петроград

 ч Петроград (істор.), Санкт-Петербург

Маланюк, Євген (1897, Ново-Архангельськ, Херсонщина—1968) - укр. поет, публіцист, філософ. У колишньому Єлисаветграді (нині Дніпропетровськ) закінчив реальну гімназію, де раніше навчалися брати Тобілевичі, Кропивницький, Чикаленко. Певний час навчався у Політехнічному ін-ті в Петрограді, потім закінчив Київську військову школу. З проголошенням Української держави у 1917 р. - старшина армії УНР; після її придушення - еміграційні роки до самої смерті (Польща, Чехословаччина, від 1949 р. - США). З огляду на неординарну біографію М. та назву його першої поетичної збірки "Стилет і стилос" (1925), є підстави стверджувати, що життя в еміграції М. - це використання "стилосу" (пера літератора, філософа) як "стилету" (зброя вояка) для обґрунтування й поширення виплеканих ним ідей З. містовий спектр останніх - від вишуканої лірики до глибоких суспільно-патріотичних роздумів та історичних і історіософських нарисів ("Книга спостережень"). На творчості М. відчутно позначився вплив ідей Шпенглера, Куліша, Донцова. Філософські, історичні ідеї М. переважно зосереджені на філософії укр. історії (Шлемкевич), на руйнації пов'язаних з нею соціальних міфів та роздумах про подолання історичної безвиході. М. розглядає укр. історію як історію певного типу ментальності. При цьому він заперечує визначальний вплив на Україну зовнішніх чинників. М'якосердність, лагідність, "розспіваність", "жіночність" характеру українців, їхня схильність до компромісу, до запальної емоційності, яка швидко сходить нанівець, - ці чинники, за М., є руйнівними для українства, оскільки не врівноважуються іншими - раціональними, вольовими, опертими на норми писаного права у створеній власними зусиллями державі. Феномен малоросійства в інтерпретації М. є вітчизняним еквівалентом "втечі від свободи", відмови від самостійної організації культурного і політичного життя. Запоруку вивільнення від "синдрому малоросійства" М. вбачав у побудові системи суспільної еліти на європейських політичних і культурних засадах.

[br]

Осн. тв.: "Земля і залізо" (1930); "Перстень Полікрата" (1939); "Влада" (1951); "Нариси з історії нашої культури" (1954); "Малоросійство" (1959); "Книга спостережень". У 2 кн. (1962, 1966).