-
1 повёртываться
несов.; сов. - поверну́тьсяdönmek; çevrilmekповёртываться на́ бок — yana dönmek
повёртываться на́ спину — sırt üstü dönmek
повёртываться к кому-л. спино́й — birine arkasını dönmek
он стоя́л, поверну́вшись к нам спино́й — arkası bize dönüktü
он поверну́лся ко мне (лицо́м) — bana döndü
все го́ловы поверну́лись в на́шу сто́рону — bütün başlar bize döndü / çevrildi
••у меня́ язы́к не повернётся попроси́ть де́нег — para istemeye dilim varamaz
-
2 отвёртываться
несов.; сов. - отверну́ться1) ( отвинчиваться) gevşemekподтяни́ га́йку, чтобы не отверну́лась — somunu sıkıştır ki gevşemesin
винт заржа́ве́л, не отвёртывается — vida paslanmış, burkulmuyor
2) ( повёртываться в сторону) başını / yüzünü / arkasını çevirmekона́ с отвраще́нием отверну́лась — kadın iğrenerek yüzünü çevirdi
3) перен. (от кого-л.) birinden yüz çevirmek; dirsek çevirmekфорту́на от него́ отверну́лась — talihi / yıldızı döndü
-
3 пан
м( обращение) pan••паны́ деру́тся, а у холо́пов / у хло́пцев чубы́ треща́т — посл. atlar tepişir, arada eşekler ezilir
ли́бо пан, ли́бо пропа́л — погов. ya herrü ya merrü
-
4 поводить
I сов.1) (походить с кем-л.) gezdirmek, dolaştırmak2) (чем-л. по чему-л.) gezdirmekII несов.; сов. - повести́(чем-л.) oynatmakповоди́ть бровя́ми — kaşlarını oynatmak
••он и бро́вью не повёл — aldırış bile etmedi, oralı bile olmadı, kılını kıpırdatmadı
-
5 поворачивать(ся)
см. повёртываться -
6 поворачивать(ся)
см. повёртываться -
7 полип
м1) зоол. polipколо́ния поли́пов — polipöbeği
2) мед. polip, ahtapot -
8 ухо
kulak* * *с1) kulak (-ğı)2) ( часть шапки) kulaklık••говори́ть на́ ухо кому-л. — birinin kulağına söylemek / fısıldamak
слы́шать что-л. свои́ми уша́ми — kendi kulağıyla duymak
его́ го́лос до́ сих пор стои́т у меня́ в уша́х — sesi halâ kulaklarımda çınlıyor
я слу́шал во все у́ши — kulak kesilmiş dinliyordum
по́ уши влюби́ться в кого-л. — birine sırılsıklam olmak
он и у́хом не повёл — kılını kıpırdatmadı
пропусти́ть что-л. ми́мо уше́й — bir şeyi kulak ardı etmek
в одно́ у́хо вошло́, в друго́е вы́шло — bir kulağından girip öbür kulağından çıktı
(и) у стен есть у́ши — yerin kulağı var
См. также в других словарях:
повікы — повік, мн. Вр. Вії … Словник лемківскої говірки
повѣдѣти — ПОВѢ|ДѢТИ (160), МЬ, СТЬ гл. 1.Рассказать, поведать, сказать: Ѥгда же ѹбо повѣдѧть дѣла ѥ˫а. [души] тогда поидѹть прѣдъ нею ан҃гли. (νικήσουσι!) Изб 1076, 245; повѣдите ми по истинѣ. при˫азньство имѣѥте ли къ мнѣ. СкБГ XII, 10в; аще прозрѣни˫а… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
повѣтъ — ПОВѢТ|Ъ 2 (1*), А с. Округ: допѹстили садити село… ѹ подолскои земли ѹ каменецко(м) повѣтѣ. Гр 1383 (ю.р.). ПОВѢТ|Ъ1 (1*), А с. Весть: егда же слыша ѡ нескверненѣи иса˫а пр҃ркъ. абье мудраго вѣщани˫а повѣтъ. ты ли самы непл( … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
повѣшаѥмъ — (2*) прич. страд. наст. к повѣшати: мѣдѧна˫а же зми˫а повѣшаема не ˫ако обра(з) х(с)въ. но в ѡбраза мѣсто. ГБ к. XIV, 52г. – ?: аще знаѥмъ ѥсть мѹжь. тъгда ѥгда расмотрить игѹ||менъ. образъ ѥмѹ подати. вьсе бо томѹ того искѹшениѥ. и разѹма… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
повёл — ПОВЁЛ, повёлся, повела, повелась. прош. вр. от повести, повестись. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
повѣчь — ПОВѢЧ|Ь (2*), И с. То, чем покрывают с целью хранения (о крестохранительнице): игѹменъ (ж) съ ни(м) по(п)ве же и диа(к)||ни. въсходѧ(т) въ съсѹдохранильницю. и възьмъше чьстьноѥ дрѣво въ повѣчь(х) самыхъ. съносѧть въ цр(к)вь. попомъ носѧщемъ въ… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
Повёл — Повёл: Реки Повёл (приток Большого Кемпажа) Повёл (приток Ляпина) … Википедия
ПОВ — пункт обмена валюты Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. ПАВ ПОВ поверхностно активное вещество ПАВ Словари: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков … Словарь сокращений и аббревиатур
повіки — прислівник повік незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
повіт — (повѢт) одиниця адміністративного поділу, адміністративно територіальні одиниці, на які поділялися воєводства … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
повѢт — повіт (повѢт) одиниця адміністративного поділу, адміністративно територіальні одиниці, на які поділялися воєводства … Зведений словник застарілих та маловживаних слів