очарование+ru

о(б)чарування, за[при]чарування, (чары) чар, чари. [Впивайтесь чарами весни].

* * *

волшебствовать см. Волхвование, волхвовать. Как по волшебству - немов чарами, немов за чародійства.

* * *

1) ( колдовство) чаклу́нство, чарува́ння, ча́ри, -рів, чар, -у, характе́рство, характе́рництво

2) ( очарование) очарува́ння, ча́ри

1) (действие) см. Колдование;

2) чаклунство, чарівництво, чародія, характерство, (вороженье) ворожбитство; (чары) чари (-рів), (ум. чароньки (-ків)), чар (-ру) и (зап.) чара (-ри), (устар.) химорода, химородь (-ди). [Виклич чаклунством музики давні чари (Н.-Лев.). Все це вийшло од твого чаклунства, горбатий карлику (М. Рильськ.). В нашого брата про запас і характерство есть (Куліш). Певне, чарами ти гартував тоді серце моє (Л. Укр.)].

* * *

1) этногр. чарівни́цтво, чаклу́нство, чаклува́ння

2) (перен.: очарование) ча́ри, -рів

I. чего нарізати, накраяти, (о мног.) понарізувати, понакраювати чого; срв. Нарезать (под Нарезывать). Нарушанный - нарізаний, накраяний, понарізуваний, понакраюваний.

II. нарушить порушувати и порушати, порушити, ламати, зламати, (реже) зломити, поламати и (редко, диал.) поломити що, (преступать) переступати, переступити що и через що; (расстраивать, прерывать) зрушувати, зрушити, розбивати, розбити, перебивати, перебити, збивати, збити, руйнувати, зруйнувати що. [Це порушує наші вигоди (Пр. Правда). Коли я порушу сю нашу угоду, то… (Ор. Левиц.). Я стара, щоб мала звичай батьківський ламати (Л. Укр.). Ти зламав наказ (Грінч.). Не зломить віри (Свидн.). Ти поламав пункт нашої присяги (Куліш). Громадську волю поламали (Мирний). Поломила матусину волю (Чуб. V). Князьки стародавні звичаї переступали (Куліш). Педагоги переступають усяку справедливість (Крим.). Не любив, коли розбивали його самотину (Короленко). Ніхто не перебивав тут нашої самотини (Короленко). Сувора дійсність перебила фантазію (Крим.). Не хотілося руйнувати того тихого, думного настрою (Василь.)]. -ть (супружескую) верность - ламати, зламати, порушувати, порушити (подружню) вірність. [Я не ламала ніколи вірности (Л. Укр.)]. -ть владение - порушувати, порушити володіння (посідання), (чужое земельное, стар.) в чужий ґрунт вступати, вступити. -шить границы земельного владения - порушити межі земельного володіння (земельної посілости), (стар.) землю переступити. -шить граничные знаки - порушити межові знаки, (стар.) закони рушити. -ть договор - порушувати (ламати), порушити (зламати) договір (умову, угоду). -ть долг, обязанности службы - порушувати, порушити обов'язок (повинність), службові обов'язки. -ть закон, заповедь, присягу (клятву) - ламати, зламати (зломити), порушувати (порушати), порушити, переступати, переступити закон, заповідь (заповіт), присягу, (реже) переступати, переступити через закон и т. п. [Не думайте, що я прийшов зламати закон або пророків (Біблія). Ви, святий закон гостинности зламавши, мене замкнули у темницю (Грінч.). Не зломлю закону (Г. Барв.). Ми присяги не хочемо ламати (Л. Укр.). Порушають суспільний та моральний закони (Наш). Через закон переступлю, а зроблю по-своєму (Квітка)]. -ть интересы - порушувати, порушити інтереси. -ть мир - а) (о покое) порушувати, порушити, ламати, зламати, розбивати, розбити, руйнувати, зруйнувати спокій. [Не злама спокою за-для нас (Доман.) Прилине щось пізно осінньої ночи, розбудить, засмутить, спокій зруйнує (Васильч.)]; б) (об отсутствии войны) ламати, зламати, руйнувати, зруйнувати мир. -ть обещание - ламати, зламати, порушувати, порушити, схибити обіцянку. [Схибить хоч малу частину обіцянки (Куліш)]. -ть очарование - руйнувати, зруйнувати чар(и) (о[з]чарування). -ть порядок - см. Порядок 2. -ть право - порушувати, порушити, ламати, зламати, переступати, переступити право. [Ламаючи права народні (Грінч.)]. -ть приличия - переступати, переступити пристойність, порушувати, порушити, зневажати, зневажити звичай (звичайність). -ть равновесие - порушувати, порушити, зрушувати, зрушити рівновагу. -ть слово - ламати, зламати (редко поламати, поломити), порушувати, порушити слово, (сов. ещё) схибити (змилити) слово, змилити на слові. [Хто ламає слово, той віру ламає (Номис). Не зламав Роберт свойого слова (Л. Укр.). Не порушить слова (Ор. Левиц.). Ви знайшли тепер, до чого причепитись, щоб слово схибить (Самійл.). Не ти змилив слово, - я (Кониськ.). Коли-б чого не було нам за те, що змилимо на слові (Кониськ.)]. -ть тишину - порушувати (порушати), порушити, зрушувати, зрушити, розбивати, розбити, перебивати, перебити, збивати, збити тишу. [Напружену тишу ніщо не порушало (Кодюб.). Гудок паровоза порушав иноді урочисту тишу ночи (Черкас.). Затримував дихання, щоб не зрушити тиші (Л. Укр.). Тишу перебивало тільки дзенькання дзвоника (Короленко). Тільки крик шуліки різко збивав тишу (Короленко)]. -шать общественную тишину - порушувати громадський спокій. -ть ход работы - перебивати, перебити роботу. Нарушенный - порушений, зламаний, поламаний, переступлений; зрушений, розбитий, перебитий, збитий, зруйнований. [Охорона зламаного права (Рада)]. -ться - порушуватися, порушитися, ламатися, зламатися; бути порушуваним, порушеннм, ламаним, зламаним, переступленим и т. п. [Сили небесні порушаться (Біблія)]. Равновесие - шилось, -шено - рівновага порушилася (зрушилася), рівновагу порушено (зрушено). Законы природы не -ются безнаказанно - законів природи не можна зламати (порушити, переступити) безкарно.

* * *

несов.; сов. - нар`ушить

зачаровання; чари. [Він був немов у зачарованні].

* * *

1) чарі́вність, -ності, чарівли́вість, -вості; ( привлекательность) прива́бливість; ( очарование) очарува́ння; ( чары) ча́ри, -рів, чар, -у

2) ( состояние очарованного) зачарува́ння, очарува́ння

1) мана, спокуса; см. Обольщение, Соблазн;

2) (обаяние) принада, принадність (-ности), ваба, приваба, поваба, поваб (-бу), повабність (-ности). [В обличчі в його була якась принада. Приваби світові обернуться у дим (Ворон.)];

3) (красота) краса, розкіш (- коши); (физическая) врода. [Квітки в неї - чиста розкіш (Звин.). Хто вмирає, - тих відміняє дивна врода (М. Зеров)]. Какая -лесть! - яка краса! яка розкіш! (о красивой женщине) що за краса! (шутл.) яка цяця! Прелесть новизны - принада новини, новітности (Крим.), повабність новини (Коц.).

* * *

1) ( привлекательность) прина́дність, -ності, прива́бливість, -вості, прива́бність, пова́бність, прива́ба, прина́дливість; пова́ба, по́ваб, -у; ( привлекательная сторона) прина́да; ( утеха) вті́ха; ( красота) краса́; ( пленительность) чарі́вність; ( очарование) очарува́ння, чарува́ння, ча́ри, род. п. чар, чар, -у

2) ( соблазн) споку́са; ( наваждение) мана́

1) (действ.) ваблення, зваблювання, приваблювання, знаджування кого чим; оконч. зваблення, знадження кого чим;

2) зваба, принада, (соблазн, искушение) спокуса.

* * *

1) ( действие) прива́блювання, прива́блення; зачаро́вування, зачарува́ння; спокуша́ння; зна́джування, зва́блювання, зва́блення

2) ( соблазн) споку́са, зна́да, зва́ба; ( очарование) ча́ри, род. п. чар, чар, -у

о(б)чарування, зачарування, причарування. Срв. Очарование.