-
1 extroversion
n1) вивертання назовні2) мед. виворіт3) псих. зосередженість на зовнішніх предметах4) надмірна зацікавленість у зовнішньому успіху (в матеріальних благах); відсутність духовних інтересів* * *I = extroversion II n2) мeд. виворіт3) пcиx. екстроверсія, екстровертність; зосередженість на зовнішніх предметах; надмірна зацікавленість у зовнішньому успіху, матеріальних благах; відсутність духовних інтересів -
2 концепт
КОНЦЕПТ ( від лат. conceptus - поняття) - 1) Термін середньовічної схоластичної філософії і логіки, що позначав загальне в одиничних предметах, на основі якого виникає поняття, виражене словом. У дискусіях про універсали концептуалісти заперечували існування загальних понять незалежно від окремих речей. Але на відміну від номіналістів, котрі трактували загальне лише як ім'я і ніщо більше, концептуалісти проголошували, що загальне в окремих предметах не є тільки одне ім'я, а й значення цього імені (voxet significatio). Концептуалісти твердили, що в одиничних речах існує дещо спільне, загальне, на основі чого в розумі виникає К. - особливе загальне поняття, виражене словом Ц. е загальне, виражене К. (роди і види), існує лише в розумі, а не в самій дійсності, воно не має самостійної онтологічної реальності. Родоначальником концептуалізму і творцем терміна "К." був Абеляр. У новій філософії проблемами К. займався Локк, який пояснював походження універсалій діяльністю розуму О. станній із подібності, що спостерігається між речами, робить передумову для утворення абстрактних загальних ідей і встановлює їх у розумі разом з відповідними їм назвами. У сучасній філософії під К. розуміють поняття - ідею, що містить у собі певний підхід до дійсності Р. озгортання змісту К. у системі суджень утворює концепцію. 2) У логічній семантиці - смисл імені, інтенційні значення імені (знака), або інтенсіонал. У сучасній семантиці замість терміна "поняття" вживається термін "К.", який знаходиться у тому ж категоріальному ряду, що й термін "значення слова". Однак якщо значення слова розглядається в системі мовних зв'язків, то К. - у системі логічних відношень і форм, котрі досліджуються як у мовознавсті, так і в логіці.Д. Кирик -
3 наброска
-
4 плоский
2) (неглубокий, с низкими краями - обычно) неглибо́кий, мілки́й -
5 наброска
-
6 плоский
2) (неглубокий, с низкими краями - обычно) неглибо́кий, мілки́й -
7 накид
техн. набро́с, набро́ска (о предметах, материале) -
8 плескатий
пло́ский (о предметах, крыше, лице и т. п. - ещё), сплю́снутый ( сплющенный) -
9 straight A
сл.вища оцінка ( знань) по всіх предметах -
10 extroversion
I = extroversion II n2) мeд. виворіт3) пcиx. екстроверсія, екстровертність; зосередженість на зовнішніх предметах; надмірна зацікавленість у зовнішньому успіху, матеріальних благах; відсутність духовних інтересів -
11 straight A
сл.вища оцінка ( знань) по всіх предметах -
12 задрипанный
задри́паний; ( об одежде) зата́сканий, зано́шений; ( о внешнем виде) зашмаро́ваний; ( о предметах) зака́ляний -
13 затрястись
и Затрясться затрястися, (задрожать) затруситися, затремтіти, (затрепетать) затріпатися, (о неодушевл. предметах) задвигтіти и задвижіти, ходором заходити. [Затрусився, мов у трясці (Номис). Гнат затремтів увесь, як осика на вітрі (Коцюб.). У хаті все ходором заходило (Стор.)]. Земля -слась - земля затряслася (задвигтіла).* * *затрясти́ся, затруси́тися, -трушу́ся, -тру́сишся; заті́патися; ( от сотрясения) задвигті́ти, -гчу́, -гти́ш; ( задрожать) затремті́ти, -мчу́, -мти́ш -
14 краснеть
покраснеть (становиться красным, алеть, багрянеть) червоніти, почервоніти, зчервоніти, шаріти(ся), зашарі[и]тися, паленіти, спаленіти, спа(ла)хнути, рум'яніти, зрум'яніти, (делаться сделаться краснее) червонішати, почервонішати, (до багрового цвета, фамил.) буряковіти, збуряковіти. [Небо почина червоніти (М. Вовч.). Що слово Улита промовить, так і зчервоніє (Г. Барв.). Так чудово рожі паленіли з кохання й радощі ясної (Л. Укр.). Сміялось сонце, гори й ліс, шаріючи, сміялись (Ворон.). Енея очі запалали, ввесь зашарівсь мов жар в печі (Котл.)]. -неть (на лице) - червоніти, почервоніти (спаленіти и т. д.) на виду. Вода -нела от крови - вода червоніла (по[з]червоніла) від крови. -неть от какой-либо причины - червоніти, почервоніти и т. д. з чого. [Почервоніла з радощів. Обличчя йому спаленіло (фамил. збуряковіло) з гніва (М. Грінч.)]. -неть от стыда - червоніти, почервоніти, паленіти, спаленіти з сорома (з сорому), (насм.) пекти рака (раків), сов. спекти рака, напекти раків. [Вона чинить се, паленіючи з сорому (Павлик). Спік він рака, як завдали брехню (Харківщ.)]. -неть до корня волос - червоніти, почервоніти по саме волосся. То -неть, то бледнеть - мінитися на виду; то червоніти, то біліти на виду. Врёт не -нея - бреше без сорома; бреше й оком не моргне. Покрасневший - почервонілий, зчервонілий, зашарілий, спаленілий, зрум'янілий, збуряковілий.* * *червоні́ти; ( становиться более красным) червоні́шати; (рдеть, покрываться румянцем) шарі́ти, шарі́тися; ( виднеться - о красных предметах) червоні́тися -
15 мрачный
1) (тёмный, сумрачный) похмурий, хмурий, хмарний, тьмяний, темний, темрявий, чорний. -ная погода - хмарна (тьмяна, смутна) погода. -ное небо - хмарне (тьмяне, темряве, похмуре, понуре, смутне) небо. [У Москві, кажуть, і сонце холодне, і небо понуре (Морд.)]. -ный день, -ное утро - похмурий (хмурий, хмарний, тьмяний, темний, темрявий, смутний) день, ранок. [Прийшов ранок похмурий, сірий, з косим холодним дощем (Грінч.)]. -ная ночь - темна ніч. -ные цвета - темні (тьмяні) кольори. -ный лес - темний (темрявий, похмурий) ліс (гай). -ный уголок - темний (темрявий) закуток;2) (о людях и предметах: угрюмый, невесёлый) похмурий, хмурий, (редко охмурий), похмурний, хмурний, понурий, (образно) хмарний, охмарений, темний, чорний; срв. Угрюмый. [Марко вернувся у свою хату похмурий та замислений (Грінч.). Будинки були похмурі, всі в тінях (Коцюб.). Сили темряви й неволі, сили похмурого деспотизму були дужчі за нашу молоду новорождену волю (Грінч.). Яснішає душа смутна й понура (Самійл.). Чого-ж ти, мила, такая і вдень, і вночі хмурная? (Чуб. V). Чому не їси? чого така хмарна? кажи! (Кониськ.). Молодиці повновиді і трохи охмурі (М. Вовч.). Такий він суворий, такий охмарений та страшний (Кониськ.). Темний, пригнічений ходить (Грінч.). Такі будуть ходити чорні та невеселі (Стеф.)]. -ное лицо - похмуре (хмуре, понуре) обличчя (лице). [Обличчя збіліле, хмуре (М. Вовч.). Скрізь мовчання, сірий одяг, хід повільний і худі, понурі лиця (Франко)]. - ный взгляд - похмурий (понурий) погляд. [Він поглядів понурих не любив (Л. Укр.)]. -ный голос - понурий голос. [Відповів якось так злісно, гризко, таким понурим голосом, що аж самому стало погано (Франко)]. -ный вид - похмурий (понурий) вигляд. [Хоть тіни білі і вікна ясні, та вигляд навкруги сумний, понурий (Франко)]. -ная комната - похмура (понура) кімната (хатина). [У понурій, кімнаті з трьома невеличкими вікнами (М. Левиц.). Самотний умирав він у своїй похмурій маленькій хатині (Грінч.)]. -ная зала - похмура (хмурна) заля. [Хмурна заля. У їй за столами сидить суддів ряд (Грінч.)]. -ный край - похмурий (понурий) край. [Прощай, похмурий, непривітний краю! (Вороний). Чого ти йшла від нас у край понурий? (Л. Укр.)]. -ная тюрьма - похмура (понура) в'язниця. -ные стены - похмурі (понурі) мури. [Просто віконець другі такі-ж самі товсті й понурі мури (Грінч.)]. -ная тишина - похмура (понура, тьмяна) тиша. [Панувала тьмяна тиша, наче всі дожидалися чогось страшного (Леонт.)]. -ные времена - похмурі (понурі) часи. [Понурі часи Татарщини (Куліш)]. -ные думы, мысли - чорні (понурі) думи, думки. [Дума по думі минали в Петровій голові, все чорні, непривітні думи (Грінч.). Понурі думки (Куліш)]. -ные демоны - похмурі (темні) демони. -ное отчаяние - чорна (понура) безнадійність (безнадія). [Безнадійність тяжка, понура обгорне його наче хмара осіння (Л. Укр.)]. -ная тоска - чорна журба. [В чорній журбі малодушно хилиться ниць голова (Черняв.)].* * *похму́рий, похму́рний, хмурни́й, хма́рний, хму́рий; ( понурый) пону́рий -
16 нашуметь
1) (о неодушевл. предметах) нашуміти, нашелестіти, (о людях) нагаласувати, наробити галасу (шелесту), (о толпе) нагомоніти, наробити гомону. [Прийшов, наробив шелесту та й пішов (Полтавщ.). Нагомоніли вам повну хату (Глібів)];2) (перен.: наделать шуму) наробити (великого) шелесту, наробити (далекосяжного) відгомону (відголосу), прогусти (на ввесь світ). Это событие весьма -ло - ця подія набрала великого розголосу, ця подія наробила великого шелесту (далекосяжного відгомону, -ного відголосу), ця подія прогула на ввесь світ.* * *1) нашумі́ти, -млю́, -ми́ш; ( о громком разговоре) нагомоні́ти; ( накричать) нагаласува́ти, -су́ю, -су́єш, нароби́ти (-роблю́, -ро́биш) га́ласу2) перен. нароби́ти шу́му (га́ласу, ше́лесту), нашумі́ти, набра́ти (-бере́) [широ́кого] ро́зголосу, набу́ти (-бу́де) [вели́кого] ро́зголосу -
17 негодный
1) (непригодный) - а) (о вещах, неодуш. предметах) непридатний, негодящий, ледачий, (реже) нездатний, неспосібний. [Цього чобота я викину, бо він негодящий (Звин.). Залежалий та негодящий крам (Рада). Таку негодящу хату, що вже й гіршої не буває, може швидше дадуть (Грінч.). Сукно ледаче, розлазиться (Звин.). Мені ці халяви нездатні, бо малі (Кам'янеч.). Гвіздок уже неспосібний, - без головки (Чигиринщ.)]. -ная вещь - непридатна (негодяща) річ; см. ещё Негодь 1. -ная трава - бур'ян (-ну); б) (о животных) непридатний, негодящий, несудний, (зап.) нездалий, (вредный) шкідливий. [Несу (пса) в ліс забити, бо вже коло хати нездалий (Яворськ.)]; в) (о людях) непридатний, нездатний, негодящий, непутящий, неспосібний, (зап.) нездалий; (никудышный) нікчемний. [В вас один некрут негодящий (Свидн.). З вимоги сільради звільнено непутящого агронома (В. Підмог.). У рай його не прийняли, бо неспосібний, і пішов він у пекло (Гр. Григор.)]. -ный поэт - нікчемний (нездатний) поет; г) (об отвлеч. понятиях) непридатний, (ничтожный) нікчемний. Покушение с -ными средствами - замах з нікчемними засобами. -ный к чему, для чего, на что - непридатний, нездатний, (зап.) нездалий до чого и робити що. -ный к военной службе - непридатний до військової служби (до війська), негодящий до призову. -ный для питья - непридатний до (для) пиття, непитний. -ный к употреблению - непридатний до вживання, неужитний, неспосібний. [Ця діжка вже неспосібна: дві клепки геть погнили (Звин.)]. Язык, -ный для выражения отвлечённых мыслей - мова, непридатна (нездатна) висловлювати абстрактні думки. Ни на что (никуда, ни к чему) -ный - ні до чого непридатний (нездатний, нездалий), (эллиптич.) ні до чого, (диал.) нікуди не судний, (ничего не стоящий) нічого не вартий, (ничтожный) нікчемний, (о человеке ещё, сщ.) нікчема (общ. р.), нікчемник, -ниця. [Чоловік нездалий до нічого (Стефаник). Цей кінь нікуди не судний (Сл. Гр.). Так і зріс він ні до чого (Свидн.). Навіщо сей нікчемний жарт? (Самійл.). Нікчемні вірші (Грінч.)];2) (дурной, скверный) негідний, поганий, (сильнее препоганий), паскудний, ледачий, негожий; (о людях ещё, сщ.) поганець (-нця, м. р.), поганка (ж. р.), ледащо (общ. р.); срв. Негодник, -ница. [Бодай лиш не мати негідну дитину (Гол. III). Пізнав препоганий, пізнав тії карі очі (Шевч.). Ах ти зрадник паскудний! (В. Підмог.). Сам признавсь, ледачий, в зраді (Грінч.). Я створіння зле, негоже (Самійл.)]. Самый -ный человек - найпаскудніша людина, найгірший непотріб.* * *1) (к чему, для чего, на что) неприда́тний, негодя́щий; диал. дранти́вий; ( о человеке) незда́тний\негодныйый для питья́ — неприда́тний для (до) пиття́
\негодныйый к употребле́нию — неприда́тний для (до) вжи́тку (вжива́ння)
\негодныйый на зелёный корм — неприда́тний на зеле́ний корм
2) ( недостойный) негі́дний; ( скверный) пога́ний, ледачий; ( ничтожный) нікче́мний; ( мерзкий) мерзе́нний, бран. пранцюва́тий -
18 отброс
отбросок1) (о предметах) покидьок (-дька), покидь (-ди), непотріб (-ба), відпадок (-дку). -сы - покидь (-ди), покидьки (-ків). [Утилізація покидьків]. -сы мяса - требіж (-жа);2) (о людях) покидько (-ка) (м. р.), (о женщ.) покидька (-ки), покидище (общ. р.), відмет, (обычн. во мн.) відмети [Не мені народи слугували, а я служив відметам всіх народів (Л. Укр.)], (негодное) непотріб (-ба) (м. р.), непотреба (ж. р.), негідь (-годи).* * *см. отбросы -
19 отыскивать
-ся, отыскать, -ся відшукувати, -ся, відшукати, -ся (о мног. повідшукувати, - ся), знаходити, -ся и, (реже) знаходжати, -ся, знайти, -ся, (о мног. познаходити, -ся), віднаходити, -ся, віднайти, -ся, вишукувати, -ся, вишукати, -ся, нашукувати, нашукати, вискіпати, (о предметах, находящихся в разн. местах) зшукувати, -ся, позшукувати, -ся. [Покрадені речі всі познаходжено. Віднайти шлях до народу (Фр.). Вишукати деталі. Нашукав якісь легенди (Грінч.). Роботу він собі нашукає не одразу (Крим.). Зшукую вівці, що пастухи порозгублювали]. -вать, -кать друг друга - відшукувати, відшукати один (одне) одного, зшукуватися, зшукатися з ким. [Насилу ми з ним зшукалися]. -вать, -кать путём расспросов - напитувати, напитати кого, що. -кать дороги - (образно) ухопити тропи. Где это вы такую глупость -кали? - де це ви таку дурницю вискіпали? (Л. Укр.). -вать судом - правити, виправити з кого судом; позивати кого за що, випозивати з кого що. Отысканный - відшуканий, віднайдений, знайдений. -ный судом - випозиваний. Срв. Искать.* * *несов.; сов. - отыск`атьвідшу́кувати, відшука́ти и повідшу́кувати; ( находить) знахо́дити, знайти́ и познахо́дити и понахо́дити; ( выискивать) вишу́кувати, ви́шукати и повишу́кувати, несов. ви́нишпорити, ви́скіпати -
20 плоский
1) плоский, плаский, пли[е]скатий, пли[е]скуватий, плюскуватий, пли[е]сковатий, улогий, рівний, плазовитий. [У нього плоске чоло. Плескатий, як корж];2) см. Пошлый.* * *1) пло́ский, пласки́й; (о предметах, крыше, лице, носе) плеска́тий, плиска́тийпло́ская печа́ть — полигр. пло́ский дру́к
пло́ская стопа́ — мед. пло́ска стопа́ (ступня́)
2) (перен.: лишённый оригинальности, своеобразия) заяло́жений, уте́ртий; ( банальный) бана́льний; ( тривиальный) тривіа́льний
- 1
- 2
См. также в других словарях:
рассуждавший об отвлеченных предметах — прил., кол во синонимов: 3 • говоривший на философские темы (2) • разводивший философию (3) • … Словарь синонимов
Мысли о религии и других предметах — «Мысли» (Pensées) собрание идей французского философа Блеза Паскаля, направленных на поддержку христианства и защиту его от критики со стороны атеизма.[1] В каком то смысле они являлись главным трудом жизни философа, и знаменитое «пари Паскаля»… … Википедия
Номинализм — одно из направлений средневековой схоластической философии, развившееся в борьбе с противоположным ему направлением, реализмом. В этой борьбе есть настоящий философский интерес, заставляющий признать ее не только историческим явлением… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Номинализм — одно из направлений средневековой схоластическойфилософии, развившееся в борьбе с противоположным ему направлением,реализмом). В этой борьбе есть настоящий философски интерес,заставляющий признать ее не только историческим явлением… … Энциклопедия Брокгауза и Ефрона
Драгоценные металлы — (Precious metals) Драгоценные металлы это редко встречающиеся металлы, которые отличаются блеском, красотой и стойкостью к коррозии История добычи драгоценных металлов, разновидности, свойства, применение, распространение в природе, сплавы… … Энциклопедия инвестора
Лобачевский, Николай Иванович — родился 22 октября 1793 г. в Нижегородской губернии (по одному источнику в Нижнем Новгороде, по другому в Макарьевском уезде). Отец его Иван Максимович, выходец из Западного края, по вероисповеданию католик, потом перешедший в православную веру,… … Большая биографическая энциклопедия
Одорология — Для улучшения этой статьи желательно?: Викифицировать статью. Одорология наука о запахах. Различают несколько напра … Википедия
Классицизм — слово, употребляемое: а) как литературный термин и б) как обозначение системы среднего образования. В том и другом случае оно происходит от латинского слова classis, обозначавшего разряды (классы), на какие, сообразно имущественному цензу, были… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
ИНДИЙСКАЯ ЛОГИКА — оригинальная форма логики, возникшая в Индии независимо от развития логики в Европе. Различают три периода И. л.: первый – приблизительно 6 в. до н.э. – 2–3 вв. н.э., когда в связи с оживленными дискуссиями между представителями различных… … Философская энциклопедия
Серебро — (Silver) Определение серебра, добыча серебра, свойства серебра Информация об определении серебра, добыча серебра, свойства серебра Содержание Содержание История Открытие. Добыча Названия от слова Возможна нехватка серебра и рост История столового … Энциклопедия инвестора
ГОМИЛЕТИКА — [от греч. ὁμιλία беседа, общение, собрание и лат. ethica учение о нравственности], наука о церковной проповеди, в систематическом порядке излагающая учение о данном виде пастырского служения. Гомилией или беседой называется первая, самая древняя… … Православная энциклопедия
