Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

помочи

  • 61 нуждаться

    1) в ком, в чём - потребувати кого, чого, мати потребу в кому, в чому и кого, чого, нуждатися ким, чим, (редко, диал.) требувати чого. [Ми нових богів не потребуємо (Етн. 3б.). Стара людина тепла потребує, спокою (М. Левиц.). Стомлене тіло потребує відпочинку (Черкас.). Потребувала учителька дров на зиму (Коцюб.). Єдности, яка-б робила нас незламаною силою, потребуємо й ми (Коцюб.). Парубки вдають, буцім-то вони не нуждаються дівками (Звіш.). Вони бабою нуждаються (Вінниччина). Я вашою роботою не нуждаюся (Звин.). Він такий сильний, що не требує нашої помочи (Звин.). Весільні пісні - не для концертів; вони немов требують і всього оточення весільного (Ол. Пчілка)]. -ться в деньгах - мати потребу (нужду) в грошах, нуждатися грішми (грошима), (жалуясь) бідкатися грішми (грошима). [В Персію збираюсь, то й бідкаюсь грошима на дорогу (Куліш)], Он крайне -ется в деньгах - йому аж надто (до скруту, конче, аж-аж) потрібні гроші, він має як-найбільшу (крайню) нужду (потребу) в грошах, йому дуже (аж надто, аж- аж) скрутно (сутужно) на гроші. Он -дался в ста рублях - він не мав і ста[о] карбованців, він нуждався ст(ом)а карбованцями, йому бракувало (неставало) сто карбованців; (очень нужны были) йому були дуже (аж надто, конче, до скруту) потрібні сто карбованців. Он -ется во всём - він терпить нужду і в усьому, він усім нуждається, йому всього бракує (нестає). Он ни в чём не -ется - він не знає нужди ні в чому, він нічим не нуждається, йому нічого не бракує (не треба). Обувь -ется в починке - взуття потребує (ботинки: черевики и т. п. потребують) (по)лагодження (полагоди); (фам.) чоботи (черевики) просять поправи. Это не -ется в комментариях - це не потребує (не вимагає, изредка: не варте) коментарів (пояснення, пояснень), до цього коментарі непотрібні (зайві). Я не -даюсь в ваших советах - я не потребую ваших порад, мені непотрібні (без потреби) ваші поради. Я в нём не -даюсь - мені він непотрібний (без потреби);
    2) (материально) терпіти нужду (злидні, недостатки), приймати (зазнавати) нужди, (бедствовать) бідувати, злиднювати. Они очень -ются - вони дуже бідують. Нуждающийся в ком, в чём - що потребує кого, чого и т. п.: бідний на що, (диал.: испытывающий недостачу, не имеющий) жадний чим, чого и на що. [А скільки є сиріт, бідних і на хліб і на прихильне слово! (Звин.). Коли це бувало, щоб ми хлібом жадні були? (Ржищівщ.). На картоплю ми не жадні (Звин.). У сусіда доньок сім, та й є доля всім, а в мене одна, та й та долі жадна (Приказка)].
    * * *
    1) ( находиться в бедности) терпі́ти (-плю́, -пиш) нужду́ (зли́дні, неста́тки); ( бедствовать) бідува́ти, -ду́ю, -ду́єш; ( нищенствовать) злидарюва́ти, -рю́ю, -рю́єш, злиднюва́ти, -ню́ю, -ню́єш
    2) (в ком-чём) потребува́ти, -бу́ю, -бу́єш (кого-чого), ма́ти потре́бу (в кому-чому); диал. требува́ти (чого)

    Русско-украинский словарь > нуждаться

  • 62 оказывать

    оказать
    1) (обнаруживать) виявляти, виявити. Он -зал большие успехи - він великі виявив успіхи. -вать своё расположение к кому - виявляти свою до кого прихильність;
    2) (воздавать, делать) давати, дати, подавати, подати, учиняти, учинити, робити, зробити. -вать внимание кому - увагу давати (дати) кому. -вать доверие - віру давати (дати) кому, звірятися на кого. -вать предпочтение кому - давати (дати) и надавати (надати) перевагу кому над ким. -вать уважение, почтение кому - давати шану (шанобу) кому. -вать честь, почести кому - давати (дати) честь, хвалу кому, честь, повагу учинити кому. -ать неуважение, непочтение, пренебрежение - зневагу дати (вчинити) кому, зневажати, зневажити кого. [Матері зневагу дати]. Не -ать должного уважения кому - легко поважити кого. [Ви так легко поважили його (короля) в його послові (Куліш)]. -вать милость, любезность, одолжение, снисхождение кому - ласку робити (зробити), ласку чинити (вчинити) кому, ласку (милость) класти (покласти) на кого, допомогти ласкою кому, зглядь мати на кого, зглянутися на кого. [Згляньтесь на мене, бідну сиротину]. -вать защиту, покровительство кому - давати (дати) захист кому, взяти кого під свою руку. -вать услугу - зробити послугу кому, прислужитися кому, стати кому в пригоді. Окажите мне услугу - зробіть мені послугу, станьте мені в пригоді. Он -зал великие услуги своему отечеству - він дуже прислужився своїй батьківщині, у великій пригоді став своїй батьківщині. -вать содействие, помощь - ставати (стати) в пригоді кому, (по)давати, (по)дати помочи, поради кому, підмогти, запомогти кого чим, призволяти поміч кому, (редко) підложити руки під кого. -вать, -зать сопротивление кому, чему - опиратися, опертися проти чого, опір кому ставити, опором стояти, стати проти кого, проти чого, одсіч дати кому. [Років сто або й більш опирались громадяни проти хижої сили (Куліш)]. -вать влияние, действие - робити, зробити вплив на кого, на що, впливати, діяти на кого, на що. Тепло и холод -вают различное влияние на тела - тепло і холод різно діють на речі. Действие, которое -вают на наше тело изменения температуры - діяння (вплив), що на наше тіло справляють зміни в температурі.
    * * *
    несов.; сов. - оказ`ать
    1) ( делать) роби́ти, зроби́ти; ( совершать) чини́ти, учини́ти; ( производить) справля́ти, спра́вити; ( проявлять) виявля́ти, ви́явити, проявля́ти, прояви́ти; ( помощь) подава́ти, пода́ти; ( предпочтение) віддава́ти, відда́ти
    2) (обнаруживать, проявлять свои качества, свойства) виявля́ти, ви́явити, проявля́ти, прояви́ти; ( выказывать) пока́зувати, показа́ти
    3) ( показывать) пока́зувати, показа́ти
    4) (казаться, иметь вид) диал. здава́тися, зда́тися, видава́тися, ви́датися

    Русско-украинский словарь > оказывать

  • 63 перемачивать

    перемочить (мочить слишком, снова) перемочувати, перемочити, (о мног.) поперемочувати; (мочить всё) вимочити, помочити (все). Перемоченный - перемочений; помочений. -ся - перемочуватися, перемочитися, бути перемоченим.
    * * *
    перемочи́ть перемо́чувати, перемочи́ти; (несов.: намочить всё, многое) помочи́ти, ви́мочити и повимо́чувати

    Русско-украинский словарь > перемачивать

  • 64 помакать

    повмоча́ти, помочи́ти

    Русско-украинский словарь > помакать

  • 65 помочить

    (всё или некоторое время) помочити (все або деякий час), (с усил. значением) попомочити.
    * * *
    помочи́ти

    Русско-украинский словарь > помочить

  • 66 помочиться

    помочитися.
    * * *
    помочи́тися

    Русско-украинский словарь > помочиться

  • 67 почерпать

    I. почерпати (деякий час, скільки разів).
    II. почерпнуть
    1) черпати, зачерпнути, учерпнути (води і т. п.); (переносно) черпати що, почерпнути, зачерпнути, вичерпнути що, брати, взяти що, засягти и засягнути чого з чого, звідки. [В старовину дуже у нас любили літописи і з них черпали люди відомості про своє минуле (Єфр.). Славний прозою Квітка вичерпнув свої оповідання з народніх уст (Куліш). Мусіли наші предки багато у свою душу од давніх часів зачерпнути (Куліш). У їх завсігди можна засягти братерської помочи (Грінч.)]. Почерпнутый - почерпнутий, почерпнений, зачерпнутий, зачерпнений, вичерпаний, засягнений. [Тут я й джерела історичні вказую, з котрих моя повість вичерпана (Куліш)]. Этот слух -нут из ненадёжных источников - цю чутку взято (ця чутка взята) з непевних джерел.
    * * *
    I
    почерпа́ти
    II несов.; сов. - почерпн`уть
    1) ( набирать) черпа́ти, черпну́ти, заче́рпувати, зачерпну́ти
    2) перен. черпа́ти и почерпа́ти, почерпну́ти

    Русско-украинский словарь > почерпать

  • 68 прикручивать

    прикрутить прикручувати, прикрутити, (во множ.) поприкручувати що до чого. [Навиту пряжу мусить ткач прикручувати (Гр.). Мав себе кожен за вільну людину, поки Татарюга не прикрутив рук до жердки (Куліш)]. -тить кого - прикрутити, прискрипати, прискригати, прискригнути кого. [Як прискригне, що ради не можна дати, то йдем помочи шукати (Гр.). Прискрипала мене нещасна година: вмерла жінка, зосталась дитина (Грінч. III). От прикрутило: в одну душу їхать да й їхать]. Прикрученный - прикручений. -ться - прикручуватися, прикрутитися, бути прикрученим.
    * * *
    несов.; сов. - прикрут`ить
    прикру́чувати, прикрути́ти

    Русско-украинский словарь > прикручивать

  • 69 просить

    попросить
    1) (кого, чего, у кого) просити (прошу, диал. просю), попросити, прохати (-хаю), попрохати кого, у кого чого, (кого о ком, о чём, у кого, чего) кого за кого, про що, в кого чого, (гал.) о що (чего, о чём), прохатися, попрохатися в кого (кого), (молить) благати кого, чого, кого за кого, в кого чого, (гал. о що), (многих: одного за другим) перепросити, перепрохати (усіх). [І Господа просить, щоб послав він дощі вночі і дрібнії роси (Шевч.). У людей просіте (Рудан.). Просив о раду (Франко) (литер. форма: просив ради (совета)). Зібрав Тарас козаченьків поради прохати (Шевч.). Люди прохали дощу (Коцюб.). Як тому не дати, хто вміє прохати (Номис). Я ще в них хочу прохатись, чи не заступились-би вони за мене (Квітка). Пані-матку до свого дому благає (Метл.). Бога за них благає, щоб дав їм долю щасливу (Васальч.)]. -сить кого о чём-л. - просити, прохати, благати в кого чого. [Прохав (благав) у його порятунку]. -сить о помиловании - прохати помилування. Я -сил его об этом - я прохав його про це. Я -сил за вас (о вас) секретаря - я прохав за вас секретаря. -сить помощи, о помощи - прохати, благати помочи, (и реже) благати на поміч. -шу садиться - прошу сідати. -сить извинения у кого - прохати пробачення в кого, перепрошувати, перепрохувати кого. -сить прощения - перепрошувати и перепрошати, перепрохувати кого. -сить снисхождения - просити, прохати ласки в кого. -сить позволения - питатися дозволу, прохати дозволу, про дозвіл у кого. -сить слова, совета - прохати (просити) слова, ради (поради) в кого. Милости -сим (пожалуйте) - просимо. Осмелюсь -сить вас об одолжении - насмілюсь (зважусь) прохати вас про ласку. -сим пожаловать к нам, к столу - просимо (прохаємо) до нас, просимо завітати до нас, просимо до столу. -сить (цену) - правити, оконч. заправити. [Тепер ви з нас правите сорок карбованців (Кримськ.)]. -сить милостыни - просити милостині;
    2) (ходить по миру) просити, жебрати и жебрувати, жебрачити в кого, старцювати, ходити з довгою рукою. [Ходив і жебрав у вояків (Л. Укр.)]. -сить Христа ради - просити Христа ради;
    3) на кого - позивати кого (до суду), скаржитися на кого (в суд); см. Жаловаться. Прошенный - прошений, проханий. [Проханий кусок горло дере (Номис)].
    * * *
    проси́ти, проха́ти; ( обращаться с просьбой) суплікува́ти; ( назначать цену) пра́вити

    Русско-украинский словарь > просить

  • 70 против

    I. Противу, нар. навпроти, навпроть, насупроти. [Сказав пан, що приїде, щоб виїхали навпроти (Козелец.). Безглуздо хочуть вас до шлюбу потягти, а ви не кажете ні слова навпроти (Самійл.). Та не йдіть бо навпроть (Київ.). А легенький насупроти вітер несе з холодком пахощі степової рослини (Мирн.)].
    II. предл. с род. пад.
    1) проти, навпроти, напроти(в), супроти(в), насупроти(в), (визави) просто, напросто кого, чого. [Хлопці стояли один проти одного (Н.-Лев.). Я сів на бульварі напроти будинку (Коцюб.). Супротив двора та твоя кума (Чуб.). Хата його стоїть просто церкви (Борз.). Просто Зінька сидів зовсім білий дід (Грінч.). Напросто Лаговського містився за столом грецький консул (Крим.)]. Я живу -тив - я живу просто церкви. Поставить что -тив огня - поставити що попри огонь, просто огню. -тив неба на земле - просто (проти) неба на землі;
    2) проти, супроти(в) кого, чого; (вопреки) всупереч кому, чому; на кого, на що. [Проти насильства боронюся я (Грінч.). Супротив його ніхто не встоїть (ЗОЮР. І.). І досада уперше ворухнулась в мене в серці супроти нього (Л. Укр.). Добре нам відомо, як тобі Бог помагає на всякого ворога (Куліш)]. -тив воли, желания - проти волі, мимо волі, проти бажання, всупереч бажанню, нехотячи, наперекір, через силу. Делать против ч.-л. желания - іти на супереки а ким. -тив убеждения, совести, чести - проти переконання, совісти (сумління), чести, всупереч переконанню, совісті (сумлінню), честі. -тив течения - проти води, устріть води. [Чи легше тягти проти води, чи за водою (Гр. І.)]. - тив солнца - навпаки сонця. [Вулицями обходила навпаки сонця (Квітка)]. Ошибка -тив языка, грамматики - помилка проти (супроти) мови, проти (супроти) граматики. Я -тив этого - я проти цього, я противний цьому. Это -тив закона - це проти закону, це противно законові. Лекарство, средство -тив лихорадки, насморка - ліки проти пропасниці, проти нежитю и на пропасницю, на нежить. Помощь -тив кого - поміч проти кого и на кого. [Запобігав їх помочи на Шведа (Куліш)]. Выступить, идти -тив неприятеля, войной -тив кого - вирушити, іти проти ворога и на ворога, війною на кого. Болезнь ваша -тив его болезни ничего не значит - хвороба ваша проти (супроти) його хороби нічого не варта.
    * * *
    1) предл. с род. п. про́ти (кого-чого); ( напротив) навпро́ти, напро́ти, супроти́ и супро́ти (кого-чого)
    2) (предл. с род. п.: вопреки) про́ти (кого-чого), всу́переч (кому-чому); (вопреки воле, желанию) ми́мо
    3) в знач. сказ. про́ти

    Русско-украинский словарь > против

  • 71 мочиться

    несов. - мочи́ться, сов. - помочи́ться
    1) ( испускать мочу) urinate; water разг.
    2) страд. к мочить I

    Новый большой русско-английский словарь > мочиться

  • 72 мочиться

    св - помочи́ться
    to urinate, to make water

    мочи́ться в посте́ли — to wet the bed

    Русско-английский учебный словарь > мочиться

  • 73 подвязка

    garter имя существительное:

    Русско-английский синонимический словарь > подвязка

  • 74 вожжи

    rein имя существительное:

    Русско-английский синонимический словарь > вожжи

  • 75 жесткий контроль

    tight control имя существительное:

    Русско-английский синонимический словарь > жесткий контроль

  • 76 ялкынен

    ялкынен
    диал.
    1. деепр. от ялкынаш
    2. нар. ярко, ярким пламенем; пылко, страстно

    Ялкынен йӱлышӧ шинча ярко горящие глаза.

    – Вӱдым, Печа... Ялкынен йӱла кӧргӧ... Солыкым нӧртӧ да... кучо саҥгам... «Ончыко» – Воды, Петя... Всё нутро ярким пламенем горит... Помочи полотенце и... держи лоб...

    Марийско-русский словарь > ялкынен

  • 77 Существительные, употребляющиеся только во множественном числе

    Таких слов в немецком языке насчитывается около 130-ти. К ним относятся:
    • некоторые географические названия, особенно стран, островов, гор:
    die Niederlande Нидерланды, die USA США, die Bermudas Бермудские острова, die Kanaren Канары/Канарские острова, die Hebriden Гебридские острова, die Kurilen Курилы, die Alpen Альпы, die Anden Анды, die Antillen Антильские острова, die Appeninen Апеннины, die Kordilleren Кордильеры, die Vogesen Фогезы, die Karpaten Карпаты, die Pyrenäen Пиренеи
    • некоторые названия болезней:
    die Blattern оспа, die Masern корь, die Pocken оспа, die Röteln краснуха
    • некоторые названия (группы) лиц, отдельные астрономические названия:
    die Eltern родители, die Eheleute супруги (муж и жена), die Gebrüder братья (в названиях частных фирм), die Geschwister брат и сестра, die Leute люди, die Zwillinge Близнецы
    • некоторые продукты питания (в том числе и общее название):
    die Lebensmittel продукты питания: die Makkaroni макароны, die Spag(h)etti спагетти, die Pommes frites/die Pommes картофель фри
    • а также группа существительных:
    die Ränke/ - интриги,
    die Finanzen - финансы, бюджет
    die Rauchwaren - пушнина; табачные изделия
    die Hosenträger - подтяжки, помочи
    die Streitigkeiten - споры, ссоры
    die Bretter (= die Bühne) - сцена (высок.)
    1. Ряд существительных, в том числе названия видов животных и растений, употребляются чаще всего во множественном числе:
    die Amphibien земноводные, die Protozoen простейшие, die Repressalien репрессии, die Stachelhäuter иглокожие, die Weichtiere моллюски
    2. Названия религиозных праздников (das) Ostern Пасха, (das) Pfingsten Троица, (das) Weihnachten Рождество чаще употребляются в единственном числе:
    Ostern ist längst vorbei. - Пасха давно прошла.
    Однако в определённых клише, например, в пожеланиях эти названия употребляются во множественном числе:
    Fröhliche Ostern! - Веселого празднования Пасхи!/C Пасхой!
    Frohe Pfingsten! - С Троицей!
    Frohe Weihnachten! - С Рождеством Христовым!
    Gesegnete Weihnachten! - Благословенного Рождества!

    Грамматика немецкого языка по новым правилам орфографии и пунктуации > Существительные, употребляющиеся только во множественном числе

  • 78 помочь

    1. сов. кому-чему
    ярҙам итеү, булышыу
    2. сов. кому-чему
    без доп.
    ярҙам итеү, файҙаһы тейеү
    3. ж
    өмә

    Русско-башкирский словарь > помочь

  • 79 помочь

    ж уст. и обл.
    1. см. помощь;
    2. чаще мн. помочи хашар <> бог помочь! монда нашавед! мондаҳо! сов.
    1. ёрй додан (расондан), ёрмандӣ (кӯмак) кардан, мадад расондан; помочь товарищу ба рафик ёрй додан; помочь встать ба хестан кӯмак кардан; помочь деьгами ёрии пулй додан
    2. натиҷа бахшидан, фоида (нафъ) кардан; напоминания помогли таъкидхо кор доданд; капли не помогли доруи чакра нафъ накард <С> помочь горю (бедё) аз душворй халос кардан; дар рӯзи дармондагй дасти ёрй дароз кардан

    Русско-таджикский словарь > помочь

Страницы

См. также в других словарях:

  • помочи — водить на помочах.. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. помочи ремень, подтяжки, тесьма Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • ПОМОЧИ — ПОМОЧИ, см. помогать. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • помочи́ть — помочить, мочу, мочишь …   Русское словесное ударение

  • ПОМОЧИ — ПОМОЧИ, помочей, ед. нет. 1. Ремни, тесьма для подвески, поддержки чего нибудь (обл. и спец.). Ребенка водят на помочах. 2. То же, что подтяжки (см. подтяжка во 2 знач.). Брюки носить на помочах, без помочей. ❖ Быть или ходить на помочах у кого… …   Толковый словарь Ушакова

  • ПОМОЧИ — ПОМОЧИ, ей. Ремни, тесьма для поддержания, подтягивания чего н.; подтяжки. • Водить на помочах кого или быть на помочах у кого (разг.) о том, кто действует несамостоятельно и беспомощно, во всем подчиняется чужому руководству. Толковый словарь… …   Толковый словарь Ожегова

  • помочи — (неправильно помоча), род. помочей …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • ПОМОЧИ — (толока), совместный неоплачиваемый труд крестьян, имевший добровольный характер, зачастую принимавший форму настоящего ритуального праздника. В помочах отражалось традиционное чувство взаимопомощи русских крестьян на основе взаимности, без… …   Русская история

  • помочи для новичка, раскрутка — Помогать компании, начинающей свою деятельность с нуля. Про предпринимателей, платящих наличными за контрольный пакет акций образующейся компании, говорят, что они берут за помочи новичка , чтобы стать учредителями. Остальные акции новой компании …   Финансово-инвестиционный толковый словарь

  • помочи — •• [мн. поддерживающие лямки , см. помочь. – Т.] …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • помочи́ть — мочу, мочишь; прич. страд. прош. помоченный, чен, а, о; сов., перех. Несколько намочить, смочить. Павел Петрович помочил себе лоб одеколоном и закрыл глаза. Тургенев, Отцы и дети. На сапогах были пятна. Он помочил тряпку и оттер сапоги.… …   Малый академический словарь

  • Помочи — мн. 1. Две скрепленные, обычно прорезиненные тесьмы, перекидываемые через плечи и пристегиваемые к брюкам для поддержания их; подтяжки. 2. Ремни, тесьма для подвески, прикрепления, переноски чего либо. 3. Ремни, тесьма для поддерживания ребенка,… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»