Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

помочи

  • 21 помочить

    (всё или некоторое время) помочити (все або деякий час), (с усил. значением) попомочити.
    * * *
    помочи́ти

    Русско-украинский словарь > помочить

  • 22 помочиться

    помочитися.
    * * *
    помочи́тися

    Русско-украинский словарь > помочиться

  • 23 почерпать

    I. почерпати (деякий час, скільки разів).
    II. почерпнуть
    1) черпати, зачерпнути, учерпнути (води і т. п.); (переносно) черпати що, почерпнути, зачерпнути, вичерпнути що, брати, взяти що, засягти и засягнути чого з чого, звідки. [В старовину дуже у нас любили літописи і з них черпали люди відомості про своє минуле (Єфр.). Славний прозою Квітка вичерпнув свої оповідання з народніх уст (Куліш). Мусіли наші предки багато у свою душу од давніх часів зачерпнути (Куліш). У їх завсігди можна засягти братерської помочи (Грінч.)]. Почерпнутый - почерпнутий, почерпнений, зачерпнутий, зачерпнений, вичерпаний, засягнений. [Тут я й джерела історичні вказую, з котрих моя повість вичерпана (Куліш)]. Этот слух -нут из ненадёжных источников - цю чутку взято (ця чутка взята) з непевних джерел.
    * * *
    I
    почерпа́ти
    II несов.; сов. - почерпн`уть
    1) ( набирать) черпа́ти, черпну́ти, заче́рпувати, зачерпну́ти
    2) перен. черпа́ти и почерпа́ти, почерпну́ти

    Русско-украинский словарь > почерпать

  • 24 прикручивать

    прикрутить прикручувати, прикрутити, (во множ.) поприкручувати що до чого. [Навиту пряжу мусить ткач прикручувати (Гр.). Мав себе кожен за вільну людину, поки Татарюга не прикрутив рук до жердки (Куліш)]. -тить кого - прикрутити, прискрипати, прискригати, прискригнути кого. [Як прискригне, що ради не можна дати, то йдем помочи шукати (Гр.). Прискрипала мене нещасна година: вмерла жінка, зосталась дитина (Грінч. III). От прикрутило: в одну душу їхать да й їхать]. Прикрученный - прикручений. -ться - прикручуватися, прикрутитися, бути прикрученим.
    * * *
    несов.; сов. - прикрут`ить
    прикру́чувати, прикрути́ти

    Русско-украинский словарь > прикручивать

  • 25 просить

    попросить
    1) (кого, чего, у кого) просити (прошу, диал. просю), попросити, прохати (-хаю), попрохати кого, у кого чого, (кого о ком, о чём, у кого, чего) кого за кого, про що, в кого чого, (гал.) о що (чего, о чём), прохатися, попрохатися в кого (кого), (молить) благати кого, чого, кого за кого, в кого чого, (гал. о що), (многих: одного за другим) перепросити, перепрохати (усіх). [І Господа просить, щоб послав він дощі вночі і дрібнії роси (Шевч.). У людей просіте (Рудан.). Просив о раду (Франко) (литер. форма: просив ради (совета)). Зібрав Тарас козаченьків поради прохати (Шевч.). Люди прохали дощу (Коцюб.). Як тому не дати, хто вміє прохати (Номис). Я ще в них хочу прохатись, чи не заступились-би вони за мене (Квітка). Пані-матку до свого дому благає (Метл.). Бога за них благає, щоб дав їм долю щасливу (Васальч.)]. -сить кого о чём-л. - просити, прохати, благати в кого чого. [Прохав (благав) у його порятунку]. -сить о помиловании - прохати помилування. Я -сил его об этом - я прохав його про це. Я -сил за вас (о вас) секретаря - я прохав за вас секретаря. -сить помощи, о помощи - прохати, благати помочи, (и реже) благати на поміч. -шу садиться - прошу сідати. -сить извинения у кого - прохати пробачення в кого, перепрошувати, перепрохувати кого. -сить прощения - перепрошувати и перепрошати, перепрохувати кого. -сить снисхождения - просити, прохати ласки в кого. -сить позволения - питатися дозволу, прохати дозволу, про дозвіл у кого. -сить слова, совета - прохати (просити) слова, ради (поради) в кого. Милости -сим (пожалуйте) - просимо. Осмелюсь -сить вас об одолжении - насмілюсь (зважусь) прохати вас про ласку. -сим пожаловать к нам, к столу - просимо (прохаємо) до нас, просимо завітати до нас, просимо до столу. -сить (цену) - правити, оконч. заправити. [Тепер ви з нас правите сорок карбованців (Кримськ.)]. -сить милостыни - просити милостині;
    2) (ходить по миру) просити, жебрати и жебрувати, жебрачити в кого, старцювати, ходити з довгою рукою. [Ходив і жебрав у вояків (Л. Укр.)]. -сить Христа ради - просити Христа ради;
    3) на кого - позивати кого (до суду), скаржитися на кого (в суд); см. Жаловаться. Прошенный - прошений, проханий. [Проханий кусок горло дере (Номис)].
    * * *
    проси́ти, проха́ти; ( обращаться с просьбой) суплікува́ти; ( назначать цену) пра́вити

    Русско-украинский словарь > просить

  • 26 против

    I. Противу, нар. навпроти, навпроть, насупроти. [Сказав пан, що приїде, щоб виїхали навпроти (Козелец.). Безглуздо хочуть вас до шлюбу потягти, а ви не кажете ні слова навпроти (Самійл.). Та не йдіть бо навпроть (Київ.). А легенький насупроти вітер несе з холодком пахощі степової рослини (Мирн.)].
    II. предл. с род. пад.
    1) проти, навпроти, напроти(в), супроти(в), насупроти(в), (визави) просто, напросто кого, чого. [Хлопці стояли один проти одного (Н.-Лев.). Я сів на бульварі напроти будинку (Коцюб.). Супротив двора та твоя кума (Чуб.). Хата його стоїть просто церкви (Борз.). Просто Зінька сидів зовсім білий дід (Грінч.). Напросто Лаговського містився за столом грецький консул (Крим.)]. Я живу -тив - я живу просто церкви. Поставить что -тив огня - поставити що попри огонь, просто огню. -тив неба на земле - просто (проти) неба на землі;
    2) проти, супроти(в) кого, чого; (вопреки) всупереч кому, чому; на кого, на що. [Проти насильства боронюся я (Грінч.). Супротив його ніхто не встоїть (ЗОЮР. І.). І досада уперше ворухнулась в мене в серці супроти нього (Л. Укр.). Добре нам відомо, як тобі Бог помагає на всякого ворога (Куліш)]. -тив воли, желания - проти волі, мимо волі, проти бажання, всупереч бажанню, нехотячи, наперекір, через силу. Делать против ч.-л. желания - іти на супереки а ким. -тив убеждения, совести, чести - проти переконання, совісти (сумління), чести, всупереч переконанню, совісті (сумлінню), честі. -тив течения - проти води, устріть води. [Чи легше тягти проти води, чи за водою (Гр. І.)]. - тив солнца - навпаки сонця. [Вулицями обходила навпаки сонця (Квітка)]. Ошибка -тив языка, грамматики - помилка проти (супроти) мови, проти (супроти) граматики. Я -тив этого - я проти цього, я противний цьому. Это -тив закона - це проти закону, це противно законові. Лекарство, средство -тив лихорадки, насморка - ліки проти пропасниці, проти нежитю и на пропасницю, на нежить. Помощь -тив кого - поміч проти кого и на кого. [Запобігав їх помочи на Шведа (Куліш)]. Выступить, идти -тив неприятеля, войной -тив кого - вирушити, іти проти ворога и на ворога, війною на кого. Болезнь ваша -тив его болезни ничего не значит - хвороба ваша проти (супроти) його хороби нічого не варта.
    * * *
    1) предл. с род. п. про́ти (кого-чого); ( напротив) навпро́ти, напро́ти, супроти́ и супро́ти (кого-чого)
    2) (предл. с род. п.: вопреки) про́ти (кого-чого), всу́переч (кому-чому); (вопреки воле, желанию) ми́мо
    3) в знач. сказ. про́ти

    Русско-украинский словарь > против

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • помочи — водить на помочах.. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. помочи ремень, подтяжки, тесьма Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • ПОМОЧИ — ПОМОЧИ, см. помогать. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • помочи́ть — помочить, мочу, мочишь …   Русское словесное ударение

  • ПОМОЧИ — ПОМОЧИ, помочей, ед. нет. 1. Ремни, тесьма для подвески, поддержки чего нибудь (обл. и спец.). Ребенка водят на помочах. 2. То же, что подтяжки (см. подтяжка во 2 знач.). Брюки носить на помочах, без помочей. ❖ Быть или ходить на помочах у кого… …   Толковый словарь Ушакова

  • ПОМОЧИ — ПОМОЧИ, ей. Ремни, тесьма для поддержания, подтягивания чего н.; подтяжки. • Водить на помочах кого или быть на помочах у кого (разг.) о том, кто действует несамостоятельно и беспомощно, во всем подчиняется чужому руководству. Толковый словарь… …   Толковый словарь Ожегова

  • помочи — (неправильно помоча), род. помочей …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • ПОМОЧИ — (толока), совместный неоплачиваемый труд крестьян, имевший добровольный характер, зачастую принимавший форму настоящего ритуального праздника. В помочах отражалось традиционное чувство взаимопомощи русских крестьян на основе взаимности, без… …   Русская история

  • помочи для новичка, раскрутка — Помогать компании, начинающей свою деятельность с нуля. Про предпринимателей, платящих наличными за контрольный пакет акций образующейся компании, говорят, что они берут за помочи новичка , чтобы стать учредителями. Остальные акции новой компании …   Финансово-инвестиционный толковый словарь

  • помочи — •• [мн. поддерживающие лямки , см. помочь. – Т.] …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • помочи́ть — мочу, мочишь; прич. страд. прош. помоченный, чен, а, о; сов., перех. Несколько намочить, смочить. Павел Петрович помочил себе лоб одеколоном и закрыл глаза. Тургенев, Отцы и дети. На сапогах были пятна. Он помочил тряпку и оттер сапоги.… …   Малый академический словарь

  • Помочи — мн. 1. Две скрепленные, обычно прорезиненные тесьмы, перекидываемые через плечи и пристегиваемые к брюкам для поддержания их; подтяжки. 2. Ремни, тесьма для подвески, прикрепления, переноски чего либо. 3. Ремни, тесьма для поддерживания ребенка,… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»