Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

покамест

  • 21 покамест

    P пока 1, 2

    Taschenwörterbuch Russisch-Deutsch > покамест

  • 22 покамест

    нареч. и союз прост. см. пока

    Русско-таджикский словарь > покамест

  • 23 пока

    1. for the being

    пока; в данное времяfor the time being

    пока, до поры до времениfor the time being

    ходите, пока есть светwalk while you have the light

    2. so long

    пока!, до свидания!so long

    пока есть жизнь, пока человек живas long as life endures

    3. for the present

    пока; на времяfor the being

    на этот раз; покаfor the present

    пока; на этот разfor the present

    4. as long as

    пока он занимался делом … — while he was getting on with the job …

    5. as yet

    пока; до сих порas yet

    пока ещё; до сих порas yet

    6. bye
    7. bye-bye
    8. cheerio
    9. so far

    пока без ответа — so far unanswered,

    10. until

    до окончания; покаuntil after

    11. whilst
    12. so long as

    до тех пор, пока прививка не приняласьbefore the graft has taken

    13. for the time being; meanwhile; while

    бей по ореху, пока он не расколетсяhit the nut till it splits

    14. till

    подожди, пока не пойдёт горячая водаwait till the water runs hot

    15. while
    Синонимический ряд:
    1. до свидания (проч.) будь здоров; всего; всего хорошего; до свидания; до скорого свидания; до скорой встречи; счастливо; счастливо оставаться; честь имею кланяться
    2. покамест (проч.) в то время как; до поры до времени; до тех пор пока; доколе; пока что; покамест; поколе; покуда; покудова; тем временем

    Русско-английский большой базовый словарь > пока

  • 24 С-112

    В СЕКРЕТЕ PrepP Invar
    1.
    adv
    (to do sth.) concealing it from others
    in secret
    secretly in secrecy stealthily.
    Он с упоением помышлял, в глубочайшем секрете, о девице благонравной и бедной (непременно бедной), очень молоденькой, очень хорошенькой, благородной и образованной, очень запуганной... (Достоевский 3). In deepest secret he had dreamed rapturously of a maiden who was both virtuous and poor (she had to be poor), who was both very young and very pretty, and who was respectable, well-educated and very timid... (3a).
    «Как раз пред тем, как я Грушеньку пошёл бить, призывает меня в то самое утро Катерина Ивановна и в ужасном секрете, чтобы покамест никто не знал... просит меня съездить в губернский город и там по почте послать три тысячи Агафье Ивановне, в Москву...» (Достоевский 1). "Just before I went to give Grushenka a beating, that very morning, Katerina Ivanovna sent for me and, in terrible secrecy, so that for the time being no one would know...she asked me to go to the provincial capital and from there post three thousand roubles to Agafya Ivanovna in Moscow..." (1a).
    2. держать что \С-112 (obj-compl with держать ( obj: abstr, often идею, план etc)) (in refer, to an idea, plan etc) (to keep sth.) concealed
    X держал Y в секрете = X kept Y (a) secret
    X kept Y to himself (under wraps, under his hat) X kept quiet (didn't breathe a word) about Y.
    «Как только полк отзовут, мы строго покараем всех нарушителей дисциплины, и в частности тех красноармейцев, которые говорили сообщённое вами сейчас... Надо принять срочные меры по локализации этой опасности. Прошу вас держать в секрете наш разговор» (Шолохов 4). "As soon as the regiment is taken out of line we'll crack down on all infringers of discipline and particularly those who said what you've just reported....Urgent measures must be taken to localise this danger. Please, keep our conversation secret" (4a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > С-112

  • 25 в секрете

    [PrepP; Invar]
    =====
    1. [adv]
    (to do sth.) concealing it from others:
    - stealthily.
         ♦ Он С упоением помышлял, в глубочайшем секрете, о девице благонравной и бедной (непременно бедной), очень молоденькой, очень хорошенькой, благородной и образованной, очень запуганной... (Достоевский 3). In deepest secret he had dreamed rapturously of a maiden who was both virtuous and poor (she had to be poor), who was both very young and very pretty, and who was respectable, well-educated and very timid... (3a).
         ♦ "Как раз пред тем, как я Грушеньку пошёл бить, призывает меня в то самое утро Катерина Ивановна и в ужасном секрете, чтобы покамест никто не знал... просит меня съездить в губернский город и там по почте послать три тысячи Агафье Ивановне, в Москву..." (Достоевский 1). "Just before I went to give Grushenka a beating, that very morning, Katerina Ivanovna sent for me and, in terrible secrecy, so that for the time being no one would know...she asked me to go to the provincial capital and from there post three thousand roubles to Agafya Ivanovna in Moscow..." (1a).
    2. держать что в секрете [obj-compl with держать (obj: abstr, often идею, план etc)]
    (in refer, to an idea, plan etc) (to keep sth.) concealed:
    - X держал Y в секрете X kept Y (a) secret;
    - X kept Y to himself (under wraps, under his hat);
    - X kept quiet (didn't breathe a word) about Y.
         ♦ "Как только полк отзовут, мы строго покараем всех нарушителей дисциплины, и в частности тех красноармейцев, которые говорили сообщённое вами сейчас... Надо принять срочные меры по локализации этой опасности. Прошу вас держать в секрете наш разговор" (Шолохов 4). "As soon as the regiment is taken out of line we'll crack down on all infringers of discipline and particularly those who said what you've just reported....Urgent measures must be taken to localise this danger. Please, keep our conversation secret" (4a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > в секрете

  • 26 пора

    I. пора, шпара, проник, продушинка, (мн.) продухи (-хів).
    II. 1) час, година, пора, доба. Не такая -ра теперь настала - не такий час тепер настав, не така година (пора) тепер настала. В обеденную -ру - в обідню годину (добу), обідньої години, в обід; срв. Обед, Обеденный. [Ой у неділю, в обідню годину сам в неволеньку попався (Пісня)]. Подвечерняя -ра - підвечірок (-рка). [Це так: от вам півдня, тоді підвечірок, а тоді - вечір (Звин.)]. Предрассветная -ра - досвітня година. Послеобеденная -ра - пообідня, післяобідня година, пополудень (-дня). Глухая -ра - (поздняя) глупа доба;(мёртвый сезон) мертва доба. Ночная, вечерняя -ра - нічна, вечірня доба (діб), вечірній час, вечірня година. [Тепер нічна діб,- не дорого збиться з шляху (Київ.)]. Ночною, вечернею -рою - нічної, вечірньої доби. [Нічної доби з неволі утікали (Дума)]. Осенняя -ра - осіння доба. Зимняя -ра - зимня (зимова) доба. [Ну, а куди-ж нам тепер, зимової доби, подітися?(М. Лев.)]. Рабочая -ра - робітній (робочий) час, робітня (робоча) доба. [Вже настав гарячий робітній час (Н.-Лев.). А робочої доби, що людей нікого в селі немає… (М. Вовч.)]. В какую (в такую, в эту) -ру - в який (в такий, в цей) час, в яку (в таку, в цю) добу (діб, пору, годину). [А молодиця наша саме у цю діб постерегла злодія (Київ.)]. В раннюю, в позднюю -ру - в ранню, в пізню добу. [Один дощик об Миколі випав в ранню добу (Манж.)]. До поздней -ры - допізна, до пізнього часу, до пізньої години (доби). Він сидів допізна (Гр.)]. С давних пор - здавна, віддавна, з давнього часу, з давніх часів. До недавних пор -донедавна, до недавнього часу. На ту -ру - на той час, на ту пору. [І блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав (Шевч.)]. По -ре глядя - як до часу, як коли. Быть в самой лучшей -ре - бути в цвіті (в розцвіті) віку свого. Девица на -ре - дівчина на відданні, на віддачі. [У мене-ж дочка на відданні (Г. Барв.)]. В одну -ру - в одних (в їдних) часах; см. Одновремённо. На первых -рах - попервах, на першій порі; срв. Сперва. [Тепер вони понижчали, а попервах жарко брались (Борз.)]. В кои -ры раз зайдёт - коли не коли (вряди-годи) раз зайде;
    2) час, пора. [Усьому під небом свій час і всякому ділу своя пора: час родитись і час умирати, час насаджувати і час виривати насаджене (Еккл.)]. На всё своя -ра - на все свій час (своя пора). До -ры, до времени - до часу, до слушного часу; (покамест)поки що, доки що. [До часу дзбанок воду носить (Приказка). Одбуваючи до слушного часу сякий-такий одбуток… (Куліш). Нехай доки що так буде, як і досі було, а так якось побачимо (Кониськ.)]. Приходит, приближается, наступает, пришла, наступила -ра -приходить, надходить, настає час, пора, прийшов, настав час, прийшла, настала пора (що робити). [Час приходить умирати, нікому поради дати (Пісня)]. С которых, с каких пор -відколи (диал. звідколи, звідукіль), з якого часу. [Відколи пішов, та й нема (Рудч.) Не пам'ятає, коли саме змерз, відколи трясеться (Свидн.)]. С этой -ры, с этих пор - з цього часу, відтепер, (отныне) віднині. [Відтепер увесь час він обертав на лектуру (Франко)]. Существующий с этих пор, с тех пор - відтеперішній, відтодішній. С тех пор, с той -ры -з того часу, відтоді. [З того часу ставок чистий заріс осокою (Шевч.). Відтоді думка про вірну тиху дружину скрашала його безталання (Коцюб.)]. До которых, до каких пор - доки, докіль (реже доколи), (до какого места) докуди, подоки. [Доки буду мучить душу і серцем боліти? (Шевч.). І докіль так ще буде? (Гліб.). Визначив крейдою подоки обрізувати (Звин.)]. До сих пор - досі, досіль, дотепер, до ц[с]ього часу, по цей (сей) час. [Чужі люди полуднують, ми й досі не їли (Метл.). Бідив я, та й дотепер бідую (Кам'ян.)]. Вот до каких пор, вот до сих пор, вот по сию -ру (исключительно при обозначении пространственных отношений, глубины, высоты и т. п.) - о(т) поки, от посі, от поти, от подоки, от подоти. [Мені в ставку о поки (Зміїв.). І повелів: бурхатимеш от поти, оттут межа твоїм сердитим хвилям (Куліш). От подоти закачай рукава (Липовеч.). От посі (до этого места) мої слова, а дальше написано чиюсь видумку (Куліш). Ось поти моєї мови (Ор. Лев.)]. До тех пор -доти, дотіль, поти, потіль, допоти, допотіль. [Я доти не вельми на дівчат вважав і зроду нікого не кохав (М. Вовч.)]. Бывший, существовавший до сих пор, до тех пор -дотеперішній, дотодішній. С тех пор, с той -ры, как - (відтоді) відколи. [Минув уже четвертий рік, відколи Денис Сивашенко відділився від батька (Грінч.). Відколи він оженився, і в господарстві йому не ведеться (Коцюб.). Відколи почалася преса, відтоді повинно було з'явитися й чимало нових працьовників на полі публіцистики (Єфр.)]. До тех пор, пока… - доти - доки, поти - поки, доти - (аж) поки, дотіль - докіль, потіль - покіль; срв. Пока. [Доти ходив, доки не наклав головою (Номис). Доти лях мутив, доки не наївся(Номис). Поти пряла, поки й задрімала (Рудч.). Потіль не перестану, покіль не достану. Потіль бить, покіль та щучина кожа облізе (Рудч.)]. В -ру, не в -ру - см. Впору. Вы пришли в самую -ру - ви прийшли саме в час. Пора, нар. - час, пора. -ра обедать, спать - час, пора обідати, спати. -ра на боковую - час на боковеньку, час лягати. -ра итти, ехать, -ра домой - час (пора) іти, їхати, час (пора) додому. [Час додому, час, час і пора (Пісня). Час їхати (М. Вовч.). Але тобі спати час, дитино (Коцюб.). Та тобі ще, голубонько, не час умирати (Рудан.). Та годі сидіти, да пора летіти (Метл.). Ой годі-ж мені з кінними братами уганяти, час мені козацьким ногам пільгу дати (Дума)]. -ра б уже, давно б -ра - час-би (пора-б) уже, давно-б час, давно-б пора. [Доростає літ дитина, вже пора-б женити (Рудан.)]. Вам давно -ра было это сделать - вам давно слід було це зробити. Перейти -ре, безл. - перепоритися. Уже и -ра перешла - вже й перепорилось. [Чи не пора нам додому? - Уже й перепорилось (Борз.)]. - См. Порою.
    * * *
    I п`ора
    см. поры
    II пор`а
    1) ( период) пора́, доба́; ( время) час, -у, часи́, -сі́в (мн.), годи́на

    до сих пора) ( до настоящего времени) до цьо́го ча́су, до́сі, дотепе́р; б) ( до этого места) до цьо́го мі́сця, до́сі

    до тех пор — до то́го ча́су, до́ти

    до тех пор, пока́ — до то́го ча́су (до́ти, по́ти), по́ки (до́ки, аж по́ки)

    на пе́рвых пора́х — поперва́х; ( первое время) пе́рший час, напоча́тку; ( сначала) споча́тку, спе́ршу, сперш, диал. спе́рше

    на ту по́ру — в той час, на (в) ту по́ру, тоді́, о тій порі́

    о сю по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дотепе́р; об

    э́ту — по́ру

    в цей час, в цю — по́ру; по

    поре́ гля́дя — як до ча́су, як коли́

    с да́вних пор — з да́внього ча́су, з да́вніх часі́в, зда́вна, відда́вна, з да́вніх-даве́н, з да́внього-да́вна

    с каки́х (с кото́рых) пор — відко́ли, з яко́го ча́су

    с тех пор, с той поры́ — з (від) того́ ча́су, відто́ді и відтоді́

    с тех пор (с той поры́) как — відко́ли; з (від) того́ ча́су як

    с э́тих пор, с э́той — поры́ з (від) цього́ (з того́) ча́су; ( отныне) відни́ні, відтепе́р

    2) в знач. сказ. час, пора́

    Русско-украинский словарь > пора

  • 27 Александр Македонский герой, но зачем же стулья ломать?

    (Н. Гоголь)
    Of course Alexander the Great was a hero, but why smash chairs over him? (trans. by C. Garnett); Alexander of Macedon was a hero, we all know, but that's no reason for breaking the furniture (trans. by A. Sykes) (the phrase is used jocularly in the sense of 'Why go too far?', 'Why should you go the limit in your emotions?' 'Why should you go to extremes?')

    Городничий. То же я должен вам заметить и об учителе по исторической части. Он учёная голова - это видно, и сведений нахватал тьму, но только объясняет с таким жаром, что не помнит себя. Я раз слушал его: ну, покамест говорил об ассириянах и вавилонянах - ещё ничего, а как добрался до Александра Македонского, то я не могу вам сказать, что с ним сделалось. Я думал, что пожар, ей-богу! Сбежал с кафедры и, что силы есть, хвать стулом об пол. Оно, конечно, Александр Македонский герой, но зачем же стулья ломать? от этого убыток казне. (Н. Гоголь, Ревизор)Mayor: Then here's the history master. I'm quite certain he knows his subject inside out, but he gets so carried away with it that he quite forgets himself. I listened to him once - so long as he was talking about the Assyrians and Babylonians he was fine, but the moment he got onto Alexander the Great you'd have thought the place was on fire. He leapt out from behind his desk, picked up a chair and brought it crashing down on the floor. All right, Alexander was a great man, but that's no reason to smash up the furniture. Those chairs cost money, you know. Government money. (trans. by Ch. English and G. McDougall)

    Русско-английский фразеологический словарь > Александр Македонский герой, но зачем же стулья ломать?

  • 28 делать авансы

    уст.
    make advances (overtures) to smb.; give (offer) hope to smb.; drop (give, let fall) encouraging hints

    - Положим, - рассуждал он, мечтая о браке с хорошенькой вдовушкой, - она покамест не только не делает никаких авансов, но даже подсмеивается, но, быть может, это одна женская дипломатия! (К. Станюкович, Пассажирка) — 'True,' he mused over his dream to marry the young and pretty widow, 'so far she hasn't been making any advances to me; more's the pity, she even chaffs me every now and then, though it may turn out to be nothing but feminine diplomacy.'

    Русско-английский фразеологический словарь > делать авансы

  • 29 к спеху

    см. тж. не к спеху

    Около четверти часа с лишком провозился он с кузнецами, покамест сладил, потому что кузнецы, как водится, были отъявленные подлецы и, смекнув, что работа нужна к спеху, заломили ровно вшестеро. (Н. Гоголь, Мёртвые души) — For more than a quarter of an hour did he fuss and bother with the blacksmiths until he came to terms with them, inasmuch as the blacksmiths were, as usual, out-and-out knaves and having surmised that the work was urgently needed had jacked up their price exactly sixfold.

    Русско-английский фразеологический словарь > к спеху

  • 30 моя хата с краю

    моя хата с краю < я ничего не знаю>
    погов.
    I have nothing to do with it; that is nothing to do with me; it's no business (concern) of mine; cf. leave me out of this, it isn't my pigeon (my headache)

    Эти новые силы нас далеко поведут вперёд. И за границей больше друзей у нас стало, и дома теперь меньше будет таких, которые считали - "моя хата с краю". Всех взяло за живое. (В. Овечкин, С фронтовым приветом) — These new powers will take us far ahead. We've got more friends abroad now and less of that class of people at home with the 'it-has-nothing-to-do-with-me' mentality. Everybody now is put on his mettle.

    - А какую линию занимали вы, Георгий Семёнович? "Моя хата с краю, ничего не знаю". Мол, если станок выйдет, - скажу спасибо и премию выхлопочу, а покамест не приставай, возиться с тобой вечерами некогда, крутись сам по себе! (В. Кетлинская, Дни нашей жизни) — 'And what was your policy, Comrade Lyubimov? 'Leave me out of this, it isn't my pigeon. If the machine comes off I'll say thank you and see that Volovik gets a prize. But in the meantime don't bother me, I haven't time to waste my evenings with you, see how you can get along by yourself.''

    Русско-английский фразеологический словарь > моя хата с краю

  • 31 в то время как

    1. while in

    тогда как — whereas; while

    между тем как — whereas; while

    вроде; как будто; почти чтоkind of

    2. whereas
    3. as

    он как раз был в отъезде — as it happened, he was away

    как ни странно, он запоздалoddly enough he was late

    4. when

    лишь только …, как — hardly … when

    как это получается, что …? — whence comes it that …?

    5. while
    Синонимический ряд:
    пока (проч.) пока; покамест; покуда; покудова

    Русско-английский большой базовый словарь > в то время как

  • 32 тем временем

    1. in the mean II time

    сторожевой таймер; контрольное реле времениwatchdog timer

    показывать время; показывать, который часto tell the time

    2. in the meantime
    3. meantime
    4. in the interim

    время от времени; иногда — now and then, every now and then

    наши дни; время, в которое мы живёмthe times we live in

    5. meanwhile
    Синонимический ряд:
    пока (проч.) пока; покамест; покуда; покудова

    Русско-английский большой базовый словарь > тем временем

  • 33 пока

    [poká] avv. (colloq. покамест,покуда)
    1) per ora, per il momento, ancora; finora
    2) cong. mentre

    пока я готовлю ужин, накрой на стол! — mentre io preparo la cena, tu apparecchia la tavola!

    3) (пока не) finché

    я не успокоюсь, пока не узнаю правды — non avrò pace finché non saprò la verità

    пока вы не докажете, что это не так — fino a prova contraria

    4) (fam.):

    Новый русско-итальянский словарь > пока

  • 34 кӓмыл

    кӓмыл
    диал. покамест, до тех пор, пока

    Кӓмыл ты пашам от пытаре, мый тыйым уремыш ом колто. Пока ты эту работу не завершишь, я тебя на улицу не отпущу.

    Марийско-русский словарь > кӓмыл

  • 35 пока

    пока
    I
    Г.
    1. бок; правая или левая часть человека от плеча до бедра

    Покаштыжы шашка дон револьвер кечӓт. Н. Игнатьев. У него на боку висят шашка и револьвер.

    Южнам веле Павыл покаэм шырал колта. Н. Игнатьев. Лишь иногда Павел ткнёт меня в бок.

    Сравни с:

    ӧрдыж
    2. сторона; правая или левая сторона предмета

    Ик покам, вес покам шыпшылеш, арава вӓржӹ гӹцӓт ак тӓрвӓнӹ. И. Горный. Он за одну сторону потянет, за другую – телега ни с места.

    Сравни с:

    могыр
    II
    Г.
    1. нар. пока; в течение некоторого времени

    Мӓ пока ӹленӓ яжон. А. Канюшков. Мы пока живём хорошо.

    Пока иквӓреш ровотаяш тӹнгӓлӹнӓ. К. Беляев. А пока начнём работать вместе.

    Сравни с:

    кызытеш
    2. союз пока; покамест, в течение того времени как

    Тӓнь кредӓл тӹшкевек, пока онгет шӱлӓ. К. Беляев. Ты сражайся до тех пор, пока грудь дышит.

    Пока земля вӹлнӹ шим курныж чонгештӹлеш, тенгеок лиэш. С. Захаров. Пока на земле летает чёрный коршун, всё будет так же.

    3. прост. част. пока, до свидания

    – Ну, пока, Аверкий. А. Канюшков. – Ну, пока, Аверкий.

    Смотри также:

    кызытеш

    Марийско-русский словарь > пока

См. также в других словарях:

  • покамест — См …   Словарь синонимов

  • ПОКАМЕСТ — и ПОКАМЕСТЬ, нареч. (см. пока) (устар. и обл.). То же, что пока. «Покамест… нас не погнали в класс, пойдем ка да нарвем в саду себе каштанов.» Крылов. «Покамест моего романа я кончил первую главу.» Пушкин. «Я тебе покамест ничего не скажу, дай… …   Толковый словарь Ушакова

  • ПОКАМЕСТ — и ПОКАМЕСТЬ, нареч. (см. пока) (устар. и обл.). То же, что пока. «Покамест… нас не погнали в класс, пойдем ка да нарвем в саду себе каштанов.» Крылов. «Покамест моего романа я кончил первую главу.» Пушкин. «Я тебе покамест ничего не скажу, дай… …   Толковый словарь Ушакова

  • ПОКАМЕСТ — ПОКАМЕСТ, нареч. и союз (прост.). То же, что пока (в 1 и 2 знач.). П. подождём. П. он спит, мы погуляем. • Покамест не, союз пока не, до тех пор пока не. Шёл, покамест не устал. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • покамест — ПОКАМЕСТ, нареч., арх., диал., прост. – Пока. Потерпи трошки, бойе. До смертушки не заедят комары, покамест я тут управлюсь (2. 368). Волог. сл. 381: покаместь, покамесь «то же». См. Самотик Пасс. сл. 195: покамест «нареч.; временной союз пока»… …   Словарь трилогии «Государева вотчина»

  • ПОКАМЕСТ — ПОКАМЕСТ, см. пока. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • Покамест не — ПОКАМЕСТ, нареч. и союз (прост.). То же, что пока (в 1 и 2 знач.). П. подождём. П. он спит, мы погуляем. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • покамест — (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • покамест — (неправильно покаместь) …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • покамест — нареч. и союз. Нар. разг. = Пока. П. все спят, позавтракаем. * Покамест в утреннем уборе, Надев широкий боливар, Онегин едет на бульвар (Пушкин) …   Энциклопедический словарь

  • Покамест и Покаместь — нареч. разг. сниж. 1. В течение некоторого времени, какое то время, пока. // На некоторое время. 2. До поры, до времени, пока Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»