-
1 dictate
1. n1) приписання, веління2) наказ, розпорядження, повеління3) диктат, нав'язаний договір2. v1) диктувати2) прописувати, наказувати* * *I n1) приписання; веління, вимога2) веління, наказ; диктат, нав'язаний договірII v1) диктувати2) пропонувати, диктувати -
2 dictation
n1) диктант2) диктування3) приписання, розпорядження; веління, повеління; наказ4) диктат* * *n1) диктант; диктування2) приписання, розпорядження; веління, вимога; диктат3) диктофон -
3 enjoin
v1) приписувати; наказувати; зобов'язувати2) веліти, повелівати3) юр. забороняти; накладати заборону* * *v1) пропонувати, рекомендувати ( що-небудь), зобов'язувати ( до чого-небудь); веліти, наказувати ( кому-небудь)2) юp. забороняти; накладати заборону -
4 dictate
I n1. припис, веління2. розпорядження, повеління, наказ3. диктат, нав'язаний договірII v прописувати, диктувати- to dictate terms нав'язувати/ диктувати умови -
5 dictation
n1. припис, розпорядження, веління2. повеління, диктат- to yield to dictation підкорення диктату- at smbd.'s dictation згідно чийогось припису -
6 possession is nine points of the law
var: possession is eleven points of the law, and they say there are but twelvesyn: might goes before rightвласність – це дев'ять пунктів закону ≅ сила закону не знає чия сила, того й правда де гроші судять, там право в кут коли золото випірнає, правда потопає що вільно панові, то невільно Іванові що ігуменові можна, то братії зась яструб ловить кури безкарно, а голуба і за просо б'ють сильні та багаті рідко винуваті хто маже, той і їде цар повелів, а бояри засудили з багатим не судися, а з дужим не борися слабкий з дужим не борись, голий з багатим не дружись хто сильніший, той і правіший коза з вовком тягалася: тільки шкурка зосталасяvar: possession is eleven points of the law, and they say there are but twelvepossession is nine – tenths of the lawвласність – дев'ять пунктів закону коли золото випливає, правда потопає ловить яструб безкарно кури, а голуба і за просо б'ють сильні та багаті, рідко винуваті баран, не мути воду вовкові! the great fish eat up the small one law for the rich and another for the poorEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > possession is nine points of the law
-
7 behest
[bɪ'hest]n поет.нака́з; повелі́ння -
8 king
[kɪŋ] 1. n1) коро́ль; цар2) шах., карт. коро́ль3) да́мка ( у шашках)2. v1) управля́ти2) пово́дитися по-королі́вському, повеліва́ти -
9 say
[seɪ] 1. n1) ду́мка; сло́во; висло́влюванняto have one's say — ви́словити свою́ ду́мку
2) авторите́т, впливto have no say in the matter — не бра́ти у́часті в обгово́ренні
2. v ( past і p. p. said)to have the say амер. — дава́ти вказівки́, розпоряджа́тися
1) говори́ти, сказа́ти; заявля́тиto have nothing to say — не ма́ти чого́ сказа́ти на свій за́хист
it is said, they say — ка́жуть, гово́рять
I shall say no more — я бі́льше нічо́го не скажу́
2) стве́рджувати, припи́сувати ( про закон тощо)3) вка́зувати, пока́зуватиthe clock says five minutes after twelve — годи́нник пока́зує п'ять хвили́н на пе́ршу
4) нака́зувати, повеліва́тиhe said to bring the car — він наказа́в пода́ти маши́ну
5) наво́дити до́кази (аргуме́нти); сві́дчити6) чита́ти напа́м'ять, декламува́тиto say a poem — декламува́ти вірш
7) припуска́ти, гада́ти; ( (let us) say) скажі́мо, напри́клад•- say on- say out
- say over••no sooner said than done — ска́зано - зро́блено
easier said than done — ле́гше сказа́ти, ніж зроби́ти
См. также в других словарях:
повелѣниѥ — ПОВЕЛѢНИ|Ѥ (843), ˫А с. 1.Приказание, повеление; предписание: Кротость же ѥсть. ѥже никомѹже не досажати. ни въ словеси ни въ дѣлеси. ни въ повелѣньи. Изб 1076, 33; ‹ра›д‹ъ›ке хотъке ‹сн›овиде витомире ‹ис›пили лагъвицю сьд‹е а› ѫгриньмь… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
повелѣти — ПОВЕЛ|ѢТИ (> 2000), Ю, ИТЬ гл. 1.Приказать, велеть, повелеть; установить: Чѧдо алчьнааго накърмi ˫ако же ти самъ г҃ь повелѣлъ. Изб 1076, 11; то же ЗЦ XIV/XV, 9б; Се азъ мьстиславъ володимирь с҃нъ… повелѣлъ ѥсмь с҃нѹ своѥмѹ всеволодѹ ѿдати… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
повел. — повел. (abbreviation) повелительное наклонение глагола Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
повеліти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
повел. — пов. повел. повел. накл. повелительное наклонение пов. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. повел. грам. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.:… … Словарь сокращений и аббревиатур
повеліти — див. повелівати … Український тлумачний словник
повелѣныи — (361) прич. страд. прош. 1.Прич. страд. прош. к повелѣти в 1 знач.: тамо ѡбою вести повелѣно ѥмѹ бы(с). (προσετέτακτο) ЖФСт к. XII, 137 об.; шьдъ же архиди˫аконъ ˫ако и повелѣно ѥмѹ бысть. надъ гробъмь брата прочьте хартию. имѹщюю мл҃твѹ. КЕ XII … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
повелѣвати — ПОВЕЛѢВА|ТИ (797), Ю, ѤТЬ гл. 1.Приказывать, повелевать: правовѣрью же поборьникъ Феѡдоръ. не преста˫аше твор˫а ѡбычьны˫а… мч҃тль. понѥ же ни тьрпѣти мога. ˫ако же бѣ дьрзновѣниѥ мѹжа. повелѣваѥть съ тъщааниѥмь ѥго изгнати из вѹзанти˫а и въ… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
повелѣваѥмыи — (20) прич. страд. наст. к повелѣвати. 1.Предписываемый: не се есть повелѣваѥмо ˫а(к) же подобаеть праз(д)нѹ лежати. (αἰνιττομένου) ПНЧ к. XIV, 139г; ни жидо(м) ѥдинѣмъ въ ер(с)лмѣ палестiнѣ повелѣваѥмо ѡ брашнѣ(х) и жертвахъ окроплѧющи(х) телеса… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
повелѣтисѧ — ПОВЕЛ|ѢТИСѦ (6*), ЮСѦ, ИТЬСѦ гл. Быть предписанным, приказанным: Инъ бра(т) въпроси своѥго великого старца гл҃ѧ. како подобаѥть ѡч҃е молитисѧ ѡч҃е нашь… Оч҃е нашь свершенымь и грѣшнымъ повелѣсѧ. (προσετογη) ПНЧ 1296, 111; повелѣ же сѧ таковымъ… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
повелѣватисѧ — ПОВЕЛѢВА|ТИСѦ (9), ЮСѦ, ѤТЬСѦ гл. 1.Быть понуждаемым, заставляемым: д҃ша… влекущисѧ сѣмо и овамо. на работу всѧки˫а стр(с)ти на всѧко дѣло мерзко, повелѣвающи бо сѧ творити повелѣваема˫а ѿ бѣсовъ. (προστασσομένη) ФСт XIV/XV, 189б. 2.… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)