Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

переводиться

  • 61 перевести(сь)

    Русско-турецкий словарь > перевести(сь)

  • 62 перевести(сь)

    Русско-турецкий словарь > перевести(сь)

  • 63 перевестись

    vr pf
    переведусь
    ipf
    переводиться blive overflyttet, overført, lade sig overflytte, overføre; overgå.

    Русско-датский словарь > перевестись

  • 64 А

    1. союз

    она смеялась, а я плакала — elle riait et moi je pleurais

    это не собака, а волк — ce n'est pas un chien, mais un loup

    2) ( в начале предложения) et; может не переводиться
    2. межд. (а!)

    а, это вы! — ah, c'est vous!

    3. частица (а?)

    что ты об этом думаешь, а? — qu'en penses-tu, hein?

    * * *
    I союз

    я остаю́сь в Москве́, а вы в Но́вгороде — je reste à Moscou et vous à Novgorod

    я приду́ вас навести́ть не за́втра, а по́слезавтра — je viendrai vous voir non pas demain, mais après-demain

    хотя́ мне и о́чень ве́село, а на́до уходи́ть — bien que je m'amuse beaucoup, il faut que je parte

    3) (после предложений, имеющих уступительный смысл) mais

    прошло́ де́сять лет с тех пор, а я всё по́мню, как бу́дто э́то бы́ло вчера́ — dix ans sont passés, mais je me rappelle tout, comme si c'était hier

    4) (в смысле "между тем" в начале предложения) or

    а вам всем изве́стно, что... — or, vous savez tous que...

    он написа́л письмо́, а зате́м... — il a écrit une lettre (et) puis...

    - а следовательно

    что ты де́лаешь? - А я смотрю́ на у́лицу — que fais-tu? - Je regarde dans la rue

    ••

    а и́менно — à savoir

    II вопр. частица
    plaît-il?, vous dites?, comment?, hein?; quoi? (fam)
    III межд.
    1) ( удивление) ha (придых.)!

    а, была́ не была́! — eh bien, risquons le coup!

    3) (боль, ужас) oh!

    а, ничего́! — bah! qu'est-ce que ça fait?

    * * *
    1. abbr
    metal. réseau cubique de maille 3,14 A 14
    2. n
    commer. A (обозначение наивысшей стоимости акций; по системе классификации Standard)

    Dictionnaire russe-français universel > А

  • 65 ПО

    1) ( где) dans; en; sur; может не переводиться

    плыть по реке, по морю — naviguer sur le fleuve, dans la (en) mer

    4) (область деятельности, знаний) de
    6) обозначение времени при повторяющемся действии существительным с определённым артиклем
    * * *
    1) (на поверхности, вдоль поверхности) sur

    уда́рить по́ столу — donner un coup sur la table

    2) (по улицам, по полям и т.п.) par

    гуля́ть по у́лицам — se promener par les rues

    по гора́м, по дола́м — par monts et par vaux

    по ме́сту жи́тельства — du domicile

    по ме́сту рабо́ты — du lieu de travail

    3) ( согласно) selon, suivant, d'après

    по заслу́гам — selon ( или suivant) le mérite

    су́дя по э́тому — à en juger d'après cela

    по приказа́нию — sur l'ordre

    по сове́ту кого́-либо — sur le conseil de qn

    знать по ви́ду — connaître de vue

    знать по и́мени — connaître de nom

    быть францу́зом по происхожде́нию — être français d'origine

    по а́дресу — à l'adresse de...

    по со́вести — en conscience

    по мо́де — à la mode

    по свое́й во́ле — de son plein gré

    4) ( вследствие) pour cause de; par ( благодаря)

    по боле́зни — pour cause de maladie

    по рассе́янности — par distraction

    по недосмо́тру — par mégarde

    5) (до) jusqu'à

    по янва́рь — jusqu'à janvier

    по ло́коть — jusqu'au coude

    по де́сять рубле́й метр — à dix roubles le mètre, à raison de dix roubles le mètre

    по одному́, по́ два, по́ три и т.д. — par un, par deux, par trois, etc.

    по́ двое, по́ трое и т.д. — deux à deux, trois à trois, etc.

    по по́чте — par la poste

    по желе́зной доро́ге — par chemin de fer, par voie ferrée

    по ра́дио — par la radio

    передава́ли по ра́дио — on a dit à la radio, la radio a annoncé

    по выходны́м дням — les jours de congé

    по утра́м — le matin

    ••

    по доро́ге ( во время дороги) — en chemin, chemin faisant

    * * *
    abbr
    abbr. производственное объединение, G.I., промышленное объединение, G.E.I.

    Dictionnaire russe-français universel > ПО

  • 66 По

    1) ( где) dans; en; sur; может не переводиться

    плыть по реке, по морю — naviguer sur le fleuve, dans la (en) mer

    4) (область деятельности, знаний) de
    6) обозначение времени при повторяющемся действии существительным с определённым артиклем
    * * *
    1) (на поверхности, вдоль поверхности) sur

    уда́рить по́ столу — donner un coup sur la table

    2) (по улицам, по полям и т.п.) par

    гуля́ть по у́лицам — se promener par les rues

    по гора́м, по дола́м — par monts et par vaux

    по ме́сту жи́тельства — du domicile

    по ме́сту рабо́ты — du lieu de travail

    3) ( согласно) selon, suivant, d'après

    по заслу́гам — selon ( или suivant) le mérite

    су́дя по э́тому — à en juger d'après cela

    по приказа́нию — sur l'ordre

    по сове́ту кого́-либо — sur le conseil de qn

    знать по ви́ду — connaître de vue

    знать по и́мени — connaître de nom

    быть францу́зом по происхожде́нию — être français d'origine

    по а́дресу — à l'adresse de...

    по со́вести — en conscience

    по мо́де — à la mode

    по свое́й во́ле — de son plein gré

    4) ( вследствие) pour cause de; par ( благодаря)

    по боле́зни — pour cause de maladie

    по рассе́янности — par distraction

    по недосмо́тру — par mégarde

    5) (до) jusqu'à

    по янва́рь — jusqu'à janvier

    по ло́коть — jusqu'au coude

    по де́сять рубле́й метр — à dix roubles le mètre, à raison de dix roubles le mètre

    по одному́, по́ два, по́ три и т.д. — par un, par deux, par trois, etc.

    по́ двое, по́ трое и т.д. — deux à deux, trois à trois, etc.

    по по́чте — par la poste

    по желе́зной доро́ге — par chemin de fer, par voie ferrée

    по ра́дио — par la radio

    передава́ли по ра́дио — on a dit à la radio, la radio a annoncé

    по выходны́м дням — les jours de congé

    по утра́м — le matin

    ••

    по доро́ге ( во время дороги) — en chemin, chemin faisant

    * * *
    prepos.

    Dictionnaire russe-français universel > По

  • 67 а

    1. союз

    она смеялась, а я плакала — elle riait et moi je pleurais

    это не собака, а волк — ce n'est pas un chien, mais un loup

    2) ( в начале предложения) et; может не переводиться
    2. межд. (а!)

    а, это вы! — ah, c'est vous!

    3. частица (а?)

    что ты об этом думаешь, а? — qu'en penses-tu, hein?

    * * *
    I союз

    я остаю́сь в Москве́, а вы в Но́вгороде — je reste à Moscou et vous à Novgorod

    я приду́ вас навести́ть не за́втра, а по́слезавтра — je viendrai vous voir non pas demain, mais après-demain

    хотя́ мне и о́чень ве́село, а на́до уходи́ть — bien que je m'amuse beaucoup, il faut que je parte

    3) (после предложений, имеющих уступительный смысл) mais

    прошло́ де́сять лет с тех пор, а я всё по́мню, как бу́дто э́то бы́ло вчера́ — dix ans sont passés, mais je me rappelle tout, comme si c'était hier

    4) (в смысле "между тем" в начале предложения) or

    а вам всем изве́стно, что... — or, vous savez tous que...

    он написа́л письмо́, а зате́м... — il a écrit une lettre (et) puis...

    - а следовательно

    что ты де́лаешь? - А я смотрю́ на у́лицу — que fais-tu? - Je regarde dans la rue

    ••

    а и́менно — à savoir

    II вопр. частица
    plaît-il?, vous dites?, comment?, hein?; quoi? (fam)
    III межд.
    1) ( удивление) ha (придых.)!

    а, была́ не была́! — eh bien, risquons le coup!

    3) (боль, ужас) oh!

    а, ничего́! — bah! qu'est-ce que ça fait?

    * * *
    1. 2. conj.
    gener. alors que (Le premier homme fait des trous avec sa tarière, alors que le second arrive tout de suite derrière avec sa pelleteuse pour reboucher le trou.)
    3. n
    1) gener. or, tandis que (L'un des deux anticorps est spécifique de l'antigène, tandis que l'autre réagit aux complexes immuns.)
    2) eng. are
    3) abbr. ampère

    Dictionnaire russe-français universel > а

  • 68 а то

    1) ( иначе) ou bien; sinon

    надо спешить, а то опоздаем — il faut se hâter, sinon nous serons en retard

    2) ( с оттенком причинности) car; может не переводиться

    надо ехать, а то уже поздно — il faut partir, il est déjà tard

    * * *
    1) (после предложений, имеющих уступительный смысл) mais

    хоть бы но́чью, а то средь бе́ла дня! — passe encore de nuit, mais en plein jour!

    на́до е́хать, а то уже́ по́здно — il faut partir, car il se fait tard

    3) ( или же) разг. ou bien

    пойди́те туда́, а то пошли́те кого́-нибудь — allez-y vous-même, ou bien envoyez quelqu'un

    по́здно уже́ идти́ туда́, а то пойдём! — il est tard pour aller là-bas, allons-y quand même!

    переста́нь крича́ть, а (не) то я уйду́ — cesse de crier, sinon ( или ou) je m'en vais

    * * *
    n
    gener. ou

    Dictionnaire russe-français universel > а то

  • 69 нормально

    1) нареч. normalement; ordinairement ( обычно)
    2) предик. безл. разг.

    как рабо́тает телефо́н? - Спаси́бо, норма́льно — le téléphone fonctionne-t-il bien? - Merci, ça marche

    как пожива́ете? - Спаси́бо, норма́льно — comment allez-vous? - Merci, ça va

    как дела́? - норма́льно — ça va? - Ça colle! ( или Ça gaze! (fam))

    * * *
    adv
    1) gener. comme du monde (канадский (квебекский) фразеологизм, может употребляться как по отношению к неодушевленным предметам (Je dois passer 30 minutes я tout resetter comme du monde), так и к одушевленным (в этом случае будет переводиться "как все), normalement
    2) colloq. tranquillou (Comment ça va? Tranquillou.)
    3) canad. c'est correc'

    Dictionnaire russe-français universel > нормально

  • 70 флагман

    м. мор.
    1) amiral m
    2) ( корабль) vaisseau m amiral
    * * *
    n

    Dictionnaire russe-français universel > флагман

  • 71 изживаться

    изжиться виживати, вижити свій вік, відживати своє, віджити своє, переживатися, пережитися, самого себе перебувати, перебути, гаснути, переводитися, перевестися, (истощаться) вичерпуватися, вичерпатися. [Ті звичаї уже вижили свій вік (віджили своє): тепер постають нові (М. Грінч.). Давні, ніби непохитні ідеали вже давно себе перебули, і час їх до архіву здавати (Крим.). У нас здавня ведеться, що хто багатий, то той розумніший; воно тепер уже трохи гасне, але таки ще не зовсім (Звин.). Це вже переводиться (Звин.)].
    * * *
    1) (исчезать, уничтожаться) викорі́нюватися, -нюється, викоріня́тися, віджива́ти своє́, віджи́ти (-живе́) своє́
    2) страд. зжива́тися, збува́тися; викорі́нюватися, викоріня́тися, збува́тися, позбува́тися; пережива́тися; перебува́тися

    Русско-украинский словарь > изживаться

  • 72 нет

    1) безл. глаг. - нема, немає (ум. немаєчки), (очень редко, зап.) ніт, (в детск. языке) ма; (нет и в помине, народн.) біг-ма(є), (грубо: нет ни черта) чорт-ма(є), кат-ма(є), біс-ма(є), дідько має. [Нема в саду соловейка, нема щебетання; нема мого миленького, - не буде й гуляння (Пісня). Багато є людей, нема людей-братів (Грінч.). Смерти нема для творців (Сосюра). Шука козак свою долю, - а долі немає (Шевч.). Нема очей, що бачити хотіли, немає розуму, що знання прагнув, немає навіть самого бажання (Самійл.). Там люди добрі, де мене ніт (Гол. III). Де сніг упаде, квіточок вже ніт (Пісня). Грошей біг-ма (Рудан.). Землі власної у його біг-ма (Кониськ.). «Є гроші?» - «Чорт-ма й копійки» (Сл. Гр.). Всі ми тут б'ємось, а діла все чорт-має (Грінч.). Багато ума, та в кешені кат-ма (Номис). Своєї землі кат-ма (Васильч.)]. У меня, у него и т. п. нет - я не маю, в мене нема(є), (иногда, преимущ. о членах тела и психич. явлениях: мені нема), він не має, в його нема(є), (иногда: йому нема) и т. п. [В мене батька немає (Пісня). Придивилися: аж одного вуха йому нема (Звин.). Стида тобі нема! (Звин.)]. Его нет дома - його нема(є) вдома. Нет ли у тебя денег? - чи нема в тебе грошей? чи ти (часом) не маєш грошей? Нет ничего - нема(є) нічого. Нет решительно ничего - нічогісінько нема. Совершенно нет чего - зовсім нема(є) чого, нема й крихти чого, і звання (заводу) нема чого, (диал.) нема ані гич, (зап.) і на позір нема чого. Нет ни души - см. Душа 2. и Ни 1 (Ни души). Нет времени - нема(є) часу, нема(є) коли, ніколи. У меня нет времени - я не маю часу, мені ніколи, мені нема коли. Дела нет кому до чего - байдуже кому про що. [(Пташки) цвірінькають так, мов їм про зиму байдуже (Л. Укр.)]. Дня нет, чтобы я об этом не думал - дня (такого) (или днини такої) не буває, щоб я не думав про це. Нет сил (с)делать что - не сила (нема(є) сили) (з)робити що. [Не сила ту кривду словом розбити (Рада)]. Нет ничего легче, как… - нема(є) нічого легшого, як… Нет ничего выше, лучше и т. п., как… - нема(є) нічого вищого, кращого и т. п., як…; нема в світі, як…; нема (в світі) над що; срв. Лучше 1. [Нема в світі, як у злагоді жити (Сл. Гр.). Нема цвіту більшого та над ожиноньку, нема роду ріднішого та над дружиноньку (Пісня)]. Где только его нет - де тільки його нема, (везде он вмешается) де не посій, то вродиться (Приказка). Нет как (да) нет - нема та й нема; як нема, так (диал. дак) нема; як відрізано. [А в неділеньку по- раненьку козочки як нема, дак нема (Метл.). То було що-дня вчащає, а тепер і не побачиш: як одрізано (Сл. Гр.)]. Слова нет - нема що казати, шкода й слова, ані слова, про те й мови нема, (конечно) звичайно, певна річ, звісно, (правда) правда. [Мужик аж міниться: - «Та то, пане, ані слова! - що кому годиться!» (Рудан.)]. На нет и суда нет - на нема й суду нема. Нет-нет да и - коли-не-коли (та й); коли-не-коли, а; вряди-годи (та й); а колись-інколи; нема-нема, та й, (в прошлом) нема-було, нема, та й; було-не-було (,та й); байдуже-байдуже, та й; ні, ні, та й. [Він коли-не-коли та й скаже щось дуже путнє (Звин.). Він уже був заспокоївся, але часом виникали сумніви: коли-не-коли, а набіжить думка, що він хворий (М. Зеров). А вона вряди-годи та й зазирне до його (Крим.). А в голові нема-нема, та й майне якась розумна гадка (Крим.). Нема-нема, та й щось дадуть (Гуманщ.). Він нема-було, нема, та й навідається до своїх родичів (Звин.). І брат тоді ще не вмер, і тітка було-не-було (,та й) заскочить до нас і пособить (Звин.). Не лащіть цього собаку, бо він байдуже-байдуже, та й кусне за палець (Звин.). А він ні, ні, та й бовкне таке, що купи не держиться (Крим.)];
    2) нрч. отриц. - ні, (зап., нелитер.) нє, (очень редко) ніт. [Люблю тебе, доба переходова, за владне «так» і непокірне «ні» (Сосюра). «Підеш ти до його?» - «Ні» (Сл. Гр.). Скажи правду ти мені, а чи любиш мене, чи ні (Пісня). Може син мій буде у комуні, а як ні, то, може, мій онук (Сосюра). «Хочеш?» - «Нє, не хочу» (Брацл.). Оден брат був багатий, а другий нє (Звин.). Може вийде, а може й ніт (Свидн.). Казав, дурню, мовчи; ніт, патякає? (Мирний)]. Да или нет? - так чи ні? Ни да, ни нет - ні так і не ні; ні так, ні сяк. Ан нет! - ба ні! Да нет - та ні, ба ні. [«Здається, дзвонять». - «Та ні, то люди гомонять» (Шевч.). «А що се галас наче?» - «Ба ні, се спів» (Грінч.). Ти смієшся, а я плачу; ба ні, не плачу - регочусь (Шевч.)]. Да нет же - та ні-ж, та-ж ні, так (диал. дак) ні; (ни в каком случае) аніже, аніж, аж ніяк, (диал.) аж нікуди. [«Хіба тобі такого батька?» - «Аніже! Аніже! не такого» (Грінч.)]. Ну, нет! - е, ні! ба ні! ну, ні! Е, ні! цього я тобі не дам (Брацл.). «Ходім погуляймо!» - «Ба ні! треба працювати» (Липовеч.)]. Так нет же - т[д]ак ні(-ж). Нет ещё - ні ще, (эллиптич.) ще. [«А ви його ще не бачили?» - «Ще!» (Звин.)]. А почему (бы) и нет? - а чом би й ні? а чом(у) не так? Может быть да, может быть нет - може так, а може (й) ні; або так (воно), або ні. [«Може так, а може ні» - пам'ятаєте є такий роман д'Аннунціо (В. Підмог.)]. Никак нет - ні, аніже, аж ніяк, (диал.) аж нікуди;
    3) на -нет, нрч. - а) клином, скісно, спохова. [Візьми лопату та підстругай отут землю, щоб було спохова (сведено на -нет) (Звин.)]. Стёсывать на -нет - стісувати скісно (спохова). Жила (горная) сходит, сошла на -нет - жила виклиновується, виклинувалася; б) (перен.) на нівець, на ніщо, ні на що. Сводить, свести на -нет что - зводити, звести що на нівець (на ніщо). [Ти звів на ніщо всю нашу справу (Остр. Скарбів)]; см. Ничто (Обращать в -то). Сходить, сойти на -нет - сходити, зійти на нівець, зводитися (переводитися), звестися (перевестися) ні на що (на ніщо), переводитися, перевестися, (итти прахом) іти, піти в нівець; (исчезать) зникати, зникнути. [Двоєдушницька тактика ППС довела, що вплив ППС'ців зійшов на нівець (Пр. Правда). Під лядським пануванням звелась би ні на що наша народність (Куліш). Бувають такі часи, коли письменство занепадає й переводиться (Крим.). Пішло все багатство в нівець (Крим.)]. Конкуренция сошла на -нет - конкуренція зійшла на нівець;
    4) сщ. - ні (нескл.). Пироги с -том - пироги з таком (Поділля), нізчимні пироги (Сосн.). Есть лучше -та - «є» краще ніж (за, від) «нема(є)», так краще за ні. -ты считать - недоліки лічити.
    * * *
    1) (предик.: не имеется) нема́є, нема́; катма́; бі́гма

    у меня́ нет вре́мени — я не ма́ю ча́су, у ме́не нема́є (нема) ча́су; ( мне некогда) мені ніколи, мені́ нема́є (нема́) коли́, мені́ ні́колиться

    слов \нетт — нема́ що каза́ти, що й каза́ти, ні́чого й каза́ти (говори́ти), слів нема́є

    \нетт и \нет т, \нетт да \нет т, \нетт как \нетт — нема́ та й нема́, нема́є та й нема́є

    \нетт - так \нетт — нема́ - то [й] (так) нема́, нема́є - то [й] (так) нема́є

    \нетт \нетт да и... — нема́-нема́ та й...; [а] ча́сом (коли́-не-коли́) трапля́ється (бува́є), що й...; ( то и дело) раз у раз; ( время от времени) час від ча́су, від ча́су до ча́су

    чего́ то́лько \нет т! — чого́ тільки нема́є (нема́)!

    2) част. ні

    а [то] \нет т? — а хіба́ ні?, а хіба́ не так?

    ни да ни \нетт — і не так і не ні

    ника́к \нетт — см. никак

    3) в знач. союза ні

    \нет т, ты погляди́! — ні, ти подиви́сь (погля́нь)!

    4) в знач. сущ. нема́є, нема́

    на \нетт и суда́ \нетт — см. суд 1)

    своди́ть, свести́ на \нетт — зво́дити, звести́ наніве́ць (ніна́що, на ніщо́)

    сходи́ть, сойти́ на \нетт — схо́дити, зійти́ наніве́ць (ніна́що, на ніщо́), зво́дитися, звести́ся (перево́дитися, перевести́ся) ніна́що (на ніщо́)

    пироги́ с \нет том — шутл. пироги́ з ма́ком

    в \нет тях (в \нет тех) быть — шутл. бу́ти відсу́тнім; у нету́течках бу́ти (хова́тися)

    Русско-украинский словарь > нет

  • 73 перевестись

    Русско-украинский словарь > перевестись

  • 74 подбираться

    подобраться
    1) підбиратися, підібратися, попідбиратися, збиратися, зібратися, позбиратися, визбируватися, визбиратися, повизбируватися, бути підібраним, попідбираним, позбираним, повизбируваним; добиратися, добратися, прибиратися, прибратися и т. д. - см. Подбирать;
    2) підбиратися, підібратися, підсмикуватися, підсмикатися, підтикатися, підтикатися и підіткнутися, закасуватися, закасатися, підкасуватися, підкасатися, закачуватися, закачатися, підкуцатися, (во множ.) попідбиратися, попідсмикуватися, попідтикатися и т. д. См. Подобрать платье (Подбирать). [І підсмикалася, і підтикалася, і підперезалася (Стор.). Маланка закасалась та лізе в воду (Коцюб.). Очеретом качки гнала, високо-м ся закачала (Пісня)];
    3) (подкрадываться) підбиратися, підібратися, підкрадатися, підкрастися, чалитися, причалитися до чого. Срв. Подкрадываться. [Підбирається під хатнє віконце. Онде корова до капусти чалиться (Переясл.)]. Волк -бирается к стаду (овец) - вовк підкрадається (чалиться) до отари;
    4) (подольщаться) добиратися, добратися до кого, заходити до кого и коло кого, підмощуватися и підмощатися, підмоститися до кого, підходити, підійти під ласку кому. Срв. Подольщаться, Подбиваться 3. [Спроквола добираючись, запутав пан- отця, як павук муху (Свидн.). Не погляне, не заговорить, хоч там як до його не заходь (М. Вовч.)];
    5) (о припасах: приходить к концу) сходити. [Уже наші припаси сходять];
    6) (тощать) худнути, схуднути, охлявати, охлясти, з тіла спадати, спасти, (о мног.) похуднути, похлясти и поохлявати, з тіла поспадати.
    * * *
    несов.; сов. - подобр`аться
    1) підбира́тися, підібра́тися и попідбира́тися; ( подкрадываться) підкрада́тися, підкра́стися и попідкрада́тися
    2) ( иссякать) схо́дити, зійти́; ( переводиться) перево́дитися, перевести́ся
    3) (подбирать подол, полы) підбира́тися, підібра́тися; ( поддёргиваться) підсми́куватися и підсмика́тися, підсмикну́тися и підсмика́тися
    4) страд. (несов.) підбира́тися; збира́тися; визби́руватися; добира́тися

    Русско-украинский словарь > подбираться

  • 75 приобретать

    приобрести и приобресть
    1) (добывать) набувати, набути, здобувати, здобути, добувати, добути и придобути що и чого, придбавати, придбати що и чого; (наживать) наживати, нажити що; (накопить, добыть в большом количестве) надбати, принадбати, напридбати, наздобути, наздобувати чого, (диал.) напахати, (о мног.) понабувати, по(з)добувати, попридбавати що и чого. [Розуму за гроші не здобудеш (Св. Пис.). Жалко стало того хазяйства, що він його своєю працею надбав (Грінч.). Придбали хутір, став і млин, садок у гаї розвели і пасіку чималу, - всього надбали (Шевч.). Що придбаєш, те і маєш (Приказка). Поїхав оце в ліс та й дров такого (очень много) напахав (Пирят.)]. -тать движимое и недвижимое имущество - набувати рухоме й нерухоме майно. -бресть что-л. покупкою - набути що куплею (купівлям). Он -брёл себе большое состояние - він придбав (нажив, здобув) собі великий статок (и великі статки). -тать, -сти права гражданства - набувати, набути права (и прав) громадянства. -сти хозяйничая - пригосподарювати, загосподарити що. -сти барышничеством - прибаришувати що. -сти торгуя в кабаке - зашинкувати що;
    2) (снискивать) здобувати, здобути, придбати що, заживати, зажити чого. -сти всеобщее уважение, дружбу, расположение - здобути (придбати) загальну пошану, дружбу, прихильність. -тать, -сти любовь, благосклонность чью-л. - підходити, підійти під чию ласку, діставати, дістати ласки в кого. [Такої ласки дістану і в Параски (Номис)]. -сти доверие чьём-н. - зажити в кого віри. [Я віри в їх зажив, щоб дізнаватись тим робом про їх заходи ворожі (Грінч.)]. -бресть славу, известность, популярность - (з)добути, придбати славу (и слави), відомість, популярність, зажити (залучити) слави, убитися у славу, зажити популярности, у мову увійти. [Антосьо все в мову входив і між товариством і в городі (Свидн.)]. Он -брёл себе много друзей - він придбав собі багато приятелів;
    3) (усваивать себе, получать) набувати, набути, набирати, набрати чого. - тать форму чего-л. - набирати форми чого. -тать вкус чего - набувати (набирати) смаку чого. [На морі, коли воно тихе, страва набира особливого смаку (Леонт.)]. -тать, -сти значение, ценность - набирати, набрати, набувати, набути ваги, вартости. [Тоді тільки ідея набирає вартости, коли переводиться в життя (Коцюб.)]. -сти значение среди кого - увійти в значність між ким. -тать, -бресть влияние - забирати, забрати силу, здобувати, здобути вплив на що. [Таку силу забрали запорожці (Сторож.)]. -тать, -сти власть над кем - силу міць брати, забрати и взяти над ким. [Мотив сучасности бере силу над поетами (Єфр.)]. -тать, -сти силу - набувати, набути, набирати(ся), набрати(ся) сили. [Цей гурт де-далі більшатиме, набиратиметься сили (Грінч.)]. -тать, -сти интерес - набирати, набрати інтересу. -тать навык, опыт - набувати навички до чого, досвіду в чому, наламуватися до чого. -сти привычку - набратися звички. -тать, -сти необходимые познания в чём - здобувати, здобути (придбати) потрібні знання з чого и в чому. [Сам неписьменний здобуває він ті знання або з розмов, або слухаючи, як хто инший читає (Грінч.)]. -сти знания от кого - набратися науки в кого. -сти оперение (о птицах) - у пір'я (у колодочки, у палки) вбитися, упір'їтися. Приобретенный - набутий, (з)добутий, надбаний, придбаний, нажитий, зажитий, пригосподарьований, загосподарений и т. д. [І жіноче, і дівоче, і що було пригосподарьоване, усе забрато (Квітка)]. -ное имущество - набуте (придбане) майно, надбання.
    * * *
    несов.; сов. - приобрест`и
    1) придбава́ти, придба́ти, набува́ти, набу́ти и понабува́ти, несов. надба́ти, понадба́ти; ( покупать) купува́ти и купля́ти, купи́ти, покупува́ти, покупля́ти, покупи́ти
    2) (получать, добывать, снискивать) здобува́ти, здобу́ти; ( доставать) дістава́ти, діста́ти; ( усваивать) засво́ювати, засво́їти
    3) (что - значение, права) набува́ти, набу́ти (чого); (вид, форму, характер) набира́ти, набра́ти (чого)

    Русско-украинский словарь > приобретать

  • 76 угодно

    * * *
    1) безл. в знач. сказ. (нужно) трэба
    часто переводиться личными формами глаг. хацець, жадаць
    захацець, пажадаць, зажадаць
    переводится также безличными глаг. хацецца, захацецца
    при выражении вежливости, иронии, неудовольствия и т.п. переводится оборотами мець ласку, зрабіць ласку

    что вам угодно? — што вам трэба?, чаго вы хочаце?

    видно, так ему было угодно — відаць, так яму было пажадана (так яму хацелася)

    как вам угодно — як (вы сабе) хочаце, як ваша ласка

    я сделаю всё, что вам будет угодно — я зраблю ўсё, што вы захочаце (пажадаеце)

    2) частица

    какой угодно — які хочаш, які хочаце, (всё равно какой) абы-які, (всякий) усякі

    кто угодно — хто хочаш, хто хочаце, (всё равно кто) абы-хто

    что угодно — што хочаш, што хочаце, (всё равно что) абы-што

    где угодно — дзе хочаш, дзе хочаце, (всё равно где) абы-дзе, (везде) усюды

    когда угодно — калі хочаш, калі хочаце, (всё равно когда) абы-калі, (всегда) заўсёды

    как угодно — як хочаш, як хочаце, (всё равно как) абы-як

    куда угодно — куды хочаш, куды хочаце, (всё равно куда) абы-куды

    откуда угодно — адкуль хочаш, адкуль хочаце, (всё равно откуда) абы-адкуль, (отовсюду) адусюль

    сколько угодно — колькі хочаш, колькі хочаце, (всё равно сколько) абы-колькі

    не угодно ли — ці не маеце (не будзеце мець) ласку, ці не жадаеце

    Русско-белорусский словарь > угодно

  • 77 все же

    может переводиться усилительной конструкцией do (does, did) + infinitive

    Эти методы прямо выводятся из законов Ньютона. Однако они все-таки содержат новые идеи. --- These methods are deduced directly from Newton's laws. They do, however, involve new concepts. Это выражение не появлялось в печати до начала восьмидесятых. Когда оно все-таки начало распространяться, оно... --- This phrase did not start to appear in print until the early eighties. When it did start to spread it... И все-таки она вертится --- But it does move ( приписывается Галилею)

    Русско-английский словарь механических и общенаучных терминов > все же

  • 78 все-таки

    может переводиться усилительной конструкцией do (does, did) + infinitive

    Эти методы прямо выводятся из законов Ньютона. Однако они все-таки содержат новые идеи. --- These methods are deduced directly from Newton's laws. They do, however, involve new concepts. Это выражение не появлялось в печати до начала восьмидесятых. Когда оно все-таки начало распространяться, оно... --- This phrase did not start to appear in print until the early eighties. When it did start to spread it... И все-таки она вертится --- But it does move ( приписывается Галилею)

    Русско-английский словарь механических и общенаучных терминов > все-таки

  • 79 тем не менее

    может переводиться усилительной конструкцией do (does, did) + infinitive

    Эти методы прямо выводятся из законов Ньютона. Однако они все-таки содержат новые идеи. --- These methods are deduced directly from Newton's laws. They do, however, involve new concepts. Это выражение не появлялось в печати до начала восьмидесятых. Когда оно все-таки начало распространяться, оно... --- This phrase did not start to appear in print until the early eighties. When it did start to spread it... И все-таки она вертится --- But it does move ( приписывается Галилею)

    Русско-английский словарь механических и общенаучных терминов > тем не менее

  • 80 versetzen

    Mauer переносить <­нести>; Beamte a. перемещать <­местить>, (a. Schüler) переводить <­вести>; Knopf переставлять <­тавить>; Baum пересаживать <­садить>; Schlag наносить <­нести>; ( in einen Zustand) приводить <­вести> (в В), <по>ставить (в В); ( mischen) смешивать <­шать> ( mit с Т); F jemanden подвести pf. (и не явиться на встречу/свидание); in den Ruhestand versetzen уволить в отставку/на пенсию; verpfänden; sich versetzen ( gedanklich) переноситься <­нестись>; входить < войти> ( in die Rolle в роль); sich versetzen lassen переводиться <­вестись>

    Русско-немецкий карманный словарь > versetzen

Страницы

См. также в других словарях:

  • переводиться — см. исчезать 1 Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011. переводиться гл. несов. 1. • сводиться …   Словарь синонимов

  • ПЕРЕВОДИТЬСЯ — ПЕРЕВОДИТЬСЯ, перевожусь, переводишься, несовер. 1. несовер. к перевестись. 2. страд. к переводить1. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • переводиться — ПЕРЕВЕСТИСЬ 1, едусь, едёшься; ёлся, елась; ведшийся; ведясь; сов. Перейти на другую должность, начать работать в другом месте, в других условиях. П. в другой отдел. П. из секретарей в референты. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю.… …   Толковый словарь Ожегова

  • Переводиться — несов. 1. Переходить на другое место работы, службы, учебы и т.п. отт. разг. Переходить на другую должность, работу, переменять род своих занятий, службы и т.п. 2. разг. Переставать водиться; исчезать. 3. Переходить с одного материала на другой… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • переводиться — переводиться, перевожусь, переводимся, переводишься, переводитесь, переводится, переводятся, переводясь, переводился, переводилась, переводилось, переводились, переводись, переводитесь, переводящийся, переводящаяся, переводящееся, переводящиеся,… …   Формы слов

  • переводиться — перевод иться, ож усь, одится …   Русский орфографический словарь

  • переводиться — (II), перевожу/(сь), во/дишь(ся), дят(ся) [несов. к перевести/(сь)] …   Орфографический словарь русского языка

  • переводиться — Syn: см. исчезать, см. рассеиваться …   Тезаурус русской деловой лексики

  • переводиться — см. Перевести и Перевестись …   Энциклопедический словарь

  • переводиться — перевод …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • переводиться — см. перевестись; вожу/сь, во/дишься; нсв …   Словарь многих выражений

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»