Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

острить

  • 101 перетачивать

    I несов. перета́чивать, сов. перетача́ть, техн.
    ( перешивать) перешива́ти, переши́ти
    II несов. перета́чивать, сов. переточи́ть, техн.
    ( на токарном станке) перето́чувати, переточи́ти; ( острить заново) перего́стрювати, перегостри́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > перетачивать

  • 102 сострить

    сов., см. острить II

    Русско-турецкий словарь > сострить

  • 103 сострить

    sem till II острить.

    Русско-датский словарь > сострить

  • 104 дёшево

    1. прил. кратк. см. дешёвый 2. нареч. (прям. и перен.)
    cheap, cheaply

    дёшево отделаться — get* off lightly

    дёшево острить — make* cheap jokes

    ♢ дёшево и сердито — cheap but good, a good bargain

    Русско-английский словарь Смирнитского > дёшево

  • 105 вигострювати

    техн. выта́чивать ( острить), отпуска́ть ( оттачивать), отта́чивать ( гострить)

    Українсько-російський політехнічний словник > вигострювати

  • 106 гострити

    техн. дота́чивать ( острить), остри́ть, пра́вить ( точить - ещё), точи́ть ( заострять)

    Українсько-російський політехнічний словник > гострити

  • 107 нагострювати

    направля́ть ( натачивать), ната́чивать ( острить), отпуска́ть

    Українсько-російський політехнічний словник > нагострювати

  • 108 перегострювати

    техн. перета́чивать ( острить заново)

    Українсько-російський політехнічний словник > перегострювати

  • 109 чинить карандаш

    v
    gener. (острить, заострять) asināt zīmuli, (очинивать, очинять) drāzt zīmuli

    Русско-латышский словарь > чинить карандаш

  • 110 острословить

    несов.

    Diccionario universal ruso-español > острословить

  • 111 острословить

    несов.; см. острить II

    Русско-татарский словарь > острословить

  • 112 вострить

    см. Острить.
    * * *
    диал.
    гостри́ти, заго́стрювати, загостря́ти; ( точить) точи́ти, нато́чувати

    Русско-украинский словарь > вострить

  • 113 затачивать

    I. затачать зашивати, зашити; (заштопать) заштопувати, заштопати, (о мног.) позашивати, позаштопувати. Затачанный - зашитий; заштопаний.
    II. заточить
    1) загострювати, загострити, виточувати, виточити, (о мног.) позагострювати, повиточувати. -вать, -чить зазубрину - заточувати, заточити щербину;
    2) почати гострити. Заточенный - загострений, виточений; заточений.
    * * *
    I несов.; сов. - затач`ать
    зашива́ти, заши́ти и мног. позашива́ти; ( заштопывать) зацеро́вувати, -вую, -вуєш, зацерува́ти, -ру́ю, -ру́эш
    II несов.; сов. - заточ`ить
    1) зато́чувати, заточи́ти, -точу́, -то́чиш; ( заострять) заго́стрювати, -рюю, -рюєш, загостри́ти, -гострю́, -го́стриш, застру́гувати, заструга́ти, -ружу́, -ру́жеш и -руга́ю, -руга́єш
    2) (сов.: начать точить) поча́ти точи́ти; ( начать острить) поча́ти гостри́ти (струга́ти)

    Русско-украинский словарь > затачивать

  • 114 играть

    1) (во что) грати, гуляти в що и в чого, (тешиться) гратися, бавитися в що, (в детск. яз.) гратоньки, граватовьки, гулятоньки, гуляточки. [Гуляють у тісної баби (Рудч.). Гуляєте в креймахи? В дамки гуляєте, чи ні? (Звин.). Чи ти граєш в якоїсь іграшки, чи що? - говорила Олеся (Н.-Лев.). Можна гратися, можна бігати, бурушкатися без кінця (Васильч.). Кругом них бавилася дітвора, дзвінким реготом сповняючи повітря (Черкас.)]. -рать в куклы, в жмурки, в мячик - гуляти, гратися в ляльки, в піжмурки, в м'яча. -рать в карты, в шахматы - грати, гуляти в карти, в шахи. [Троє вірмен зараз-же з боку біля Марка гуляють у карти (Грінч.)]. -рать по большой, по маленькой - грати в велику, в малу гру. -рать на мелок - набір грати. -рать в бубнах, в пиках - грати на дзвінці, на вині. -рать (с) чем - гратися, бавитися, гулятися (з) чим. С ним как с огнём -рать - з ним як з огнем гратися, гулятися, бавитися. -рать кем - гратися, бавитися, гулятися ким. [Чи будеш ним мов пташкою гулятись, на ниточці прив'яжеш для дитини? (Куліш). Вона чула серцем, що Миколай тільки бавиться нею (Гр. Григ.)]. Судьба -рает людьми - доля грається людьми, жартує з людьми. Кошка -рает с котятами - кішка грається з кошенятами. -рает, как кот мышью - грається, як кіт (з) мишею. -рать с кем (иметь партнёром) - грати, гуляти з ким; (тешиться, забавляться) гратися, гулятися, бавитися з ким. [З собакою унучок грався (Шевч.). Вовчиця на сонці з вовченятами грається (Рудч.). Ще недавно вона з їми в ляльки гулялася, а он тепер уже порається (Грінч.)]. -рать на бирже - грати на биржі. -рать на повышение - бити на підвищення;
    2) (на музык. инструм. и о них) грати (на що и на чому, у що). [Кобзар чутно як грає і співає про Морозенка (М. Вовч.). Бас гуде, скрипка грає (Номис)]. -рать на лире, на скрипке, на дуде, на пианино, на рояли - грати на ліру (и на лірі), на скрипку (и на скрипці), на дудку (и у дудку), на піяніно (и на піяніні), на роялі. [Грає на ліру (Звин.). Сидить кобзар на могилі та на кобзі грає (Шевч.)];
    3) что - грати що. -рать кого, чью роль изображать на сцене - грати, удавати кого, чию ролю. [Він грає Гамлета (Крим.). Жінок на театрі (грецькім) удавали теж чоловіки (Єфр.). І що-найпишнішії дами з придворних вдавали на сцені субреток моторних, щоб слави і втіхи зажить (Л. Укр.)]. -рать роль чего - грати, (исполнять) відігравати, відбувати ролю чого. Это не -рает роли - це не грає ролі, це не має ваги. -рать главную или руководящую роль, -рать первую скрипку (переносно) - першу скрипку грати, перед вести в чому. [В Київі знайшов Шевченко цілу вже громаду ентузіястичної молоди, між якою перед вели Костомаров та Куліш (Єфр.)]. -рать значительную, выдающуюся роль - чимало, багато важити (в чому). -рать свадьбу - справляти весілля. [Одної неділі справляли весілля Настине з Петром, другої вінчали Гната (Коцюб.)];
    4) (об игре света, красок, лица) грати (чим), мінитися (чим). [Небо грає усякими барвами (Коцюб.). По той бік Росі грала зірниця (Н.-Лев.). На устах під чорним вусом грала усмішка (Коцюб.)]. Солнце -рает на Пасху - сонце грає, міниться на Великдень. Шампанское -рает в бокале - шампанське грає в келіху. Румянец -рает - рум'янець грає, міниться. [В обох на щоках міниться невгасимою купинкою рум'янець (Васильч.)];
    5) (бродить) грати, шумувати, мусувати, (только переносно) буяти. [Чи не той то хміль, що у пиві грає? (АД.). Мед вже почав у бочці грати (Сл. Гр.)]. Молодая кровь -рает - молода, юнацька кров грає, буяє, шумує. [Бо то не кров юнацька в мене грає (Грінч.)]. Волна -рает - хвиля грає. Играя, Играючи (шутя) - гуляючи(сь), заіграшки[у]. Это -ючи сделать можно - це гуляючи(сь), заіграшки[у] зробити можна. Игранный - граний, гуляний.
    * * *
    1) гра́ти; (во что, с кем-чем) гратися, гуля́ти, гуля́тися; ( забавляться) ба́витися, -влюся, -вишся; ( относиться несерьёзно) жартува́ти

    \игратьть в зага́дки — гра́ти в за́га́дки, зага́дувати за́га́дки [оди́н о́дному]

    \игратьть в ку́клы — гра́тися (гуля́ти, гуля́тися) в ляльки́ (з лялька́ми)

    \игратьть в ша́хматы — гра́ти (гуля́ти) в ша́хи

    \игратьть глаза́ми — гра́ти очи́ма

    \игратьть коме́дию — см. комедия

    \игратьть на би́рже — гра́ти на бі́ржі

    \игратьть на не́рвах чьих — см. нерв

    \игратьть на́ руку (в ру́ку) кому́ — гра́ти на ру́ку кому́

    \игратьть огнём (с огнём) — гра́тися з вогне́м

    \игратьть роль — а) прям. гра́ти роль; б) перен. відіграва́ти роль

    \игратьть сва́дьбу — справля́ти (гуля́ти, гра́ти) весі́лля

    \игратьть свое́й жи́знью — гра́ти свої́м життя́м

    \игратьть слова́ми — гра́ти слова́ми; ( острить) каламбу́рити

    2) ( о вине и шипучих напитках) гра́ти, виграва́ти, -грає́, шумува́ти, -му́є
    3) (сверкать, отражаясь) гра́ти, виграва́ти, міни́тися, -ни́ться, перелива́ти, перелива́тися, блища́ти, блисті́ти, -ти́ть, ся́яти, ся́ти(ся́є); (о смене оттенков, тонов) лелі́ти

    \игратьть все́ми цвета́ми [ра́дуги] — гра́ти (виграва́ти, міни́тися, перелива́ти, перелива́тися) всіма́ ба́рвами [ра́йдуги]

    4) (о чувствах, мыслях, воображении) гра́ти, шумува́ти, буя́ти
    5) ( на музыкальном инструменте) гра́ти, виграва́ти

    \игратьть в две (в четы́ре) руки́ — гра́ти (виграва́ти) в дві (в чоти́ри) руки́

    \игратьть на скри́пке — гра́ти (виграва́ти) на скри́пці (на скри́пку)

    \игратьть пе́рвую скри́пку — гра́ти пе́ршу скри́пку

    6) ( петь) диал. співа́ти

    \игратьть пе́сни (пе́сню) — співа́ти [пі́сню, пісні́]

    Русско-украинский словарь > играть

  • 115 коготь

    1) кіготь (-гтя), (ув. кігтяка), пазур (-ра), драпець (-пця), (хищной птицы также) шпоня, (задний на лапе у собаки) котик. [Змордована душа билася, як пташка в кігтях у кішки (Грінч.). Парубка гріх пазурами за серце вхопив (Дніпр. Ч.). Кіт мене подрапав своїми драпцями (Звиног.)]. -ти орла, льва - кігті (пазурі) (в) орла (орлові, орлячі, орлині), (в) лева (левові, лев'ячі, левині). В -тях капитализма - в пазурах (у) капіталізму. Удар -тями - удар кігтями, пазурами. Острить -ти на кого - гострити кігті на кого. [На неї уже давно чорти кігті гострять (Сл. Гр.)]. Вонзить -ти в кого, схватить -тями кого - уп'ястися кігтями (пазурами) в кого, с[в]хопити кігтями (пазурами), запазурити кого. [Тепер вони мене зовсім запазурять (Канівщ.)]. Держать кого в -тях (перен.) - тримати кого в шорах. Попасть в -ти кому - попастися кому в кігті, в пазурі. Не имеющий -тей - безпазурий:
    2) (у багра и т. п.) гак (-ка), крюк;
    3) когти (снаряд) - кігті (-тів) (залізні).
    * * *
    1) кіготь, -гтя, па́зур, дря́пець, -пця
    2)

    ко́гти — (мн.: о приспособлении) кігті, -тів, кі́шки, -шок

    Русско-украинский словарь > коготь

  • 116 натачивать

    натачать
    I. 1) чего - нашивати, нашити, (о мног.) понашивати чого;
    2) (наставлять тачкою) наштуковувати, наштукувати, на(д)точувати, на(д)точити, доточувати, доточити; (о мног.) понаштуковувати, пона(д)точувати, подоточувати що чим. Натачанный -
    1) нашитий, понашиваний;
    2) наштукований, на(д)точений, доточений, понаштуковуваний и т. п. -ться -
    1) нашиватися, нашитися, понашиватися; бути нашиваним, нашитим, понашиваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) нашитися, попошити (досхочу), (о мног.) понашиватися.
    II. Натачивать, наточить -
    1) (наострять что, чего) нагострювати що, чого, гострити що, нагострити що, чого, (на точиле) наточувати що, чого, точити що, наточити що, чого, о мног.) понагострювати, понаточувати що, чого; (косу) мантачити, намантачувати, намантачити (косу), (о мног.) понамантачувати (коси);
    2) (токарных изделий) наточувати, наточити, (о мног.) понаточувати чого. Наточе[ё]нный -
    1) нагострений, наточений, понагострюваний, понаточуваний; намантачений, понамантачуваний. [Стріла нагострена до бою (Франко). Наточений ніж (Коцюб.)];
    2) наточений, понаточуваний. -ться -
    1) нагострюватися, гостритися, нагостритися, понагострюватися; бути нагострюваним, гостреним, нагостреним, понагострюваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) нагостритися, наточитися, попогострити, попоточити (досхочу), (о мног.) понагострюватися, понаточуватися и т. п.; срв. Точить.
    * * *
    несов.; сов. - наточ`ить
    нато́чувати, наточи́ти, -точу, -точиш и мног. понато́чувати, сов. поточи́ти; ( острить) наго́стрювати, -рюю, -рюєш, нагостри́ти, -гострю, -гостриш и мног. понаго́стрювати, сов. ви́гострити, -рю, -риш и мног. повиго́стрювати; ( косу) манта́чити, наманта́чити и ви́мантачити

    Русско-украинский словарь > натачивать

  • 117 ноготь

    ніготь (р. нігтя), (зап., собств. коготь) пагність (-ностя); (у животных) пазур (-ра). [Правда на ніготь, а прибавиться на лікоть (Номис). Тонкі нігті в манікюрі (Сосюра). У мене пагність заломився (Брацл.)]. Грязные -ти - брудні (чорні) нігті. Под -тями траур (шутл.) - під нігтями чорна жалоба, нігті в чорну жалобу вбрані. Щётка для -тей - щітка (щіточка) до нігтів, нігтівка. С младых -тей (шутл.) - з жовтого дзюба, з пуп'яночку, з зеленочку, змалку, з малого малку, змалечку, з-замолоду, змолоду. Нос с локоть, а ума с -готь - виріс (високий) до неба, а дурний як (не) треба; борода виросла, розуму не винесла; під носом густо, над носом пусто (Приказки). -ти грызть (острить) на кого - гострити кігті (зуби) на кого. Обрезывать (стричь, остригать), обрезать (остричь) -ти - обтинати (стригти, обстригати), обтяти (обстригти), (о мног.) пообтинати (пообстригати, постригти) нігті. Прибирать (прижимать), прибрать (прижать) что к -тю - гарбати до себе що, загарбувати, загарбати (собі) що. Прижимать, прижать кого к -тю - прибирати, прибрати кого до рук, приборкувати, приборкати кого, (образно) в шори брати, взяти (убрати) кого. На -тях беляки (-ти цветут) у кого - нігті цвітуть у кого. [У кого нігті цвітуть, той має щастя (Етн. Збірн. V)]. По -тю (-тям) и зверя знать (ex ungue leonem) - знати лева по пазурах; по пазурах (з пазурів) звіра знати; видно пана по халяві (Приказка).
    * * *
    ні́готь, -гтя

    грызть (куса́ть) \ноготь гти — перен. гри́зти (куса́ти) ні́гті (па́льці, пу́чки́, кулаки́, лі́кті)

    до ко́нчиков (до конца́) \ноготь гте́й — до кі́нчиків ні́гтів

    \ноготь гтя чьего́ не сто́ит — ні́гтя [з мізи́нця] (мізи́нця) чийо́го не ва́ртий (не варт)

    прижа́ть к \ноготь гтю кого́, подобра́ть под \ноготьть кого́ — перен. прибра́ти до рук кого́, узя́ти в шо́ри кого́, підібра́ти під ні́готь кого́; прибо́ркати кого́

    с (от) молоды́х (млады́х) \ноготь гте́й — змо́лоду, зма́лку, від (з) пелюшо́к, з ні́гтя; з жо́втого дзьо́ба

    с \ноготьть — з напе́рсток, з ма́кове зе́рно, як ні́готь

    Русско-украинский словарь > ноготь

  • 118 острословить

    см. Острить 2.
    * * *
    говори́ти доте́пно (до́тепи), си́пати до́тепи, гостросло́вити

    Русско-украинский словарь > острословить

  • 119 остроумничать

    прикладати прикладки кому, дотепувати.
    * * *
    намага́тися бу́ти доте́пним; ( острить) говори́ти до́тепи

    Русско-украинский словарь > остроумничать

  • 120 оттачивать

    отточить
    1) (нож, саблю и т. п.) вигострювати, гострити, вигострити, виточувати, виточити, відгострювати, відгострити (ножа, шаблю), (о мног.) повигострювати, погострити, повиточувати, (на точиле) на[ви]точувати, наточити, виточити що; (косу) заправляти, заправити, (о мног.) позаправляти;
    2) (на токарском станке) виточувати, виточити. Отточенный -
    1) наточений, (на)гострений, вигострений, виточений, відгострений. -ный как для бритья - голінний. [Голінний ніж];
    2) виточений.
    * * *
    несов.; сов. - отточ`ить
    відто́чувати, відточи́ти; ( острить) виго́стрювати, ви́гострити, відго́стрювати, відгостри́ти, ( карандаш) [го́стро] застру́гувати, [го́стро] заструга́ти

    Русско-украинский словарь > оттачивать

Страницы

См. также в других словарях:

  • ОСТРИТЬ — что, заострять, делать острым, оттонять лезвие или жало. Косу острят, отбивая ее молотком, оттачивая бруском и обшаркивая лопаткой. Ножи острят воронилом и на бруске. Бритву острят (правят) на оселке, и на ремне. Иглы острят на точиле. * Острить… …   Толковый словарь Даля

  • ОСТРИТЬ — 1. ОСТРИТЬ1, острю, остришь, несовер., что (книжн.). Делать острым, оттачивать. Острить ножи. Острить меч. || перен. Делать более восприимчивым. Острить память. Острить слух. «Нужда ум острит.» погов. ❖ Острить зуб или зубы на кого (устар.)… …   Толковый словарь Ушакова

  • ОСТРИТЬ — 1. ОСТРИТЬ1, острю, остришь, несовер., что (книжн.). Делать острым, оттачивать. Острить ножи. Острить меч. || перен. Делать более восприимчивым. Острить память. Острить слух. «Нужда ум острит.» погов. ❖ Острить зуб или зубы на кого (устар.)… …   Толковый словарь Ушакова

  • острить — См …   Словарь синонимов

  • Острить — (иноск.) съострить, острословить. Ср. И самъ иногда остритъ, за то какъ и остритъ! Ни дать, ни взять, тупымъ ножомъ бичевку пилитъ. Тургеневъ. Гамлетъ Щигровскаго уѣзда. Поясн. (Намекъ на навостреніе вещей, чтобъ лучше рѣзать ими.) …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • ОСТРИТЬ 1 — ОСТРИТЬ 1, рю, ришь; несов., что. Заострять, делать острым (в 1 знач.). О. нож. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • ОСТРИТЬ 2 — ОСТРИТЬ 2, рю, ришь; несов. Говорить остроты. Тонко, грубо о. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • острить — ОСТРИТЬ, рю, ришь; несовер., что. Заострять, делать острым (в 1 знач.). О. нож. II. ОСТРИТЬ, рю, ришь; несовер. Говорить остроты. Тонко, грубо о. | совер. сострить, рю, ришь. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • острить — 1. ОСТРИТЬ, рю, ришь; нсв. что. Нар. разг. 1. Делать острым; заострять. О. меч. О. топор. Кот острит когти. 2. Делать более восприимчивым. О. память. О. слух. * Нужда ум острит (Погов.). 2. ОСТРИТЬ, рю, ришь; нсв. Говорить остроты; шутить. Удачно …   Энциклопедический словарь

  • острить —   Острить зуб или зубы на кого (устар.) грозить, угрожать кому н., иметь злобу против кого н.     то был аул, на который мы острили зубы и когти. аль …   Фразеологический словарь русского языка

  • острить —    , острословить    Нельзя этим злоупотреблять, острить весь вечер. Мужчины, в частности, бессознательно острят, чтобы понравиться женщинам, и у другого присутствующего при этом мужчины это может вызвать презрение. Острящая женщина создает… …   Культура речевого общения: Этика. Прагматика. Психология

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»