почаще

несов.; разг.

известить кого сповіщати, сповістити кого, оповіщати, оповістити, повістити, обвіщати, обвістити кого и кому що, про що, повідомляти, повідомити, завідомляти, завідомити, звіщати, звістити кого, давати, дати знати кому, (по)давати, (по)дати (з)вістку кому, доносити, донести (вісті) кому, (стар.) ознаймувати, ознаймити кому; срвн. Уведомлять. [Я по хатах піду, сам сповіщу їх (Л. Укр.). Пішли з Лукашем, звістили батюшку (М. Вовч.). Поки що, я панові йду обвістити (М. Вовч.). Про це Орґонові я звістки не подам (Самійл.). Звізда ясна возсіяла в дорозі, всім ознаймила о бозі (Колядка)]. -ть на словах - (кроме вышепривед. ещё) переказувати, переказати. [А хто перекаже отцю-неньці про смерть їхнього сина? (Коцюб.)]. -тите меня - сповістіть мене, дайте мені знати, подайте мені (з)вістку. -тите меня о получении письма - повідомте мене, що одержали листа. -щайте меня почаще - сповіщайте (повідомляйте) мене частіше. Извещённый о чём - с[о]повіщений, повідомлений про що. -ться о чём - довідуватися, довідатися про що, сповіщатися, сповіститися, завіститися про що, одібрати звістку про що. [Я від сестри моєї добре сповістилась (Куліш)].

* * *

несов.; сов. - извест`ить

навестить кого навідувати, навідати, відвідувати, відвідати, (реже) завідувати, завідати, перевідувати, перевідати, (проведывать) провідувати, провідати кого, (редко) навіщати, навістити, навітати кого, завітати до кого; срв. Посещать 1 и Проведывать 2. [З того часу вона перестала виходити до гостей, що її навідували (Ор. Лев.). Вона частенько присилала мені записки, просячи відвідати її (Л. Укр.). Як на ту пеню, і стара Чайчиха не завідає нас (М. Вовч.). Це-ж була твоя воля перевідати царя, свого приятеля (Леонт.). Умовлялися, щоб по черзі хто-небудь провідував мене (Кониськ.). Пан сотник! Бач! Гаразд що завітав (Грінч.). Страшна, нечувана досі пошесть навістила наш край (Франко)]. -щайте нас почаще - навідуйте (відвідуйте) нас частіше, заходьте до нас частіше. Навещённый - навіданий, відвіданий, завіданий, перевіданий, провіданий. -ться - навідуватися, відвідуватися, завідуватися, перевідуватися, провідуватися, бути навідуваним, навіданим, відвідуваним, відвіданим и т. п. -ются ли больные? - чи навідує (відвідує и т. п.) хто хворих?

* * *

несов.; сов. - навест`ить

прийти, притти и придти

1) приходити (в песнях и приходжати) прийти, (редко) доходити (в песнях и доходжати), дійти, (подходить) надходити, надійти, (прибывать) прибувати, прибути (во множ.) поприходити, подоходити, понадходити, поприбувати куди, до кого, до чого. [Коли це приходить до його лисичка та й питає (Рудч.). То козачка-неборачка до його приходжає (Чуб. V). Прийшов до його отаман його (Пісня). Всі поприходили до його (Єв.). Я до тебе, дівчинонько, я до тебе доходжав (Пісня). Доходили молодиці знакомі навідати (М. Вовч.). Чом ти ніколи до нас не дійдеш? (Харк.). Завтра, гуляючи, я сам надійду до тебе (Тесл.). А ви чого, Федоре, надходили? (Стеф.)]. С чем -шёл, с тем и ушёл - як прийшов, так і пішов. -ходите к нам почаще - приходьте до нас частіше. Наконец и он -шёл - нарешті й він прийшов (надійшов). -шла весть, вести - прийшла (надійшла, наспіла) звістка, вісті. [Прийшла звістка до милої, що милого вбито (Метл.)]. Поезд -дит в пять часов - поїзд (потяг) приходить о п'ятій годині. -шёл поезд - прийшов (надійшов) поїзд (потяг). -дит, -ти к концу - доходити, дійти краю (кінця), кінчатися, кінчитися, бути на скінчу; на кінець вийти; срв. Приближаться к концу. [От уже і третій день кінчався (Рудч.). А на дворі тимчасом січень був на скінчу (Свидн.). Борше з жидом на конець вийду, як в тобов (Франко. Пр.)]. Наши припасы стали -дить уже к концу - почали ми вже з харчів вибиватися. -шёл кому конец (переносно) - урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому. [Всьому земству урвалася тепер удка (Котл.)]. -дить, -ти в возраст - доходити, дійти до зросту и зросту; (о девушке) на порі, на стану стати. [Як дійшли вже до зросту, пішли собі щастя шукати (Ум.). Росла, росла дівчинонька та й на стану стала (Пісня)]. -дёт черёд - дійдеться ряд. К чему дело -дёт - до чого дійдеться. -дить, -ти в порядок - приходити, прийти до ладу, до порядку, на лад спасти, зійти; (упорядочиваться) порядкуватися, упорядкуватися; срв. Порядок. [Думка вспокоювалася, міцніла, порядкувалася (Франко)]. -ти в беспорядок - на безлад піти. [Порядкує з тиждень, то наче все й на лад спаде. А від'їде, то й знов усе піде на безлад (Мова)]. -дить, -ти на помощь см. Помощь. -дить, -ти в сознание - приходити, прийти до пам'яти (до притомности, до розуму и в розум) опритомнювати, опритомніти. [До смерти своєї до пам'яти не приходив (Драг.). Він трохи прийшов у розум і оглянувсь навкруги себе (Яворн.)]. -дить, -ти в себя, в чувство - приходити, прийти до пам'яти, до чуття, опритомнювати, опритомніти, о[с]тямлюватися. о[с]тямитися. очутитися, очутіти, очутися, прочутитися, очунювати, очуняти, прочунювати(ся), прочуняти(ся), очуматися, прочуматися, розчуматися, розчуманіти, прочинатися, прочнутися (реже прочинати, прочнути), опам'ятатися и -туватися, пропам'ятатися, спам'ятатися, спостерегтися; срв. Опомниваться, Очнуться, Очувствоваться, Отойти 7. [Тоді Олеся мов до пам'яти прийшла (М. Вовч.). Лука опритомнів трохи, побачивши знайому обстанову (Коцюб.). Вітерець дмухнув на неї, от вона отямилася (Квітка). Ох! і досі я не стямлюся: де ти, щастя молоде! (Крим.). Не, знаю. що й робити, як оживити губи її побілілі, як їм запомогти очутитись (Г. Барв.). Устань, устань, милая, прочутися (Чуб. V). Він і стрепенеться од того слова її і мов очутіє, заговорить до неї (М. Вовч.). Дорогою він очуняв (Франко). Насилу прочунявся (Шевч.). Очумався вже в хаті (Мирн.). Нехай трохи прочумається (Котл.). А я розчумався, вхопив булат у руки (Біл.-Нос.). Він розчуманів трохи на дворі (Хорол.). Зараз вони і ну його качати, поки аж прочнувся він (Рудч.). І вже не скоро я опам'ятався (Самійл.). Як упав, зуби стяв, ледве спам'ятався (Чуб. V). Смерклося зовсім. Він аж тепер мов спостерігся (Франко)]. -дить на ум, в голову - спадати (спливати, збігати, набігати, навертатися, приходити) на думку, впадати в голову. [На думку спадають дитячі згадки (Васильч.). Збіга мені на думку, з чого то береться часом, чим держиться та, мовляв, уподоба чи любва (М. Вовч.). А що це тобі усе світа на думку навертаються? (М. Вовч.). Приходить мені на думку (Франко)]. Мне -шло на ум, на мысль, в голову - мені спало (спливло, зійшло, набігло) на думку, мені здумалося, мені впало в голову, я прийшов, на думку (на гадку). [Ти ізнов сумуєш, Наталко? Ізнов тобі щось на думку спало? (Котл.). Що це тобі на думку таке зійшло? (Мирн.), Та я бач тільки спитала, - так набігло на думку (Н.-Лев.). Допіру мені оте слово впало в голову, та зараз забулося (Васильк. п.)]. Мне никогда не -дило это на ум - мені ніколи це на думку не спадало. [Нікому з присутніх не спадало на думку таке слово (Єфр.). Тільки того не мала, чого бажати на думку ве спадало (Грінч.)]. Внезапно, вдруг -шло на ум, в голову кому - стукнуло в голову кому, шибнула думка кого. [Стукнуло в голову Оленці: чи не піти це до його (Тесл.). Він був такий веселий, поки думка про Рим його не шибла (Куліш)]. Это никому не могло -ти в голову - нікому це і на думку не могло спасти, і в голову не могло впасти. Уж если ей что -дёт на ум, в голову, так… - вже як їй що впаде (стрілить) в голову, то… [Їй як що стрілить в голову, то й діло тут (Франко)]. -дить на память - приходити на згадку, спадати (спливати, навертатися) на пам'ять (на згадку), уставати на думці; срв. Память. [Мимоволі спадає тут на пам'ять сторінка з давнього минулого нашого Київа (Н. Рада)]. Не -дить на память - не даватися на згадку. [Ми силкувались потім з товаришем відновити цей немудрий мотив, та він ніяк не давався на згадку (Корол.)]. -дить, -ти к мысли - приходити, прийти до думки, намислитися (що зробити). -дить, -ти к пониманию чего-л. - доходити, дійти до розуміння чого. -дить, -ти к соглашению по поводу чего - приходити, прийти до згоди (до порозуміння), учиняти, учинити згоду, порозуміватися, порозумітися, злагоджуватися, злагодитися, погодитися за що; срв. Соглашаться. [От взялись за діло, зговорились, злагодились (Федьк.). Тоді знов якось (новгородці) між себе погодились і инших уже збройних людей до себе призвали (Куліш)]. -ти к единодушному соглашению, решению - прийти до одностайної згоди, узяти думку і волю єдину (Куліш). -ти к какому-л. решению - вирішити, (после совместного обсуждения) ураяти, урадити(ся) (що зробити); срв. Порешить. Я -шёл к убеждению, что… - я впевнився, що…, я переконався, що…, (к твёрдому убеждению) я дійшов до твердого переконання. -ти к заключению (путём логического мышления) - дійти до висновку (порешить) стати на чому. Они -шли к заключению, что… - вони стали на тому, стало у них на тому, що… [Мудрували і гадали, і на тім в них стало, що… (Рудан.)]. -ти в отчаяние - вдатися (вкинутися) в розпач (в розпуку). -дить, -ти в упадок - приходити, прийти до занепаду, занепадати, занепасти, підупадати, підупасти, упадати, упасти, западати, запасти. [Запали городи, занепали і всі торги по лядському краю (Куліш). Упало здоров'я, почав (Хмельницький) на силах знемагати (Куліш)]. -дить, -ти в совершенный упадок - зводитися, звестися ні на що (на нівець), зійти на пси (на нівець). -дить, -ти в негодность - нікчемніти, знікчемніти, зледащіти. [На тім стоїть сила нашої словесности; з того вона до віку-вічного молодітиме, і ніколи вона тим робом не знікчемніє (Куліш). Зледащіла, не здужаю і на ноги встати (Шевч.)]. -дить, -ти в ветхость - постаріти(ся). -ти в нищету - впасти в злидні, зійти на злидні. -дить, -ти в забвение - іти, піти в непам'ять. [Якби не було цих літописів, то вся минувшина наша пішла-б у непам'ять(Єфр.)]. -дить, -ти в ужас - жахатися, (в)жахнутися. -дить, -ти в (крайнее) смущение - (дуже) засоромлюватися, засоромитися. -ти в (крайнее) изумление - (великим дивом) здивуватися, здуміти. -ти в тупик - см. Тупик. -ти в гнев, в ярость - розгніватися, розлютуватися, розпасіюватися. [Чоловік так розпасіювався, що мало не побив жінки (Уман.)]. -дить в раздражение - роздратовуватися, роздратуватися, (вульг.) роздрочуватися, роздрочитися, (во множ.) пороздратовуватися, пороздрочуватися. Мне -шла охота - узяла мене охота, припала мені охота (що робити). [А коли вже тобі припала така охота читати, то підожди - я тобі дам иншу книжку (Васильч.)];

2) приходити, прийти, надходити, надійти, заходити, зайти; срв. Наступать, Наставать, Приспевать. [Ой як прийде ніч темненька, - я не можу спати (Чуб. V). Час приходить умирати, нікому поради дати (Дума)]. -шёл конец - надійшов кінець, прийшов (наступив) край. [Усьому наступає свій край (Грінч.). Тільки-ж тому раюванню надійшов швидко кінець (Крим.)]. -дят праздники - надходять свята. -шёл день отъезда, срок платежа - надійшов день від'їзду, платіжний речінець (термін). -шла весна - надійшла (настигла) весна. [Надійшла весна прекрасна (Франко)]. -шла осень, зима - надійшла, настигла, зайшла осінь, зима. [Рано цього року осінь зайшла (Васильч.)]. Пришедший - (той) що прийшов и т. д. -ший в упадок - занепалий, підупалий, упалий. -ший в негодность - знікчемнілий, зледащілий; (от работы) спрацьований. -ший в смущение - засоромлений. -ший в гнев, в ярость - розгніваний, розлютований и т. д.

* * *

несов.; сов. - прийт`и

часто; nicht oft genug почаще

Adj. правый (a. fig., Pol.); Winkel: прямой; rechter Hand по правую руку; ( richtig) верный, правильный; ( passend) подходящий; zur rechten Zeit вовремя; präd. верно; ( ziemlich) довольно(-таки); ( sehr) весьма; erst recht nicht и подавно не; ganz recht совершенно верно; gerade recht как раз, в самый раз, кстати; recht viel, oft usw. побольше, почаще usw.; alles, was recht ist надо признать; so ist es recht! вот так хорошо!, так и надо!; das ist nicht recht это нехорошо, так нельзя; geschieht ihm recht! поделом ему!; mir ist es recht не возражаю, это меня устраивает; recht geben соглашаться (D с Т); du hast recht ( behalten) ты (оказался) прав; man kann es ihr nicht recht machen ей ничем не угодишь; ich weiß nicht recht я, право, не знаю; Su. nach dem Rechten sehen посмотреть, всё ли в порядке; das Rechte tun правильно поступать

- люби не люби, да почаще взглядывай

- бог любит троицу

- деньги счёт любят

- кто любит попа, кто попадью, кто попову дочку

- люби не люби, да почаще взглядывай

- любишь кататься, люби и саночки возить

- люблю молодца за обычай

- муж любит жену здоровую, а брат сестру богатую

- работа дураков любит

1) passare; fare una capatina

2) (за + strum.) passare (andare, venire) a prendere

3) entrare

4) ripassare

5) addentrarsi, inoltrarsi

6) (fig.) oltrepassare i limiti

7) tramontare

8) trovarsi in un luogo sbagliato

1. способ, приём, метод, средство

2. условие; обстоятельства, от которых зависит совершение какого-л. действия

3. возможность, случай

4. причина, повод

Сравни с:

амал

5. толк, смысл, польза, прок

Сравни с:

шот

– йӧн мушо

– йӧнеш толаш

– йӧнеш толмаш

– йӧнеш толшо

1. всегда, постоянно, без перерывов, всё время, без конца, беспрерывно

Сравни с:

эре

2. совсем, окончательно, совершенно

Сравни с:

чылт, йӧршын

3. часто, постоянно

Сравни с:

чӱчкыдын

– ик тутыш, ик тутышын