-
1 ишак
осел (р. осла), ослюк, віслюк, (мул) мул.* * *1) віслю́к, -а, ослю́к, іша́к, -а; ( осёл) осе́л, род. п. осла́2) перен. бран. ослю́к, віслю́к, іша́к, осе́л -
2 осёл
1) осел (р. осла), ослюк, віслюк. Упрям, как осёл - упертий, як віл;2) осел, дурень.* * *осе́л, род. п. осла́, віслю́к, -а -
3 осляк
1) дикий осел;2) ослюк, віслюк. См. Мул.* * *зоол.1) ( дикий осел) ди́кий осе́л (род. п. осла́)2) ( мул) ослю́к, -а -
4 дом
1) (сооружение) дім (р. дому) (ум. дімок, домок (р. -мка), домичок, домочок (р. -чка); ув. домище), будинок (р. -нку); (ум. будиночок) (р. -чка), горниці (мн., р. -иць). [Горниці гарні збудували, великі]. Каменный дом - кам'яниця, мурованиця (Вхр.). Барский роскошный дом (дворец) - палати, палац. Дом нежилой - нежилий будинок, пустка. Загородный дом - позаміський будинок, (мыза) фільварок (р. -ку), хутір (р. -тора). Вне дома, наружу - невдома, надворі. [Хіба тільки світу, що в вікні? - надворі ще більш];2) (учреждение) дім [Торговий дім], будинок. [Селянський будинок]. Детский дом - дитячий дім, (ясли) охоронка. Воспитательный дом - дитячий захисток, дім (будинок) для виховання дітей. Д. молитвенный - молитовня, молитовний дім. Д. странноприимный - притулок для подорожніх, привітальня. Д. отдыха - будинок для відпочинку. Д. ночлежный - нічліг (р. -гу). [Нічліг тільки ще одперли; босячня так і сунула в двері (Тесл.)]. Д. рабочий, исправительный, смирительный - дім примусової праці. Д. исправительно-трудовой - дім праці й поправи. Д. арестный - рештарня, (грубо, кутузка) буцегарня. Д. для сумасшедших - божевільня, дім для божевільних (навіжених). Д. заезжий (постоялый) - заїзд. Д. питейный - шинк (р. шинку), шинок (р. -нка), корчма, (устар.) оранда. [Ходить до оранди горілочку пить (Чуб.)]. Д. публичный - дім розпусти, (эвфем.) лупанар, (грубо) бурдей. Д. игорный - дім картярський, дім гральний;3) (домашний кров, своё жилище, свой угол) домівка, домівля, господа, оселя, дома (ж. р.). [Порозмовляємо щиренько з земляком, домівку згадаємо (Васильч.). Вітаємо в господі нашій вас (Грінч.). Не минайте господи нашої - ми вам завсіди раді. Сина рідного з оселі він прогнав. Чия дома найближче, туди їдьмо гуртом ночувать (Неч.-Лев.). Занесеш до моєї доми];4) (династия) дім. [Катерина II - не з дому Романових].* * *1) ( здание) буди́нок, -нку, дім, род. п. до́мужило́й \дом — житлови́й буди́нок
2) (домашний кров, своё жилище) дім, домі́вка, ха́та, госпо́да, осе́ля; до́ма; (перен.) стрі́хана дому́ — [у се́бе] вдо́ма (до́ма)
отцо́вский (роди́тельский, о́тчий) \дом — ба́тьківська ха́та (стрі́ха), рі́дна домі́вка
3) (люди, живущие вместе, их хозяйство) дім, госпо́да; ( семья) роди́на, сім'я́; ( хозяйство) господа́рствовести́ \дом — вести́ господа́рство (дім)
всем до́мом — всім до́мом (всією роди́ною, всіє́ю сім'є́ю)
4) (династия, род, фирма)изда́тельський \дом — видавничий дім; дім
5) ( учреждение) буди́нок, дім\дом культу́ры — буди́нок культу́ри
-
5 домой
додому, до господи, до своєї оселі, у домівку, до хати (ум. додомку, додомоньку, додомочку).* * *нареч.додо́му -
6 житься
безл. житися, матися, вестися, поводитися. Как живётся? - як живете? Як ся маєте? Як вам ведеться, поводиться? [Як вам поводиться в новій оселі?].* * *безл.жи́тися (живе́ться); вести́ся (веде́ться), пово́дитися, -дитьсякак вам живётся? — як вам живеться (веде́ться, пово́диться)?
-
7 кулан
зоол. Equus hemionus кулан (-на), дикий осел (р. осла).* * *зоол.кула́н, -а -
8 неслыханный
нечуваний, нечутий; (небывалый, необыкновенный) несвітський, несвітній; (непроходимый, перен.) несосвітенний. [Щастя нечуване (Самійл.). Нечувана сваволя дика (Грінч.). Марш нечуваних століть (Бажан). У той вечір нечуване почули шахтарі (Ледянко)]. Несвітський сором (Куліш). Несвітній батько (М. Вовч.). Ото ще дурень несосвітенний! (Крим.). -ное дело - нечувана (нечута) справа, (небывалое, невиданное) нечувана річ. [Дожидатися таких нечутих справ, щоб сина рідного з оселі він прогнав (Самійл.). Оце ще нечувана річ: ми чули, що… (Грінч.)].* * *нечу́ваний, нечу́тий -
9 онагр
зоол. онаґр (дикий осел). [Вважай на дикого осла-онаґра в степу (Крим.)].* * *зоол.она́гр -
10 осточертеть
о[на]стобісіти, о[на]сточортіти, остогиднути. [Остобісіли мені оселі людські (Коц.)]. -телый - о[на]стобісілий, о[на]сточортілий, остогидлий.* * *осточорті́ти, насточорті́ти, остобі́сіти, остоги́діти, остоги́днути, обі́сіти -
11 перемена
переміна (ум. перемінка, переміночка), зміна, відміна (ум. відмінонька), (о кушаньях) переміна. [А скільки на світі всяких перемін лучається (Свидн.). І дав їм усім на переміну одежі на дорогу (Св. Пис.). Зміна в поглядах (Коцюб.). Відміна в почуваннях. На лиці помітно було глибоку одміну (Васильч.)]. Перемена, -нка (в школе между уроками) - перерва, зміна, гал. павза. -на жизни, декораций - зміна життя (в житті), декорацій. -на жилища, помещения - переміна оселі (домівки), приміщення (помешкання). -на образа правления, образа жизни - зміна ладу (в урядуванні), зміна ладу (напрямку) в житті. -на платья - повне вбрання. -на белья - зміна білизни. Иметь несколько -мен платья - мати кілька вбраннів, мати чимало вбрання.* * *1) перемі́на; ( изменение) змі́на; ( качественное изменение) відмі́на; ( смена для разнообразия) перемі́нка2) (комплект белья, платья) перемі́на, змі́на3) ( очередное блюдо) перемі́на4) ( между уроками) пере́рва -
12 посол
I. посо[е]л (-сла), (посланный) посланець (-нця). [По п'ять раз посли посилала, а за шостим разом сама поїхала (Чуб.)]. -сол, что мех: что в него вложишь, то и несёт - посел, як осел: що положать, те й везе. -сла ни куют, ни вяжут, а только жалуют - посланця не тнуть, не рубають. Срв. Посланец, Посланник.II. Посол - засіл (-солу).* * *I1) дипл. посо́л, -сла́2) ( посланец) послане́ць, -нця́, посо́лII спец.засі́л, -со́лу, посі́л, -со́лу; ( действие) засо́лення, солі́ння, засо́лювання -
13 Него
род. и вин. п. ед. ч. м. и ср. р. от мест. Он после предлогов) (в, до, з, за, коло, на, про, через и т. п.) його (реже нього). [Нема в його ні оселі, ні саду, ні ставу (Шевч.)].
См. также в других словарях:
осел — См … Словарь синонимов
осел — ОСЁЛ и осел муж. осил, силок; накидная петля, аркан, от осилить, совладать, поймать. II. ОСЁЛ муж. животное конского рода, Equus asinus, ишак. | * Глупый, ленивый человек. Ослова прыть. Ослий, ослиный розум. Ослячьи уши. Осла знать по ушам,… … Толковый словарь Даля
ОСЕЛ — дикий (африканский дикий осел) непарнокопытное животное рода лошадей; высота в холке 1 1,2 м. Обитает в степях и пустынях Африки. под угрозой исчезновения, в Красной книге Международного союза охраны природы и природных ресурсов (МСОП).… … Большой Энциклопедический словарь
Осел — (евр. хамор, ослица атон; греч. онос): 1) О. (Equus asinus) с древних времен известен как вьючное животное. Из ВЗ известно, что О. владели Авраам (Быт 12:16; 22:3)и Иаков (Быт 30:43). На О. ездили верхом (Исх 4:20; Нав 15:18; 1Цар 25:20), их… … Библейская энциклопедия Брокгауза
оселѣ — (1*) нар. Отныне: ˫ако да не оселѣ объдьржатьсѧ невѣжьствомь отьче помышлѥниѥ правовѣрно отъкрываѥмъ. (ἀπὸ τοῦ νῦν) КЕ XII, 52а. Ср. отъселѣ … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
осел — ОСЕЛ, ишак ОСЛИНЫЙ, ишачий … Словарь-тезаурус синонимов русской речи
ОСЕЛ — Мифопоэтический образ О. распространён с глубокой древности (в египетских изображениях О. известен уже с 4 го тыс. до н. э.). С одной стороны, О. священное животное, одна из ипостасей божества, объект культа и т. п., с другой символ глупости,… … Энциклопедия мифологии
Осел — (Asinus). О. составляет лишь особый подрод в роде лошади(Equus). Он отличается от подрода собственно лошади отсутствиеммозолистых утолщений на задних ногах и хвостом, покрытым при основаниикороткими волосами, а от третьего подрода тигровых или… … Энциклопедия Брокгауза и Ефрона
осел — голос • изменение, субъект, отрицательная … Глагольной сочетаемости непредметных имён
Іоселіані — прізвище … Орфографічний словник української мови
ОСЕЛ — (Equus asinus), подрод лошадиных, включающий диких и дом. ж ных. Дикие О. в наст. время сохранились только в Сев. Вост. Африке. Имеются 2 их подвида: абиссино нубийский (мелкий, светлой окраски с темным крестом на спине и лопатках) и сомалийский… … Справочник по коневодству
