Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

пече

  • 41 зажечь

    см. Зажигать.
    * * *
    I см. зажигать II
    (безл.: вызвать жжение) запекти́, -пече́

    Русско-украинский словарь > зажечь

  • 42 закоренелый

    закоренілий, закорінений, запеклий. [Закорінений грішник. Запеклий ворог. Огонь запеклих не пече (Шевчен.)].
    * * *
    закорені́лий; (неисправимый, упорный) запе́клий

    Русско-украинский словарь > закоренелый

  • 43 запекать

    несов.; сов. - зап`ечь
    запіка́ти, запекти́, -печу́, -пече́ш и мног. позапіка́ти; ( печь) пекти́, спекти́

    Русско-украинский словарь > запекать

  • 44 запекаться

    несов.; сов. - зап`ечься
    1) запіка́тися, запекти́ся, -пече́ться и мног. позапіка́тися; ( печься) пекти́ся, спекти́ся
    2) (о губах, рте) сма́гнути и засмага́ти, засма́гнути, запіка́тися, запекти́ся и мног. позапіка́тися; присмага́ти, присма́гнути, сов. посма́гнути

    гу́бы \запекаться лись — уста́ (гу́би) засма́гли (запекли́ся, позапіка́лися, присма́гли, посма́гли), на уста́ (на гу́би) впа́ла (лягла́) сма́га

    Русско-украинский словарь > запекаться

  • 45 засаднить

    поча́ти (-чне́) де́рти (садни́ти); ( начать жечь) запекти́, -пече́; ( начать зудеть) засвербі́ти, -би́ть

    Русско-украинский словарь > засаднить

  • 46 зачерстветь

    зачерствіти, зчерствіти, (о мн.) почерствіти, заскориніти. [Увесь хліб почерствів (Грінч.). Була колись правда, та зачерствіла (Номис). Чуття до людей у його заскориніло на війні (Сл. Ум.)]. Зачерствевший - см. Зачерствелый.
    * * *
    заче́рствіти и зачерстві́ти; (сов.: ожесточиться - о сердце) запекти́ся, -пече́ться, задебелі́ти

    Русско-украинский словарь > зачерстветь

  • 47 изжигать

    изжечь (огнём, едкими кислотами и т. п.) випалювати, випалити, пекти, спекти, (многое) повипалювати, попекти. [Попекла руки карболкою (Катериносл.)].
    * * *
    несов.; сов. - изж`ечь
    1) ( прожигать) пропа́лювати, пропали́ти, -палю́, -па́лиш
    2) ( обжигать) обпіка́ти, обпекти́, -печу́, -пече́ш, сов. попекти́ и мног. пообпіка́ти, попали́ти
    3) ( расходовать на топку) спа́лювати, спали́ти, випа́лювати, ви́палити, -лю, -лиш и мног. повипа́лювати

    Русско-украинский словарь > изжигать

  • 48 изжигаться

    несов.; сов. - изж`ечься
    1) обпіка́тися, обпекти́ся, -печу́ся, -пече́шся, сов. попекти́ся и мног. пообпіка́тися, попали́тися, -палю́ся, -па́лишся
    2) страд. несов. пропа́люватися; обпіка́тися; спа́люватися, випа́люватися

    Русско-украинский словарь > изжигаться

  • 49 купля

    1) (покупание) купівля, купування, купля; срвн. Покупание. [Збирає гроші на купівлю (Звин.). Купування та перепродування (Мирний). Купля руки пече, а продаж гріє (Номис)]. -пля - продажа - купівля - продаж;
    2) (купленное что-л.) купля, покупка, купленина, купно, покуп (-пу); срвн. Покупка 2. [Ідіть подивіться на мою куплю (М. Вовч.)];
    3) см. Торговля.
    * * *
    купі́вля, купува́ння, ку́пля

    ку́пля-прода́жа — купі́вля-про́даж, род. п. купі́влі-про́дажу

    Русско-украинский словарь > купля

  • 50 кусаться

    кусатися, джиґатися, (о собаках ещё) рватися. [А собаки-ж у вас не кусаються? (Куліш). Ідіть сміливо, цей собака тільки гавкає, а не рветься (Звин.)]. Крапива -ется - кропива жалить; срвн. Жалиться 1. Горчица, перец -ется - гірчиця, перець пече; срвн. Щипать. Этот товар -ется - цей крам кусається; до цього краму ані приступу.
    * * *
    1) ( кусать) куса́ти, куса́тися
    2) ( кусать друг друга) куса́тися
    3) (перен.: быть недоступным по цене) куса́тися

    Русско-украинский словарь > кусаться

  • 51 ложечка

    1) ложечка, (детск.) лозя. -ка чайная, дессертная - чайна, десертна (десертова) ложечка;
    2) анат. scrobiculum cordis - ямка черевна, серцевий діл (р. долу). У больного давит, сосёт под -кой - хворого тисне, нудить в черевній ямці, (вульг.) тисне під серцем, тягне в середині (під грудьми), нудить коло серця.
    * * *
    уменьш.
    ло́жечка

    под ло́жечкой боли́т (щеми́т) — болить (пече́) під грудьми́

    Русско-украинский словарь > ложечка

  • 52 маркиза

    1) маркіза;
    2) (на окне, балконе) маркіза, холодок (-дка), шатро, шатерце. [Гарно, як над вікном холодок нап'ято, - сонце в хату не пече (Київщ.)].
    * * *
    I
    маркі́за
    II
    ( навес) маркі́за

    Русско-украинский словарь > маркиза

  • 53 между

    предл.
    1) с род. п. на вопрос: где? в каком направлении? и с твор. п. - а) на вопр.: где? - між, поміж, проміж, межи, помежи, промежи ким, чим и (реже) чого, поміж, межи, помежи кого, що, (редко) міждо, поміждо, проміждо ким, чим; (среди) серед, посеред кого, чого; (из-за, среди) з-поміж, з-проміж, з-помежи кого, чого. [І зразу встала стіна між мною й товаришами, між мною й життям (Коцюб.). Поміж небом і землею (Франко). Халупка стояла поміж закинутих, з забитими вікнами, осель (Коцюб.). Чутка, розійшлася поміж люди (М. Грінч.). Він залюбки попасає проміж ліліями (Біблія). Тихі пошепти розходились по селу межи жіноцтвом (Єфр.). Межи білих хаток (Основа). Межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Ой, літав я кожну нічку помежи горами (Рудан.). Ходив чумак з мазницею помежи крамниці (Рудан.). Отаке як завелось міждо старшими головами, то й козаки пішли один проти одного (Куліш). Хто стояв поміждо мужиком та паном (Грінч.). З-поміж садів видко церков (Федьк.)]. Речка течёт -ду гор - річка тече (по)між, (по)межи горами. Я нашёл -ду своими книгами вашу - я знайшов між (межи, поміж) своїми книжками вашу. Ударить -ду глаз - ударити межи очі. -ду ногами - проміж (поміж) ногами. [Йому пробіг собака проміж ногами (Номис)]. Он очутился -ду двух огней - він опинився межи (між) двома огнями; йому і звідси гаряче і звідти пече. Пройти -ду Сциллой и Харибдой - пройти між (проміж, межи, промежи) Сциллою і Харибдою. Находиться -ду страхом и надеждой - перебувати (бути, жити) між (межи) страхом і надією. Колебаться -ду кем, чем - см. Колебаться 2. Читать -ду строк - читати між (поміж) рядками. Бывать - ду людьми - бувати серед людей. Жить -ду добрыми людьми - жити серед добрих людей, між добрими людьми. Разделить что -ду кем - поділити що кому или між ким, поділити що на кого. Что за счёты -ду своими! - та які рахунки між своїми! та що там своїм рахуватися! -ду прочим - між иншим. [Між иншим, свою найкращу оду написав ибн-Сіна по-арабськи, а не по-перськи (Крим.)]. -ду тем -
    1) (тем временем) тим часом. [Зінько тим часом протиснувся до рундука (Б. Грінч.). Тим часом кухарі дали вечерю (Крим.)]. А -ду тем (а) - а тим часом. Мы разговаривали, а -ду тем ночь наступала - ми розмовляли, а тим часом ніч надходила. -ду тем как - тим часом як. Он веселится, -ду тем как мы работаем - він розважається, тим часом як ми працюємо;
    2) (однако) проте, одначе, однак, тимчасом, аж, (диал.) ажень. [Між людьми хоч і багато спочувало, проте ніхто не поквапився залучити чуженицю до себе (Єфр.). Я думав так, аж воно инакше (Сл. Гр.)]. А -ду тем (б) - а проте, а тимчасом, а отже. [Казали недобрий борщ, а проте увесь виїли (Сл. Гр.). Здається однакову ніби-то науку виносять (вони) перед люди, а тимчасом вражіння од них цілком протилежне (Єфр.). Освіти філологічної я жадної не здобув, а отже взяв пообгортавсь усякими словарями (Крим.)]. Знала, что он лгун, а -ду тем поверила - знала, що він брехун, а отже (а проте) поняла віри; б) с твор. п. для обозначения взаимн. действия - між (межи), поміж, проміж ким, проміж, поміж кого. [Розказала про сварку поміж нею та дідом (Грінч.)]. Говорить, шептаться и т. п. -ду собою - говорити проміж (поміж) себе, між, проміж, (редко) проміждо собою. [Вони до молодих промовляли підсолодженими голосами, але проміж себе напророкували молодим усякого лиха (Єфр.). Діти шептались поміж себе (Коцюб.). Вони говорять проміждо собою щирою українською мовою (Крим.)]. Дети совещались -ду собой - діти радилися поміж себе, між (проміж) собою. -ду ними начались ссоры - між ними (у них) пішли (почалися, зайшли) чвари. -ду нами будь сказано, пусть это останется -ду нами - між нами кажучи, хай це (за)лишиться між нами; в) с твор. п. на вопр.: из какой среды? из кого? - з-поміж, з-проміж, з-між, з-межи кого, з кого, з чийого гурту. [Цар обібрав з-поміж своїх вельмож людину мовну (Крим.). Хто зуміє з-проміж нас співати за тобою? (Самійл.). Найближчий до хана з-між радників (Леонт.). Хто з вас негрішний, нехай перший кине на неї камінь (Біблія). Ми оберемо гласних, а гласні з свого гурту оберуть голову (Крим.)]. Лучший -ду ними - найліпший (найкращий) з-поміж (з- проміж, з) них, з-поміж їхнього гурту. [Зінько з-проміж них був найрозумніший (Грінч.)]. Выбирать -ду кем - вибирати з-поміж, з-проміж кого. Выбирайте -ду мной и им - вибирайте з-поміж нас котрого;
    2) с вин. п. на вопр.: куда? - між, межи, (реже) поміж, помежи, проміж, промежи кого, що. [Инше (зерно) упало між тернину (Біблія). Вліз межи молот і кова(д)ло (Номис)];
    3) (в сложных словах) см. Меж 2.
    * * *
    предл. с твор., род. п.
    між, по́між (ким-чим, кого-чого); ( среди) серед (кого-чого)

    \между на́ми [говоря́] — в знач. вводн. сл. хай про нас ця річ

    \между тем — тим ча́сом; ( однако) проте́; диал. пре́цінь и преці́нь

    Русско-украинский словарь > между

  • 54 надсаживать

    и Надсаждать надсадить и надсажать
    1) (о растениях) надсаджувати, надсадити що, чого над чим, садити и саджати що, насаджувати, насадити що, чого на чому или над чим; (досаживать) досаджувати, досадити, підсаджувати, підсадити що, чого; ( о мног.) понадсаджувати, посаджати, насаджати, понасаджувати; подосаджувати, попідсаджувати;
    2) кого, что - надсаджувати, надсадити, (о мног.) понадсаджувати кого, що; см. I. Надрывать 2. -дить лук - надламати (надломити) лук(а);
    3) -дить кому - см. Надосадить (под Надосаждать). Надсаженный -
    1) надсаджений; насаджений, досаджений, підсаджений, понадсаджуваний и т. п.;
    2) см. Надорванный 2 (под
    I. Надрывать). -ться -
    1) надсаджуватися над чим, садитися и саджатися, насаджуватися на чому или над чим, (досаживаться) досаджуватися, підсаджуватися; бути надсаджуваним, надсадженим, понадсаджуваним и т. п.;
    2) надсаджуватися, надсадитися, (о мног.) понадсаджуватися; см. Надрываться 2 (под
    I. Надрывать). Постромка -дилась - посторонок надірвався.
    * * *
    несов.; сов. - надсад`ить
    1) надрива́ти, надірва́ти и мног. понадрива́ти; надса́джувати, надсади́ти, -саджу́, -са́диш; ( о голосе) зрива́ти, зірва́ти и мног. позрива́ти

    \надсаживать вать горло — надрива́ти (надса́джувати) го́рло

    \надсаживать вать грудь — надса́джувати гру́ди

    2) ( досаждать) досажда́ти, досади́ти, -джу́, -диш; допіка́ти, допекти́, -печу́, -пече́ш; диал. доїда́ти, дої́сти, -ї́м, -їси́
    3) ( толкать) штовха́ти, штовхну́ти, стуса́ти, стусну́ти и усилит. стусону́ти; штурха́ти и шту́рхати, штурхну́ти и усилит. штурхону́ти

    Русско-украинский словарь > надсаживать

  • 55 напекать

    напечь
    1) чего - напікати, напекти, (о мног.) понапікати чого. [Наварила й напекла, не для кого, для Петра (Пісня)];
    2) (нажигать) напікати, напекти, напалювати, напалити, нажарювати, нажарити, насмалювати, насмалити, (о мног.) понапікати, понапалювати и т. п. чого. Напече[ё]нный -
    1) напечений;
    2) напечений, напалений, нажарений, насмалений, понапалюваний и т. п. -ться -
    1) напікатися, напектися, понапікатися; бути напеченим. Много ли хлеба -ется? - чи багато хліба напікають?;
    2) (нагреваться от жара; -ться вдоволь) напікатися, напектися, напалюватися, напалитися, нажарюватися, нажаритися, насмалюватися, насмалитися, (о мног.) понапікатися и т. п.
    * * *
    несов.; сов. - нап`ечь
    напіка́ти, напекти́, -печу́, -пече́ш и мног. понапіка́ти

    Русско-украинский словарь > напекать

  • 56 напекаться

    несов.; сов. - нап`ечься
    напіка́тися, напекти́ся, -печу́ся, -пече́шся и мног. понапіка́тися

    Русско-украинский словарь > напекаться

  • 57 недопекать

    недопечь недопікати, недопекти що. Недопечённый - недопечений; (о хлебе ещё: сыроватый, клейкий) глевкий; срв. Недопёка 2. -ться - недопікатися, недопектися; бути недопеченим.
    * * *
    несов.; сов. - недоп`ечь
    недопіка́ти, недопекти́, -печу́, -пече́ш

    Русско-украинский словарь > недопекать

  • 58 недопекаться

    несов.; сов. - недоп`ечься
    недопіка́тися, недопекти́ся, -пече́ться

    Русско-украинский словарь > недопекаться

  • 59 отжигать

    -ся, отжечь, -ся
    1) что (сожигать часть ч.-л.) - спалювати, -ся, спалити що, -ся;
    2) (отделять огнём) відпалювати, -ся, відпалити, -ся, (хирург.) відпікати, відпекти що; (поперёк) перепалювати, -ся, перепалити, -ся. Отжечь нитку - перепалити нитку. Наросты -гают - нарослі відпікають;
    3) (сталь) відпускати, -ся, відпустити, відгартовувати, -ся, вигартувати, -ся;
    4) (водку для опред. крепости) випалювати, -ся, випалити, -ся;
    5) солнце уже отожгло - сонце вже не пече, не палить. Отожжонный - спалений, від[пере]палений, відпечений.
    * * *
    несов.; сов. - отж`ечь
    відпа́лювати, відпали́ти

    Русско-украинский словарь > отжигать

  • 60 палить

    паливать
    1) (жечь, сожигать) палити. [Палити солому. Нащо ви свічку палите?]. Свинью -лить - свиню смалити. -лить кирпич - випалювати цеглу. См. Обжигать;
    2) (печь) пекти, палити. [Сонце палить, пече]. Палом -лить - палом палити;
    3) -лить, -вать, пальнуть (стрелять) - палити, пальнути, стріляти, стрельнути, бити, вдарити, бухати, бухнути, гатити, гатнути, гримати, гримнути, жарити, жарнути з чого. [З пістолів палити. Бухають з гармат]. Пли, пали, воен. - паль [Рота - паль!].
    * * *
    I пал`ить
    1) (птицу, тушу) смали́ти
    2) (сжигать, прожигать) пали́ти
    3) (обдавать жаром, зноем) пали́ти; ( о солнце) смали́ти, пра́жити, шква́рити
    II
    ( стрелять) пали́ти, смали́ти; ( садить) гати́ти

    Русско-украинский словарь > палить

Страницы

См. также в других словарях:

  • Пече — Пече, Ян Яковлевич Ян Яковлевич Пече Дата рождения: 17 декабря 1881(1881 12 17) Дата смерти: 24 ноября 1942 …   Википедия

  • пече — сущ., кол во синонимов: 1 • чадра (5) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • Пече, Ян — Ян Яковлевич Пече Дата рождения: 17 декабря 1881 Дата смерти: 24 ноября 1942 Ян Яковлевич Пече (17 декабря 1881  24 ноября 1942)  коммунист, революционер, один из со …   Википедия

  • Пече Ян — Ян Яковлевич Пече Дата рождения: 17 декабря 1881 Дата смерти: 24 ноября 1942 Ян Яковлевич Пече (17 декабря 1881  24 ноября 1942)  коммунист, революционер, один из со …   Википедия

  • Пече —         Ян Яковлевич (17.12.1881 24.11. 1942), участник революционного движения в России. Член Коммунистической партии с 1903. Родился в Тадайкской волости, ныне Лиепайский район Латвийской ССР в семье батрака. Рабочий в Либаве (ныне Лиепая). Во… …   Большая советская энциклопедия

  • Пече Ян Яковлевич — (17.12.1881‒24.11. 1942), участник революционного движения в России. Член Коммунистической партии с 1903. Родился в Тадайкской волости, ныне Лиепайский район Латвийской ССР в семье батрака. Рабочий в Либаве (ныне Лиепая). Во время Революции… …   Большая советская энциклопедия

  • Пече, Ян Яковлевич — Ян Яковлевич Пече Дата рождения: 17 декабря 1881(1881 12 17) Место рождения: Лиепая Дата смерти …   Википедия

  • ПЕЧЕ — Ян Яковлевич (17.XII.1881 24.XI.1942) участник революц. движения, сов. парт. и гос. деятель. Чл. Коммунистич. партии с 1903. Родился в Латвии; был рабочим. Во время революции 1905 07 чл. Либавского гор. к та РСДРП, избирался делегатом на III… …   Советская историческая энциклопедия

  • пече́ние — я, ср. 1. Действие по глаг. печь 1 (в 1 знач.). Печение хлеба. □ И приставили Маврушу для барского стола ситные и белые хлебы печь, да кстати и печенье просфир для церковных служб на нее же возложили. Салтыков Щедрин, Пошехонская старина. 2.… …   Малый академический словарь

  • пече́нье — см. печение …   Малый академический словарь

  • пече-час —   , а, м. Единица измерения работы печи. Букчина, 64 …   Толковый словарь языка Совдепии

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»