Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

переночевать

  • 1 переночёвывать

    переночевать переночовувати, переночувати, обночовувати, обночувати в кого, (о многих) попереночовувати.
    * * *
    несов.; сов. - переночев`ать
    переночо́вувати, переночува́ти; підночо́вувати, підночува́ти; диал. несов. обночува́ти

    Русско-украинский словарь > переночёвывать

  • 2 испрашивать

    испросить просити, випросити, прохати, випрохати чого и що в кого. -вать, -сить разрешение, кредиты - прохати, випрохати дозволу, кредитів. -сить (с мольбой) милость, помилование - виблагати ласку, помилування в кого. -сить место - випрохати місце (посаду). -сить разрешение переночевать - упроситися (редко припроситися), упрохатися на ніч до кого, (оффиц.) прохати дозволу переночувати десь. Испрашиваемый - проханий. -мые кредиты - прохані кредити. Испрошенный - випрошений, випроханий. -ные кредиты - випрохані кредити. -ться - проситися, прохатися.
    * * *
    несов.; сов. - испрос`ить
    (чего, что) проси́ти (прошу́, про́сиш), попроси́ти (чого, що); ( ходатайствовать) клопота́ти, -почу́, -по́чеш, ви́клопотати, -почу, -почеш (що); (сов.: получить) оде́ржати (що); см. выпрашивать

    Русско-украинский словарь > испрашивать

  • 3 ночь

    1) ніч (р. ночи, тв. ніччю, зв. ноче, мн. ночі, ночей, ночами). [На майдані пил спадає. Замовкає річ… Вечір. Ніч (П. Тичина). Смерть - се ніч, спокійна, тиха (Л. Укр.). Подих тропічної тьмяної, п'яної ночи (М. Рильськ.)]. Апрельская ночь - квітнева ніч, ніч квітнівка (Васильч.). Варфоломеевская ночь, истор. - Бартоломеєва ніч. Воробьиная ночь - горобина ніч. Глубокая (Глухая, Полная) ночь - глупа (глуха) ніч (полночь: північ, опівніч), (раньше полночи) пізні вляги (-гів). [Вже була глуха ніч, опівніч (Франко). Після пізніх влягів у нас кажуть: це було опівночі (Звин.)] Глубокой -чью, в глухую ночь - глупої ночи, (реже) у глупу ніч. [Коли це глупої ночи прилітає сокіл (Рудч.). Глупої ночи на їх і огнищах ніколи не спалахував жар (Кінець Неволі). Зосталася Оксана сама собі, у темну, глупу ніч, як палець (Квітка)]. Звёздная ночь - зоряна ніч, (в поэзии ещё) ніч яснозора (Грінч.). Купальская ночь - см. Купальский. Майская ночь - травнева (майова, маєва, майська) ніч, ніч травнівка (Васильч.); срв. Майский 1. [Майська ніч або утоплена (Гоголь)]. Поздняя ночь - пізня ніч, (раньше полночи) пізні вляги. Поздней -чью - пізньої ночи, пізніми влягами, (поздно ночью) пізно вночі; см. ещё выше Глубокой -чью. До поздней -чи - до пізньої ночи, до-пізна, до пізнього-пізна. [Ми сиділи до-пізна (Звин.)]. В -чи (ед. ч.) - в ночі, (ночью) вночі. [Огняного коня вітер гнав - огняного коня - в ночі (П. Тичина)]. В ночь - а) в ніч. [Вдивлявся в ніч стурбованим поглядом (М. Калин.)]; б) (ночью) вночі. В ночь не естся - вночі не їсться; в) (за ночь) за ніч. В одну ночь этого не сделаешь - за одну ніч цього не зробиш. В одну из -чей - одної ночи, (однажды ночью ещё) якось уночі, одного разу вночі. В ночь на, в ночь с - на - см. I. На 1 в. В весеннюю, тёплую и т. п. ночь - літньої, теплої и т. п. ночи, у літню, у теплу и т. п. ніч. [Плачуть мої очі темненької ночи (Метл.). Тоді-ж таки, теплої весняної ночи двоє йшли і… (Гр. Григор.). В ніч осінню піскова земля його гойдає ніжно, мов колиска (М. Рильськ.)]. В ту, в эту ночь - тієї, цієї ночи, ту, цю (сю) ніч, в ту, в цю ніч. [Тієї ночи він спав міцним сном (Олм. Примха). Ту ніч зовсім не спав (Сл. Ум.). Перший раз по смерті брата він заснув цю ніч (Франко). Марія Стюарт була-б, якби не я, на волі сю ніч (Грінч.)]. В -чи (мн. ч.) - в ночі, за ночей. [Поете, будь собі суддею, і в ночі тьми і самоти спинись над власною душею (М. Рильськ.). Де, в які дні, в які ночі (не лилися ви), сльози жіночі! (Франко)]. Всю ночь (напролёт), в продолжение (втечение) всей (целой) -чи - всю ніч, цілу (цілісіньку) ніч, протягом усієї (цілої) ночи, (зап.) через усю (цілу, цілісіньку) ніч; срв. Напролёт 2 и Ночь Ноченски. [Не спав цілісіньку ніч (Київ). Через усю ніч палили вогнище (Ор. Левиц.)]. Продолжающийся всю (целую) ночь - цілонічний. В продолжение (втечение) долгих -чей - довгими ночами. [Довгими ночами не спала вона і думала (Грінч.)]. За ночь - за ніч. [За ніч доїдемо (Брацл.)]. За ночь до этого - ніч перед цим (тим). Ночь за -чью - ніч по ночі, ніч за ніччю. [Ніч за ніччю й довгі дні я нудьгував (Велз)]. К -чи - проти (реже навпроти) ночи, (реже) під ніч. [Виїхали проти ночи (Яворн.). Не розкажу проти ночи, а то ще присниться (Шевч.). Ти куди йдеш під ніч? (Франко)]. Не к -чи будь помянут (помянута и т. п.) - не проти ночи згадуючи. [Він був, не проти ночи згадуючи, високий, як товкач (Яворн.)]. Каждую ночь - що-ночи, що-ніч, кожної ночи, кожну ніч, ніч-у-ніч, ніч крізь ніч. [Що-ночи йде на річку до темного гаю (Л. Укр.). Дарма що-ніч дівчинонька його взглядає (Шевч.). Мені кожної ночи сняться шляхи, дерева (М. Ввч.). День-у-день (изо дня в день), ніч-у-ніч не переставала мати плакати (Мирний)]. Каждые две, каждые три -чи - що дві ночі, що три ночі. На ночь - на ніч. [Викинь кицьку на ніч надвір (Брацл.). Безліч пташок, злітаючись зграями на ніч на околишні скелі… (Кінець Неволі)]. На ночь глядя - проти ночи. На следующую ночь - другої ночи, на другу ніч. По -чам - ночами, вночі. Работать по -чам - працювати ночами (вночі). Ночь под что - ніч проти чого. [Ніч проти неділі (Кандід)]. Ночь под новый год - новорічна ніч, ніч проти нового року. В ночь под - вночі проти, проти ночи. [Проти ночи Маковія (Шевч.)]. В ночь под новый год - новорічної ночи, вночі проти нового року. Под покровом -чи - під покровом (під накриттям, під кереєю) ночи, під вночішнім покровом. При наступлении, с наступлением -чи - см. Наступление 2. Среди -чи - серед (реже посеред) ночи. Той, эточ, весенней и т. п. -чью - см. выше В ту, в эту, в весеннюю ночь. Тёмной -чью - темної (ум. темненької) ночи, (впотьмах) поночі. [На темній одежі світилися руки, прозорі й молочні, як поночі порохно (Коцюб.)]. День и ночь (днём и -чью) - (і) день і ніч, (і) вдень і вночі. [(Химери чорні) дражнять нас і день і ніч (Л. Укр.)]. На дворе ночь - надворі ніч, (наступает ночь, темнеет) надворі поночіє (сутеніє). Нас застигла ночь - нас спостигла (пристигла, застигла, зуспіла, захопила, застукала) ніч; см. Застигать. [Аж застигла її нічка в дорозі (Рудч.)]. Ночь коротать - ніч коротати. -чей недосыпать - ночей недосипати (недосипляти). Проводить, провести ночь - перебувати, перебути ніч, (ночевать, переночевать) ночувати, переночувати (ніч); срв. Проводить 4. [Ніч на перебули весело (Київ). Аби день переднювати, аби ніч переночувати (Франко)]. Хорошо ли вы провели ночь? - чи добре ви перебули ніч? чи здорові ночували? (Основа 1862). Спокойной (покойной, доброй) -чи - на добраніч!, (реже) добраніч! доброї ночи! здорові ночуйте! [На добраніч, голубко коханаа! (Грінч.). Добраніч! у вирій ми, гуси, простяглися (М. Хвильов.). Здорові почуйте! (Франко)]. Желать, послать спокойной -чи - на добраніч казати (віддавати, давати), сказати (віддати, дати). [Гордій, хоч завше любив поговорити на ніч з учителем, став казати на добраніч (Васильч.). Приходить Стасик оддати на добраніч (Коцюб.)];
    2) (темень) темрява, темнява, пітьма; (нрч.: темно) поночі. [Та й поночі! не вздриш нічого, хоч око виколи (Кобеляч.)]. В лесу ночь-ночью - в лісі тьма тьменна (темно- претемно);
    3) (невежество) темрява, темнота. Жить в -чи - жити (коснеть: животіти, скніти, нидіти) в темряві (в темноті);
    4) (север) північ (-ночи), холодний край (р. краю).
    * * *
    ніч, род. п. но́чі

    бе́лые \ночь чи — бі́лі но́чі

    в \ночь чь — у ніч; ( ночью) уночі́, ні́ччю

    в \ночь чь на пя́тое сентября́ — у ніч на п'я́те ве́ресня, уночі́ про́ти п'я́того ве́ресня

    в \ночь чь под но́вый год — уночі́ (у ніч) про́ти ново́го ро́ку

    всю \ночь чь [напролёт] — ці́лу (усю́, усилит. цілі́сіньку) ніч

    в э́ту \ночь чь — ціє́ї (це́ї, се́ї) но́чі, у цю (у сю) ніч, цю (сю) ніч

    до́брой (поко́йной, споко́йной) \ночь чи! — на добра́ніч!, добра́ніч!

    ка́ждую \ночь чь — щоно́чі, щоні́ч, щоні́чно; ко́жної но́чі, ніч у ніч

    на́ ночь — на ніч

    не к \ночь чи будь ска́зано (помя́нут) — вводн. сл. жарг. не про́ти но́чі (не при ха́ті) зга́дуючи (зга́дувати)

    одна́жды \ночь чью — одніє́ї но́чі

    по \ночь чам — ноча́ми, по ноча́х

    Русско-украинский словарь > ночь

См. также в других словарях:

  • ПЕРЕНОЧЕВАТЬ — ПЕРЕНОЧЕВАТЬ, переночую, переночуешь, совер. (к переночевывать), что и без доп. Провести где нибудь (чаще не дома) Ночь, проспать. Переночевать у знакомых. «Переночевать в саду около развалин бани.» Максим Горький. Ночь переночевал и уехал.… …   Толковый словарь Ушакова

  • переночевать — переспать, перенайтовать, перекочумарить, перенайтать, заночевать, остановиться на ночлег, остаться на ночлег, перекочумать Словарь русских синонимов. переночевать остановиться (или остаться) на ночлег, заночевать, переспать Словарь синонимов… …   Словарь синонимов

  • ПЕРЕНОЧЕВАТЬ — см. ночевать. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • Переночевать — сов. неперех. Провести где либо ночь (обычно не дома). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • переночевать — переночевать, переночую, переночуем, переночуешь, переночуете, переночует, переночуют, переночуя, переночевал, переночевала, переночевало, переночевали, переночуй, переночуйте, переночевавший, переночевавшая, переночевавшее, переночевавшие,… …   Формы слов

  • переночевать — переночев ать, ч ую, ч ует …   Русский орфографический словарь

  • переночевать — (I), переночу/ю, чу/ешь, чу/ют …   Орфографический словарь русского языка

  • переночевать — чую, чуешь; св. Провести где л. ночь (обычно не дома). П. в лесу. П. у друга. П. где л. ночь. Пустить кого л. п. ◁ Переночёвывать, аю, аешь; нсв. Разг …   Энциклопедический словарь

  • переночевать — чую, чуешь; св. см. тж. переночёвывать Провести где л. ночь (обычно не дома) Переночева/ть в лесу. Переночева/ть у друга. Переночева/ть где л. ночь. Пустить кого л. переночев …   Словарь многих выражений

  • переночевать — пере/ноч/ева/ть …   Морфемно-орфографический словарь

  • Дайте попить, а то так есть хочется, что (и) переночевать негде — 1) о запросах и требованиях собеседника, к рые несоизмеримы с ситуацией; 2) просьба дать попить воды …   Живая речь. Словарь разговорных выражений

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»