхідне. -наю за благо - при[ви]знаю за добре;3) кого, что (узнать, распознать) - пізнавати, пізнати, угадувати, угадати кого, що; см. Узнавать. [В зів'ялих листочках хто може вгадати красу всю зеленого гаю? (Франко). Чи зостріне, що пізнає Катерину, привітає сина? (Шевч.)]. Признанный -1) визнаний, признаний, узнаний;2) визнаний, вважений, узнаний за кого, за що;3) пізнаний, угаданий.* * *несов.; сов. - призн`ать1) визнава́ти, ви́знати, признава́ти, призна́ти; (несов.: считать) вважа́ти2) (узнавать, опознавать) пізнава́ти, пізна́ти, признава́ти, призна́ти -
54 признавать
-
55 признавать
Русско-английский словарь по строительству и новым строительным технологиям > признавать
-
56 признавать
прызнаваць; уважаць* * *несовер.1) прызнавацьсм. признать 12) (узнавать, опознавать) пазнавацьсм. признать 2 -
57 признавать
(кого-л./что-л.)
1) recognize
2) (сознавать)
acknowledge
3) find* * ** * *acceptacknowledgeadmitallowavowconcedeconfessdeclarehomologaterecogniserecognize -
58 признавать(ся)
1) admit; 2) recognize -
59 признавать
-
60 признавать
• doznávat• znát se• souhlasit• vyznávat• shledávat• poznávat• přiznávat• uznávat
См. также в других словарях:
признавать — См. ценить... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. признавать опознавать, узнавать, распознавать; допускать, соглашаться; ценить. Ant. отрицать … Словарь синонимов
ПРИЗНАВАТЬ — ПРИЗНАВАТЬ, признать что, брать за истину, утверждать, принимать мнением, убеждением, сознавать; почитать чем за что. Я не признаю начал атомной школы, отвергаю их или признаю их ложными. Мы признаем в человеке: тело, душу и дух. Не признаю за… … Толковый словарь Даля
ПРИЗНАВАТЬ — ПРИЗНАВАТЬ, признаю, признаёшь, повел. признавай; признавая, несовер. 1. несовер. к признать. «В минуту невольной откровенности вы сами признавали, что вы человек злой.» Чернышевский. 2. чаще с отриц., кого что. Относиться к кому чему нибудь с… … Толковый словарь Ушакова
признавать — ПРИЗНАТЬ, аю, аешь; признанный; сов. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
признавать — существование • реализация, согласие признать власть • реализация, согласие признать недействительным договор • реализация, согласие признать необходимость • реализация, согласие признать поражение • реализация, согласие признать право •… … Глагольной сочетаемости непредметных имён
признавать — ПРИЗНАВАТЬ1, несов. (сов. признать), кого что в ком. Разг. Определять (определить) кого , что л. по каким л. признакам, данным; узнать, распознать [impf. coll. to reco gnize, identify; to spot, pick out with the eye]. Признавать в этом человеке… … Большой толковый словарь русских глаголов
признавать — ▲ соглашаться ↑ с, несомненность признание (сделать #). признать согласиться с фактом существования чего л. (признавать авторитет чей л. # свои ошибки. я вынужден # вашу правоту). отдать [воздать] должное кому. отдать справедливость кому. дань… … Идеографический словарь русского языка
признавать заслуги — дорожить, ценить по достоинству, ценить, воздавать должное, признавать достоинства, отдавать справедливость, придавать большое значение, быть высокого мнения, отдавать должное, придавать значение Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
признавать негодным — См. забраковать... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. признавать негодным браковать, забраковать Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
признавать виновным — осуждать Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
признавать невиновным — обелить, обелять, оправдывать, выносить оправдательный приговор Словарь русских синонимов … Словарь синонимов