пеліт

пелюшка. -ки - пелюшки (-шок), (с)повиток, ум. (с)повиточок (иногда вместе с свивальником), (с)повиття. -ка под голову - підголовач, приголовач, приголовок, (на руки) підручник. Он ещё в -ках - він ще в (с)повитку.

* * *

пелюшковий.

* * *

тж. пелик`ановый

поспеть

1) (созревать) постигати, постиг(ну)ти, спіти, поспівати, поспіти ( б. вр. -спію, -єш…) и поспінути (б. вр. -спіну, -неш…), пристигати, пристиг(ну)ти, приспівати, приспіти и -спінути, (вызреть) вистигати, вистиг(ну)ти, виспівати, виспіти и -спінути; срв. Вызревать, Дозревать, Созревать. [Уже й черешні постигли (Свидн.). У тій порі, як ягоди поспінуть (Житом.). Горіхи вже пристигли (Звин.). Вже вдовоньці пшениця приспіла (Чуб.)];

2) (быть готовым) постигати, постиг(ну)ти, вистигати, вистиг(ну)ти, поспівати, поспіти. Обед, ужин -пел - обід постиг (поспів), вечеря постигла (поспіла). [Уже й вечеря постигла (Чуб.). Вечеря поспіла (Коцюб.)]. Хлеб -пел (в печи или в квашне) - хліб постиг, вистиг. [Тут хліб постиг - виймаю, а в другій діжі вистиг - саджаю (Г. Барв.)];

3) (успевать к сроку) постигати, постиг(ну)ти, вистигати, вистиг(ну)ти, устигати, устиг(ну)ти, поспівати, поспіти и -нути, успівати, успіти и -нути, виспівати, виспіти и -нути (куди, що зробити), настигати, настиг(ну)ти, наспівати, наспіти и -нути (куди, до чого и на що); срв. Подоспеть, Приспеть. [Вийде і йде було не хапаючись, а постигне саме в пору (М. Вовч.). Ой вистигайте, славні чумаченьки, зимувати до лугу (Лис.). Не встиг козак Нечай на коника сісти (Макс.). Поспінеш з козами на торг (Приказка). Не виспінеш ти - спізнишся. Ох, лишенько! коли-ж я туди настигну (Квітка). Раненько вийду, на обід наспіну (Мирн.)]. -пеем, не спеши - постигнемо, вистигнемо, встигнемо и т. д., не поспішайсь. Везде -петь - всюди (скрізь) доскочити, похопитися. Наш пострел везде -пел - де не посій, то вродиться; той доскоцень (доскоцький) усього доскочить, ніколи не спізниться, перший похопиться, вихопиться. [О, то доскоцень, усього доскочить! ніколи запізно не прийде (Франко). Бач, який доскоцький, перший вихопився (Гр.)]. Везде поспевающий - проскочущий [Була і знакома проскочуща невидимка паніматки Люборацької (Свид.)]. -вать за кем, за чем - поспішатися, поспішитися, успішатися, успішитися, уганяти(ся), угнати(ся), похопитися за ким, за чим, збігати, збігти, з'їжджати, з'їхати, сходити, зійти з ким, з чим. [Вже мати за нею було ніколи не поспішиться (Квітка). Само письменство стояло нижче від життя, не вспішалося за ним, одставало (Єфр.). А я розказую та розпитую, так що вона й одказувати не вспішиться (Проскурівна). Сяде на покуті, розпустить язика… не можна мені за нею й словом похопитись (Н.-Лев.). Хіба яка коняка збіжить з паровозом? (Звин.)]. Вы идёте слишком скоро, я не могу -спеть за вами - дуже швидко (прудко) ви йдете, я й не вспішуся (не поспішуся, не вженуся, не похоплюся) за вами, не збіжу (не зійду) з вами.

* * *

несов.; сов. - посп`еть

1) поспіва́ти, поспі́ти, вистига́ти, ви́стигнути и ви́стигти, достига́ти, дости́гнути и дости́гти; постига́ти, пости́гнути и пости́гти, приспіва́ти, приспі́ти

2) ( успевать) встига́ти, всти́гнути и всти́гти, поспіва́ти, поспі́ти, успіва́ти, успі́ти; постига́ти, пости́гнути и пости́гти; диал. виспіва́ти, ви́спіти, успіша́тися, успіши́тися

(вообще) покривало, заслона, завій (-вою) застіл (-столу) [Крізь білий застіл сніговий (Л. Укр.)], сповиток (-тку); (настольная) настільник, обрус; см. Скатерть; (погребальные) покривало, завій (-вою), паполома. -на младенца - см. Пелёнка.

* * *

1) ( покрывало) покрива́ло; ( занавеска) заві́ска, занаві́ска, заві́са, запо́на, запина́ло

2) (перен.: сплошной покров) пелена́; (то, что расстилается) покрива́ло, габа́; (то, что заволакивает, застилает) поволо́ка, заволо́ка; ( полоса) сму́га; ( завеса) заві́са, запо́на, запина́ло

3) пелены́ мн.; см. пелёнка

попіл (-пелу), ум. попілець (-льця). Обратить в -пел - обернути на (в) попіл, спопелити що. Превратиться (обратиться) в -пел - обернутися на (в) попіл, спопеліти. Возродиться из -пла - відродитися з попелу.

* * *

1) см. Подолие;

2) (рубахи, реже платья) пелена (ум. пелінка, пеліночка), поділ (- долу) (ум. поді[о]лок (-ділка), поділочок), чаще во множ. (только о рубахе) подоли (-лів) (ум. поділки, поділочки (-ків)), запола, (подшитая нижняя часть женской рубахи) підтичка, (только платья) надолок (-лка). [Вареники варила, та й пелену спалила. Спідничка, переткана в подолі червоною заполоччю (Л. Укр.). В подолах (в поділках) мережка].

* * *

1) ла́зня, ми́льня

2) техн. ( прибор) огрівни́к, -ка́, охоло́дник; ( процесс) ку́піль, -пелі (ж.) и -пелю (м.)

- водяная баня

- закалочная ванна

1) ла́зня, ми́льня

2) техн. ( прибор) огрівни́к, -ка́, охоло́дник; ( процесс) ку́піль, -пелі (ж.) и -пелю (м.)

- водяная баня

- закалочная ванна

техн. асботре́пел

техн. зола́, пе́пел

пестити (-щу, -стиш) кого, пестувати кого, мазати кого, панькати кого; пелінтувати кого (иронич.).

* * *

1) ( нежить) пе́стити, пе́стувати, розпе́щувати, па́нькати, ма́зати

2) см. баловаться 1)

3) (распутничать) бахурува́ти; ( повесничать) гультяюва́ти, баламутити; ( кутить) гуля́ти; ( разбойничать) розбі́йничати, розбійникува́ти, розбишакувати

жупел, пекельна сірка.

* * *

1) жу́пел, пеке́льна сі́рка

2) одоро́бло, страхі́ття

1) полуда, катаракта. [Полуда на очі сіла (Звин.). Полудою очі затягло (Сл. Гр.)];

2) (падение воды) катаракта, поріг (-рогу);

3) (пеликан) пелікан, баба-птиця.

* * *

1) гидр. катара́кт, -у

2) ав. катара́кт, -а

3) мед., катара́кта, полу́да

(о жидкости) кипіти, парувати. -петь ключем - кипіти (битися, вбиватися) в ключ(і), кипнем (зибком) кипіти. [Уже окріп у ключ кипить (Г. Барв.). Голоси товсті, низькі неначе булькотали та клекотали, як вода кипить та вбивається в ключі в здоровому казані (Н.-Лев.). Казани кипіли у ключ (Рудч.). Окріп зибком кипить (Борзенщ.)]; (о воде водоворота, прибоя и т. п.) вирувати, шумувати, шпувати; (об извести: -петь при гашении) люсувати, кипіти. [На вапну налили води, то вона й люсує (Сл. Гр.)]. Вокруг -пела жизнь - навкруги вирувало (шумувало, кипіло, буяло) життя. Он -пел гневом - гнів кипів у йому; він не тямився (кипів) з гніва, кипнем кипів з гніва. Работа -пит у нея в руках - робота горить у неї в руках.

* * *