-
1 педагог
педагог (-га). -гический, -ки - педагогічний, -но.* * *педаго́г -
2 педагогичный
педагогічний.* * *педагогі́чний -
3 педагогический
педагогі́чний -
4 педагогичность
педагогі́чність, -ності -
5 педагогия
-гика педагогія, педагогіка.* * *педаго́гія -
6 заочный
заочний, позаочний, позавічний. [Та ще хоч-би лайка була наочна, а то-ж заочна (Мова)]. -ный приговор - позавічний (позаочний) присуд. -ное оскорбление - позаочна образа. -ный вуз - заочний виш. [Заочний педагогічний виш (Харків)].* * *зао́чний\заочныйое обуче́ние — зао́чне навча́ння
-
7 нести
1) нести кого, що. [Молодиця несла на руках двоє своїх дітей (Коцюб.). Чобітки в руках несе (Метл.). Несімо-ж світло аж туди, де зорі (Самійл.). Несем ми дію скрізь, співці гудка й нагана (Сосюра)]. Ноги не -сут, не -сли - ноги не несуть, не несли. [Мене ноги не несли ані до неї, ані від неї (М. Вовч.)];2) (быть в состоянии -ти, подымать) нести, носити, могти нести (на собі) що и скільки чого. Слон -сёт свыше ста пудов - слон може нести на собі понад сто пуд(ів);3) (держать на себе) нести (на собі), держати, тримати (на собі) що здержувати що. [Море несе на собі кораблі (Київ). Ця колона здержує (держить) велику вагу (Київ)]. Лёд не -сёт - лід не держить, лід не держкий;4) (перен.; бремя и т. п.) нести що; (обязанности, убытки и т. п.) відбувати що; зазнавати чого и т. п. [Він легко ніс свій вік (свои годы) (Кінець Неволі). Його плечі не почували тягара, який йому випало нести від колиски до домовини (Кінець Неволі)]. -ти бремя работы (труд) - нести тягар праці, відбувати роботу, приймати труд. [Атмосфера порожнечі, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Рада)]. -ти возмездие за что - покутувати що, каратися за що. -ти высоко себя (голову) - нести (носити) високо (вгору, гордо) голову, високо нестися; срв. Нестись 4. [Шлях кохання дивовижний, дивний із шляхів: гордо голову там носить, хто її згубив (Крим.)]. -ти заботы о ком, о чём - піклуватися ким, чим и про кого, про що. -ти издержки - платити витрати. -ти наказание за что - приймати (отбывать: відбувати) кару за що, (за грехи, проступок) приймати покуту за що, покутувати що; см. Наказание 2. [Ти ще будеш покутувать гріхи на сім світі (Шевч.). Щоб ти дев'ять літ покутував свою гордість (Рудч.)]. -ти ответственность за что - відповідати, бути відповідальним, нести відповідальність за що, (принимать на себя ответственность) брати на себе відповідальність за що. [Педагогічний склад наших ВИШ'ів несе відповідальність за якість майбутніх кадрів (Пр. Правда)]. -ти последствия - (отвечать) відповідати за наслідки; (платиться) платитися за наслідки, (искупать) покутувати наслідки. -ти службу, служебные обязанности - відбувати (нести) службу, відправляти службу и служби, (устар.) правити (справляти) службу, відбувати (виконувати) службові обов'язки. [Другий місяць одбуває службу (Сл. Ум.). Жінки гарно несуть сторожову службу (Комуніст). Ой пішов він до ляшеньків служби відправляти (Пісня). Ви, козаки, сторожову службу нам правте (Куліш). Вони справляють за жалування державну службу (Корол.)]. Он -сёт тяжёлую службу - він на важкій (тяжкій) службі, він має важку (тяжку) службу. -ти труды и заботы - мати багато праці і клопоту, нести великий (важкий) тягар праці і клопоту. -ти убытки - зазнавати втрат, мати (терпіти, редко поносити) втрати, утрачатися; (при работе) проробляти. [Велику від цього втрату поносить наша культура (Рада). Де заробиш, а де проробиш (Приказка)]. -ти на сердце - мати (редко носити) на серці; терпіти мовчки;5) (увлекать: о ветре, течении и перен.) нести, (мчать) мчати, (гнать) гнати кого, що. [Кленовий листоньку, куди тебе вітер несе? (Метл.). Тихо, тихо Дунай воду несе (Пісня). Вода несе кригу (Сл. Ум.). Осінній вітер мчав жовті хмари (Коцюб.). Сердита ріка, збурена грозою, мчала свої хвилі, до моря (Олм. Примха)]. Куда (тебя) бог -сёт (устар.) - куди (тебе) бог провадить? (Звин., Франко). Куда -сёт тебя нелёгкая? - куди несе тебе лиха година (х(в)ороба, враг, вража мати, нечиста сила, нечистий)?;6) (о поре, о времени: приносить) нести, приносити (з собою). [Нехай я щастя не найшов того, - його весна несе струнка (М. Рильськ.). Осінь і зима несуть Німеччині політичні бурі (Пр. Правда). Що то нам новий рік несе? (Київ)];7) (вздор, дичь, околёсную, чепуху, чушь) верзти (плести) нісенітницю (нісенітниці, дурниці, ка-зна-що), нісенітниці (теревені) правити, провадити (плескати) не знати[ь] що; см. Вздор, Околёсная 2, Чепуха. -ти небылицы - верзти (провадити) небилиці. -ти своё - провадити (правити, грубо: торочити, товкти) своєї, своє правити;8) (о птицах: яйца) нести (яйця), нестися. [Кури несуть яйця (Сл. Ум.)];9) (о лошадях) нести, носити. Лошади -сут - коні носять;10) (о метели) мести, бити, курити, куйовдити, хурделити; срв. Мести 2. [Завірюха б'є (Грінч. II)];11) безл. - а) нести. По реке - сёт лёд - рікою (річкою) несе лід (кригу). Пар -сёт из бани - пара шугає (вихоплюється, вибивається) з лазні; б) (о неприятном запахе) тхнути ким, чим від кого, від чого, (отдавать) відгонити, (редко) віяти чим від кого, від чого, (быть слышным) чути чим від кого; (тянуть) нести -чим. [Од старого німця дуже тхнуло табакою (Н.-Лев.). Від наймички тхнуло пекарнею й потом (Черкас.). Тхне свіжою фарбою (Васильч.). Од тебе часником одгонить (Звин.). Від них на сто кроків віє нестерпний дух нечисти (Франко). Від тебе тютюном чути (Свидн.). Инколи їдко несло гаром з обідніх огнищ (Олм. Примха)]; в) (о токе воздуха) тягти, протягати. Из-под пола -сёт - з-під помосту (підлоги) тягне (віє, дует: дме). -сёт тепло(м) из печи - тягне (віє) теплом з печи (комнатной: з груби); г) (слабить) проносити, прочищати, промикати. Несенный - несений; відбуваний; зазнаваний; прийманий; покутуваний; виконуваний; гнаний, гонений; що його несе (ніс) и т. п. -тись и тися -1) (стр. з.) нестися, бути несеним, відбуватися и т. п.;2) нестися, (мчаться) мчати(ся), гнати(ся); (бежать) бігти; (лететь) летіти, линути; (плыть) плисти, пливти, плинути; (об эхе) котитися, розлягатися, йти; срв. Мчаться. [Мов вихор неслася чвірка (Франко). З кузні нісся пекельний стукіт (Коцюб.). «Івасю! Івасю!» - гукав Грицько, несучись полем до бурти (Мирний). До сонця несемося (М. Хвильов.). Коні мчать, аж іскрять ногами (Боров.). Звістка мчала збудженими вулицями (Країна Сліпих). Мчать життям, як розлогими степами, наші буйногриві місяці (А. Любч.). Вчвал жене по втоптаній дорозі чвірка (Франко). Чого летиш, як скажений? (Волинь). Далеко линув думок легкий рій (Л. Укр.). Линув до нас за ґрати весняний вітер (Васильч.). «Івана Купайла!» лине по повітрю (Крим.). Хропе, аж луна по хаті котиться (Борз.). Аж по хаті луна йде (Пісня)]. Всадник -тся на коне - верхівець (вершник) мчить на коні. Корабль -тся по ветру - корабель лине за вітром. Лёд -тся по реке - лід (крига) жене (плине) рікою (річкою). Молва (слух) -тся - поголос (поголоска, чутка) лине. -тся молва, что… - чутка йде, що… Облака - тся - хмари мчать (несуться, летять, линуть). Куда ты так -шься? - куди ти так женешся (біжиш, летиш, несешся)?;3) (о птицах: нести яйца) нестися. [Кому ведеться, то й півень несеться (Приказка)];4) (много о себе думать) (високо) нестися (літати). [Високо літає; та низько сідає (Номис)].* * *1) нести́; ( мчать) мча́тивы́соко (го́рдо) \нести сти́ го́лову — перен. ви́со́ко (го́рдо) нести́ го́лову
конь \нести сёт его́ стрело́й — кінь несе́ (мчить) його стріло́ю
куда́ тебя́ \нести сёт [нелёгкая]? — куди́ тебе́ несе́ [лиха́ годи́на]?
2) (безл.: передаваться по воздуху) тягти́ (тя́гне), нести́; ( дуть) ду́ти (дме и ду́є); ( о неприятном запахе) відго́нити, тхну́тииз-под по́лу \нести сёт — з-під підло́ги тя́гне (дме, ду́є)
\нести сло́ га́рью — несло́ горі́лим (га́ром)
3) (перен.: выполнять поручения, обязанности) вико́нувати, -ную, -нуєш, нести́; (о службе, повинностях) відбува́ти\нести сти́ ответстве́нность — відповіда́ти, нести́ відповіда́льність
4) ( что - терпеть ущерб) зазнава́ти, -знаю́, -знає́ш (чого); ( отбывать) відбува́ти, нести́ (що)\нести сти убы́тки — зазнава́ти зби́тків (втрат), ма́ти зби́тки (втра́ти)
\нести сти́ изде́ржки — плати́ти (нести́) ви́трати
\нести сти́ наказа́ние — зазнава́ти ка́ри, відбува́ти (нести́) ка́ру
5) (перен.: говорить что-л. пустое) плести́ (плету́, плете́ш), торо́чити, верзти́, прен. верзя́кати\нести сти́ чепуху́ — верзти́ (плести́) нісені́тницю (нісені́тниці), верзти́ дурни́ці, тереве́ні пра́вити
6) (безл.: слабить) проно́сити, -но́сить7) ( класть яйца - о птицах) нести́ -
8 педагогически
нареч.педагогі́чно -
9 педагогично
нареч.педагогі́чно -
10 педвуз
(педагоги́ческое вы́сшее уче́бное заведе́ние) педви́ш, -у (педагогі́чна ви́ща шко́ла) -
11 пединститут
(педагоги́ческий институ́т) педінститу́т, -у (педагогі́чний інститу́т) -
12 педкадры
(педагоги́ческие ка́дры) педка́дри, -рів (педагогі́чні ка́дри) -
13 педкурсы
(педагоги́ческие ку́рсы) ист. педку́рси, -сів (педагогі́чні ку́рси) -
14 педпрактика
(педагоги́ческая пра́ктика) педпра́ктика (педагогі́чна пра́ктика) -
15 педсовет
(педагоги́ческий сове́т) педра́да (педагогі́чна ра́да) -
16 педтехникум
(педагоги́ческий те́хникум) ист. педте́хнікум, -у (педагогі́чний те́хнікум) -
17 педучилище
(педагоги́ческое учи́лище) педучи́лище (педагогі́чне учи́лище) -
18 педфак
(педагоги́ческий факультет) педфа́к, -у (педагогі́чний факульте́т) -
19 пересмотр
перегляд. [Перегляд нової педагогічної літератури]. Срв. Пересматривание.* * *пере́гляд, -у, перегляда́ння -
20 совет
1) (наставление, указание) пора́да, ра́дадать (пода́ть, препода́ть) \советт — (кому) да́ти пора́ду, пода́ти ра́ду (кому), пора́дити (кому, кого); пора́яти (кому, кого)
муж \советта — держа́вний муж
не послу́шаться \совет та — не послу́хатися (не послу́хати) пора́ди (ра́ди)
2) ( совещание) нара́да, ра́дасеме́йный \советт — роди́нна (сіме́йна) нара́да (ра́да)
держа́ть \советт — ра́дитися, ра́ду ра́дити
3) ( орган государственной власти) ра́дагородско́й, райо́нный, се́льский сове́т — міська́, райо́нна, сільська́ ра́да
педагоги́ческий \советт — педагогі́чна ра́да
Сове́т Безопа́сности ООН — Ра́да Безпе́ки ООН
учёный \советт — уче́на ра́да
4) ( согласие) зго́да\советт да любо́вь — зго́да та любо́в
См. также в других словарях:
ПЕДАГОГ — (греч.). У греков ученый раб, сопровождавший детей своего господина в школу; теперь учитель, воспитатель, сведущий в воспитании. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. ПЕДАГОГ в древ. Греции тот из рабов,… … Словарь иностранных слов русского языка
педагог — См … Словарь синонимов
ПЕДАГОГ — ПЕДАГОГ, педагога, муж. (греч. paidagogos, букв. ведущий мальчика). Человек, профессионально занимающийся преподавательской и воспитательской работой (употр. в применении как к мужчинам, так и к женщинам). Она опытный педагог. || Школьный учитель … Толковый словарь Ушакова
ПЕДАГОГ — (от греч. paidagogos воспитатель) 1) лицо, ведущее практическую работу по воспитанию, образованию и обучению детей и молодежи и имеющее специальную подготовку в этой области (учитель общеобразовательной школы, преподаватель профессионально… … Большой Энциклопедический словарь
ПЕДАГОГ — ПЕДАГОГ, а, муж. 1. Специалист по педагогике (в 1 знач.). Великие педагоги прошлого. 2. Специалист, занимающийся преподавательской и воспитательной работой. | прил. педагогический, ая, ое (ко 2 знач.). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю.… … Толковый словарь Ожегова
Педагог — см. Воспитатель (Источник: «Афоризмы со всего мира. Энциклопедия мудрости.» www.foxdesign.ru) … Сводная энциклопедия афоризмов
ПЕДАГОГ — (от греч. paidagōgos – воспитатель). 1. Лицо, ведущее практическую работу по воспитанию, образованию и обучению, имеющее специальную подготовку в этой области. 2. Ученый, разрабатывающий теоретические проблемы педагогики … Новый словарь методических терминов и понятий (теория и практика обучения языкам)
педагог. — педагог. педагогика образование и наука … Словарь сокращений и аббревиатур
педагог — I. ПЕДАГОГ I а, м. pédagogue m. < гр. paidagogos ведущий мальчика. 1. Человек, профессионально занимающийся преподавательской и воспитательной работой (употребл. в применении как к мужчинам, так и к женщинам). Уш. 1939. Раньше был я педагог,… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
Педагог — (гр. – дитя, вести) – человек, профессионально подготовленный и осуществляющий в образовательном учреждении педагогические функции. Педагог – это и технолог, и методист, и психолог, и учитель, способный спроектировать и реализовать педагогический … Основы духовной культуры (энциклопедический словарь педагога)
ПЕДАГОГ — (от греч. paidagogos воспитатель) лицо, ведущее практическую работу по воспитанию, образованию и обучению детей и молодежи и имеющее специальную подготовку в этой области (учитель школы, преподаватель училища и т. д.). Педагог воздействует на… … Профессиональное образование. Словарь
