-
1 помещичий
дідицький, дідичний, панський, державський. [Дідицький двір, дідицькі землі (Н.-Л.). Колись, як ще були люди панські (Рудч.). А ворота у Череваня не простії, а державські (Кул.)]. -чья экономия (хозяйство, имение) - панська економія, скарб (-бу). [Служив і в мужиків, і в скарбу (Звин.)].* * *помі́щицький; ( панский) па́нський -
2 буржуазно-помещичий
буржуа́зно-помі́щицький -
3 двор
двір (р. двора и двору), (ум. дворик, двірок, двірочок), подвір'я, надвір'я, (площадь под двором) - дворище. [По подвір'ю багато ходило гусей, курей, качок. Порається в хаті, звивається по надвір'ю (М. Вовч.)]. Задний двор - задвірок (р. -рка). Выходящий на задний двор - задвірковий, затильний. [Дочка на задвіркові двері - рип! (Чуб.)]. Двор (усадьба) с постройками - обійстя, (провинц.) обистя, подімство. [Їх дід сидів своїм обистям на березі Тікича. У бідних усе обистя обкопане ровом, а багаті люди обгороджують обистя дошками або муром (Звиног.)]. Птичий двор - птичня. Скотный двор - загорода, товарячий двір. Во дворе - у дворі, на обійстю, на вдвір'ю, на подвір'ю. Со двора, со стороны двора - знадвору. На дворе (вне дома, под открытым небом) - надворі. [Вже сонце зайшло, вже стало надворі поночі (Неч.-Лев.). Надворі будем ночувати (Шевч.)]. Находящийся во дворе, выходящий во двор - надвірній. [У надвірній хаті вона готувала печиво (Неч.-Лев.)]. Двор (царский, королевский, помещичий) - двір. [Ось ті, що панують у царських дворах (Єв.). Кайдашиха ззамолоду довго служила в дворі у пана (Неч.-Лев.)]. Относящийся к государеву или панскому двору (придворный, дворовый) - двірський. Священников двор - попівство. Двор таможенный, мытный - митниця, (митна) комора. Постоялый, заезжий двор - заїзд (р. -ду). Гостиный двор - купецький дім (р. дому). Лесной двор - лісна (р. -ої). Монетный двор - монетарня, монетний двір. Пора гостям по дворам - час гостям додому. Не ко двору - не підхоже, не підходить, не під масть. [Сірі корови нам не під масть: пропадають].* * *Iдвір, род. п. двора́ и дво́ру; ( между постройками) подві́р'я, дво́рище; (усадьба диал.) обі́йстяIIмоне́тный \двор — моне́тний двір
( монарх и приближённые к нему лица) двір, род. п. дво́руца́рский \двор — ца́рський двір
См. также в других словарях:
помещичий — панский, помещицкий Словарь русских синонимов. помещичий прил., кол во синонимов: 3 • панский (1) • … Словарь синонимов
ПОМЕЩИЧИЙ — ПОМЕЩИЧИЙ, помещичья, помещичье. прил. к помещик; принадлежащий помещку. « …Помещики были уничтожены Октябрьской революцией. …Это должно было послужить большим облегчением для крестьянства, ибо крестьяне освободились от помещичьего ярма.» Сталин … Толковый словарь Ушакова
помещичий — ПОМЕЩИК, а, м. Землевладелец, относящийся к привилегированному сословию. П. дворянин. Южноамериканские помещики животноводы. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
Помещичий — прил. 1. соотн. с сущ. помещик, связанный с ним 2. Свойственный помещику, характерный для него. 3. Принадлежащий помещику. 4. Состоящий из помещиков. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
помещичий — помещичий, помещичья, помещичье, помещичьи, помещичьего, помещичьей, помещичьего, помещичьих, помещичьему, помещичьей, помещичьему, помещичьим, помещичий, помещичью, помещичье, помещичьи, помещичьего, помещичью, помещичье, помещичьих, помещичьим … Формы слов
помещичий — пом ещичий, ья, ье … Русский орфографический словарь
помещичий — поме/щичья, поме/щичье, поме/щичьи … Орфографический словарь русского языка
помещичий — см. Помещик … Энциклопедический словарь
помещичий — см. помещик; ья, ье. П ье хозяйство. П ья усадьба. П ья собственность на землю. П ья власть. Поме/щичий быт. П ьи крестьяне. П ьи земли … Словарь многих выражений
помещичий — помещ/ич/ий/ … Морфемно-орфографический словарь
буржуазно-помещичий — буржуазно помещичий … Орфографический словарь-справочник
