пожитки

1. ( пожитки) goods and chattels pl.; (об одежде и т. п.) one's belongings pl.; gear; togs pl.

2. ( хлам) odds and ends pl.; trash, junk

несов καταβροχθίζω, τρώγω· ◊ \пожирать глазами τρώγω μέ τά μάτια пожитки мн. разг τά πράγματα / ἡ κου· ρελαρία (домашний скарб):

gener. (пожитки разг.) pārvest mantas uz jaunu dzīvokli

1) objet m, chose f

2) ( произведение) œuvre f

3) мн. ч. affaires f pl; ( одежда) effets m pl; ( багаж) bagages m pl

* * *

1) ( предмет) objet m, chose f

2) мн.

3) (фильм, книга, пьеса и т.п.) перев. соответственными словами

4) (обстоятельство, явление) chose f

••

* * *

1) gener. objet, réalisation (Réalisations fabriquées à partir de métal, bois, pierre, verre, etc...), ustensile, chose

2) colloq. bidule, business, truc, histoire

1) bienes m pl, propiedades f pl, fortuna f; воен. pertrechos m pl, equipos m pl

2) разг. ( пожитки) bártulos m pl, trastos m pl

1) річ (р. речи), штука, (только с вещественным значением) надібка. [За кожну річ дитина хапається руками. Піч - то бабська річ, а пляшка - козацька. Не люблю я брати чужу надібку. Філософія річ поважна. Страшна річ - оця розтіч. І в ворога учиться - добра штука (Грінч.)];

2) вещи мн. (пожитки, багаж) - речі, манатки, (соб.) добро, збіжжя, знадіб'я, начиння, манаття. [Всяке хатнє знадіб'я (начиння)].

* * *

I. 1) добро, благо, гаразд. [За благо народу. Живуть собі люди у добрі та в гаразді]. Нет худа без добра - лихо не без добра. По добру, по здорову - щасливо, без лиха, доки живий і цілий. Идёт к добру - на добро (на добре) йдеться, на гаразд. Не будет добра - не буде добра (життя, пуття);

2) (имущество) добро, добре, майно, худоба, (пожитки) збіжжя. Продав усе своє добро. Що, я не хазяїн на своєму доброму? Не збирай синові худоби, а збери йому розум. Все своє нерухоме майно одписав на школи].

II. Добро, нар. - добре, гаразд. [Добре тому багатому! (Шевч.). Гаразд, що не бачили нас, а то лихо було-б]. Добро пожаловать - просимо до хати, до господи, будьте дорогими гостями. Добро бы - хоч-би-ж, коли-б уже, хай-би вже. [Хай-би вже хто путній казав, а то така негідь].

* * *

добро и добре (р. -ого), власність (р. -ности), надбання, майно, скарб, (пожитки) худоба. [Рідне письменство тепер єдине добро у нашого народа. Благослови, боже, власність твою (Молитва). До Русько-Литовської держави стара Русь увійшла країною з деяким культурним надбанням і традиціями (Єфр.)].

* * *

1) надба́ння, здобу́ток, -тку, набу́ток, -тку; ( собственность) вла́сність, -ності; ( имущество) майно́, скарб, -у; ( добро) добро́

2) перен. набу́ток, здобу́ток, надба́ння

майно, добро (диал. добре, р. -рого) статок (-тку) и статки (-ків), статки- маєтки, достаток, худоба, (ум.) худібчина, (преим. земельное) маєток (-тку) маєтність (- ности), добра (р. дібр). [Оддаю тобі в руки все його майно (Св. П.). Пропив воли, пропив вози, пропив ярма, ще й занози, - все добро своє (Пісня). Що я, не хазяїн на свойому доброму? (Козел. п.). А статку було в його сім тисяч овець, три тисячі верблюдів, п'ятсот ярем волів (Св. П.). Нажив собі статки-маєтки кривою присягою (Л. Укр.). От як умер батько, зосталася їм худоба: млин, і хлів, і кіт (Рудч.). Маєток його доходить до мільйона (Франко). Маєтність рухома і нерухома (К. С.). Порозпорошували дідизну і великі добра (М. Вовч.)]. -во движимое - рухоме добро (майно), рухомість (-мости). [Їй (Академії) надається право набувати рухоме й нерухоме майно (Ст. Ак. Н.). Худоба і вся рухомість при йому (Номис)]; (пожитки) збіжжя, худоба, скарб (-бу), ужитки (-тків), манатки (-ків), манаття (ср. р.), (жалкое) мізерія, злидні (-нів), (неплохое) достаток (-тку). -во недвижимое - нерухоме добро (майно), нерухомість. Государственное, общественное -во - державне, громадське добро (майно). Казённое -во - скарбове (казенне) майно. Городское -во - міське (комунальне) майно. Удельные -ва - удільні добра (маєтки). Церковное -во - церковне добро (майно). Частное -во - приватне майно. Благоприобретенное -во - набуте (надбане, нажите) добро (майно), набуток (-тку), надбанок (-нку), надбання. [Неділене між нами все надбання наше (Куліш)]. -во наследственное - спадкове добро (майно), спадщина, спадок (- ку), спадки (-ків). -во родовое - родове добро (майно), родовий маєток. -во, доставшееся от предков - предківщина. -во, оставшееся от отца - батьківщина, отцівщина, (от матери) материзна, (от брата) братівщина, (от деда) дідівщина, дідизна. -во пожалованное - надане добро (майно). -во заповедное - заказне майно, заповідник. -во долговое - боргове майно, борги на кому. -во наличное - наявне майно (добро), готовизна. -во раздельное и нераздельное - майно подільне і неподільне. -во тленное и нетленное - майно тлінне і нетлінне.

* * *

1) (поместье) маєток (-тку), маєтність (-ности), добро, (чаще мн.) добра (р. дібр). [Панський маєток перейшов до народу (Коцюб.)]. -нья - маєтки, маєтності, добра. [Заможні волохи купували добра в Брацлавщині (Куліш)]. Собственное -нье - власний маєток. -нье наследственное, родовое, благоприобретенное - маєток спадковий (спадщина), родовий, набутий (придбаний). -нье (по)жалованное - наданий (дарований) маєток. -нье заповедное - заказний маєток, заповідник. -нье выморочное - відумерщина, безотчина. [Тут панок один жив, та замер, а наслідників нема, так безотчина піде у казну (Харк.)]. -нье, оставшееся от отца - батьківщина, отцівщина, (от матери) материзна, (от деда, от предков) дідизна, дідівщина, предківщина;

2) (имущество) добро, майно, статок (-тку), маєток; см. Имущество. -нье его состоит из пожитков и денег - його добро (майно, статок, маєток) становлять пожитки та гроші.

f/pl. пожитки pl., имущество

F m пожитки m/pl.; ( Angelegenheiten) дела n/pl.; Plunder; in den Kram passen (D) устраивать (В)

f/pl. вещи f/pl., F пожитки pl.

f/pl. пожитки pl., добро

1) ( пожитки) goods and chattels pl; (об одежде и т.п.) one's belongings pl; gear; togs pl

2) ( хлам) odds and ends pl; (что-л негодное, некачественное) trash, junk

1) ( пожитки) belongings; goods and chattels; stuff sg

2) ( принадлежности) accessories; stuff sg

1) ( благо) Gúte sub n

2) разг. ( имущество) Gut n (умл.)

3) ( доброе дело) Wóhltat f

••

luggage (багаж, поклажа)

baggage (багаж, обоз, озорница, плутовка, девчонка, возимое имущество)

things (вещи, багаж, имущество, утварь, пожитки, личные вещи)

goods (товары, товар, груз, вещи, имущество, багаж)

trap (ловушка, капкан, западня, сифон, трап, багаж)