-
1 пороги
астр.; матем.; техн.; физ. гидр. поро́г ( каменистое возвышение дна реки) -
2 пороги переключения
поро́ги перемика́нняРусско-украинский политехнический словарь > пороги переключения
-
3 пороги переключения
поро́ги перемика́нняРусско-украинский политехнический словарь > пороги переключения
-
4 пороги перемикання
поро́ги переключе́нияУкраїнсько-російський політехнічний словник > пороги перемикання
-
5 обивать
обить1) оббивати, оббити, (о мног.) пооббивати що. [Вітер пооббивав усі яблука]. -вать, обить (тряской) - обтрушувати, обтрусити, (о ветре) обшугувати, обшугати. [Обтрусили яблуню. Вітер обшугав листя];2) -вать чем - оббивати, оббити, (материей) укривати, укрити, (обоями снаружи) обклеювати, обклеїти що (шпалерами); (внутри) виклеювати, виклеїти шпалерами. [Виклеїв кімнату шпалерами]; (тёсом) шалювати, обшальовувати, обшалювати; (дранкой под штукатурку, решетить) драчкувати, подрачкувати, решетувати, решетити, вирешетувати; (гвоздями для украшения) цвяхувати, об[по]цвяхувати, вицвяхувати;3) (избить носкою, затаскать) - см. Затаскивать. Обивать пороги (часто ходить) учащати до кого, (докучать) обтупувати (сов. обтупати, ступати, (о мног.) пообтупувати) пороги кому, обтирати, обтерти (о мн.) пообтирати одвірки кому, оббивати, (о мн.) пооббивати пороги кому. [Скрізь ходив, пообтупував усім пороги і нічого не виходив]. Обить у кого крььлья - приборкати, підтяти кого. Обитый - оббитий, укритий, обклеєний, обшальований, подрачкований, вирешетуваний, цвяхований, об[по]цвяхований.* * *несов.; сов. - об`ить1) оббива́ти, обби́ти и пооббива́ти; ( трепать) обтрі́пувати, обтріпа́ти и пообтрі́пувати, потріпа́ти (несов.), обша́рпувати, обша́рпати и пообша́рпувати, несов. поша́рпати2) (покрывать, обтягивать чем-л.) оббива́ти, обби́ти; убива́ти, уби́ти -
6 околачивать
околотить1) оббивати, оббити, (о многом) пооббивати що чим, що з чого, збивати, збити, позбивати що з чого; (отряхнуть) обтрушувати, обтрусити, пообтрушувати що з чого. -тить бока - обтовкти боки;2) (колышками) обгородити кіл(оч)ками, обкілкувати, обпал(ь)кувати. -вать пороги - оббивати, обтупувати пороги. Околоченный - оббитий, пооббиваний, збитий, позбиваний и т. д.* * *см. обколачивать -
7 порог
астр., матем., техн., физ.1) ( предел чего-л) порі́г, -ро́гу- порог деления
- порог детектирования
- порог зажигания
- порог излучения
- пороги переключения
- порог ограничения
- порог осязания
- порог отпускания
- порог помехоустойчивости
- порог прерывания
- порог разборчивости
- порог различимости
- порог реакции
- порог самовозбуждения
- порог синхронизации
- порог слышимости
- порог срабатывания
- порог фотоделения
- порог чувствительности
- порог яркости
- разностный порог
- световой порог
- цветовой порог
- широтный порог
- шлаковый порог
- энергетический порог2) поро́ги мн. ( каменистое возвышение дна реки) гидр. поро́ги, -гів3) стр. порі́г, -ро́га -
8 порог
астр., матем., техн., физ.1) ( предел чего-л) порі́г, -ро́гу- порог деления
- порог детектирования
- порог зажигания
- порог излучения
- пороги переключения
- порог ограничения
- порог осязания
- порог отпускания
- порог помехоустойчивости
- порог прерывания
- порог разборчивости
- порог различимости
- порог реакции
- порог самовозбуждения
- порог синхронизации
- порог слышимости
- порог срабатывания
- порог фотоделения
- порог чувствительности
- порог яркости
- разностный порог
- световой порог
- цветовой порог
- широтный порог
- шлаковый порог
- энергетический порог2) поро́ги мн. ( каменистое возвышение дна реки) гидр. поро́ги, -гів3) стр. порі́г, -ро́га -
9 порог
1) поріг (-рога), ум. поріжок, поріжечок (-чка). [Довбишиха одчинила сінешні двері й стала на порозі (Н.-Лев.)]. Стоять у -га вечности - край довічности стояти (Грінч.). Стоять у -га - стояти в порогах, край порога, коло порога. [П'ють у кума мед-вино, а ми в порогах стоїмо (Грінч.)];2) (на реке) поріг (-рога), (на Днестре и Буге) брояк (-яка), (в Галиции) гук, скоки (мн.); срв. Перебор 2, Перекат. [Один поріг із своїми спадинами займає вздовж Дніпра з верству (Куліш). Досвідчений керманич зна всі скоки у воді, о які розбитися може дараба (Шух.)]. Днепровские -ги - Дніпрові пороги;3) (горн.: уступ) спадина, припічок (-чка).* * *1) порі́г, -ро́га2) ( на реке) порі́гпоро́ги — мн. поро́ги, -гів
3) спец. порі́г\порог раздраже́ния — биол. порі́г подра́знення
-
10 проводить
I. см. Провожать.II. Проводить, провести или провесть -1) кого куда, к кому, через что - проводити, провести кого до кого, від кого (напр. від собак), (перевесть) переводити, перевести, перепроваджувати, перепровадити кого через що, чим; (дело) проводити, провести, переводити, перевести (справу де, через що); (судно) вести, перевести, проводити, провести, перепроваджувати, перепровадити (судно). [Провів його через хату. Провів повстанців ярами в село. Перепровадив їх через кордон, через гори. Провести (перевести) справу в комісії, через комісію. Я веду цього дуба через пороги (Катериносл.). Лоцман, що проводить байдаки (Грінч.)]. Пленных -вели в лагерь - полонених спровадили до табору. -дите меня к секретарю - проведіть (заведіть) мене до секретаря;2) что - (черту) проводити, провести (рису), (дорогу) прокладати, прокласти дорогу (колію) (см. Прокладывать); (воду, электричество и т. п.) проводити, провести (воду, електрику і т. п.); (тепло, звук) проводити, провести, перепускати, перепустити (тепло, звук); (выборы, мероприятия и т. д.), проводити, провести, переводити, перевести що (вибори, заходи); (осуществлять) переводити, перевести що. [Перевести в окрузі вибори до сільрад. Радянська влада перевела повне соціяльне забезпечення всіх трудящих (Азб. Ком.)]. -дить, -сти в жизнь что-л. - проводити, провести в життя, заводити, завести в життя, (осуществлять) переводити, перевести що в життя, справдити що. -дить роль - проводити, провести ролю чию, кого. -вести собрание, заседание, урок - провести, засідання, збори, лекцію. -дить мысль, идеи - проводити думку, ідеї. -вести телефон, телеграф - провести телефон, телеграф. -дить границу - класти, покласти, проводити, провести межу, (политич.) кордон. -водить, -вести межу вокруг чего - обмежовувати и обмежувати, обмежувати и обмежити що. -вести канал - проводити, провести канал;3) (дотрагиваться) проводити, провести, (поводить) поводити, повести чим по чому, (с целью убедиться в чём-л.) глядіти, поглядіти, (гал.) смотрити, посмотрити чим (напр. рукою, долонею) по чому. [Вона провела рукою по чолі (Л. Укр.). Рукою поводить по лобові (Квітка). Посмотрив долонею по голих грудях (Стеф.)];4) (время) бавити, пробавити (час), бавитися, пробавитися, проводити, провести (час); (прожить, пробыть) перебувати, перебути, пробувати, пробути (час). [Неспокійну ніч перебуло містечко перед святом (Коцюб.). Неминуче треба перебути літо де на селі (Кониськ.). Скільки часу ви перебули в дорозі?]. Как -дите время? - як проводите, бавите час? як минає вам час? Вечер -ли мы весело - вечір перебули ми весело. В гостях -ли время приятно - в гостях час звели гарно. Где вы -ли праздники? - де ви перебули свята? Я -вёл день в библиотеке - я перебув день у бібліотеці (книгозбірні). Больной -вёл ночь покойно - хворий перебув ніч добре, ніч хворому добре минула. -дить время в чём - проводити, провести час у чому, уживати, ужити час на що. -дить время в трудах - проводити час за працею. -дить время в пьянстве, в кабаке - переводити час на пиятику, висиджувати, (образно) днювати й ночувати в шинку (в корчмі). Он -дит все дни на улице, на реке - він увесьденечки на вулиці, на річці (перебуває). -дить, -сти время непродуктивно - марнувати, змарнувати час, переводити, перевести час марно. -вести лето, зиму - перебути літо, зиму, перелітувати, перезимувати де. -дить праздник - святкувати, відсвяткувати, пересвяткувати, (святки, сопряжённые с ритуалом) спроваджувати, опрова[о]дити свято. [Опровадили свято як годиться]. -дить время с кем - проводити час з ким; бавитися з ким. -дить время в балах - балювати; в праздности - святкувати, гуляти, згуляти, ледарювати; сидні справляти, вилежуватися, (насм.) бімбувати. [І часиночки не згуляє; усе в роботі (М. Грінч.). Вони святкувати люблять, а робота сама ніяк не хоче робитися. Бімбує, як жид у шабаш (Київщ.)];5) кого - (обманывать) підводити, підвести (подвести), зводити, звести, о(б)дурювати, о(б)дурити, ошукувати, ошукати, (хитростью) схитрити, охитрувати кого; см. Обманывать; (водить, длить время) водити, воловодити кого. [Пропади ти лучче сам, що нас усіх підвів (Рудч.). Він старий як світ, його не зведеш (Коцюб.). Та мене то не схитрити: знаю, чого хоче (Рудан.). О, що-ж робити, щоб і смерть саму перемогти, і долю одурити (Самійл.)]. Суд -дил его с год, да ничего не сделал - суд водив (воловодив) його з рік, та нічого не зробив. Этого не -дёшь - цього не зведеш, не о(б)дуриш, не піддуриш и т. д. В другой раз меня не -дут - удруге мене не ошукають, не обдурять, не підманять. Проведённый -1) проведений, переведений, перепроваджений через що, до кого;2) проведений, прокладений; переведений;3) (о времени) проведений, перебутий, пробутий, ужитий на що, (непродуктивно) змарнований, (в праздности) згуляний; (о празднике, торжестве) відсвяткований, пересвяткований, опроваджений. [Дев'ять місяців, пробутих у тюрмі, були для мене тортурою (Франко)];4) (обманутый) підведений, зведений, обдурений, піддурений, ошуканий, охитрований.* * *I несов.; сов. - пров`ести1) прово́дити, провести́; (через что-л.) перево́дити, перевести́; (доставлять, препровождать) перепрова́джувати, перепрова́дити, припрова́джувати, припрова́дити; (несов.: осуществлять, делать) прова́дити2) ( время) прово́дити, провести́, перебува́ти, перебу́ти3) ( обманывать) обду́рювати, обдури́ти и пообду́рювати, ошу́кувати, ошука́ти; підду́рювати, піддури́ти и попідду́рюватиII см. провожать -
11 проезжать
проехать1) (мимо чего) проїжджати, проїздити, проїхати, минати, поминати, поминути що. [Усюди, де не проїздив Кобза, народ ворушився (Стор.). Стоїть циган на снігу, мужик проїжджає (Рудан.). Козаки на байдаках пороги минали (Шевч.). Ми вже той хутір поминули (Зміїв. п.)]. -хать в карете, верхом, четвёркою - проїхати в кареті; проїхати, пробігти верхи (конем), четвернею. [Пан четвернею пробіжить (М. Вовч.)];2) (по известному месту, по чём-л. из конца в конец) переїжджати, переїздити, переїхати чим или що, проїжджати, проїздити, проїхати чим или що. [Спочину, заким піски переїдемо (Кониськ.). Як переїдеш Вересоч, так їдь куди хоч (Номис). Переїхав лісом. Над вечір другого дня він уже переїздив Києвом (Крим.). Проїхали поле, проїхали друге (Чуб.). Переїхали поле, переїхали друге, а на третім чистім полі кінь ся спотикає (Чуб.). Тридцять семисотних верст, іще з гаком, не спочиваючи переїхав (Квітка)]. -едем-ли дорогой? - чи проїдемо сюдою? Когда -жают по мостовой, то у нас в доме окна дрожат - як проїздять (переїздять) бруком, то в нашому будинку шибки дрижать;3) (известное расстояние) проїжджати, проїздити, проїхати, в'їжджати, в'їздити, в'їхати. [Проїхав дві верстви. Ще сей посланець може й верстви не в'їхав (Свидн.). Виїздили ми пізно, в'їздили мало (Корол.)]. -жать сто километров в час - в'їздити, проїздити, пробігати сто кілометрів за(на) годину. - жать, -хать быстро - пробігати, пробігти, проскочити; (известное расстояние) перебігати, перебігти. [Проскочили ми так іще станцій зо три (Грінч.)]. -хать рысью - проїхати тюпки, вклус, клусом, труськом. -хать шагом - проїхати ходою, ступою. -хать цугом - витягом, упростяж проїхати.* * *I несов.; сов. - про`ехатьпроїжджа́ти и проїзди́ти, прої́хати; (через что-л.) переїжджа́ти и переїзди́ти, переїхати (що, через що); (мимо кого-чего-л.) минати, мину́ти, промина́ти, промину́ти, помина́ти, помину́ти (кого-що)II несов.; сов. - про`ездить1) ( лошадь) прої́жджувати и проїжджа́ти, прої́здити2) (несов.: истратить на проезд) проїзди́ти3) (несов.: провести определённое время в езде) проїзди́ти -
12 Замарывать
замарать1) замазувати, замазати чим, умазувати, умазати в що, замащувати, замастити чим, умащувати, умастити в що, забруднювати и -бруджувати, за[по]бруд(н)ити чим, убирати, убрати в що, (о мног.) позабруднювати, позамазувати що чий, повбирати у що; (грязью, глиной, помётом и т. п.) каляти, закаляти, покаляти, замащувати, замастити чим, умазувати, умазати, убирати, убрати, упаскуджувати, упаскудити у що; (детск.: замарать испражнениями) за[об]какувати, за[об]какати, уробляти, уробити; (грязью) забагнювати, забагнити, (о мног.) позабагнювати; (чем-л. сыпучим, грязным) валяти, заваляти чим, поваляти, виваляти у що, (только об одежде) зашурувати; (подол одежды, чем-л. жидким) задрипувати, задрипати, забрьохувати, забрьохати или задрипуватися, задрипатися, забрьохуватися, забрьохатися; (засалить) заяложувати, заялозити, засмальцьовувати, засмальцювати що. [Забруднив одежу. Щоб я не замазала свого білого пера (Борз. п.). Карпо обернувся, щоб не замазать чобіт (Н.-Лев.). Ой, вистели килимами двір, щоб не скаляв мій кінь вороний золотих підків (Васильч.). Він свиту впаскудив у глину (Звин.). Носили пісок і в кошиках і на ношах, кидали руками й лопатами, зашурували одежу (Л. Укр.)];2) (зачёркивать написанное) за[ви]креслювати, закреслити, викреслити, за[ви]мазувати, замазати, вимазати що; (чёрным чернилом или карандашом) зачорнити щось (сов.);3) (бесславить) каляти, закаляти, скаляти, плямувати, заплямувати, заплямити кого; срвн. Запачкать. -ть свою честь - каляти, закаляти, скаляти, плямувати, заплямувати и т. д., споганити свою честь (срвн. Запятнать), (фамил.) підмочити свою честь, славу. [Хто не хоче скаляти золотої слави, той гайда з нами за пороги (Куліш)]. Замаранный - замазаний, замащений, забруднений, забруджений, закаляний, покаляний чим, умазаний, умащений, упаскуджений у що; за[об]каканий, уроблений; забагнений; заваляний чим, поваляний, виваляний у що; зашурований; задрипаний, забрьоханий; за[ви]креслений, замазаний, вимазаний; закаляний, скаляний, заплямований. -
13 Запятнывать
-ся, запятнать, -ся1) (замарать, -ся пятнами) плямити, -ся, за[по]плямити, -ся, обплямити, -ся, уплямити, -ся, плямувати, -ся, за[по]плямувати, -ся, сплямувати, -ся, (о мног.) позаплямовувати, -ся, позаплямлювати, -ся; (чем-л. жидким) заляпувати, -ся, заляпати, -ся, позаляпувати (кого, що чим), -ся;2) (класть клеймо) таврувати, -ся, затаврувати, клейнити, -ся, заклейнити кого, що, (гал.) п'ятнувати, -ся, зап'ятнувати, (отмечать) за[по]значати, -ся, за[по]значити;3) (клеймить, позорить, -ся) плямити, -ся, заплямлювати, -ся, заплямити, -ся, сплямити, -ся, поплямити, -ся, плямувати, -ся, заплямувати, -ся, сплямувати (кого, що чим), -ся, каляти, -ся, закаляти, -ся, скаляти (кого, що чим), -ся; срвн. Позорить, Клеймить 2, Чернить. [Тяжким гріхом я заплямила молодість свою (Грінч.). Сплямила себе таким злочинством (Грінч.). Заплямував на старість своє ім'я за якихось там дванадцять карбованців (Васильч.). Ви обидва нею (кров'ю) сплямувались (Куліш). Ніколи він себе неправдою не закаляв (Єфр.). Хто не хоче скаляти золотої слави своєї, той гайда з нами за пороги (Куліш)];4) (в играх: в пятнашки) квача давати, дати кому, квачити, поквачити, квацати, заквацати, кицяти, покицяти кого. [Я його не впіймав, але покицяв (Звин.)]. Запятнанный - заплямований, заплямлений, сплямований, поплямований, поплямлений, обплямований, закаляний, затаврований, за[по]значений, (в игре) поквачений, поквацаний, покицяний, з квачем. [Герман, весь заплямлений кров'ю… (Франко). Оце-ж її збезчещено, сплямовано (Куліш). У дорогих сплямованих кров'ю жупанах (Куліш)]. -
14 Нареветь
наревти, (реже) наревіти. [А нам про се пороги наші инші надії й міркування наревли (Куліш)]. -ться - наревтися, наревітися, попоревти (досхочу).
См. также в других словарях:
Пороги — каменистый или скалистый участок в русле водотока (реки или ручья) Пороги деревня в Волховском районе Ленинградской области Пороги железнодорожная станция Волховстроевского отделения Октябрьской железной дороги, расположенная в Волховском районе… … Википедия
ПОРОГИ — участки русла реки с большим падением уровня воды и бурным течением. Образуются при пересечении рекой скалистых горных хребтов или выходов различных трудноразмываемых горных пород, скоплений валунов, горных обвалов и т. п. Иногда П. это стадия… … Большая политехническая энциклопедия
Пороги обивать — Пороги обивать, отоптать, околачивать (иноск.) часто приходить, докучать посѣщеніями. Ср. Я, признаться, и не жалѣю, что здѣшняя молодежь безъ меня не обивала мои пороги. Всѣ они такъ пусты, такъ ничтожны... Островскій. Красавецъ мужчина. 2, 3.… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
Пороги Ощущений — качественные показатели чувствительности анализатора . Выделяют абсолютный (верхний и нижний), дифференциальный и оперативный пороги ощущений … Психологический словарь
ПОРОГИ СЛУХА — значения физ. характеристик звука, соответствующие возникновению слухового ощущения или изменению качества этого ощущения. Уровень интенсивности звука, соответствующий возникновению слухового ощущения в условиях тишины, наз. абсолютным П. с. или… … Физическая энциклопедия
пороги ощущений — Категория. Качественные показатели чувствительности анализатора. Виды: • абсолютный порог (верхний и нижний), • дифференциальный порог, • оперативный порог. Психологический словарь. И.М. Кондаков. 2000 … Большая психологическая энциклопедия
Пороги обивать — ПОРОГ, а, м. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
ПОРОГИ природные — (Rapids) участки реки со значительно большим уклоном русла, чем в других местах, вследствие чего скорость течения на них очень велика. Так как П. обычно образуются при пересечении рекой каменистой гряды (отрогов гор), то русло реки содержит в… … Морской словарь
пороги эпистемологические — ПОРОГИ ЭПИСТЕМОЛОГИЧЕСКИЕ понятие Мишеля Фуко, обоснованное им в книге «Археологии знания» («L archelogie du savoir», 1969; рус. пер.: СПб., 2004). Идея порога предполагает изучение качественной специфики различных познавательных… … Энциклопедия эпистемологии и философии науки
Пороги (Ямпольский район) — У этого термина существуют и другие значения, см. Пороги. Село Пороги укр. Пороги Страна … Википедия
Пороги (Ивано-Франковская область) — У этого термина существуют и другие значения, см. Пороги. Село Пороги укр. Пороги Страна … Википедия
