Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

о+речи

  • 21 вместе

    укупі (укупці, укупочці, укупоньці), разом, разком, ураз, заразом, посполу, поспіль, купно, сумісно, в парі, (реже) повкупі, покупі, при купі, при місці, спільно, за гурт, (сообща со многими) гуртом, у гурті. [Жити, сидіти, працювати і т. и. укупі, разом з кимсь і т. и. Дбайте про щастя купно з дітьми (Мирн.). Дожити віку вкупі, у згоді (Коцюб.). Живуть усі при купі. Разком побіжимо до господи (Лев.). Дві букви при місці стоять. Поклонивсь усім за гурт (М. В.). Робити колективні змови - гуртом одмовлятися од урока (Крим.). Козаки гопака гуртом оддирають (Шевч.). Іти в гурті легше з співом (Єфр.)]. Соединять вместе - гуртувати до купи (до купки, купочки, купоньки), у купку и т. д., у гурт, до гурту. [Зібралися всі до купи, у гурт. Згуртувати до купи радощі й горе (Чупр.)]. Все вместе (одной компанией) - купцем. [Купцем горнулося до його найкраще товариство (Кв.)]; (в одном целом, в нераздельном соединении) при гурті, при купі. [При гурті одна людина прогодується якось. Держати при купі різнородні елементи (Єфр.)]. Вместе с тем (одновременно) - разом, ураз, заразом, разом з тим, рівночасно, по-при-тому. [Разом стало укр. письменство й на творчу роботу (Єфр.). Хронікер, ураз і поет (Франко). І сумна це історія, але заразом яка безрозумна! (Крим.). Я й сам по-при-тому вчився (М. Левиц.)]; (в один приём) за одним ходом. [За одним ходом внести дров і води]. Держаться вместе - держатися (триматися) купи, гурту.
    * * *
    нареч.
    ра́зом; ( совместно) уку́пі, суку́пно, ку́пно, ласк. уку́почці, уку́пці; поспіль; поспо́лу; ( о речи) враз; ( воедино) доку́пи; ( всей группой) гурто́м

    \вместе с тем — водно́час, водно́раз

    Русско-украинский словарь > вместе

  • 22 возобновлять

    -ся, возобновить, -ся відновляти, -ся, відновити, -ся, поновляти, -ся (поновлювати, -ся), поновити, -ся, зновляти, -ся, зновити, -ся, підновляти, -ся, підновити, -ся, (вновь строить) відбудовувати, -ся, відбудувати, -ся; (о разговоре, речи) (знову) знімати, -ся, (знову) зняти, -ся. [Розмова знову знялася. Зняли перепинену розмову]. Возобновлённый - відновлений, поновлений, відбудований.
    * * *
    несов.; сов. - возобнов`ить
    поно́влювати и поновля́ти, понови́ти; (восстанавливать, обновлять) відно́влювати и відновля́ти, віднови́ти

    Русско-украинский словарь > возобновлять

  • 23 вопрос

    питання, запитання, запит; (положение дела) справа, річ (р. речи). [Питання йде від нас = вопрос задаётся нами. Національне та інтернаціональне питання (-льна справа). Треба з'ясувати справу = нужно выяснить вопрос]. Подымать (поднять) вопрос - знімати (зняти) питання. Возбуждать вопрос - см. Возбуждать.
    * * *
    пита́ння; (предложение, обращение, требующее ответа) запита́ння, за́пит, -у; ( дело) спра́ва

    Русско-украинский словарь > вопрос

  • 24 впору

    впору, вчас, вчасно, в свій час, саме в час, до речи. Быть впору (об одежде, обуви) - бути в міру, до міри, як улипнути.
    * * *
    нареч.
    1) ( по мерке) у мі́ру, до мі́ри
    2) (в знач. сказ. с неопр.: можно) мо́жна; ( остаётся лишь) лиша́ється ті́льки, мо́жна ті́льки (лише́)
    3) (в знач. сказ. с неопр.: пора, своевременно) пора́, впо́ру, вча́сно, са́ме в час, са́ме

    Русско-украинский словарь > впору

  • 25 выражение

    1) см. Обнаруживание;
    2) висловлювання [Не забороняється висловлювання думок], вислів (р. вислову). [Це-ж не наш вислів, а московський], вираз. Найти для себя выражение - вилитися. [Цей настрій високий найкраще вилився в організації братства (Єфр.)]. Без выражения - безвиразно. Извините за выражение - пробачте (вибачайте, простіть) у [на] цім слові; не при вас кажучи; шануючи слухи ваші (Куліш);
    3) выражение лица - вираз, вираз на лиці, на виду, на обличчю; міна. [Цей вираз застиг на обличчю (Грінч.). Вираз на лиці - понуро-урочистий (Куліш)]. Принимать, принять выражение лица - набирати (набрати) виразу. Придавать выражение лицу - надавати виразу, (фамильярно) міни добирати (добрати), міну взяти (прийняти) (Свидн.). Со спокойным и светлым выражением лица - ясний. [Вона була спокійна та ясна (М. Вовч.). Ясен був на виду (Куліш)].
    * * *
    1) ( действие) ви́раження, (неоконч.) виража́ння; ви́словлення, (неоконч.) висло́влювання; відбиття́, (неоконч.) відбива́ння; ви́явлення, (неоконч.) виявля́ння; передання́, (неоконч.) передава́ння; ви́раження, (неоконч.) виража́ння
    2) (отражение чего-л.) відбиття́; ( обнаружение) ви́раз, -у, ви́явлення, ви́яв, -у
    3) (внешний вид чего-л.) ви́раз
    4) (слово, фраза, оборот речи) ви́слів, -слову, ви́раз, -у

    Русско-украинский словарь > выражение

  • 26 галдёж

    галас, галасування, гук, гамір (р. -мору), крикнява, галакання, клекіт (р. -коту), вайкіт (р. -коту), тарарам. [Вони всі говорили разом, та так голосно, що од того клекоту не було чути ні одного слова (Неч.-Лев.). Вайкіт, як у жидівській школі. У розправі такий тарарам, що всидіти не можна].
    * * *
    га́лас, -у; галасува́ння; ( гам) га́мір, -мору; ( о быстрой и крикливой речи) шва́ркіт, -коту

    Русско-украинский словарь > галдёж

  • 27 говорить

    о ком о чём
    1) казати [Що кажеш? Чи казали йому про це?], говорити, мовити, мовляти про кого, про що, за кого, за що, а теснее: (сообщать) промовляти, хвалитися кому (до кого). -ить в защиту кого - говорити в обороні кого, промовляти за ким, за чим. [Все промовляє за його невинністю]; (в приподнятом стиле) глаголати, правити. [Про божественне діло глаголати, про високі науки правити];
    2) (беседовать) балакати, розмовляти, гомоніти з ким про що, за що. -ить на каком-л. языке - говорити, балакати, гомоніти якоюсь мовою. [Говорити українською мовою (по-ураїнському, -ськи). Він по- німецьки не балакає]. -ить на многих языках - говорити багатьма мовами. -ить (болтать) на чужом языке - цвенькати, чесати, вирубати [По-московському так і чешуть. Ляхом вирубати (Кул.)], на непонятн. яз. - джеркотіти, ґерґотати;
    3) (поговаривать) славити [Славили, що в нього тітка відьма (М. Вовч.)], подейкувати, гудкати (срв. Болтать). Говорят - кажуть (люди) подейкують;
    4) (произносить речь) промовляти. [Ісус, промовляючи, каже]. Начинать (начать) говорить - знімати (зняти) мову, річ, голос. Начинать -ить (о ребёнке) - починати балакати, нарікати. Продолжать говорить - казати далі, провадити далі. Нечего (не стоит) и говорить - шкода й казати (говорити). Говорят (же) вам, что - казано-ж-бо вам, що… -ить, не стесняясь - говорити (казати) без обрізків, непримушено. -ить наобум - говорити навмання. -ить в тон кому - говорити під лад кому. - ить чьему-л. сердцу - промовляти до серця кому. -ить быстро, как трещётка, скороговоркою - дріботіти, дроботіти, чесати, торохтіти. -ить сквозь зубы - цідити. -ить басом - баса говорити. -ить вздор - см. Вздор. -ить без сознания, не давая отчёта себе в знач. слов - блудити словами. -ить пространно - розводитися. Красно говоришь - золоті в тебе уста. -ить про себя, в душе - казати на думці, до себе. -ить изустно - казати з уст. -ить так и этак (противоречиво) - двоїти, гнути сюди й туди. -ить обиняками - говорити на здогад. Говоря без обиняков - без сорома казка, без околичностей кажучи. Откровенно говоря - щиро кажучи, направду кажучи. Говоря словами чего-л. (пословицы) - мовляв (кажучи) чим (приказкою). Говоря словами такого то - мовляв (кажучи) словами когось, мовляв он-той. [Мовляв проф. Владимиров. Мовляв словами однієї з «недостойних» (Єфр.)]. Не говоря о чём-л. - поминувши щось. Коротко говоря - найшвидче сказати, коротко кажучи. Не с тобой говорят - не до тебе мова (річ). Ни слова не говорит - ні пари з уст, ані слівцем не п(р)охопиться. Не говоря дурного слова - не казавши лихого слова. Едва может -ить (голоса не хватает) - ледві голос подає, голосу не відтягне. Лишиться способности -ить - стратити мову. -ить будто заученное - вичитувати. Говорит как по писанному - каже, як з листу бере. Говорящий (прилаг.) - говорящий, говорющий. [Говорюща машина]. Неумеющий -ить (о ребёнке) - немовлящий. Срв. Болтать, Бормотать, Лепетать, Мямлить и т. п.
    * * *
    1) говори́ти, бала́кати; мовля́ти, гомоні́ти; (выражать в устной речи; высказывать) каза́ти, мо́вити, промовля́ти; ректи́
    2) (разговаривать, беседовать) говори́ти, розмовля́ти, бала́кати
    3) (свидетельствовать о чём-л.) сві́дчити, говори́ти, промовля́ти

    вообще́ (в су́щности) говоря́ — в знач. вводн. сл. взагалі (загало́м) ка́жучи

    Русско-украинский словарь > говорить

  • 28 говорливый

    балакучий, балакливий, говіркий, говорючий, гомонливий, мовний. [Такий говіркий, за все розпитує (Васильч.). Гомонлива дітвора]. Срв. Болтливый.
    * * *
    балаку́чий, балакли́вий, говірли́вий, говірки́й, говорю́чий, гомінли́вий, гомінки́й, речи́стий

    Русско-украинский словарь > говорливый

  • 29 город

    місто, город, ум. містонько, містечко, городець, городок (р. -дка), городочок. В городе - у [на] місті, у городі. В город - до міста, на місто, до города, у город. Центр города - середмістя. Ни к селу, ни к городу - ні сіло, ні впало, ні до ладу, ні до прикладу; як Пилип з конопель, не до речи.
    * * *
    1) мі́сто

    за го́родом [жить] — за мі́стом [жи́ти, ме́шкати]

    2) ( в играх) городо́к, -дка́

    Русско-украинский словарь > город

  • 30 горячий

    гарячий, а теснее -
    1) жаркий (ум. жаркенький). [Гарячий борщ. Жарке вугілля]. Куй железо, пока горячо - коваль клепле, доки тепле; хапай, дяче, поки гаряче; дери лико, поки час;
    2) (жаркий, жгучий) жаркий, (знойный) скварний, палкий, палючий. [День гарячий (жаркий, скварний). Сонце палке (палюче)]. Горячие слёзы - гарячі, палкі, пекучі, ревні сльози;
    3) (пылкий, воодушевленный) палкий, запальний, (вспыхивающий) палахливий, огненний, огнистий. [Огненний до роботи. Дика, палахлива натура (Винн.)]. Г-чий поцелуй, уста - палкий поцілунок, палкі вуста. Г-чие чувства, желания, речи, надежды и т. д. - палкі, запальні, гарячі почуття, бажання, розмови, надії і т. ин. Г-чий человек, патриот; -чее сердце - палкий, запальний чоловік, патріот; палке, запальне, гаряче серце. Г-чая молитва, мольба - ревна молитва, ревне благання. Г-чий, как огонь (человек, конь) - огненний, огнистий. Г-чий конь - баский, порський, ворозький (гал.) кінь. Г-чий человек (в деле, по внешности) - на ньому (аж) шкура горить (Г. Барв.). Г-чее время - гарячий час, палкий час, пильна година, прикротний час. По -чим следам - по теплому сліду. Г-чие напитки - хмільні (п'янючі) трунки (питва). В горячах, с горяча - з-опалу, згарячу, ззапалу. Становиться -чим - гарячіти. [На дворі гарячіє].
    * * *
    гаря́чий; (перен.: пламенный) палки́й; ( страстный) шпарки́й, завзяту́щий; диал. зага́рливий

    горя́чая кровь у кого́ — гаря́ча кров у кого

    горя́чие напи́тки — міцні́ напо́ї

    по горя́чим следа́м, по горя́чему сле́ду — по гаря́чих (по сві́жих, по живи́х) сліда́х, по те́плому слі́ду

    Русско-украинский словарь > горячий

  • 31 дельно

    до-діла, до-ладу, (кстати) до-речи, (путёво) до-пуття. [Дарма, що молодий, а говорить до-діла. Що зробить, усе до-пуття].
    * * *
    нареч.
    до ді́ла, до ладу́; ( разумно) розу́мно; ( по существу) по су́ті, посу́тньо

    Русско-украинский словарь > дельно

  • 32 дерзкий

    дерзостный надто сміливий, надсміливий, осмілілий; зухвалий, зухвальний, напришкуватий; (грубый) грубіянський, (нахальный) нахабний, (несдержанный в речи) губатий, язикатий. [Будь лагідна, а не така губата!]; (сущ.) зухвалець (р. -льця), грубіян, нахаба. Дерзкие разглагольствования - пащикування, розпускання губів (рота). Дерзкий на руку - битливий. Дерзко, дерзостно - зухвало, зухвально, по-грубіянському, нахабно, нахрапом. [Ви повинні прохати ввічливо, ви по-грубіянському прохаєте].
    * * *
    1) ( непочтительный) зарозумі́лий; ( наглый) зухва́лий, зухва́льний; ( нахальный) наха́бний; ( грубый) гру́бий, грубія́нський, брута́льний
    2) ( вызывающе смелый) відва́жний, сміли́вий и смі́ливий, смі́лий, завзя́тий, заповзя́тий

    Русско-украинский словарь > дерзкий

  • 33 заминка

    1) (в деле, в разговоре) запинка, заминка; см. Замедление;
    2) (глины) замішування (глини).
    * * *
    зами́нка; затри́мка; ( в речи) запи́нка

    Русско-украинский словарь > заминка

  • 34 запинаться

    несов.; сов. - запн`уться
    1) ( зацепляться ногой за что) зачіпа́тися и зачі́плюватися, -плююся, -плюєшся и зачіпля́тися, зачепи́тися, -чеплю́ся, -че́пишся; ( спотыкаться) спотика́тися, спіткну́тися и спотикну́тися
    2) ( о речи) затина́тися, затну́тися и затя́тися; запина́тися, запну́тися; запи́куватися, -куюся, -куєшся, запи́катися и запикну́тися, несов. зани́куватися, -куюся, -куєшся

    Русско-украинский словарь > запинаться

  • 35 заплетающийся

    заплі́таний; пле́тений; ( о речи или разговоре) плу́таний, недорі́куватий; ( о языке) неслухня́ний, мов не свій, повстяни́й

    Русско-украинский словарь > заплетающийся

  • 36 запутываться

    запутаться
    1) заплутуватися, заплутатися, запутуватися, запутатися, за[в]мотуватися, за[в]мотатися, укручуватися, укрутитися, убиратися, убратися в що, (о мн.) позаплутуватися, позапутуватися, позамотуватися. [Як стояла, так і впала, заплуталася в плахтину (Чуб. V). Не поет, у кого думки не літають вільно в світі, а заплутались навіки в золотії тонкі сіті (Л. Укр.). Ой ішов я з вечорниць через ті городи, замотався (вар. заплутався) в гарбузиння, наробив я шкоди (Грінч. III). Рій (бджіл) укрутиться в коси (Мил.). В гілля вбрався (Свидн.)]. -ться в сбруе (о лошадях ещё) - заборсуватися, заборсатися, забурсуватися. [Так вони (коні) забурсувались у віжках та посторонках, ледве їх розплутали (Новом. п.)];
    2) (сбиваться) заплутуватися, заплутатися, збиватися, збитися;
    3) (во что) заплутуватися, заплутатися, уплутуватися, уплутатися в що. [Копаниця, заплутавшись у справу з Денисовою землею, не хотів поки встрявати ще й у це діло (Грінч.)];
    4) (в денежным делах) заплутуватися, заплутатися, закрутитися.
    * * *
    несов.; сов. - зап`утаться
    заплу́туватися, заплу́татися и мног. позаплу́туватися; ( впутываться) уплу́туватися, уплу́татися; (в речи, мыслях) збива́тися, зби́тися (зіб'юся, зі́б'єшся); (преим. о мыслях) сплу́туватися, сплу́татися; (сов. попутаться) поплу́татися; (сов.: заблудиться) заблуди́ти, -блуджу́, -блу́диш, заблуди́тися, зблуди́ти, зблуди́тися

    Русско-украинский словарь > запутываться

  • 37 затрещать

    1) (ломаясь, разрываясь) затріщати, (лопаясь) залущати, (захрустеть) захрущати; (начать издавать треск) затріскоті[а]ти, залускоті[а]ти, зацокоті[а]ти, затерчати, задеренчати; срвн. Трещать. [Дерево затріщало. Свічка затріскотала. Соловей затерчав]. Масло -щало на огне - масло зашкварчало на огні;
    2) (заговорить скороговоркой) заторохтіти, зацокоті[а]ти, задренькотіти, засвіготати.
    * * *
    1) затріща́ти, залу́скати, усилит. затріскоті́ти, затріскота́ти, залускоті́ти; ( о лязгающих звуках) заляща́ти; (о барабане, пулемёте) зату́ркати, затурча́ти, усилит. затуркотіти, -коти́ть, затуркота́ти, -ко́че; (о пулемёте, автомате) зацокоті́ти, -коти́ть, зацокота́ти, -ко́че; ( зашипеть на огне) зашкварча́ти; (о дребезжащем звуке, о коростеле) задерча́ти, диал. зади́ркати, задирча́ти
    2) (перен.: о речи) заторохті́ти, -хчу́, -хти́ш и усилит. заторохкоті́ти, зацокоті́ти, зацокота́ти, заляща́ти и усилит. заляскоті́ти, зату́ркати, затурча́ти, усилит. затуркоті́ти, затуркота́ти; ( скороговоркой) задріботіти, -бочу́, -боти́ш, задрібота́ти, -бочу́, -бо́чеш
    3) (перен.: начать разрушаться) затріща́ти

    Русско-украинский словарь > затрещать

  • 38 заходить

    захаживать, зайти
    1) (к кому, куда) заходити, заходжати (= захаживать), зайти, доходити, доходжати, уступати, уступити, (навещать) вітати и завітувати, завітати, (часто) вчащати до кого, куди. [Я частенько туди дохожаю (Крим.). На повороті я вступлю до склепу (Берд.). Доходили молодиці навідати (М. Вовч.)]. -дить на короткое время - забігати, забігти до кого, до чого. -ти по дороге к кому - зайти по дорозі, завернути до кого. -ти неприятелю в тыл - зайти в тил ворогові;
    2) (за что скрываться) заходити, зайти, заступати, заступити за що, (о солнце) заходити, зайти, сідати, сісти, спочивати (в н. вр. в смысле прош. вр.) спочити; лягати, лягти. [За горою сонечко сідає (Шевч.)]. Солнце уже -шло - сонце вже спочиває или спочило;
    3) (как далеко) сягати, сягнути. [Бажання їхні далеко сягають];
    4) (о болезнях, вещах) заходити, зайти, (по)трапляти, потрапити. [Ця річ потрапила до нас із Азії (Крим.)];
    5) -йти (из чужого края забресть) - заблукати. [Заблукав до нас із чужого краю];
    6) (начать ходить) почати ходити, заходити. Он -дил взад и вперёд - він почав ходити сюди й туди;
    7) (расшевелиться) розходитися;
    8) (о речи, разговоре) заходити, зайти, заводитися, завестися про що, (коснуться) торкнутися чого. [Мова зайшла (завелася) про щось. Розмова торкнулася наших відносин (Крим.)]. Зашедший - що зайшов; (прил.) зайшлий, захожий, зайдений, примандрований.
    * * *
    I
    ( начать ходить) заходи́ти, -ходжу́, -хо́диш; (о волнах, тучах) розходи́тися, -хо́диться; ( начать слоняться) затиня́тися
    II несов.; сов. - зайт`и
    захо́дити, зайти́, -йду́, -йдеш; (часто ходить куда-л., к кому-л.) унаджуватися, -джуюся, -джуєшся, уна́дитися, -джуся, -дишся; (забираться куда-л.) забива́тися, забитися, -б'ю́ся, -б'є́шся; ( за что) заступа́ти, заступи́ти, -ступлю́, -сту́пиш; ( возникать - о разговоре) здійма́тися, здійня́тися (здійметься), зніма́тися, зня́тися (зні́меться)

    Русско-украинский словарь > заходить

  • 39 зачастить

    (начать часто ходить куда-л., к кому-л.) поча́ти учаща́ти, ста́ти (ста́ну, ста́неш) учаща́ти, несов. учаща́ти; ( повадиться) зана́дитися, -джуся, -дишся, уна́дитися; (о речи, ходьбе, дожде) задріботі́ти, -бочу́, -боти́ш, задрібота́ти, -бочу́, -бо́чеш

    Русско-украинский словарь > зачастить

  • 40 звук

    1) (речи) звук (-ку);
    2) (голос) звук, голос (-су), гук (-ку), гомін (-мону). Звук скрипки, рояля - звук скрипки, роялю. Под -ки музыки, вальса - під звуки музики, під звуки вальсу. Ни -ка - нічичирк, ані-телень, ні пари з уст. Издавать -ки - подавати (видавати) голос. Ни - ка не издал - ні звуку не видав, ані пари з уст не пустив. Членораздельные -ки - людська мова, виразні, розбірні, членовані звуки. Нечленораздельные -ки - белькотання, хамаркання, гуміння, невиразні, нерозбірні, нечленовані звуки;
    3) грам. - звук (-ка). Гласные, согласные - ки - голосні, приголосні звуки.
    * * *
    1) звук, -у, гук, -у; диал. згук, -у
    2) муз., лингв. звук, -а

    Русско-украинский словарь > звук

Страницы

См. также в других словарях:

  • Речи Варга — норв. Vargsmål Автор: Варг Викернес Жанр: публици …   Википедия

  • РЕЧИ РАССТРОЙСТВА — (англ. speech disorders) распад уже сложившейся речи (у взрослых) или нарушение нормального развития речи у детей, вызванные различными заболеваниями. Р. р. возникают в силу действия разных причин: при нарушении нормального восприятия звуковой… …   Большая психологическая энциклопедия

  • РЕЧИ — что, рещи церк. речить симб., сам. а с предлогом и рекать, говорить, молвить, сказать. Ты рек еси, ты сказал это, вымолвил. Реки, церк. рцы, говори, сказывай. Он речил мне, сам. рек, сказал. Аркучи, Слово о Полку. Игореве, рекучи, говоря. Реченый …   Толковый словарь Даля

  • речи — (19) 1. Говорить, сказать: И рече Игорь къ дружинѣ своеи: Братіе и дружино! луце жъ бы потяту быти, неже полонену быти. 5. Хощу бо, рече (Игорь), копіе приломити конець поля Половецкаго. 6. И рече ему Буи Туръ Всеволодъ: Одинъ братъ, одинъ свѣтъ… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • РЕЧИ ОРГАНЫ (речевой аппарат) — (англ. speech organs) органы, участвующие в образовании звуков речи. Периферические Р. о. можно разделить на 3 взаимосвязанные системы по их роли в звукообразовании: 1) энергетическая система: дыхательные органы, являющиеся источником энергии для …   Большая психологическая энциклопедия

  • РЕЧИ ФУНКЦИИ — (англ. speech functions) роль речи в общественной и индивидуально психической жизни человека. Различают 2 главные Р. ф., теснейшим образом связанные между собой. 1 я осуществление процесса общения между людьми (коммуникативная функция). 2 й… …   Большая психологическая энциклопедия

  • речи быть не может — невозможно, ни за какие блага в мире, ни за какие сокровища в мире, ни за какие сокровища, ни под каким соусом, ни под каким видом, ни в коем разе, ни в коем случае, ни за какие блага, ни за что, нет возможности, ни за что на свете, нет Словарь… …   Словарь синонимов

  • речи — «Живые, как жизнь сама. Как страсть живая, страстные». (Сологуб) затейные (Мельников Печерский); крылатые (Мельн. Печерский); ласкающие (Надсон); огневые (Бальмонт); невинно простодушные (Гоголь); пленительно прекрасные (Сологуб); прозрачные… …   Словарь эпитетов

  • речи внутренней Блонского концепция — см. концепция внутренней речи Блонского Психологический словарь. И.М. Кондаков. 2000 …   Большая психологическая энциклопедия

  • речи внутренней Выготского концепция — см. концепция внутренней речи Выготского Психологический словарь. И.М. Кондаков. 2000 …   Большая психологическая энциклопедия

  • речи устной восприятие — см. восприятие устной речи Психологический словарь. И.М. Кондаков. 2000 …   Большая психологическая энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»