от+мала+до+велика

1) from

2) for

3) with

4) of

5) off

6) by

7) on

8) to

•

- от мала до велика

- здесь дети в возрасте от семи до десяти лет

1) по величине, возрасту small

2) тк кратк ф недостаточный по размеру too small

3) в знач сущ м разг fellow coll, chap coll, lad coll, boy, guy coll

•

- без малого

1. (маленький) цIыкIу

малые дети кIэлэ цIыкIухэр

2. кратк. ф. в знач. сказ. бгъузэ, зэжъу, цIыкIу

башмаки ему малы цуакъэхэр ащ фэзэжъух

◊ от мала до велика цIыкIуи ини

стар и мал жъи кIи, жъырэ кIэрэ

с малых лет ицIыкIугъом къыщегъэжьагъэу (е къыщыублагъэу)

он славный малый ар кIэIэ шIагъу

• субстантивированные имена прилагательные и причастия:

по-старому → по-новому

в том числе в устойчивых выражениях:

по-старому → по-новому

В сочетании „aufs“ + превосходная степень возможно написание как с большой, так и с малой буквы:

по-старому → по-новому

• в субстантивированных парных несклоняемых прилагательных в описаниях людей (Paarformeln mit nicht deklinierten Adjektiven):

по-старому → по-новому

• в именах числительных:

по-старому → по-новому

Если числительные tausend и hundert, в том числе с viele и einige, не указывают точного числа, возможно написание с прописной и строчной буквы:

Dutzend сейчас можно писать и со строчной буквы:

по-старому ↔ по-новому

• субстантивированные наречия, предлоги, союзы и междометия:

по-старому → по-новому

Er glaubt, wunder was getan zu haben (ugs.). → Er glaubt, Wunder was getan zu haben (ugs.). Ему кажется, что он невесть что сделал (разг.).

• имена существительные, которые входят в состав устойчивых словосочетаний с глаголами и предлогами:

по-старому → по-новому

• также существительные die Angst страх, das Leid горе, die Pleite банкротство, das Recht право, die Schuld вина в составе устойчивых выражений:

по-старому → по-новому

Слова angst, leid, pleite, recht, schuld в сочетании с sein в силу того, что они являются прилагательными (а recht и наречием) и пишутся соответственно со строчных букв:

• имена существительные, обозначающие времена суток: Morgen, Vormittag, Mittag, Nachmittag, Abend, Nacht, Mitternacht после наречий vorgestern, gestern, heute, morgen, übermorgen пишутся с прописной буквы:

по-старому → по-новому

• название языка в сочетании с предлогом:

по-старому → по-новому

• вежливая форма „Sie“ и соответствующие притяжательные местоимения:

• устойчивые вежливые обращения:

• названия цвета в сочетании с предлогом:

• имена собственные, праздничные дни и исторические события и т.д.:

• субстантивированные местоимения (допускается написание и с прописной буквы):

по-старому ↔ по-новому

кого-чего ҷудо (дур)шудан, рӯ гардондан; от от прежних друзей риштаи алоқаи худрй аз дӯстони пештара кандан; от от дел аз кор дур шудан чего и без доп. клндашудан, канда (ҷудо) шуда афтодш; штукатурка отошла лои андова канда шуда афтод

5. рафтан, маҳв (шуста) шудан; пятно на скатерти отошло доғи дастархон рафт

6. (о растениях, почве и т. п.) об шудан; ҷон гирифтан; земля ещё не отошла замин ҳанӯз об нашудааст II(о частях тела) хуб (кушода) шудан; ноги занемели и никак не могут от пойҳо хоб рафтаанд ва ҳеҷ кушода намешаванд // (прийти в сознание) ба ҳуш (ба ифока) омадан // (успокоиться) аз кахр гаштан, аз ҷаҳл фуромадан; хомӯш шудан

7. ба тасарруфи касе даромадан (гузаштан); от в чье-л. владение ба тасарруфи касе гузаштан

8. уст. тамом шудан, гузаштан, ба охир (ба итмом) расидан, хатм ёфтан; лето отошло тобистон гузашт; грибная пора отошла мавсими занбӯруғчинӣ гузашт; персики отошлй шафтолуҳо тамом шудаанд

9. уст. (умереть) фавтидан, мурдан, вафот кардан <> от в вечность аз дунё чашм пӯшидан, фавтидан бедарак (беному нишон) шудан; гумном шудан; от в область предания (воспоминаний) аз даҳон мондан, кӯхна шудан; от в прошлое кӯҳна шудан, аз байн (аз миён) рафтан; от ко сну хоб кардан, ба хоб рафтан; от на задний план ба мадди охир гузаштан; сердце (от сердца) отойдёт у кого аз дил меравад, дил тасалло (таскин) меёбад; сердце (от сердца) отошло у кого дил тасалло (таскин) ёфт (ото) предлог с род.

1. (при указании на исходную точку чего-л.) аз, …и; отойти от дома аз хона дур рафтан; в десяти километрах от города аз шаҳр даҳ километр дӯр; немой от рождения гунги модарзод; десяти лет от роду дар синни даҳсолагӣ

с предлогами «до», «ю» аз… то…; от города до станции аз шаҳр то станция; от начала до конца аз аввал то охир; от двенадцати до трёх часов аз соати дувоздаҳ то се; от зари до зари аз субҳ то шом; дети от восьми до десяти лет бачагони аз ҳаштсола то даҳсола; мороз от десяти до пятнадцати градусов сармо аз даҳ то понздаҳ дараҷа; перейти от слов к делу аз гап ба амал гузаштан

2. (при указании на источник чего-л.) аз, …и; я узнал об этом от брата ман инро аз бародарам шунидам (фаҳмидам); письмо от сына мактуби писар

3. (вследствие, по причине) аз; трава пожелтела от солнца алаф аз офтоб зард шудааст; дрожать от страха аз тарс ларзидан; смеяться от радости хурсанд шуда хандидан

4. (при указании на лицо, предмет, явление и т. п., которые устраняются) аз; избавиться от опасности аз хатар халос шудан; защищать город от врага шаҳрро аз душман ҳимоя кардан

5. (против) аз, …и; средство от кашля доруи сулфа

6. (при противопоставлении, сопоставлении) аз, назар ба, нисбат ба; второе издание книги сильно отличается от первого нашри дуюми китоб аз нашри якуми он фарқи калон дорад

7. (при указании целого, от которого берется часть) аз; отрезать ломоть от хлеба аз нон порае шикаста гирифтан; оторвать пуговицу от пальто тугмаро аз пальто кандан

8. (при указании на принад лежность) …и; ключ от двери калиди дар; представитель от писателей намояндаи нависандагон

9. (при указании даты) …и, аз таърихи…; приказ от шестнадцатого августа фармони шонздаҳуми август

10. (при указании на временную последовательность) аз, то, ба; год от году сол аз сол, сол то сол, сол ба сол; день ото дня рӯз ба рӯз, рӯз то рӯз; время от времени гоҳ-гоҳ, баъзан от всего сердца бо ҷону дил, аз таҳти дил; от души бо ҷону дил; от лица кого-л. аз номи касе; от мала до велика аз хурд то калон, сағиру кабир; от нечего делать аз бекорӣ; от природы он застенчив ӯ табиатан шармгин аст; написанный от руки дасти навишташуда; писать от руки дасти навиштан участия в чем-л. аз иштирок дар коре маҳрум кардан; отть на задний план ба мадди охир гузоштан

и Нужда

1) потреба, (изредка, ц.-слав.) нужда, (потребность) потребина, (редко) потріб (-си), треба; срв. Надобность. [Вже яка потреба, - ні до кого не йду, - вона зарятує (Г. Барв.). Надумались збирати гроші про таку народню нужду (Куліш)]. -да в чём - потреба чого или в чому, на що, нужда в чому; срв. Потребность. Иметь -ду в чём - мати потребу (нужду) в чому, потребувати чого; срв. Нуждаться 1. А тебе какая -да до этого дела? - а тобі яке діло до цієї справи? а тобі що до цього (до того)?, (фам.) а тобі до цього якого батька горе? -да в ком - потреба в кому, на кого. Ему -да в нём - йому він потрібний (потрібен), він має діло (справу, зап. інтерес) до його. -да к кому, до кого - діло (справа, зап. інтерес) до кого. [Є в мене діло до вас (Київ)] Какая мне -да до тебя? - яке мені діло (яка мені нужда) до тебе? [Яка мені нужда до тебе? (Квітка)]. Мне до них -ды мало - мені про них (їх) малий клопіт (байдуже). Не твоя -да, не заботься - не твій клопіт, не турбуйся. Что нужды? - яка потреба?, (какой смысл?) яка рація?, (зачем?), нащо? навіщо?, (пустое!) дарма! Велика -да! - велика вага! овва! велике діло опеньки!, (пустое!) дарма. Что за -да (Какая -да) знать это? - яка потреба (нащо треба) знати це? Нет нужды говорить об этом - нема потреби говорити про це. Нет нужды (кому до чего) - байдуже (байдужки, байдужечки) (кому про (за) що), дарма (кому), (и горя жало) мале горе (кому), ні гадки (гадки мало) кому про (за) що, і гадки не має хто про (за) що, (шутл.) і за вухом не свербить кому. [Недоля жартує над старою головою, а йому байдуже (Шевч.) Дитина кричить, як не розірветься, а їй і байдуже (Сл. Ум.). «Байдуже!» - сказала: «не журись, коханий!» (Дніпр. Ч.). А мені про те й байдужечки (Кролевеч.). Хай світ завалиться, - дарма мені! (Грінч.). «Піду, тільки нехай об осени!» - «Дарма, й підождемо» (Квітка)]. Тебе, небось, и нужды нет (Гоголь) - тобі, бачиться, й за вухом не свербить (перекл. М. Рильськ.). Нужды нет, что - дарма що. [Дарма що старий, аби багатий Приказка)]. Без видимой -ды - без видимої (явної, очевидної) потреби. В случае -ды, при -де - в потребі, під нужду; см. ещё Надобность (В случае -сти). [Що-ж, і горщик річ непогана в потребі (Рада). Ви постерегли що і під нужду, як вашої запобігав він ласки (Куліш)]. Крайняя (неотложная) -да в чём - велика (конечна, пильна) потреба в чому й чого; скрута на що. Я имею крайнюю -ду в деньгах - мені аж надто (конче, до скруту) треба грошей, мені аж надто (конче, до скруту) треба (потрібно) мати гроші. Я имею крайнюю -ду видеть его - см. Крайний 3. По -де от -ды - з потреби, через потребу. По крайней (неотложной) -де - з великої (конечної) потреби, через велику (конечну, пильну) потребу. Испытывать -ду в чём - зазнавати не достачі, (нужди) в чому, (нуждаться) потребувати чого, нуждатися чим. [Роздавати хліб не тільки своїм підданцям, а й иншим, хто його потребував (Ор. Левиц.). Злидар Максим поліном дров нуждавсь (Боров.)]. Он не испытывает -ды ни в чём - він не знає нужди ні в чому, він нічим не нуждається, йому нічого не бракує. -ды - потреби (-треб), нужди (р. нужд), (редко) потребини (-бин). [Устами письменників народ говорить про своє життя і потреби (Н. Громада). Се не може перешкодити нам писати про свої потреби (Грінч.). Нужди у всякого є: кому хліба, кому до хліба (Кониськ.). Оплачували податки, мита і инші рядові потребини (Куліш)]. Повседневные, текущие -ды - повсякденні (щоденні), поточні потреби, (фам.) потрібка. На все -ды не запасёшься - на всі потрібки не наста(р)чишся; і не треба, і те треба, і тому требові кінця немає (Приказка). Отправлять свои -ды - відбувати свої (природні) потреби. Удовлетворение нужд - задовол(ьн)ювання (заспокоювання), оконч. задовол(ьн)ення (заспокоєння) потреб. Большая, малая -да (естественная надобность) - велика, мала потреба, велике, мале діло. [Треба на часиночку спинитися, за малим ділом (Звин.)];

2) (недостаток) нужда, нестаток (-тку) и (чаще мн.) нестатки (-ків), (реже) недостаток и (чаще мн.) недостатки, недостача и недостачі (-тач), (нищета) злидні (-нів), убозтво, (реже) убожество, (стеснённое матер. положение) скрут (-ту, м. р.) и скрута (-ти, ж. р.). [Нужда закон зміняє (Приказка). Гнала козаків нужда і жадоба волі на Низ (земли войска запорожского) (Куліш). Поки був живий батько, ми нужди й не знали (Мирний). Він, як і всі, з хатин убогих, повитих мороком нужди (Сосюра). І голодом не раз намлівся і всякої нужди натерпівся (Свидн.). Прийшов нестаток, забрав і остаток (Приказка). Нестатки ймуть (-да одолевает) (М. Вовч.). А чи відаєш ти, що то недостатки, ти, що зросла в розкошах? (Коцюб.). Зістарена тяжкою працею та недостатками жінка (Грінч.). Її врода красна, змарніє у злиднях та недостачах (Мирний). Я побоялася злиднів, звичайного матеріяльного вбожества (Л. Укр.)]. -да всему научит - нужда (біда) всього навчить, нестатки (злидні) всього навчать, нужда-мука - добра наука (Приказка). По -де - через нужду (нестатки, злидні, убозство). Жить в -де, терпеть -ду - жити в нужді (в не(до)статках, в злиднях, в убозтві, при злиднях, при вбозтві, серед злиднів, серед нужди), жити вбого (нужденно, злиденно, скрутно), терпіти нужду (злидні), (бедствовать) (дуже) бідувати, злиднювати. [Вони живуть скрутно (Звин.)]. Жить без -ды - жити без нужди (без недостатків, несутужно, безнуждно, невбого). Денег наживёшь, без -ды проживёшь - грошей здобудеш, життя-вік перебудеш (или біду перебудеш). Крайняя -да - як-найбільша (крайня, остання) нужда, злидні злиденн, останні (великі) злидні, велике вбозтво. Быть, нах(о)диться в крайней -де - бути в як-найбільшій (крайній) нужді, терпіти як-найбільшу (крайню) нужду, жити у великих злиднях (недостатках, у великому вбозтві), сильно бідувати. Испытывать, испытать -ду - зазнавати, зазнати нужди (недостатків, злиднів, убозтва), (бедствовать) бідувати. [Змалечку зазнав нужди та бідування (Васильч.)]. Про -ду закон не писан - як нема нічого, то й закон ні до чого; на порожню кешеню й закон не важить. Он близок к -де - йому недалеко до злиднів. -да скачет, -да плачет, -да песенки поёт - злидні навчать співати й скакати. -да горемычная - злидні злиденні, (голь перекатная) голота нещадима. -да -птица - пугач (-ча). -да-хлеб - голодний хліб;

3) нужда, (затруднительное положение) скрут (-ту, м. р.) и скрута (-ти, ж. р.), скрутне становище, (стеснённое положение) сутуга, (реже притуга), сутужне становище, тіснота, (бедствие) біда, лихо, халепа, (горе) горе. Быть, находиться в -де - бути в нужді, бути в скрутному становищі, бути в скруті (в тісноті, в біді, в притузі), зазнавати (сов. зазнати) халепи. [Хіба ви ніколи не читали, що вчинив Давид, коли був у нужді і зголоднів? (Морач.)]. Кто в море не бывал, тот -ды не знал - хто на морі не і бував, той лиха не зазнав;

4) (неволя) неволя, (принуждение) сила, примус, мус (-су), принука. -дою - а) (поневоле) зневолі, мимоволі, несамохіть; б) (принудительно) силою, примусово, примусом; в) (по принуждению) з примусу, з мусу, з принуки, неволею.

* * *

диал. н`ужа

1) ( бедность) нужда́; ( недостаток) неста́ток, -тку, неста́тки, -ків; ( нищета) зли́дні, -нів

2) ( потребность) потре́ба, нужда́

1) малий, невеликий, дрібний. [Де ти в світі подінешся з малим сиротою? (Шевч.). Малі чоботи на мене (Сл. Гр.). Сини мої невеликі (Шевч.). Дітоньки мої дрібнії! (Пісня)]. Он мал ростом или он -лого роста, а брат его ещё меньше - він малий (низький) на зріст, а його брат ще менший (нижчий). -лые дети - малі, дрібні діти. [Граються, як малі діти (Сл. Ум.). Куди я піду з дрібними дітьми? (М. Гр.)]. От -лого до большого - від малого до великого. -лое число - мале число. -лый траур - півжалоба. -лая (строчная) буква - мала, дрібна літера. В -лом виде - в малому вигляді. На -лое время - на малий (короткий) час, на малу (коротку) часину. С -лых лет - змалку, змалечку, з мальства, з дитинства, з малих літ. У них дело за -лым стало - їм малого не вистача. Бесконечно -лый (мат.) - безконечно малий. Мал да удал - хоч мале та бистре, малий та бистрий, малий та смілий. Мал золотник, да дорог - мала штучка червінчик, а ціна велика. Без -лого - замалим, замалом, мало не, трохи не, чи не, безмаль. [Замалим не двісті (Сл. Гр.). Мало не столітній дід (Київщ.). Улянка безмаль шість літ має тепера (Л. Укр.)]. Без -лого пять метров - мало (трохи) не п'ять метрів, чи не п'ять метрів, безмаль п'ять метрів. -лая Азия - Мала Азія. См. ещё Маленький, Малёхонький, Малёшенький, Малое;

2) см. Малой.

* * *

1) (молодой человек, юноша, подросток) хло́пець, -пця, мали́й, -о́го

2) (мужчина, человек) хло́пець

3) (слуга, лакей) хло́пець, -пця

малий, маленький, маненький, дрібний, дрібненький, невеликий, невеличкий. [З малої іскри великий огонь буває (Номис.). Голова велика, а шапочка маленька (М. Вовч.). Заганяла дрібні пташки до бору (Пісня). Жінка маненька, коротесенька (М. Вовч.). Одна тільки дрібненька увага (Грінч.). Сини мої невеликі, нерозумні діти (Шевч.). Тече річка невеличка (Пісня)]. Вот такой -кий - отакий маленький (дрібненький), тіленький, оттіленький, тілесенький, оттілесенький. -кий ребёнок, -кие дети - мала (маленька) дитина, маленькі, дрібні (дрібненькі) діти. [Хто зна, як би прожила з дрібними дітьми (Л. Укр.). Ви мене посиротили і дрібненькі діти (Милорад.)]. -кие ручки - маленькі (маненькі, малесенькі) ручки (ручечки), малі (дрібні, дрібненькі) рученята, ручиці. -кий да удаленький - маленький та сміленький. -кая птичка, да ноготок остёр - мала іскра, а поле спалить. Когда был -ким - як був малим (маленьким), малим, маленьким бувши. Вести себя как -кий, уподобиться -кому - змалитися, умалитися. [Ото змалилася - зазмагалася з дитиною (Харк.)]. -кого роста - маленький (малий, низький) на зріст, малорослий, низькорослий. -кая лошадь - маленький (невеличкий) коник. -кое состояние - невеличкі гроші, грошенята. -кий доход - невеликий прибуток. Играть по -кой - грати на малі гроші. См. ещё Малёхонький, Малёшенький.

* * *

en\ \ silmanal

гомілковий. -ые кости - суреля, або велика гомілка, мала гомілка. [Гомілка має дві кістки: велику гомілку (сурелю) й малу гомілку].

* * *

вилом, пролі[о]м, пробоїна, яма (в стіні). [Як умре дитина, то мала щербина, а як тато або мама, то велика яма]. Пробивать брешь в стене - проломлювати стіну.

* * *

1) проло́м, -у, ви́лом, -у, пробо́їна, ви́рва

2) (перен.: ущерб) зби́ток, -тку; ( прорыв) прори́в, -у

клопіт (-поту), (реже ж. р.) клопота (-ти), (ум.) клопоточка; (старание) дбання, клопотання, (попечение) пі[е]клування про кого, про що, за кого, за що, (беспокойство) турбота, турбування, (диал.) турба (Шевч.), (печалование) побивання, журба про (за) кого, про (за) що и за ким, за чим. [День і ніч клопочуся про своє тіло, а про душу клопіт хіба раз на тиждень буває, як у неділю до церкви підеш (Грінч.). Троє дітей покинула, а четверте в сповиточку та на мою клопоточку (Чуб.). Дбання про добробут дітей (Наш). Сім'я велика, клопотання багато: за всіх думати треба. Зсушило мене турбування про діти. Душа моя втомилась побиванням (Куліш). Ой, є в мене, мати, три журби у хаті: одна журба - дитина малая (Пісня)]. Причинять, причинить -ты кому - клопотати, заклопотати кого (чиюсь голову). Он причиняет мне много -бот - він завдає мені багато клопоту; мені дуже клопітно з ним. Иметь много -бот - мати клопоту (турбот) багато. Взять на себя -ту о чём - взяти (перейняти) на себе клопіт про що. Поручаю вам -ты по воспитанию моего сына - доручаю вам піклуватися про виховання мого сина. Не имеющий -бот - безклопітний; безтурботний. [То чоловік безклопітний; йому нема про кого дбати]. Отсутствие -бот - безклопіття. - [Несподівана розкіш, безклопіття і спокій заколихали її, як малу дитину (Н.-Лев.)]. Не знать -бот - не мати клопоту, і гадки не мати. [Як була я молодою - і гадки не мала: по садочку походжала, квітчалась, пишалась (Шевч.)]. Окружать, окружить -тами кого - піклуватися, попіклуватися, дбати, подбати про кого, за кого; повивати, повити піклуванням кого (Грінч.). Окружённый -тами - повитий піклуванням. Оставленный без -бот - занедбаний, необмислений, неприкоханий, непорятований. [Став тихий та плохий, як сирітська дитина непорятована (М. Вовч.)]. Это уж моя -та - це вже мій клопіт, в тім уже моя голова (Франко). Не твоя -та - не твій клопіт, не твоя голова в тім (Франко).

* * *

1) (беспокойство о чём-л.) турбо́та; (попечение о ком-л.) клопота́ння; ( хлопоты) кло́піт, -поту, кло́поти, -тів; (печаль, кручина) журба

2) (внимание к потребностям, нуждам кого-л.) піклува́ння, дба́ння и дбання́

контузія. Получить -зию - дістати контузію. Сильная, слабая -зия - велика, мала контузія.

* * *

нрч. байдуже, маловажно, не важно, невелика важність, не велика вага (важниця, річ), мала (маловажна) річ. [Байдуже, якії в картини обводи, аби малювання майстерне (Самійл.). Не важно, чи з лиця гарний, аби розумний (М. Грінч.)].

* * *

1) дуже (вельми) чистий;

2) церк. - пречистий. -ая Дева (Богоматерь) - Пречиста Діва. -тая - а) (праздник Успения Богородицы) перша (велика) Пречиста; б) (праздник Рождества Богородицы) друга (мала) Пречиста; в) (праздник Покрова Богородицы) Покрова (-ви).

* * *

1) ду́же чи́стий; пречи́стий

2) ( непорочный) пречи́стий

приговорить

1) примовляти, примовити, приказувати, приказати, приповідати, приповідувати, приповісти, приговорювати, приговорити. [Старий грає, примовляє (Шевч.). Устроми в ополонку хвіст та й приказуй: ловись, рибко, мала і велика (Рудч.). Ой як і став дяк псалтиру читати, стала, стала бондарочка та й приповідати (Голов.)];

2) См. Подряжать; Нанимать, Договаривать 2;

3) (присуждать кого к чему) присуджувати, присудити кого до чого, вирікати, виректи кому що, засуджувати, засудити кого у що, на що. [Присудити до кари. Суд вирік йому двацять років каторги (Васильч.). Ой вже тебе, молодий козаче, в салдати засудили (Чуб.)]. -рить к лишению всех прав состояния - присудити до втрати (права) стану… -рить к тюремному за ключению с поражением в правах - присудити до тюрми кого (виректи в'язницю кому) з позбавленням прав. -рить к десяти годам, каторги, принудительных работ - присудити десять років каторги, примусової праці (роботи). -рить к ссылке - присудити до заслання. -рить к изгнанию - банітувати. -рить к смертной казни - засудити на смертну кару, виректи кару на горло. -рить к смертной казни через повешение - присудити до шибениці. -рить к расстрелу - присудити до розстрілу, виректи розстріл. Приговорённый - присуджений, засуджений. -ный к смертной казни - присуджений до смертної кари, засуджений на смертну кару, на горло, стратенець (-тенця).

* * *

несов.; сов. - приговор`ить

1) ( выносить приговор) прису́джувати, присуди́ти и попрису́джувати; ( осуждать) засу́джувати, засуди́ти, осу́джувати и осуджа́ти, осуди́ти

2) (несов.: говорить, сопровождая какое-л. действие) примовля́ти; прика́зувати, пригово́рювати; диал. приповіда́ти

3) (решать, постановлять) приріка́ти, приректи́

4) см. уговаривать