-
1 скудный
убо́гий, мізе́рний, ску́дний; ( бедный) бі́дний; ( нищенский) нужде́нний, злиде́нний; (о почве, плодах) худи́й\скудныйая жизнь — убо́ге (нужде́нне, злиде́нне, бі́дне) життя́
\скудныйая расти́тельность — бі́дна (ску́дна) росли́нність
\скудныйые сре́дства — убо́гі (мізе́рні) за́соби (денежные: ко́шти); (состояние) убо́гі (мізе́рні, нужде́нні, злиде́нні) доста́тки
\скудныйый умо́м — бі́дний на ро́зум (ро́зумом)
-
2 невзрачный
1) (о человеке и животных) миршавий, (худосочный) щуплий, щуплявий, (невидный) непоказний, (лицом) поганкуватий. [Такий він із себе миршавий, нікчемний (Грінч.). А сам він маленький, миршавий, куценький (Гр. Григор.). Пара маленьких миршавих коненят (М. Левиц.). Ви не дивіться на мене, що я такий непоказний (Київ). Соловейко - пташка непоказна, а як співає! (Звин.). Дівка вже дохожала, тільки поганкувата і до роботи лінива (Основа, 1862)]. -ное лицо - негарне (невиразне) обличчя (лице). -ная наружность - непоказна зовнішність. -ной наружности - миршавий (непоказний) на вигляд. Делаться (становиться), сделаться (стать) -ным - миршавіти, з[по]миршавіти, замиршавіти;2) (о вещах) миршавий (редко); (жалкий) мізерний, нужденний, злиденний, (хилый) щуплий, заміркуватий. [Мізерне пальто (Київ). Нужденна (злиденна) халупа (Київ). Щуплий колосок (Звягельщ.). Колосок заміркуватий (Звин.). Щупле будування (Котл.)];3) (об отвлеч. понятиях) мізерний, нужденний, жалюгідний, благенький. -ное впечатление - мізерне враже[і]ння.* * *непока́зний; ( о внешности человека) незуга́рний; (преим. о человеке и животных) ми́ршавий; ( жалкий) жалюгі́дний, злиде́нний, нужде́нний, мізе́рний\невзрачныйая фигу́ра — непоказна́ (ми́ршава, мі́зерна, незугарна) по́стать
\невзрачныйое пальто́ — жалюгі́дне (злиде́нне, нужде́нне) пальто́
-
3 нуждающийся
прлг. (находящийся в нужде, жалкий, несчастный) нужденний, (диал.) нуж(д)ний, (сщ.) нуждар (-ря), нужденник, -ниця. [Нужденні стани людности (Наш). Заступниця нужденних всіх (Стар.-Черних.). Горе мені нужному, що я винен кожному (Сл. Гр.)].* * *2) в знач. прил. бі́дний, нужде́нний -
4 поддерживать
поддержать (в прямом и перен. смысле) піддержувати, піддержати, підтримувати, підтримати; підмагати, підмогти кого, духу піддавати, піддати кому, підпирати, підперти кого, стояти за ким. [Щирим словом, співчуттям загоїла рани сердечні, підтримала (Коцюб.). Підпирали своєю повагою церковні братства (Куліш). Якось розважить мене, підможе мене та думка, що вільно мені (М. Вовч.)]. -живать, -жать в беде, в нужде - заратовувати, заратувати, запомагати, запомогти кого, підмагати, підмогти, спромагати, спромогти, підбичувати кого чим. [Грішми заратуйте на подушне. Запомагав зубожене козацтво (Куліш). Я запоміг їх худобою, землею. Чоловік погорів - підбичуйте його. Узграничні пани спромагали козаків зброєю (Куліш)]. -живать, -жать кого войском - підсилювати, підсилити, посилкувати кого військом. -жать жизненную силу в ком - підживляти, підживити, оживити кого. -живать разговор - підтримувати розмову. -жать вялый разговор - підживити розмову. -живать огонь - підживляти, підтримувати вогонь. -живать жизнь чью - (опис.) держати на світі кого. [Ти мою старість веселиш, ти мене на світі держиш (Квітка)]. -живать надежду - гріти надію. [Нехай радіє, поки надія серце гріє (Шевч.)]. -живать родственные отношения - родичатися з ким. -живать переписку с кем - листуватися з ким. -живать порядок - додержувати ладу. -живать дружбу с кем - у приязні бути з ким. -живать раздор - підживляти розбрат, сварки. -живать иск - підпирати позов. - живать здание от разрушения - берегти будівлю від руйнації. Поддержанный - піддержаний, підтриманий, підсилений и т. д.* * *несов.; сов. - поддерж`атьпідтри́мувати, підтри́мати, підде́ржувати, підде́ржати; (порядок, обычаи) доде́ржувати, доде́ржати, уде́ржувати, уде́ржати; (в беде, нужде диал.) підмага́ти, підмогти́ -
5 бедно
убого, бідно, мізерно, нужденно, злиденно, тісно. [Тісно їм живеться, заробітки малі, так що й хлібом бідкаються]. Бедно на что - тонко на що. [У нас на гроші тонко].* * *нареч.бі́дно; мізе́рно; убо́го, злиде́нно, нужде́нно -
6 бедность
убозтво, убогість, бідність, нестатки, недостатки, біднота, мізерія, злидні. Впасть в бедность - дійти до вбозтва. Б. одолела - злидні обсіли. Довести до -ти -зубожити, збіднити, звести з хазяйства. Доведенный до -сти - зубожений.* * *бі́дність, -ності; мізе́рність; убо́гість, -гості, убо́зтво, злиде́нність, нужде́нність -
7 бедный
1) убогий, бідний, немаючий, неможний, незаможний, нужденний, злиденний, тісний, голий, харпак. Беднёхонький - біднісінький, голісінький. Бедный-пребедный - бідний та перебідний. Б. чем - бідний на що. Стать -ным - збідніш[щ]ати. Прикидываться, прикинуться -ным - збіднюватися, біднитися, збіднитися, ницитися, збідкатися, знебожитися, зсинобожитися;2) бідолашний, бідашний, бідний, сердечний, горопашний.* * *бі́дний; мізе́рний; ( убогий) убо́гий, злиде́нний, нужде́нний; ( несостоятельный) незамо́жний -
8 жалкий
1) (растрогивающий) жалісний, жалібний, жалісливий, сердечний, зворушливий [Плаче жалісна мати. Жалібна пісня. Жалісливі слова. Несповита заплакана сердечна дитина (Шевч.)]; (вызыв-щий сострад. внешн. своим видом или внутрен. слабостью: плохой, плохенький) нужденний, злиденний, мізерний, жалю го[і]дний, благий. [Вигляд в його був нужденний: обличчя змарніло, очі позападали (М. Лев.). Нужденна хата. Злиденне становище (жалкое положение). Ох, мізерні жарти! Така мізерна дитина. Мізерне світло. На ньому блага одежина. Жалю годний професор];2) (несчастный, беззащитный) бідолашний, нещасний, бідний. [Вовк задавив біделашну овечку];3) (ничтожный, презренный, пустой) нікчемний, убогий, хирний, хирющий. [Нікчемна людина. Що ті Римляни убогі! (Шевч.). Їхнє хирне діло (Єфр.). Мовчи, хирюща дівчино!].* * *1) (вызывающий жалость, достойный сострадания) жалюгі́дний; ( страдальческий) жа́лібний и жалі́бний, жа́лісний; ( беспомощный) безпора́дний2) (невзрачный, неказистый, убогий) жалюгі́дний, злиде́нний, нужде́нний, убо́гий, ми́ршавий; ( ничтожно малый) мізе́рний; ( ничтожный) нікче́мний3) (выражающий скорбь, тоску, страдание), диал. жа́лібни́й, жа́лісний -
9 измождённый
ви́снажений; ( обессилевший) знеси́лений; ( осунувшийся) змарні́лий; (в знач. прил.: изнуренный) нужде́нний\измождённыйый вид — ви́снажений (знеси́лений, змарні́лий) ви́гляд
-
10 измученный
зму́чений, ви́мучений, заму́чений, наму́чений, пому́чений, перему́чений; змордо́ваний; диал. згри́зений; (в знач. прил.: изнурённый) нужде́нний -
11 изнурённый
ви́снажений, змо́рений, ви́морений, розмо́рений, знеси́лений, спрацьо́ваний, стру́джений, (в знач. прил. измученный, уставший) нужде́нний, ( дорогой) здоро́жений, диал. замлі́лий -
12 колотиться
1) (биться о что) битися, колотитися об що, в що, (трястись) тіпатися, тріпатися, кидатися, трястися, (ударяться) битися, стукатися. -ться головой в стену - бити(ся) головою в стінку, до стінки. Зубы -тятся - зуби цокотять. -ться лбом (низко кланяться) - поклони бити кому. Сердце -тится - серце стукоче, скаче, калатає. Сливки не - тятся - вершки не збиваються;2) (стараться) товктися, битися, побиватися, поратися, упадати коло чого, над чим, з чим. [Настя ночі не поспить, усюди старається, б'ється, достає (Стор.). Мовчки собі побивалось, мовчки у бога долі просило (Г. Барв.)]. -шься, бьёшся, а с сумой не разминёшься - за злиднями добра не доробишся (Комар). Около хозяйства -чусь и сыт, слава богу (Салтыков) - коло хазяйства пораюся та й маю, хвалити бога, хліб і до хліба. Сколько ни -тились, ничего не вышло - скільки не порались (не вовтузились), нічого не помоглося;3) (сокрушаться) побиватися, убиватися, мордуватися, тужити за ким, за чим. [Боже, як вона за ним побивалася! (Сл. Ум.)];4) (перебиваться, сильно нуждаться) бідувати, бідити, бідкуватися, злиднювати, лихувати, біду тягти, біду бідувати, біду приймати, злидні приймати (годувати, мати). -ться деньгами - нуждатися грішми, бідувати на гроші. -чусь всю жизнь - усе життя б'юся, бідую;5) (драться) битися з ким;6) (стучаться у дверей) битися, стукатися, добуватися до чого, у що;7) (слоняться) товктися, волочитися. [Товчеться як Марко по пеклу (Приказка)].* * *1) (биться, ударяться) би́тися; ( о сердце) калата́ти, ті́патися, токота́ти, токоті́ти, колоти́тися; ( о зубах) цокота́ти, цокоті́ти2) (биться, хлопотать, стараясь достигнуть чего-л.) би́тися, товкти́ся; ( жить в нужде) бідува́ти, злидарюва́ти3) страд. вибива́тися; би́тися, трощи́тися, товкти́ся -
13 крайний
1) (находящ. на краю) крайній, що з краю, (зап.) скрайній, (последний) останній [Зачну свататися з крайньої хати (ЗОЮР.)]. -ний дом в улице - будинок, що з краю вулиці. -няя цена - крайня ціна. -ний срок - останній (крайній) термін. -няя пора - крайній час, крайня пора. [Вже крайня пора взяти до Юзі гувернантку (Л. Укр.)]. -няя плоть, анат. praeputium - припонець (-нця), припрутня, (вульг.) залупа;2) (чрезвычайный, чрезмерный) крайній, надмірний, гострий, прикрий, (зап.) скрайній. [З крайнім призирством (Л. Укр.). Скрайня революційна партія вела горожанську війну проти поміркованої (Азб. Ком.)]. Смертні присуди виносяться лиш в найгострішому випадку (Аз. Ком.)]. Принимать -ние меры - вживати крайніх (гострих) заходів, вдаватися до крайніх заходів. Находиться в -ней нужде, -нем убожестве, в -ней нищете - терпіти як-найбільшу (крайню) нужду, дуже бідувати, жити в великих злиднях, у великому убожестві. -ние обстоятельства жизни - скрутні життєві обставини (умови). В -нем случае - в крайньому разі. -няя глупость - надмірна дурість. К -нему сожалению - на превеликий жаль. По -ней мере - принаймні, що-найменше, (зап.) бодай, прецінь. [Принаймні вкупі сумували, згадавши той веселий рай (Шевч.). Кругом кождої роїлося бодай по п'ятеро дробини (детишек) (Франко)];3) (настоятельный, необходимый) конечний, пильний, конче потрібний, прикрий. [Але конечна є потреба заміри ваші знать, які вони (Самійл.). Як прийде робота прикра, то платять і по півкарбованця (Кам'янеч.)]. Я имею -нюю нужду (необходимость) его видеть - у мене пильна (пекуча) потреба його бачити, мені його конче (притьмом) треба бачити.* * *1) кра́йній; диал. скра́йнійв кра́йнем слу́чае — в кра́йньому ра́зі (ви́падку)
по кра́йней ме́ре — прина́ймні
2) ( чрезвычайный) надзвича́йний, кра́йній; диал. скра́йнійкра́йние ме́ры — кра́йні (надзвича́йні) за́ходи
-
14 мизерно
нрч. мізерно, нужденно, злиденно.* * *карт.мізе́рно, убо́го, нужде́нно; нікче́мно, злиде́нно; жалюгі́дно, сує́тно -
15 мизерный
1) (относ. к мизеру) мізеровий, мізерний;2) (жалкий) мізерний, нужденний, злиденний; срв. Жалкий 1 и Ничтожный. [Стрілець блука ввесь день узимку, щоб тільки вполювать мізерную козу (Грінч.). Життя таке нужденне, злиденне (М. Грінч.)]. -ное состояние - мізерія.* * *( скудный) мізе́рний, убо́гий, нужде́нний; (ничтожный, жалкий) нікче́мний, злиде́нний; ( о духе) жалюгі́дний, сує́тний; ( о теле) кво́лий, малоси́лий; ( о количестве) незначний -
16 невзрачно
нрч. миршаво; непоказно; мізерно, нужденно, злиденно, (бедно) убого; срв. Невзрачный.* * *нареч.непока́зно; незуга́рно; мирша́во; жалюгідно, злиде́нно, нужде́нно, мізе́рно -
17 невзрачность
1) миршавість; щуплість; непоказність;2) мізерність, нужденність, злиденність;3) мізерність, нужденність, жалюгідність (-ости). Срв. Невзрачный.* * *непока́зність, -ності; незуга́рність; мирша́вість, -вості; жалюгі́дність, злиде́нність, нужде́нність, мізе́рність -
18 нищенски
нрч.1) по-старчачому, по-жебрачому, по-жебрацькому; по-бідняцькому, (пренебр.) по-злидняцькому, по-злидарському, по-харпацькому;2) злиденно, мізерно. [Злиденно малая плата (Крим.)]. Срв. Нищенский.* * *1) по-старча́чому, по-жебра́цькому, по-жебра́цьки; ( как нищий) як ста́рець, як жебра́к; по-зли́дарському, по-злидня́цькому; ( как бедняк) як зли́дар, як злидня́к2) зли́денно, нужде́нно; мізе́рно; убо́го -
19 нищенский
1) (свойств., принадлеж. нищему) старчачий, старчий, старецький, жебрачий, жебрацький, прохацький, дідівський, (бедняцкий) бідняцький, (пренебр.) злидняцький, злидарський, харпацький, убозький. [Сліпці в старчачій одежі (Корол.). Користуючись старчачою платою за свою каторжанську працю (Яворн.). Поводатар хоч молодий, та вже знає всі старчі пісні (Звин.). Жебрацька торба (Франко)]. -ная жизнь - злидняцьке (злидарське, харпацьке) життя. [До пів-смерти працювало, щоб убезпечити своє життя злидарське (Кониськ.)]. -кий хлеб - жебраний (прошений, проханий) хліб. [Ходити за жебраним хлібом (Л. Укр.)];2) (скудный, убогий) злиденний, мізерний, убогий. [За се їм харч злиденну вистачають (Куліш). Все на нім брудне, злиденне (Крим.)]. -кое угощение - злиденне (мізерне) частування.* * *1) старча́чий, жебра́цький, старці́вський, старе́чий; ( бедняцкий) злида́рський, злидня́цький2) (перен.: скудный) злиде́нний, нужде́нний; мізе́рний; ( убогий) убо́гий -
20 поколотиться
1) поби́тися; ( поломаться) потрощи́тися2) (перен.: пожить в нужде) побідува́ти, позлидарюва́ти3) ( постучаться) диал. посту́кати, посту́катися
- 1
- 2
См. также в других словарях:
в нужде и кулик соловьем свищет — Ср. По нужде и закону премена бывает. Что и говорить! В нужде и кулик соловьем свищет. И святые в нужде согрешили, не то, что мы грешные! Салтыков. Г да Головлевы. 3. См. нужда закон изменяет. См. нужда скачет, нужда пляшет, нужда и песенки поет … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
По нужде и закону перемена бывает — Из литературно педагогического памятника Петровской эпохи «Юности честное зерцало, или Показание к житейскому обхождению» (опубл. 1717), которое представляет собой сборник правил хорошего тона для дворянской молодежи того времени. Составитель… … Словарь крылатых слов и выражений
по нужде — См. нужда... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. по нужде посрать; (малой): поссать, помочиться; неохотно, нужда Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
Доктор Кто: Дети в нужде — Заново рождённый (Born Again) Серия «Доктора Кто» … Википедия
Муж на службе, а жена в нужде - оба равны. — Муж на службе, а жена в нужде оба равны. См. МУЖ ЖЕНА Муж на службе, а жена в нужде оба равны. См. НАЧАЛЬСТВО СЛУЖБА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
сходивший по большой нужде — прил., кол во синонимов: 13 • испражнившийся (29) • насеривший (11) • обдриставшийся … Словарь синонимов
сходивший по нужде — прил., кол во синонимов: 11 • испражнившийся (29) • нагадивший (52) • облегчившийся … Словарь синонимов
ходивший по большой нужде — прил., кол во синонимов: 4 • испражнявшийся (29) • обдрищивавшийся (9) • … Словарь синонимов
ходивший по нужде — прил., кол во синонимов: 9 • делавший по большому (10) • испражнявшийся (29) • … Словарь синонимов
По нужде — НУЖДА, Шы, мн. нужды, нужд, нуждам, ж. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
По нужде поп ест и боб. — По нужде поп ест и боб. См. ВОЛЯ НЕВОЛЯ … В.И. Даль. Пословицы русского народа