очертя

нрч. напропале, навмі[и]р, (отчаянно) о(д)чайдушно, запекло, шалено, несамовито, (очертя голову) на о[ві]дчай. [Капусту напропале їдять (Звин.). Що тільки бачив, грабив напропале (Рудан.). Миску чи макітру кидає напропале, щоб розбилося (Звин.). Навмір б'є худобу (Липовеч.). Солодкий очерет хлопці навмир їдять (Чигиринщ.)]. Он играет в карты -лую - він грає в карти напропале (на о[ві]дчай). Он пустился -лую - він пустився берега; він кинувсь на о[ві]дчай. [На одчай кинувсь тікати (Київщ.)]. Идти на приступ -лую - іти на приступ навмір (запекло, на о[ві]дчай).

* * *

1. n

1) нахил; похиле положення

2) узвіз; спуск

3) сутичка; сварка; дуель; спірка

4) удар

5) іст. напад вершника із списом наперевіс

6) амер. гойдалка

7) тех. хвостовий молот

8) парусиновий навіс (над возом тощо)

9) тент; намет

2. v

1) нахиляти; перекидати; відкидати; повертати; кантувати

2) нахилятися, схилятися (тж tilt up)

3) висипати; вивертати; спорожняти

4) гойдатися

5) робити випад; піднімати, опускати (зброю перед випадом)

6) бити, ударяти; кидатися зі списом (на когось)

7) боротися, битися; сперечатися; стикатися

8) іст. битися списами; боротися на турнірі

9) кувати (на хвостовому молоті)

10) кін. вертикально переміщати телекамеру (кінокамеру)

11) прилаштовувати парусиновий навіс

* * *

1) нахил, похиле положення

2) схил

3) а мр. гойдалка

4) = tilt-hammer

5) зіткнення, сутичка; страйк; зустріч, дуель

6) icт., напад вершника зі списом

7) кiнo вертикальне панорамування

••

1) нахилити, перекидати; відкидати, повертати; кантувати

2) вивертати; спорожняти, висипати ( tilt out)

3) гойдатися

4) cпopт., робити випад; піднімати, опускати ( зброя перед випадом)

5) бити, вдаряти; кидатися ( на когось) зі списом

6) боротися; з; зіштовхуватися; сперечатися

7) icт. битися на списах, боротися на турнірі

8) кувати ( на хвостовому молоті)

9) кiнo вертикально перемішати кiнo- або телекамеру

••

1) парусиновий навіс (над возом, човном)

2) тент; намет (переносне житло рибалок, дроворубів Лабрадору або Ньюфаундленду)

1) нахил, похиле положення

2) схил

3) а мр. гойдалка

4) = tilt-hammer

5) зіткнення, сутичка; страйк; зустріч, дуель

6) icт., напад вершника зі списом

7) кiнo вертикальне панорамування

••

1) нахилити, перекидати; відкидати, повертати; кантувати

2) вивертати; спорожняти, висипати ( tilt out)

3) гойдатися

4) cпopт., робити випад; піднімати, опускати ( зброя перед випадом)

5) бити, вдаряти; кидатися ( на когось) зі списом

6) боротися; з; зіштовхуватися; сперечатися

7) icт. битися на списах, боротися на турнірі

8) кувати ( на хвостовому молоті)

9) кiнo вертикально перемішати кiнo- або телекамеру

••

1) парусиновий навіс (над возом, човном)

2) тент; намет (переносне житло рибалок, дроворубів Лабрадору або Ньюфаундленду)

головка, головушка

1) голова, ум. голівка, голівонька, увел. головище. Выше всех - ою - за всіх головою вищий. Рубить, отрубить голову кому-л. - стинати, стяти кому голову, стинати, стяти кого. Задирать -ву - дерти голову, (иронически) кирпу гнути. Повесить -ву - похнюпити голову, похнюпити ніс, похнюпитися, понуритися. В голове, как молотом бьёт - в голові так і креше, в голові наче ковалі кують. Вниз головой - см. Вниз. Ходить с непокрытой головой (ирон. о замужней женщине) - волоссям світити. С непокрытой -вой - простоволосий. Покачать головою - покрутити головою, похитати головою. Кивнуть -ой - кивнути головою. Поднимать головы - набиратися духу, сміливости. Стоять, постоять головой за кого-л., за что-л. - важити життям за кого, відважувати, відважити життя за кого, за що. Платиться, поплатиться головой - накладати (накласти, наложити) головою (душею), заплатити своєю головою. Сложить голову - лягти головою, зложити голову, трупом лягти. Бей в мою голову! - бий моєю рукою! Мылить, намылить голову кому-л. - милити, намилити чуба, чуприну, (длительно) скребти моркву кому. Осмотреть кого с головы до ног - обміряти, обкинути кого поглядом від голови до ніг. Очертя голову - осліп, наосліп, на одчай душі, на одчай божий. Сломя голову - стрімголов, прожогом. Голова кругом идёт - голова обертом іде (ходором ходить, кружка йде), голова туманіє, морочиться (паморочиться) світ, голова макітриться, світ вернеться кому. Закружилась голова у кого-л. - заморочило голову кому, заморочилася голова кому. Не сносить ему головы - накладе він головою, не топтатиме він рясту. Как снег на голову - неждано-негадано, несподівано. Разбить на голову - впень, до ноги побити. Сколько голов, столько умов - що голова, то розум. С больной головы на здоровую - швець заслужив, а коваля повісили; винувата діжа, що не йде на ум їжа. Глупые головы - цвілі голови. Глупая голова - дурна, капустяна голова, макітра. Низкоостриженная (или голая) голова (насмешл.) - гиря, макотиря. Лохматая г. (насмешл.) - кудла, кучма. Сорви- голова - шибеник, шибай-голова. Победная головушка - побіденна голівонька. Жить одною головою - самотою жити. Он (она) живёт одною головою - одним-один (одна) живе, самотою живе. С головы на голову - всі до одного (жодного), геть-усі. Вооруженный с ног до головы - о[у]зброєний до зубів. Голова сахару - голова, брила цукру. Голова пласта (геол.) - лоб верстви. Мёртвая голова (бабочка) - летючий павук. В головах - в головах. В головы - в голови, під голову. Под головами - під головами. Из-под головы - з- під голів;

2) (ум. память) голова, думка. Мне приходит, пришло в голову - мені спадає, спало на думку, упадає, упало на думку, набігає, набігло на думку, спливає, сплило на думку. Забрать себе в голову - убгати собі в голову, у голову забрати, узяти щось собі в голову, взяти собі думку. Засело что-л. в голове - запало щось у голову, уроїлось у голову кому. [Уроївсь мені в голову Семен небіжчик]. Не выходит из -вы что-л. - не сходить, не виходить, не йде з думки, стоїть мені на думці. Ломает себе голову - клопоче собі голову; сушить собі голову (мозок), у голову заходить, ходить до голови по розум. Взбрело в -ву кому - ухопилося голови кому, спало на думку, (вульг.) забандюрилося кому що. Потерять - ву - стерятися, заморочитися. Теряю голову - не дам собі ради, нестямлюся, нестямки напали мене. Вбить в голову кому - втовкмачити кому. Выкинуть из головы - спустити з думки що. Пойти с повинной головой к кому - повинитися (повинуватитися) кому, учинити покору. Голова полна тяжёлых мыслей - важкі думи обсіли голову. У него голова не в порядке - немає в нього (не стає йому) третьої (десятої) клепки в голові. Вскружить кому голову - закружити (закрутити) кому голову. Забивать кому -ву - морочити голову кому, памороки забивати кому;

3) (начальник, предводитель) голова. Голова городской, сельский - голова міський, сільський. Быть, служить -вой - головувати. Пробыть, прослужить головой - проголовувати. Он всему делу голова - він до всього привідця (привідець, призвідник), він на все голова.

* * *

-ся, очертить, -ся см. Очёркивать, -ся.

* * *

несов.; сов. - очерт`ить

1) обкре́слювати, обкре́слити, обче́ркувати и обчі́ркувати, обчерка́ти и обчеркну́ти, несов. очеркну́ти; ( обводить) обво́дити, обвести́ и пообво́дити

2) (перен.: описывать, изображать) окре́слювати, окре́слити, обрисо́вувати, обрисува́ти; очертя́