Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

пам

  • 121 дар

    1) дар, дарунок (р. -нка), подарунок; (р. -нка), даровизна. [Ця земля - даровизна дядькова]. Дар на память - пам'ятка. Дар уважаемым лицам, сватам, начальству и т. п. - почестка;
    2) дар, хист, талан (р. -ну), талант (р. -нта), дотепність (р. -ности), кебета. [Дар слова или дар розмови = дар слова. Літературний хист. Він мав талан до віршів (Л. Укр.). Ви любите не саму людину, а її талант (Крим.)].
    * * *
    1) дар, -у, дару́нок, -нка, подару́нок, офі́ра; ( даяние) да́ток, -тку
    2) ( врожденная способность) дар, хист, -у, тала́нт, -у; диал. кебе́та
    3)

    дары́ — мн. церк. дари́, -рі́в

    Русско-украинский словарь > дар

  • 122 достойный

    достоин го[і]дний, достойний (Котл.), годен, варт(н)ий кого, чого. [Покажіть ви лишень достойні пам'яти діла (Куліш). Вона була йому гідною дружиною (Л. Укр.)].
    * * *
    1) (заслуживающий чего-л.) гі́дний, досто́йний; ( подобающий) нале́жний; ( стоящий) ва́ртий
    2) (заслуженный, справедливый) нале́жний, досто́йний
    3) ( обладающий требуемыми качествами) досто́йний, гі́дний

    Русско-украинский словарь > достойный

  • 123 душа

    1) душа (ум. душка, душечка, душиця). [Людина з великою душею. Це чоловік без душі. Він був душею нашого товариства. В його творах багато душі]; (обращение к любим. человеку) душа (ум. душечка, дуся), серце (ум. серденько). [Жінко-душечко! Марусю- дусю!];
    2) (особа, кто-нибудь) душа, (иногда) дух. [Забере з собою приятелів душ трицять (Куліш)]. Ни души - ані душі, ані душечки, ні духа[у], ні хуху ні духу, нікогісінько. Ни -ши живой - ні духу[а] живого, ні живого духу[а], ані живої душечки. Нет ни -ши - нема ні духа[у]. [У цілому замку немає ні духа (Л. Укр.)]. Село Корчовате - чимале село, але з панів - ні духа (Кониськ.)];
    3) (передняя часть шеи у челов., самая ямочка) душа. [Застебнеться під саму душу (Квітка)]. Без души - не тямлячи себе, не тямлячись. [Не тямлячись з радощів]. Быть без -ши от кого, -ши не слышать (не чаять) в ком - коло кого всією душею упадати, дух за ким ронити. [Я за тобою й дух роню, а ти за мене забуваєш (Грінч.)]. Отвести -шу - спочити душею, (поэтич.) душу відволожити. Отдать богу -шу (умереть) - богу душу віддати. До глубины -ши - до живого, до самого серця, аж до дна душі. Душа в -шу - як одна душа, як один (їден) дух. [Років з три жили, як одна душа (Васильч.)]. За милую душу - залюбки, з дорогою душею. От -ши - з душі, від [з] щирого серця. От всей - ши - з усієї душі, від [з] щирої душі. [З душі бажаю (Кул.)]. Дякую тобі з усієї душі (Крим.). Від щирої душі готовий я віддати (Сам.)]. Всей -шой - від [з] душі (щирого серця), з дорогою душею, з цілого серця. [Люблю тебе з цілого серця]. По -ше - до душі, до серця, до в[с]подоби, до мисли. Приттись (приходиться) по -ше - припасти (припадати) до душі, до серця, до в[с]подоби, пристати (прийтися) до душі. Сколько -ше (-шеньке) угодно - скільки душа (душечка) забажає, досхочу. Трогать -шу - порушувати душу, доходити до душі, до серця. Хватать за -шу - брати (хапати, торкати) за душу. [Так і бере тебе за душу]. Чего -ше угодно - чого душа забажає. В душу не идёт - в душу не лізе. На душе мутит - з душі верне, нудить, млосно. Душа в пятки ушла - на [у] душі похололо, душа не на місці. Чуть душа держится - тільки душа в тілі, (фамил.) тільки живий та теплий.
    * * *
    душа́; (в сочетании с числ.) осо́ба

    без души́ — (в восторге от. чего-л.) у за́хваті, у захо́пленні; ( без памяти от страха) не тя́млячи (не пам'ята́ючи) себе́, не тя́млячись

    в душе́ — ( мысленно) у душі́, у ду́мці, у думка́х; ( по своим склонностям) у душі́

    говори́ть, поговори́ть по душа́м (по душе́) — говори́ти, поговори́ти (побала́кати) щи́ро (по щи́рості, щиросе́рдо, щиросерде́чно, відве́рто)

    Русско-украинский словарь > душа

  • 124 живо

    1) (оживлённо, быстро) жваво, моторно, живо. [Після чарки розмова пішла жвавіш (Неч.-Лев.). Жваво метнулися до роботи. Моторненько, дівчатка, увихайтеся, бо вже нерано, а діла ще багато. Ну, живо, живо! день не жде];
    2) виразно, ясно. [Я виразно це пам'ятаю. Чи ясно ви собі це уявляєте?].
    * * *
    нареч.
    1) (наглядно, картинно, ярко) жи́во
    2) (сильно, остро) жи́во; ду́же
    3) (оживлённо; бойко) жва́во
    4) ( быстро) шви́дко, ско́ро; ху́тко, жи́во

    Русско-украинский словарь > живо

  • 125 забывчивый

    забудькуватий, забутливий, непам'яткий, непам'ятливий, непам'ятущий, короткий на пам'ять, (сущ.) забудько. [Який-же з тебе забудько, хлопче! Я такий забудькуватий став: щось почую, то зараз і забуду]. Стал -чив - став забудькуватий, забутливий и т. д.; ставсь непам'ятущий, (шутл.) забудьків наївся.
    * * *
    забу́тливий; ( о человеке) забу́дькуватий, сущ. забу́дько; ( беспамятный) безпа́м'ятний

    Русско-украинский словарь > забывчивый

  • 126 завет

    заповіт, завіт (-ту), заповідання. [Біблія, або книги старого й нового заповіту. Доню, пам'ятаєш ти мій завіт тобі? (М. Вовч.). Заповідання господнє занедбали (Куліш)].
    * * *
    запові́т, -у, заві́т, -у

    Русско-украинский словарь > завет

  • 127 замечающий

    прич.
    яки́й (що) поміча́є; в знач. прил. завва́жливий, спостере́жливий, замі́тливий, пам'ятки́й

    Русско-украинский словарь > замечающий

  • 128 запоминать

    запомнить
    1) (забывать) забувати, забути що;
    2) (сохранять в памяти) затямлювати, затямити, сов. запам'ятувати и запам'ятати, закмі[е]тити що. [Він одразу все затямив, та й затямлювати власне не було чого (Черкасенко). Школяр добре запам'ятував кожне слово (Основа 1862). Мати вмерла - я ще малесенька була, добре й не запам'ятаю (М. Вовч.). Зима люта, що й найстарші люди такої не затямили (старожилы не запомнят) (Бордуляк). Я й закметив їх зараз, скоро почув, як він читав (Г. Барв.)]. Никто не -мнит такой суровой зимы - ніхто не зазнає (не запам'ятає, не затямить) такої лютої зими, нікому не в помку (не в помки), щоб була така люта зима. -мни это себе - затям собі це, візьми собі в помку, в тямки, запам'ятай це.
    * * *
    несов.; сов. - зап`омнить
    1) ( сохранять в памяти) запам'ято́вувати, запам'ята́ти; затя́млювати, затя́мити, сов. узя́ти (візьму́, ві́зьмеш) втямки́
    2) (сов.: помнить - преим. с отрицанием) пам'ята́ти несов.; зазна́ти

    Русско-украинский словарь > запоминать

Страницы

См. также в других словарях:

  • Памір — Памір …   Словник лемківскої говірки

  • памѧть — ПАМѦТ|Ь (891), И с. 1. Память, способность помнить: имѣ˫а ѹбо присно на пам˫ати слово г҃не. ЖФП XII, 43а; и сице ѹстрои на пам˫а(т) добрыихъ ѥмѹ дѣлъ. СкБГ XII, 24г; а быша сѧ не забыли. познаите. на памѧть держите. Гр 1229 сп. 1270–1277 (смол.); …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • ПАМ — или пам.  многозначная трёхбуквенная аббревиатура. ПАМ  Перевод архимандрита Макария  перевод Библии архимандрита Макария ПАМ  пралидоксим (реактиватор) пам.  памятник Па/м  паскаль на метр. См. Паскаль (единица… …   Википедия

  • ПАМ — полковая артиллерийская мастерская воен. ПАМ пралидоксим реактиватор ПАМ подвижная артиллерийская мастерская полевая артиллерийская мастерская воен. Словарь: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. С …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • Памір — іменник чоловічого роду гірська система …   Орфографічний словник української мови

  • пам. — пам. памятник Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • памјат — (стсл.) 1. спомен, сеќавање вечнаја памјат вечно сеќавање (израз што се употребува за покоен човек) 2. име на нова организација за негување на руската традиција во Москва …   Macedonian dictionary

  • памѧтьныи — (12) пр. Сохраняемый в памяти: ѥдини же памѧтьни бышѧ. и прослѹшѧ на небеси и на земли. Изб 1076, 6; Петръ рекомыи бл҃гыхъ памѧтьнъ чьрньць. ЧудН XII, 74в; то же СбТр XIV/XV, 188; нои же слышавъ сию рѣчь ѿ г(с)а б҃а д҃хомъ взрадовасѧ зане… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • памѧтивъ — (3*) пр. Памятливый, хорошо помнящий: ѹчаше бо ˫а ѡ сп҃сньи и не велика сѹща приимати, но памѧтивѹ быти о см҃рти и ѡ бѹдѹщемь сѹдѣ (μνημονεύειν) ГА XIV1, 221б; бѧше же грѣшенъ чл҃вкъ и лютъ велми в своѥмь житьи… памѧтивъ злу и мздоiмець и ротникъ …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • памѧтьникъ — ПАМѦТЬНИК|Ъ (3*), А с. 1.Письменное свидетельство: ѥгда въ времѧ стр(с)ти и бывшемѹ трѹсѹ въ мнозѣхъ бо ѡбрѣтениихъ быша Ѥлиньстии памѧтници. (ὑπομνήμασιν) ГА XIV1, 140а. 2. Тот, кто помнит: помѧни г҃и блѹдьнаго содомлѧнина горъдаго бѹ˫аго… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • памѧтовати — ПАМѦТ|ОВАТИ (2*), ОУЮ, ОУѤТЬ гл. Помнить: Петръ абьѥ въ Римъ избѣже, Лѹкии же по чл҃вч(с)тѣи кръви шествоваше, ˫ако не меч томь мнѧше хранити слѹжьбѹ. въ начатцѣ же въстѹплении ѥго толика и така скверна дв҃ца цр(к)вьны˫а || и вьздержании сѹщимъ… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»