под+видом

1) (образ, подобие, наружность) вигляд, образ, подоба, постать, постава, стать, (к)шталт, визір (р. -зору), врода. [Мати веселий (гордий, сумний, нужденний) вигляд. Дух святий прийняв подобу (постать) голуба. Постава свята, а сумління злодійське]. В таком виде - в такому вигляді, в такій постаті. В наилучшем виде - в найкращому вигляді, в найкращому світлі, як-найкраще. В п'яном виде, в трезвом виде - по-п'яному, п'яним бувши, по-тверезому, тверезим бувши. Внешний (наружный) вид - зверхній (надвірній) вигляд, врода. На вид, с виду - на вигляд, на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з погляду, з виду, з лиця. [Пшениця гарна на взір]. Странный на вид - дивний з погляду, дивного вигляду, дивно виглядаючи. При виде - бачучи, побачивши. Под видом кого, чего - наче-б то хто, що, ніби-то хто, що, в вигляді кого, чого, в образі кого, чого, під позором кого, чого. В виде наказания ему решено… - за кару йому визначено… В виде опыта, милости - як спроба[у], як ласка, за ласку. Иметь вид кого, чего, представляться в виде кого, чего - мати подобу, вигляд кого, чого, виглядати, показуватися, видаватися, як (немов) хто, як що и ким, чим. [Гарне хлоп'я, шкода тільки, що паненям визирає. Виглядає немов винний]. Делать, сделать вид - удавати, удати кого, чинитися ким, виставляти себе як, що. [Удавати невинного, удавати ображеного. Удавав, немов спить. Старе виставляє себе, що не скоро їсть]. Принимать, принять какой-л. вид - набирати, -ся, якого вигляду, перейматися видом, брати (узяти) на себе лице (лик). Подавать, показывать вид - давати в знаки, давати ознаку, вдавати ніби. Не показывать и вида, что… - і навзнаки не давати, що…;.

2) (матем.: форма, фигура) стать, подоба, форма, вигляд;

3) (ландшафт, пейзаж) крайовид, вигляд, вид. [Чудовий гірський крайовид. Ой, що за чудові вигляди тут у вас і на річку й за річку (Н.-Лев.). Вид навкруги був сумний];

4) (видимость, возможность быть видимым): На виду - на оці, на видноті. Быть на виду у кого-л. - бути в оці, в очу, перед очима, перед віччю в кого. [Перед очима в хижої татарви]. Иметь в виду кого, что (рассчитывать на кого, на что) - мати на увазі (на оці) кого, що, важити на кого, на що. [Письменник, що важить і на сільського читача…]; (принимать во внимание, сообразоваться) - оглядатися, уважати на кого, на що, мати кого (що) на думці, на оці, в очу, на увазі, думати на кого. [Народоправство централістичне раз-у-раз оглядатиметься на потреби центральних людей більш, ніж на наші (Єфр.). Передовики лядської політики мали в очу саме панство (Куліш). На кого ви думаєте? = кого вы имеете в виду?]. Имелось в виду - була думка. Имея в виду, что… - маючи на увазі (на оці), що…, уважаючи на те, що… В виду того, что… - з огляду[ом] на те, що… В виду (чего) - через що, уважаючи на що, з оглядом[у] на що, тим що… В виду ранней весны - уважаючи (з огляду[ом]) на ранню весну. Ставить кому на вид - виносити кому перед око, звертати чию увагу, подавати кому на увагу, виставляти (завважати) кому. Скрыться из виду - загубитися, щезнути з очей. Выпустить из виду - спустити з уваги, з очей, забутися. Итти за кем, не выпуская из виду - іти за ким назирцем (назирці), наглядом (наглядці). Для виду - про (людське) око, для [ради] годиться, на визір, для призору. [Аби був на визір]. Ни под каким видом - жадним способом, ні в якому разі. Видом не видать - зазором не видати, і зазору немає;

5) (разновидность) відміна, порідок, відрід (р. -роду), вид. [А це дерево вже иншого порідку];

6) (биол.) відміна, вид. [Численні відміни звірів];

7) пашпорт, посвідка, картка (на перебування, на проживання десь);

8) (грам.) вид, форма. [Вид недоконаний, доконаний, одноразовий];

9) виды, -ов, мн. - думка, гадка, намір, мета, сподіванки. Из корыстных видов - за-для корисної мети. В видах чего - за-для чого, маючи на увазі щось, за-для якихсь виглядів. В служебных видах - за-для виглядів (в в-ах) службових. Иметь виды на кого, на что - бити (цілити, важити) на кого, на що, накидати оком на кого, на що. [Не дуже б'є на кріпацьких парубків (Мирн.)]. Виды на урожай, на будущее - сподіванки (вигляди) на врожай, на майбутнє. Видать виды - бувати (бути) в бувальцях, у Буваличах. Видавший виды - обметаний, бувалий.

* * *

1) ( внешность) ви́гляд, -у; ( облик человека) о́браз, подо́ба, по́стать, поста́ва; ( состояние) стан, -у

2) (перспектива, открывающаяся взору) вид, ви́гляд; ( пейзаж) краєви́д, -у, крутови́д, -у

3)

4) ( паспорт) вид; по́свідка

и пр. вид, -у

1) (физиономия) обличчя (-ччя), лице (-ця), вид (-ду), твар (-ри), образ (-зу), (персона, часто иронич.) парсуна, (морда) писок (-ску). [Звичайна маса людська має обличчя не типові (Крим.). Гарна, хоч з лиця води напитися (Номис). В його на делікатному виду зайнявся рум'янець (Н.-Лев.). Дзеркало, що об'єктивно показує скривлену твар (Єфр.). Парсуна розпухла (Борзенщ.). От вітер! так і смалить писок (Проскурівщ.)]. Большое -цо - велике (здорове) обличчя (лице), великий (здоровий) вид, -ка (-ва) твар. Здоровое -цо - здорове обличчя (лице). Красивое -цо - гарне (вродливе) обличчя (лице). Открытое -цо - відкрите обличчя (лице). Полное -цо - повне обличчя (лице), повний вид, -на твар. [Твар у діда Євмена була повна (Кониськ.)]. Светлое, чистое -цо - ясне, чисте обличчя (лице), ясний, чистий вид. [З ясним видом випустив останнє дихання (Франко)]. Убитое -цо - сумне обличчя (лице), сумний (приголомшений) вид. Умное, интеллигентное -цо - розумне, інтелігентне обличчя (лице), розумний, інтелігентний вид. [Розум проймав кожну риску на інтелігентному видові (Грінч.)]. Выражение -ца - вираз (-зу), вираз обличчя, вираз на лиці (на обличчі, на виду). [Супротивність у всьому, - в убраннях, у виразі обличчів, у поглядах (О. Пчілка)]. -цо его мне знакомо, незнакомо - його обличчя мені відоме, невідоме, по знаку, не по знаку. В -цо знать, помнить кого - в обличчя, в лице, в образ, у твар знати, пам'ятати (тямити) кого. [Хоч не бачила вас в образ, та чула й знала вас (Харківщ.). А козака ні однісінького у твар не знав і не тямив (Квітка)]. -цом, с -ца - з лиця, з виду, на виду, на лиці, на обличчя, на вроду, образом, в образ; (по виду) лицем, обличчям, видом. [Непоганий з лиця (Н.-Лев.). Висока й огрядна, повна на виду (Н.-Лев.). Моя мила миленька, на личеньку біленька! (Пісня). Бридкий на обличчя (Крим.) Хороша на вроду (Глібов). А який же він в образ? (Короленко). Він мені одразу не сподобався, перш усього обличчям (Крим.)]. -цом к кому, к чему - обличчям (лицем) до кого, до чого, очима до чого, куди, проти кого, чого. [Стояла вона очима до порога, коло вікон (Свидниц.)]. -цом к селу - обличчям (лицем) до села. -цом к -цу с кем - лицем до лиця, лицем (лице) в лице, віч-на-віч, очі-на-очі, око-на- око з ким, перед віччю в кого. [В писанні (М. Вовчка) сам народ, лицем до лиця, промовляє до нас (Куліш). Ми стали мовчки, лице в лице, око в око (Кониськ.). Вони стояли одна проти одної, віч-на-віч (Єфр.). Перед віччю в хижої орди (Куліш)]. -цом к -цу с чем - віч-на-віч, на-віч, лицем в лице з чим. [Віч-на-віч з неосяжним видовищем вічности (М. Зеров)]. Встретиться -цом к -цу - зустрітися (стрітися) лицем до лиця, лицем в лице, віч-на-віч. [Лицем в лице зустрівся з отим страхом (Кониськ.)]. Говорить с кем с -ца на -цо - розмовляти з ким віч-на-віч. Ставить, поставить кого -цом к -цу, с -ца на -цо - зводити, звести кого віч-на-віч (очі-на-очі, на-віч) з ким, з чим. [Нехай же я вас віч-на-віч зведу; тоді побачимо, хто бреше (Сл. Гр.). Письменник звів тих людей на-віч з обставинами, які вимагали жертв (Єфр.)]. Перед -цом кого, чего - перед лицем кого, чого, перед чолом чого, перед очима чиїми. Перед -цом всех присутствующих, всего света - перед лицем (перед очима) усіх присутніх, усього світу. По -цу - з лиця, з обличчя, з виду, з твари. [Видно це було з його лиця (Франко). З твари знати було, що Явдосі справді не гаразд (Кон.)]. Быть к - цу, не к -цу кому - бути до лиця (редко до твари), не до лиця, личити, не личити, лицювати, не лицювати кому, (поэтич.) подібно, не подібно кому, (подходить) приставати (пристати), не приставати (не пристати) кому, пасувати, не пасувати кому и до кого, (подобать) випадати, не випадати, впадати, не впадати кому; срв. Идти 7. [Тобі яка (шапка) до лиця: сива чи чорна? (Кониськ.). Червона гарасівка тобі до твари (Шейк.). Ці бинди їй дуже личать (Поділля). Так говорить не личить пуританам (Л. Укр.). Це сантименти, які не лицюють нам тепер (Єфр.). Дивися, ненько, чи хорошенько і подібненько (Чуб. III). Сидіти дома не пристало козакові (Бороз.). Землею владати не випадало людям не гербованим (Куліш)]. Она одета к -цу - вона вдягнена (вбрана) до лиця, її вбрання личить (лицює, до лиця, пристає) їй. Изменяться, измениться на -це - мінитися, змінитися, (о мн.) помінитися на лиці, на виду, (реже) з лиця. [Затремтів, аж на лиці змінився (Мирний). Вона, бідна, й з лиця змінилась та труситься (Тесл.)]. На нём -ца нет, не было - на йому образу нема(є), не було, він на себе не похожий (зробився, став), був. [На жадному не було свого образу: всі білі, аж зелені (Свидниц.)]. Вверх -цом - догори обличчям, горілиць, (диал.) горізнач. [Ниць лежить, рука під головою; повернув його Олекса горілиць (М. Левиц.)]. Вниз -цом - обличчям до землі, долілиць. Написано на -це у кого - написано (намальовано) на виду (на обличчі) у кого. Спадать, спасть с -ца - спадати, спасти з лиця, охлявати, охлянути на обличчі. Ударить в -цо, по -цу - ударити в лице (у твар, грубо у писок), ударити по лицю (по виду). [Як ударить у писок, так кров'ю й заллявся (Проскурівщ.). Вдарив конокрада по виду (Дм. Марков.)]. Не ударить -цом в грязь - і на слизькому не спотикнутися. С -ца не воду пить - байдуже врода, аби була робота;

2) обличчя, образ (-зу); срв. Облик. [Куліш каже, що москаль хоче загладити наше обличчя серед народів (Грінч.)];

3) (особа) особа, персона, (устар. или иронич.) парсуна. [Ач, яка висока парсуна! Харк.)]. Это что за -цо? - це що за особа (персона, людина)? (иронич.) що це за парсуна? Аппеллирующее -цо - особа, що апелює. Важное -цо - важна (поважна, велика) особа, велика персона (ирон. парсуна, моція). Видное -цо - видатна (поважна, значна, більша) особа. Видные -ца - видатні (більші) люди (особи), високі голови. Это одно из самых видных лиц в городе - це один з найвидатніших (найзначніших) людей в (цьому) місті. Действующее -цо - дійова (чинна) особа; (в драм., литер. произв.) дійова особа, діяч (-ча), (персонаж) персонаж (-жа). Главное действующее -цо - головна дійова особа; головний діяч, головний персонаж, герой, героїня. Доверенное -цо - (м. р.) вірник, повірник, (ж. р.) вірниця, повірниця. [Пан Дзерон, мій повірник, перший купець з Молдави (Маков.)]. Должностное -цо - урядова особа, урядовець (-вця), особа на (офіційнім) уряді. [Пильнував перейнятися видом значної урядової особи (Кониськ.)]. Должностные -ца - урядові люди (особи), урядовці. Духовное - цо, -цо духовного звания - духовна особа, духовник, особа духовного стану. Знатное -цо - значна (вельможна, висока) особа. Оффицальное -цо - офіційна особа. Подставное -цо - підставна особа. Постороннее -цо - стороння (чужа) особа. Посторонним -цам вход воспрещён - стороннім (особам) входити заборонено. Сведущее -цо - тямуща особа, (осведомленное) обізнана особа. Сведущие -ца - тямущі (обізнані) люди, (стар.) свідомі люди, досвідні особи (люди). Физическое, частное, юридическое -цо - фізична, приватна, юридична особа. -цо, принимающее участие в деле - особа, що бере участь у справі, учасник у справі. Три -ца Тройцы, церк. - три особи Трійці (торж. Тройці). Бог один, но троичен в -цах, церк. - бог один, але має три особи. В -це кого - в особі, в образі кого, (о двух или нескольких) в особах, в образі кого. [В його особі виправдано увесь єврейський народ (О. Пчілка). Такого він знайшов собі в образі Юрія Немирича (Грінч.). Українська нація в особах кращих заступників своїх (Єфр.). Голос народу, в образі кількох баб (Єфр.)]. От чьего -ца - від кого, від імення, від імени, (гал.) в імени кого. От своего -ца - від себе, від свого ймення. Торговать от своего -ца - торгувати від себе, держати крамницю на себе. От -ца всех присутствующих - від імени (в імени) всіх присутніх; від усіх присутніх. Представлять чьё -цо - репрезентувати (заступати) кого, чию особу. Смотреть на -цо - уважати на кого, на чию особу, сприяти чиїй особі, (возвыш.) дивитися на чиє лице. [Ти не догоджаєш нікому, бо не дивишся на лице людей (Єв. Мор.)]. Правосудие не должно смотреть на -ца - правосуддя не повинно вважати ні на чию особу, сприяти чиїйсь особі. Служить делу, а не -цам - служити ділу (справі), а не окремим особам (а не людям);

4) грам. - особа. Первое, второе, третье -цо - перша, друга, третя особа;

5) (поверхность) поверх (-ху), поверхня. -цо земли - поверхня (лице) землі. Стереть с -ца земли - см. Земля 7. Исчезнуть с -ца земли - зникнути (щезнути, зійти) із світу, з лиця землі. По -цу земли - по світах. [Пішла по світах чутка, що у пустелі… (Коцюб.)]. По -цу земли русской - по лицю землі руської. Сровнять что под -цо, запод -цо - зрівняти що врівень з чим, пустити що за-під лице. -цо наковальни - верх (-ху) ковадла;

6) (лицевая сторона) лице, личко, перед (-ду), правий (лицьовий, добрий, горішній, зверхній) бік (р. боку); срв. Лицевой 2. [Дав спід із золота, лице - з алмазів (Крим.). У ваших чоботях шкура на личко поставлена (Лебединщ.)]. -цом, на -цо - лицем на лице, з-переду, на добрий (на правий, на горішній) бік. [Хоч на лице, хоч навиворот, то все однаково (Кобеляч.). Не показуй з вивороту, покажи на лице (Кониськ.). На виворот сукно ще добре, а з-переду зовсім витерлося (Сл. Ум.). Та як бо ти дивишся? Подивись на добрий бік! (Звин.)]. Подбирать под -цо что - личкувати що. Показывать, показать товар -цом - з доброго кінця крам показувати, показати. Товар -цом продают - кота в мішку не торгують. Человек ни с -ца, ни с изнанки - ні з очей, ні з плечей; ні з переду, ні з заду нема складу. -цо карты, монеты - см. Лицевой 2;

7) (фасад здания) чоло, лице, перед. [Наняв великий двір і хату чолом на базар (М. Макаров.). Хата у його лицем на вулицю (Кониськ)]. Обращённый -цом к чему - повернутий (чолом) до чого. [Всі повернуті до моря будинки були зачинені (Кінець Неволі)]. Это здание имеет двадцать сажен по -цу - ця будівля має з чола двадцять сажнів;

8) лице; см. Поличное;

9) быть, состоять на -цо - (об одушевл.) бути присутнім; (о неодушевл.) бути наявним, бути в наявності, наявно; срв. В наличности (под Наличность). По списку сто человек, на -цо восемьдесят - за списком (за реєстром) сто чоловік(а), присутніх вісімдесят. Все ли служащие на -цо? - чи всі службовці тут? (є тут? присутні? тут присутні?). По счёту хлеба (зернового) много, а на -цо ничего - за рахунком збіжжя багато, а в наявності (наявно) нема нічого. По кассовой книге числится сто рублей, а на -цо только десять - за касовою книгою є (лічиться) сто карбованців, а в наявності (наявних, готових грошей, готівки) тільки десять. Вывести на -цо кого - вивести (витягти) на світ, на сонце (на сонечко), на чисту воду кого; (дать личную ставку) звести кого на очі з ким.

* * *

1) обли́ччя, лице́; вид, -у

2) (перен.: облик) обли́ччя, лице́

3) ( личность) осо́ба

4) ( лицевая сторона) лице́

5) грам. осо́ба

1. n

1) вид; вигляд; пейзаж; зображення; краєвид

2) поле зору, кругозір, круговид; видимість

3) погляд, думка, точка зору; судження

4) намір, мета; задум, план

5) огляд, перегляд

6) юр. огляд присяжними місця злочину

7) аспект, сторона, вид

8) резюме, огляд, висновок

9) зовнішність, зовнішній вигляд

2. v

1) оглядати, обдивлятися; дивитися

2) поет. бачити, побачити

3) розглядати; оцінювати; судити, мати судження

4) дивитися (телевізор)

* * *

1) вид, пейзаж, панорама; a room wіth a view of the mountaіns кімната з видом на гори

2) вид, пейзаж, зображення (малюнок, картина, фотознімок); to do [to take] a view of smth. малювати [фотографувати] що-н.

3) видимість, поле зору (тж. fіeld ofview); angle of view кут зору; out of view поза полем зору; out of human view недоступний людському оку; to the view відкрито, на очах, в усіх на очах; to rіse to view з’явитися, стати перед очима; to burst іnto /upon the/ view раптово з’явитися; to fade from view поступово зникнути, щезнути з очей; іn view на очах; у межах видимості [див. тж. 6]; to come іn view (of) побачити; потрапити в поле зору; he came іn view or the castle а) він побачив замок; його стало видно з замку; land іn view земля ( видно землю)!; he fell off the horse іn full view of hіs frіends він упав з коня на очах у друзів

4) погляд, думка, судження; точка зору (тж. poіnt or view); exchange of view s обмін думками; іn my view по-моєму; на мій погляд; to state one’s views m /about/ smth. викласти /висловити/ свою думку /своє розуміння/ про що-н.; pl. погляди, переконання; tо hold extreme views іn polіtіcs дотримувати екстремістських політичних поглядів

5) оцінка, судження, уявлення; the scіentіfіc view of the world науковий світогляд; to take a favourable view of smth. позитивно оцінити что-л.; to take a grave view of smth. строго засудити що-н., різко негативно поставитися до чого-н.; hіs view іs that we are wrong він вважає, що ми неправі

6) ціль, намір; план, припущення, задум; іn view з метою, з наміром; do you have anythіng іn view for tomorrowº які у вас плани на завтраº; he dіd іt wіth a view to /wіth the view of/ savіng trouble він зробив це для того, щоб уникнути неприємностей; the law has two objects іn view закон має дві мети; у надії, з розрахунком; [див. тж. 3]; to have -s on a rіch man’s daughter мати плани щодо багатої нареченої; І have view s on a meal at the next town я розраховую пообідати в найближчому місті

7) перспектива; майбутнє, що передбачається; to muster troops wіth a view to іmmіnent war мобілізувати війська в передбаченні неминучої війни; to keep /to have/ smth. іn view мати що-н. на увазі, розраховувати на що-н.; wіth no view of success ніякої перспективи на успіх; no alteratіons are іn view ніяких змін не передбачається; іn the long view у перспективі, у віддаленому майбутньому; іn the short view з точки зору найближчих результатів; to take the long view виявляти передбачливість /далекоглядність/, піклуватися про майбутнє; to take short views виявляти недалекоглядність, не думати про майбутнє, не загадувати на майбутнє

8) огляд, перегляд, огляд; a prіvate view вернісаж; on view виставлений для огляду; the latest fashіons are now on view зараз демонструються останні моди; at fіrst view з першого погляду; the fіrst view would dіsplease many на перший погляд це багатьом, ймовірно, не сподобається; І should lіke to get a nearer view of іt я хотів би розглянути це ближче; the ruіn іs well worth our view ці руїни варто подивитися; юр. огляд присяжними місця злочину ; the jury had a view or the body присяжні зробили огляд тіла

9) вид, аспект, сторона, план; перспектива; проекція; front view вид попереду; top view вид зверху; спец. вигляд у плані; dіstant view кіно далекий чи віддалений план ( пейзажу); sectіonal view вигляд у розрізі; general view спец. загальний план; perspectіve view спец. вигляд у перспективі, перспектива; close view зображення великим планом; exploded view тривимірне /стереоскопічне/ зображення; зображення якого-н. предмета в розібраному вигляді; he presented quіte a new view of the affaіr он презентував справу в зовсім новому світлі /плані, вигляді, аспекті/; він показав справу з зовсім іншої сторони

10) резюме; огляд; the author gave abrіef view of hіs book автор дав резюме своєї книги; автор коротенько розповів зміст своєї книги

11) військ. огляд; radar view зона огляду радіолокатора; aіr view огляд з повітря; all-round/panoramіc/ view круговий огляд; іn view of через (що-н.); беручи до уваги (що-н.); враховуючи (що-н.), з огляду на (що-н.); у зв’язку з (чим-н.); іn view of recent developments, we do not thіnk thіs step advіsable через останні події /з огляду на останні події/ ми вважаємо цей крок недоцільним; a bіrd’s-eye view (of smth.) а) вид із пташиного польоту /зверху/ (на що-н.); б) поверхневий, неглибокий погляд, уявлення ; a worm’s-eye view детальне, реалістичне уявлення (про що-н.)

1) оглядати, дивитися; to view a house and grounds оглянути будинок та ділянку; to view pіctures розглядати /дивитися/ картини; to view the body юр. зробити огляд тіла; order to view дозвіл на огляд (будинку, ділянки)

2) розглядати у певному світлі, оцінювати, судити; the proposal іs viewed unfavourably пропозиція отримала негативну оцінку; he іs viewed unfavourably його вважають поганою людиною; the subject may be viewed іn dіfferent ways до цього питання можна підходити з різних сторін

3) вивчати, розглядати; to view all sіdes of a questіon розглянути всі аспекти питання, розглянути питання у всіх аспектах

4) бачити; поет. побачити; зріти

5) дивитися (телевізор, кінофільм)

(exes)

бухг., фін. витрати; видатки

1. кошти або інший вид активів (assets¹), які витрачені або призначені для витрат внаслідок діяльності підприємства; ♦ витрати ведуть до зменшення активів або збільшення заборгованості (liabilities²) внаслідок виплат заробітної плати (wage), зношення (depreciation¹) техніки, устаткування, виплат у страхові фонди, виплат орендної оплати (rent¹) тощо; 2. гроші, які витрачаються на ведення справи і які повертаються працедавцем (employer); ♦ видатки записуються на рахунок витрат (expense account²)

═════════■═════════

absorbed expenses частина накладних витрат, віднесених на незавершене виробництво • витрати, віднесені на операційний рахунок; accompanying expenses супровідні видатки; accrued expenses нараховані витрати • заборгованість; actual expenses фактичні видатки; administrative expenses адміністративні витрати • витрати на адміністративні потреби; advertising expenses видатки на рекламу • витрати на рекламування; agreed expenses узгоджені витрати; allowable expenses витрати, на які існує податкова знижка; amortization expenses амортизаційні відрахування • витрати на амортизацію; annual expenses річні витрати; anticipated expenses передбачені витрати; arbitration expenses арбітражні видатки; assignable expenses прямі витрати; auditing expenses видатки на ревізію • витрати на проведення аудиторської перевірки • витрати на аудит; average expenses середні витрати; bad debt expenses витрати на безнадійні борги; banking expenses банківські видатки; budget expenses кошторис витрат; budgeted expenses кошторисні витрати; building expenses будівельні видатки; business expenses ділові витрати • витрати підприємців • торговельні витрати; calculated expenses підраховані витрати; capitalized expenses капітальні витрати • капіталізовані витрати; carrying expenses поточні витрати; cash expenses грошові видатки; claims expenses витрати на одержання страхового відшкодування; clerical expenses канцелярські витрати; commercial expenses торговельні витрати; compensation expenses компенсаційні витрати; constant expenses постійні витрати; controllable expenses регульовані витрати; current expenses поточні витрати; current operating expenses поточні операційні витрати; custodian expenses витрати, пов'язані зі зберіганням (коштовностей, цінних паперів); customs expenses митні витрати; daily expenses добові видатки; dead expenses непродуктиві витрати • даремні витрати • некорисні витрати; deferred expenses витрати наступного періоду • відстрочені витрати • відкладені видатки; delivery expenses витрати на доставку; depreciation expenses витрати на зношення • амортизаційні відрахування; direct expenses прямі витрати • змінні витрати; directly chargeable expenses витрати, безпосередньо пов'язані з обсягом виробництва; direct manufacturing expenses прямі виробничі витрати; direct shop expenses прямі видатки крамниці; direct store expenses прямі витрати крамниці; discharging expenses витрати на розвантаження; discount expenses витрати за знижкою • витрати за дисконтуванням; distribution expenses витрати на збут; entertainment expenses представницькі витрати; equipment maintenance expenses витрати на установку обладнання; estimated expenses сподівані витрати • передбачені витрати; extra expenses додаткові видатки; extraordinary expenses надзвичайні витрати; factory expenses виробничі витрати; financial expenses фінансові витрати; financing expenses витрати на фінансування; fixed expenses постійні витрати; formation expenses організаційні витрати при реєстрації нового підприємства; forwarding expenses витрати на пересилання товарів; freight expenses витрати на перевезення; general expenses загальні витрати • адміністративні витрати; general operating expenses загальнопідприємницькі витрати; handling expenses витрати на обробку • витрати на опрацювання; hauling expenses витрати на перевезення; incidental expenses побічні видатки; incurred expenses зазнані витрати; indirect expenses непрямі витрати • побічні витрати; indirect manufacturing expenses виробничі накладні витрати; initial expenses початкові витрати; installation expenses витрати на монтаж; insurance expenses витрати на страхування; interest expenses видатки на виплату відсотків; law expenses судові видатки; legal expenses судові видатки • витрати на ведення судової справи; living expenses витрати на життя; loading expenses вантажні витрати; maintenance expenses витрати на технічне обслуговування; management expenses витрати на управління; manufacturing expenses загальновиробничі видатки • загальновиробничі накладні витрати • виробничі витрати; marketing expenses торговельні витрати • витрати на організацію збуту; material expenses матеріальні витрати; miscellaneous expenses різноманітні накладні витрати; noncontrollable expenses нерегульовані витрати; nonoperating expenses витрати, не пов'язані з основним видом діяльності; office expenses канцелярські видатки; operating expenses операційні витрати • поточні видатки • експлуатаційні витрати; organizational expenses організаційні витрати; out-of-pocket expenses змінні витрати (у транспортних операціях) • наявні видатки • кишенькові витрати; overhead expenses накладні витрати; packing expenses витрати на пакування; particular expenses особливі витрати; per capita expenses витрати на душу населення; period expenses витрати звітного періоду; permissible expenses дозволені витрати; personal expenses особисті витрати; petty expenses дрібні витрати; planned expenses плановані витрати; pocket expenses кишенькові витрати; preliminary expenses підготовчі витрати • витрати на формування; prepaid expenses авансовані кошти • заздалегідь оплачені витрати • витрати, які проведені авансом; preparation expenses витрати на підготовчі операції; processing expenses видатки на обробку; professional expenses витрати на послуги спеціаліста; promotional expenses витрати на стимулювання збуту; promotion and sales expenses витрати на рекламу і збут; publicity expenses рекламні видатки; quality expenses витрати на забезпечення якості; reasonable expenses обґрунтовані витрати; recovery expenses витрати на інкасо; recurring expenses періодичні витрати; reimbursed expenses відшкодовувані витрати; reinsurer's expenses витрати перестрахувальника; relocation expenses витрати, пов'язані з переміщенням; removal expenses витрати на переїзд • витрати на переміщення; rent expenses витрати на оренду; repair expenses ремонтні витрати; running expenses поточні витрати; salvage expenses витрати на рятування вантажу; segment expenses операційні витрати; selling expenses торговельні витрати • витрати на збут продукції; service expenses витрати на обслуговування; shipping expenses видатки на перевезення; standing expenses постійні витрати; storage expenses витрати на зберігання; sundry expenses різні витрати • інші витрати; total expenses загальні витрати; towage expenses витрати на буксирування; trade expenses торговельні витрати; transhipment expenses витрати на перевантаження; transportation expenses транспортні витрати • перевозові витрати; travelling expenses подорожні видатки • витрати у відрядженні; uncontrollable expenses нерегульовані витрати; unforeseen expenses непередбачені витрати; unloading expenses видатки на розвантаження; unscheduled expenses позапланові витрати; variable expenses змінні витрати; warranty expenses витрати на гарантований ремонт; wheeling expenses повторювані витрати; working expenses поточні видатки • виробничі видатки • експлуатаційні витрати

═════════□═════════

less expenses відраховуючи видатки; minus expenses відраховуючи видатки; free of expenses без витрат; expenses charged forward з післяплатою за витрати; expenses deducted відраховуючи видатки; expenses for the account of витрати на рахунок кого/чого; expenses for protesting a bill витрати на опротестування векселя; expenses in foreign exchange валютні витрати; expenses of carriage витрати на перевезення; expenses of the carrier видатки фрахтівника; expenses of collection витрати на інкасування; expenses of discharge видатки на розвантаження; expenses of haulage видатки на перевезення; expenses of the insured видатки страхувальника; expenses of the parties витрати сторін; expenses of production витрати виробництва; expenses of representation представницькі витрати; expenses of reproduction витрати на відтворення; expenses of shipping витрати на перевезення; expenses of storage видатки на зберігання; expenses of trackage витрати на перевезення; expenses of transhipping витрати на перевантаження; expenses of transportation видатки на перевезення; expenses on materials видатки на матеріали; expenses on patenting procedure витрати на патентування; expenses on repairs витрати на ремонт; expenses prepaid витрати, оплачені заздалегідь; to absorb expenses брати/взяти на себе витрати • оплачувати/оплатити видатки; to allocate expenses розподіляти/розподілити витрати; to apportion expenses розподіляти/розподілити витрати; to assess expenses оцінювати/оцінити видатки; to bear expenses брати/взяти на себе витрати; to calculate expenses підраховувати/підрахувати витрати; to charge expenses to the account of відносити/віднести витрати на рахунок кого/чого; to claim expenses заявляти/заявити витрати • заявляти/заявити видатки; to compensate for expenses виплачувати/виплатити (кому) за видатки • відшкодовувати/відшкодувати витрати; to cover expenses покривати/покрити видатки; to curtail expenses скорочувати/скоротити витрати • зменшувати/зменшити витрати; to defray expenses покривати/покрити витрати; to double expenses подвоювати/подвоїти витрати • збільшувати/збільшити витрати вдвічі; to estimate expenses оцінювати/оцінити витрати • підраховувати/підрахувати приблизно витрати; to halve expenses зменшувати/зменшити витрати наполовину • ділити/поділити витрати навпіл; to increase expenses збільшувати/збільшити видатки; to incur expenses зазнавати/зазнати витрат • витрачатися; to indemnify for expenses виплачувати/виплатити (кому) за видатки • відшкодовувати/відшкодувати витрати; to itemize expenses перераховувати/перерахувати витрати по пунктах; to limit expenses обмежувати/обмежити витрати; to meet expenses сплачувати/сплатити видатки; to offset expenses компенсувати витрати • відшкодовувати/відшкодувати витрати; to participate in expenses ділити/поділити витрати; to pay expenses оплачувати/оплатити витрати • сплачувати/сплатити витрати; to pool expenses організовувати/організувати витрати об'єднаною компанією; to prepay expenses оплачувати/оплатити витрати заздалегідь; to recompense expenses компенсувати витрати • відшкодовувати/відшкодувати витрати; to recover expenses одержувати/ одержати відшкодування за видатки; to reduce expenses зменшувати/зменшити витрати; to refund expenses відшкодовувати/відшкодувати витрати; to reimburse expenses повертати/повернути видатки • відшкодовувати/відшкодувати витрати; to repay expenses повертати/повернути гроші за видатки • відшкодовувати/ відшкодувати витрати; to save on expenses заощаджувати/заощадити на видатках; to share expenses поділити видатки; to waive expenses звільняти/звільнити від видатків • покривати/ покрити видатки

* * *

1) вид, пейзаж, панорама; a room wіth a view of the mountaіns кімната з видом на гори

2) вид, пейзаж, зображення (малюнок, картина, фотознімок); to do [to take] a view of smth. малювати [фотографувати] що-н.

3) видимість, поле зору (тж. fіeld ofview); angle of view кут зору; out of view поза полем зору; out of human view недоступний людському оку; to the view відкрито, на очах, в усіх на очах; to rіse to view з’явитися, стати перед очима; to burst іnto /upon the/ view раптово з’явитися; to fade from view поступово зникнути, щезнути з очей; іn view на очах; у межах видимості [див. тж. 6]; to come іn view (of) побачити; потрапити в поле зору; he came іn view or the castle а) він побачив замок; його стало видно з замку; land іn view земля ( видно землю)!; he fell off the horse іn full view of hіs frіends він упав з коня на очах у друзів

4) погляд, думка, судження; точка зору (тж. poіnt or view); exchange of view s обмін думками; іn my view по-моєму; на мій погляд; to state one’s views m /about/ smth. викласти /висловити/ свою думку /своє розуміння/ про що-н.; pl. погляди, переконання; tо hold extreme views іn polіtіcs дотримувати екстремістських політичних поглядів

5) оцінка, судження, уявлення; the scіentіfіc view of the world науковий світогляд; to take a favourable view of smth. позитивно оцінити что-л.; to take a grave view of smth. строго засудити що-н., різко негативно поставитися до чого-н.; hіs view іs that we are wrong він вважає, що ми неправі

6) ціль, намір; план, припущення, задум; іn view з метою, з наміром; do you have anythіng іn view for tomorrowº які у вас плани на завтраº; he dіd іt wіth a view to /wіth the view of/ savіng trouble він зробив це для того, щоб уникнути неприємностей; the law has two objects іn view закон має дві мети; у надії, з розрахунком; [див. тж. 3]; to have -s on a rіch man’s daughter мати плани щодо багатої нареченої; І have view s on a meal at the next town я розраховую пообідати в найближчому місті

7) перспектива; майбутнє, що передбачається; to muster troops wіth a view to іmmіnent war мобілізувати війська в передбаченні неминучої війни; to keep /to have/ smth. іn view мати що-н. на увазі, розраховувати на що-н.; wіth no view of success ніякої перспективи на успіх; no alteratіons are іn view ніяких змін не передбачається; іn the long view у перспективі, у віддаленому майбутньому; іn the short view з точки зору найближчих результатів; to take the long view виявляти передбачливість /далекоглядність/, піклуватися про майбутнє; to take short views виявляти недалекоглядність, не думати про майбутнє, не загадувати на майбутнє

8) огляд, перегляд, огляд; a prіvate view вернісаж; on view виставлений для огляду; the latest fashіons are now on view зараз демонструються останні моди; at fіrst view з першого погляду; the fіrst view would dіsplease many на перший погляд це багатьом, ймовірно, не сподобається; І should lіke to get a nearer view of іt я хотів би розглянути це ближче; the ruіn іs well worth our view ці руїни варто подивитися; юр. огляд присяжними місця злочину ; the jury had a view or the body присяжні зробили огляд тіла

9) вид, аспект, сторона, план; перспектива; проекція; front view вид попереду; top view вид зверху; спец. вигляд у плані; dіstant view кіно далекий чи віддалений план ( пейзажу); sectіonal view вигляд у розрізі; general view спец. загальний план; perspectіve view спец. вигляд у перспективі, перспектива; close view зображення великим планом; exploded view тривимірне /стереоскопічне/ зображення; зображення якого-н. предмета в розібраному вигляді; he presented quіte a new view of the affaіr он презентував справу в зовсім новому світлі /плані, вигляді, аспекті/; він показав справу з зовсім іншої сторони

10) резюме; огляд; the author gave abrіef view of hіs book автор дав резюме своєї книги; автор коротенько розповів зміст своєї книги

11) військ. огляд; radar view зона огляду радіолокатора; aіr view огляд з повітря; all-round/panoramіc/ view круговий огляд; іn view of через (що-н.); беручи до уваги (що-н.); враховуючи (що-н.), з огляду на (що-н.); у зв’язку з (чим-н.); іn view of recent developments, we do not thіnk thіs step advіsable через останні події /з огляду на останні події/ ми вважаємо цей крок недоцільним; a bіrd’s-eye view (of smth.) а) вид із пташиного польоту /зверху/ (на що-н.); б) поверхневий, неглибокий погляд, уявлення ; a worm’s-eye view детальне, реалістичне уявлення (про що-н.)

1) оглядати, дивитися; to view a house and grounds оглянути будинок та ділянку; to view pіctures розглядати /дивитися/ картини; to view the body юр. зробити огляд тіла; order to view дозвіл на огляд (будинку, ділянки)

2) розглядати у певному світлі, оцінювати, судити; the proposal іs viewed unfavourably пропозиція отримала негативну оцінку; he іs viewed unfavourably його вважають поганою людиною; the subject may be viewed іn dіfferent ways до цього питання можна підходити з різних сторін

3) вивчати, розглядати; to view all sіdes of a questіon розглянути всі аспекти питання, розглянути питання у всіх аспектах

4) бачити; поет. побачити; зріти

5) дивитися (телевізор, кінофільм)

(™; T.M.; tm)

марк., юр. товарний знак; торговий знак; торгова марка; фірмовий знак; фабрична марка; виробничий знак

специфічний знак у формі символу, графічного позначення фірми (logo), назви, букв, ескіза, заклику (slogan) і т. ін., що ототожнює його з певним продуктом (product), послугою (service¹) або організацією і тим відокремлює від продуктів конкурентів; ♦ торговий знак забезпечений правовим захистом, що дає власникові виключне право ним користуватись, а також є видом інтелектуальної власності (intellectualproperty) та належить до категорії нематеріальних активів (intangible assets); серед найбільш популярних торгових знаків: графічний знак Олімпіади, букви BMW — відома марка авто; назва Microsoft — специфічні комп'ютерні програмні засоби

═════════■═════════

abstract trademark абстрактний товарний знак; active trademark чинний товарний знак • використовуваний товарний знак; altered trademark змінений товарний знак • товарний знак із змінами; amended trademark змінений товарний знак • товарний знак із змінами; arbitrary trademark умовний товарний знак; associated trademarks об'єднані товарні знаки; circle trademark товарний знак у вигляді кола; collective trademark колективний товарний знак; combined trademark об'єднаний товарний знак; computerized trademark товарний знак покоління комп'ютерів; corporate trademark фірмовий товарний знак; descriptive trademark описовий товарний знак; distinctive trademark розпізнавальний товарний знак; famous trademark загальновідомий товарний знак; federally-registered trademark федеральний товарний знак; figurative trademark зображальний товарний знак; figure trademark цифровий товарний знак • зображальний товарний знак; forged trademark підроблений торговий знак • контрафактний товарний знак; imitated trademark імітоварний товарний знак; infringed trademark товарний знак, права якого порушені; international trademark міжнародний товарний знак; jointly owned trademark товарний знак спільного володіння; legitimate trademark товарний знак, що охороняється законом; letter trademark товарний знак у вигляді літер; monogram trademark товарний знак у вигляді монограми • знак-монограма; native trademark місцевий товарний знак; obsolete trademark застарілий товарний знак; official trademark офіційний товарний знак; old-fashioned trademark старомодний товарний знак; persuasive trademark переконливий товарний знак; pharmaceutical trademark товарний знак фармацевтичного виробу; pictorial trademark товарний знак у вигляді зображення; printed trademark друкований товарний знак; prospective trademark потенційний товарний знак; recognized trademark визнаний товарний знак; registered trademark зареєстрований товарний знак; service trademark товарний знак послуги; signature trademark товарний знак у вигляді підпису; similar trademarks подібні товарні знаки; sketchy trademark контурний товарний знак; sophisticated trademark ускладнений товарний знак; sound trademark звуковий товарний знак; strong trademark ефективний товарний знак; stylized trademark стилізований товарний знак; symbolic trademark товарний знак із використанням символу; technical trademark технічний товарний знак; three-dimentional trademark об'ємний товарний знак; two-dimensional trademark двовимірний товарний знак; uniform trademarks однакові товарні знаки; unregistered trademark незареєстрований торговий знак; visual trademark візуальний товарний знак; weak trademark неефективний товарний знак; well-known trademark загальновідомий товарний знак; world-renowned trademark визнаний у світі товарний знак; word trademark словесний товарний знак

═════════□═════════

an infringement upon a trademark порушення права товарного знака; registration of a trademark реєстрація товарного знака; trademarks act закон про товарні знаки • акт про товарні знаки; trademark agreement угода про товарні знаки; trademark application заява на реєстрацію товарного знака; trademark certificate свідоцтво на товарний знак; trademark design ескіз товарного знака • зразок товарного знака • проект товарного знака; trademark law закон про товарний знак; trademark protection захист товарного знака; trademark registration реєстрація товарного знака; to hold a trademark бути власником товарного знака; to identify by trademark встановлювати/встановити за товарним знаком; to own a trademark бути власником товарного знака

trademark ‡ A. assets¹ (383)

пор. copyright

пор. patent

пор. brand

* * *

1. n

1) стовп

2) підпірка, стійка

3) щогла; паля

4) геол. дрібнозернистий пісковик

5) пошта

6) поштове відділення; поштова контора

7) поштова скринька

8) поштова карета

9) поштова станція

10) кореспонденція, пошта

11) листоноша

12) доставка пошти

13) пост, посада

14) військ. пост

15) позиція; укріплений вузол; форт

16) вогнева точка

17) амер., військ. гарнізон; постійна стоянка (військ)

18) торговельне поселення (в колонії)

19) тех. пульт управління

20) зал. блокпост

21) військ. сигнал на сурмі

2. adv

1) на поштових конях

2) поспішно, стрімко

3. v

1) вивішувати, розклеювати

2) обклеювати афішами (плакатами тощо)

3) оголошувати (про щось); рекламувати за допомогою афіш (плакатів тощо)

4) вивішувати списки студентів, що не витримали екзаменів

5) відсилати поштою; опускати у поштову скриньку

6) їхати на поштових

7) мчати, поспішати

8) сповіщати; давати інформацію

9) переносити у гросбух

10) ставити, розставляти

11) виставляти караул

12) призначати на посаду

13) прикомандировувати

* * *

1) стовп

2) тex., бyд. стояк; підкіс, підпірка; щогла, паля; надовбень; стовпчик

3) мop. ахтерштевень

4) гipн. цілик вугілля або руди

5) гeoл. дрібнозернистий піщаник ( post stone)

6) cпeц. штир (замка, хвилеводу)

7) зовнішня доріжка (іподрому, стадіону)

8) eл. клема

1) вивішувати, розклеювати (оголошення, афіші; post up); обклеювати плакатами, афішами ( стіни)

2) повідомляти, оголошувати ( про що-небудь) або рекламувати ( що-небудь) за допомогою афіш, плакатів, оголошень; заносити, вносити чиє-небудь прізвище до списку; вивішувати списки студентів, що не склали іспитів ( у деяких коледжах); cл. виставляти або вивішувати забороняючі таблички, робити заборонні написи; привселюдно засудити кого-небудь

3) cл.; cпopт. записувати рахунок

1) пошта

2) поштове відділення; поштова контора; поштова скринька

3) пошта, кореспонденція

4) icт. поштова карета або диліжанс; поштовий пароплав; поштова станція

5) icт. кучер поштової карети; icт.,; дiaл. листоноша; ( поштовий) кур'єр

6) формат паперу (писального- 151/2 х 191/4 д.; друкувального- 151/4 х 19 д.)

7) вид гри у жмурки, у якій після вигуку "general post" граючі міняються місцями ( general post)

8) повідомлення ( про подію в системі)

1) icт. на поштових або на кур'єрських конях

2) спішно, стрімко, швидко

1) відправляти поштою; опускати в поштову скриньку

2) їхати на поштових, на перекладних; підстрибувати, підскакувати в сідлі ( у такт рухам коня)

3) мчати, поспішати ( post off)

4) pass сповіщати, подавати інформацію ( post up)

5) eк. переносити ( запис) у гросбух ( post up); заносити в бухгалтерську книгу; робити проводку, здійснювати рознесення по рахунках

1) пост, посада; положення

2) вiйcьк. пост

3) cл.; вiйcьк. гарнізон; постійна стоянка ( військ)

4) торговельне поселення ( у колонії)

5) тex. пульт управління

6) зaл. блокпост

7) cл. ( місцеве) відділення організації ветеранів війни

8) cл.; eк. місце торгівлі певним видом акцій

9) положення центрового гравця ( баскетбол)

1) ставити, розставляти

2) вiйcьк. виставляти караул; призначати на посаду; мop. прикомандировувати

1) стовп

2) тex., бyд. стояк; підкіс, підпірка; щогла, паля; надовбень; стовпчик

3) мop. ахтерштевень

4) гipн. цілик вугілля або руди

5) гeoл. дрібнозернистий піщаник ( post stone)

6) cпeц. штир (замка, хвилеводу)

7) зовнішня доріжка (іподрому, стадіону)

8) eл. клема

1) вивішувати, розклеювати (оголошення, афіші; post up); обклеювати плакатами, афішами ( стіни)

2) повідомляти, оголошувати ( про що-небудь) або рекламувати ( що-небудь) за допомогою афіш, плакатів, оголошень; заносити, вносити чиє-небудь прізвище до списку; вивішувати списки студентів, що не склали іспитів ( у деяких коледжах); cл. виставляти або вивішувати забороняючі таблички, робити заборонні написи; привселюдно засудити кого-небудь

3) cл.; cпopт. записувати рахунок

1) пошта

2) поштове відділення; поштова контора; поштова скринька

3) пошта, кореспонденція

4) icт. поштова карета або диліжанс; поштовий пароплав; поштова станція

5) icт. кучер поштової карети; icт.,; дiaл. листоноша; ( поштовий) кур'єр

6) формат паперу (писального- 151/2 х 191/4 д.; друкувального- 151/4 х 19 д.)

7) вид гри у жмурки, у якій після вигуку "general post" граючі міняються місцями ( general post)

8) повідомлення ( про подію в системі)

1) icт. на поштових або на кур'єрських конях

2) спішно, стрімко, швидко

1) відправляти поштою; опускати в поштову скриньку

2) їхати на поштових, на перекладних; підстрибувати, підскакувати в сідлі ( у такт рухам коня)

3) мчати, поспішати ( post off)

4) pass сповіщати, подавати інформацію ( post up)

5) eк. переносити ( запис) у гросбух ( post up); заносити в бухгалтерську книгу; робити проводку, здійснювати рознесення по рахунках

1) пост, посада; положення

2) вiйcьк. пост

3) cл.; вiйcьк. гарнізон; постійна стоянка ( військ)

4) торговельне поселення ( у колонії)

5) тex. пульт управління

6) зaл. блокпост

7) cл. ( місцеве) відділення організації ветеранів війни

8) cл.; eк. місце торгівлі певним видом акцій

9) положення центрового гравця ( баскетбол)

1) ставити, розставляти

2) вiйcьк. виставляти караул; призначати на посаду; мop. прикомандировувати

ВІЙНА - складне соціально-політичне явище, стан суспільства, в якому основним видом діяльності є організована збройна боротьба між державами, класами або націями (народами). У міжнародно-правовому аспекті В. - це легітимне здійснення державою збройного насильства відносно іншого суб'єкта права, яке змінює статус їхніх відносин (термін дії міжнародних угод тощо). Стан В. у суспільстві визначається наявністю організованої збройної боротьби в тій чи іншій специфічній формі, яка змінює основні форми його буття. Так, В. передує офіційне повідомлення про початок воєнних дій, припинення дії угод мирного часу, проведення мобілізації. Руйнівний характер В. простежується впродовж останніх сотень років при обчисленні людських втрат. У XVII ст. загинуло у війнах 3 млн. осіб, тоді як у XVIII ст. ця цифра складала 5,2 млн., а в XIX ст. - 5,5 млн. У XX ст. В. включила в об'єкт руйнування не тільки воєнні формування, а й цивільне населення, природне середовище. В роки Другої світової В. тільки цивільних загинуло 2 млн. осіб І. сторико-філософська традиція аналізу В. починається з фрагментів Геракліта, згідно з якими "В. - батько всього і всього цар". Демокрит одним із перших серед античних мислителів почав розрізняти внутрішні та зовнішні В., а Платон розкрив економічні причини В. і намагався в "Законах" визначити правила ведення В. Позитивне ставлення до В. в Античні часи змінилося в епоху Середньовіччя й Нового часу на моральне засудження її наслідків та мрії щодо "вічного миру". Еразм Роттердамський, Спіноза визначали В. не тільки як засіб політичної боротьби, а й як стихійне лихо. В. раніше за мир досягла розвинених форм, тому раніше знайшла своїх теоретиків Н. ім. "філософ В." Клаузевіц дослідив зв'язки В. з політикою, визначаючи першу як "продовження політики іншими, насильницькими засобами", а останню - як "розум уособленої держави". Він доводив утопічність мрій про "вічний мир" Н. адмірна політизація в тлумаченні В. марксистськими теоретиками XIX - XX ст. заважала усвідомленню визначення В. як такого напруження збройної боротьби між конфліктуючими сторонами, межі якого визначає розумна політика. Традицію розгляду В. у двосторонніх зв'язках з політикою підтримали нім. теоретики (Мольтке, Шліффен), рос. вчені XIX ст. (Леєр, Міхневич), укр. воєнні теоретики XX ст. (Байков, Колодзінський, Петлюра) та ін. В. як засіб вирішення конфліктів між соціальними суб'єктами досягла свого апогея в кін. XIX - пер. пол. XX ст. За сучасних умов можливої ядерної катастрофи вона не може вважатися актом адекватної поведінки в конфліктній ситуації, інструментом розумної політики, тому політико-етичний поділ на справедливі та несправедливі В. втрачає сенс. Мир як політична альтернатива В. завжди включає можливість вибору шляхів мирного розв'язання соціальних конфліктів. Своєрідним підсумком того, що було зроблено мислителями за тисячі років, є формула: В. наскрізь суперечлива. Вона дає здобич і прибуток, рабів та коштовності, але водночас доводить до нищення навіть переможців (Руссо); виявляє суперечливе прагнення народів жити в мирі, як і звичку вирішувати суспільні протиріччя за допомогою сили (Аристотель), породжує героїв і боягузів водночас (Еразм Роттердамський), "оздоровлює" дух народів і, разом з цим, викликає ниці пристрасті (Гегель, Кант). Сучасний світ не став пост'ядерним, а тому несе нові загрози миру - через поширення ядерних матеріалів, ядерний шантаж держав, які володіють ядерною технологією та ракетною зброєю. Ядерна В. не відкинута остаточно й навіть передбачається воєнними доктринами деяких країн.

ПЛЮРАЛІЗМ ( від лат. pluralis - множинний) - термін, що позначає: 1) Філософські ідеї, вчення, теорії, в яких на різних концептуальних засадах осмислюється поняття "множинності" як кількісного виміру реальності, особливістю якого є момент суттєвої відмінності (включно із протиставленням) "множинності" ("плюральності") від одності (єдиного як одного). У "Метафізиці" Аристотель відзначав, що про "множинне" говориться протилежне тому, що говориться про "єдине"; єдине ж (одне) - це неділиме або за кількістю або за видом; відповідно, "множинність" - це те, що потенційно подільне на частини. Теза: існує багато речей (об'єктів), а не одна, або - існує багато видів речей (об'єктів), а не один - вихідна для тих філософів, у центрі уваги яких знаходиться "множинність" як специфічний кількісний вимір реальності. Поняття "П." досить часто вживається як тотожне "плюральності" і в цьому сенсі широко застосовується у сучасній філософії постмодернізму; у різних галузях філософії, коли йдеться про П. концепцій, теорій, методологій, культур, релігій та ін. Введення у філософський обіг терміну "П." пов'язане із вченням про субстанції Вольфа, який у своїй онтології доводив існування понад однієї-двох і більше субстанцій. В історії філософії ідея П. субстанцій розроблялась багатьма філософами (Анаксагор, Емпедокл, Демократ, Епікур, Аристотель, Ляйбніц, Джеймс, Рассел та ін.). 2) Філософський принцип та спосіб світовідношення, що полягає у динамічному узгодженні тенденцій диференціації (урізноманітнення) та інтегративності ("глобалізації") на засадах збереження їх обох. У цьому сенсі П. ніколи не може бути остаточним станом; це скоріше постійно відновлювана пізнавальна, філософська, соціальна, політична, моральна проблема та практичне завдання щодо узгодження тенденцій єдності (інтегративності) та осібності (окремості, партикулярності) у співіснуванні різноманітних суб'єктів будь-якої спільності, у тому числі загальнолюдської. У праці "Прагматична антропологія" (1798) Кант визначає П. як такий "спосіб мислення", за яким - на противагу егоїзму - "себе вважають не всеохопним і довершеним особливим світом", а лише одним із членів суспільства. У цьому формулюванні Кант зафіксував найсуттєвішу рису П., що відрізняє його від кількісної множинності (плюральності), а саме: інтенцію (налаштованість, прагнення) одиниць (елементів) множинності як до єдності (інтеграції), так і до збереження власної осібності (окремості). Для розуміння останньої ключовим є розуміння Кантом "способу мислення", що є виявом здатності людини мислити і діяти як наділена свободою розумна істота. У суспільному житті людей обидва чинники - осібного вияву свободи та його збалансування належністю до певної спільності - головні координати застосування П. як філософського принципу С. уб'єктами партикулярного вияву свободи можуть бути: індивід, нація, соціальна група, регіон, культурна або цивілізаційна спільнота та ін. Особливістю спільності, або інтегративності - з позицій філософського П. - є те, що вона формується у процесі і як наслідок добровільного і відповідального самообмеження осібного агента вияву свободи, а також реалізації його спроможності до діалогічно-дискурсивного розв'язання спірних проблем (ширше - проблем неспівмірності). На відміну від комунікативної філософії (див. філософія комунікативна), де суб'єктом дискурсу виступає індивід як носій здатності до граничного раціонального (розумного) обґрунтування універсальних цінностей і норм, філософія, побудована на принципі П., наголошує на чиннику осібності кожного суб'єкта дискурсу не тільки як індивіда, а й будь-якої спільності (у тому числі нації, культурної спільноти, цивілізації). Відповідно, проблема інтеграції - за умови акцентування на осібності суб'єкта дискурсу - перестає бути проблемою "глобалізації" або досягнення якогось остаточного консенсуального рівня і перетворюється на проблему відносного, поступового та опосередкованого (через гнучке сполучення цінніснонормативного, традиційно-мовленнєвого порозуміння та раціонального консенсусу на підставі інтересів) інтеграційного процесу. П. як філософський принцип несумісний як з догматизмом - жорстким монізмом, що поглинає різноманітність, - так і з релятивізмом, який ґрунтується на самодостатності кожного елемента множинності.