-
41 молотый
орд кардашуда, кӯфташуда -
42 мука
-
43 панировать
ба орд ҷӯлондан -
44 перемолоть
орд кардан -
45 перемолоться
орд шудан -
46 помолоть
муддате орд кашидан, ордкаширо ба охир расондан -
47 промолоть
орд кашидан -
48 орда
-
49 орда
ж2) перен. өер; илбасарлар [өере] -
50 мстить
за кого кому за что мститися, помщатися, (диал.) пімститися над ким, на кому, кому, (отмщать) відомщати, (редко) мстити кому що и на що. [Як вийде злодій з тюрми, то ще гірше буде мститися (Звягельщ.). Але сі ніжні істоти мстиві: вони мстяться над людьми за їх лихі почування (Г. Барв.). Користувавсь ненавистю народньою Хмельницький, мстячись на панах за свої обіди (Куліш). Инші згадували залюбки про давніх опришків, що мстилися на панах (Франко). Не заводься з ними і не жалійсь нікому, бо стануть пімститися, - гірше буде (Звин.). Щоб відомщати Орді за своїх родичів, що займала вона в неволю (Куліш). Клеветницю пізви до суду, сама зневаги ти не мсти (Франко)]. -тить за себя - мститися за себе, мститися. [Ну, та звичайно Венера на себе мститься, дається в знаки (Крим.). Огонь святий мститься, як його не шануєш (Номис)]. -тить своим врагам - мститися над своїми ворогами и на своїх ворогах.* * *(кому-чему) мсти́ти (мщу, мстиш) (кому-чому), мсти́тися (на кому-чому, над ким-чим), помща́тися (на кому-чому, над ким-чим) -
51 приносить
принести и принесть1) приносити (в песнях приношати и доношати), принести, (во множ.) поприносити; (подносить) надносити, наднести, (во множ.) понадносити що куди, кому, до кого, до чого. [А я меду принесу на закуску (Рудч.). Та його тіло козацьке, молодецьке до Дніпра до берега приношали (Мартин.). Казав його до келії взяти, казав слугам їсти доношати (Метл.). Поприносили до його всіх недужих (Єв.). Пити бозна-як хочеться, а діжка порожня. Коли це дівка наднесла воду з криниці (Звин.)]. -неси мне платок, топор - принеси мені хустку, сокиру;2) (о стихийных силах) приносити, принести, наносити и наношати, нанести, надносити, наднести, (о ветре) привівати, привіяти, навівати, навіяти що и чого. [То в той час чотири чоловіка козаків-запорожців Господь наношає (Мартин.). Нанеси, Боже, кудлатого, щоб було за що скубти (Номис). Повій мені з Буковини, чорногірський вітре, та привій ми від братчика щирую пораду (Федьк.)]. Этот ветер -несёт к нам дождь - цей вітер нам дощу навіє (надме, наднесе). [Вже не той вітер повіяв - щоб дощу не надніс (Звин.)]. Водой много лесу -несло - водою багато дерева, лісу нанесло. Отколь тебя -несло? - звідки (відкіля) се тебе принесло, привіяло? И -несла же его нелёгкая - і принесла-ж (наднесла-ж) його нечиста (сила), і принесла-ж його лиха година, і наднесло-ж його лихо. [Моя пані, лихо вже знов наднесло якогось урядника в село (Стеф.)];3) (родить детёнышей) водити и вести, приводити, привести; (о растениях: давать урожай, плоды) родити, уродити, зародити що. [Телиця його привела нам цілий плуг волів і двох корів (Кониськ.). Панам вже і верби зародять грушки (Франко)];4) (давать, доставлять) давати, дати; (причинять) завдавати, завдати кому що. Эта земля не -носит никакого дохода - ця земля не дає жадної користи, жадного прибутку. -носить пользу - см. Польза. -носить удовольствие - давати втіху кому. -носить, - нести вред кому - шкодити, пошкодити и зашкодити кому, робити, зробити шкоду кому. -нести свою лепту - покласти свою лепту. -носить благодарность - складати (скласти) подяку, дякувати (подякувати) кому за що. -носить присягу - складати (скласти и зложити) присягу, виконувати (виконати) присягу кому. [Присягу на братерство старшина генеральна Орді виконала і од Орди такої-ж присяги допевнилася (Куліш)]. -носить жертву - а) (совершать жертвоприношение) правити (приносити) жертву; б) (жертвовать) приносити жертву, жертвувати. -носить мольбу кому - звертати моління до кого, благати кого. -носить на кого жалобу - заносити, подавати скаргу на кого. [Мало не кожен з читачів заносив і складав свої скарги до редакції (Єфр.)]. -нести вину свою, повинную - повинитися кому в чому, признатися (до вини); срв. Повиниться. -носить кому неприятности, огорчения, разочарования, страдания - завдавати кому неприємностей, прикростей, розчарованнів, стражданнів, чинити (робити) кому неприємності, прикрості, розчаровання, страждання. Это -несло мне одни только неприятности - це завдало мені самих-но неприємностей. -нести честь, почёт, уважение кому - дати честь, шанобу, пошану (повагу) кому, честь повести кому. [Він (ґрунт) тебе загріє і накриє, і погодує, і честь тобі поведе (Стеф.)]. -носить в дар кому, что - дарувати (подарувати) кому що, в дар (в даровизну) давати (дати) кому що;5) см. Принашивать. Приносимый - приношений. Принесённый - принесений, наднесений; нанесений, навіяний и т. д.* * *несов.; сов. - принест`и1) прино́сити и приноша́ти, принести́ и поприно́сити2) ( что - давать) дава́ти, да́ти, прино́сити, принести́ (що); ( причинять) завдава́ти, завда́ти (чого, що); (о благодарности, извинениях) склада́ти, скла́сти (що)3) ( родить - о животных) приво́дити, привести́ и поприво́дити4) ( давать урожай) дава́ти, да́ти, прино́сити, принести́ -
52 присягать
присягнуть (за)присягати, -ся, (за) присягти, -ся, (за)присягнути, -ся, складати, скласти и зложити присягу, виконувати, виконати присягу. [І заприсягнуся, що не я те злочинство вчинила. Єзуїти навчали, що можеш, яку хоч присягу складати, тільки разом думкою навпаки повертай (Єфр.). Присягу на братерство старшина генеральна Орді виконала (Куліш)]. -гать быть верным кому - присягати (складати присягу) на вірність кому. -гать ложно - присягати криво, складати фальшиву присягу.* * *несов.; сов. - присягн`утьприсяга́ти, присягну́ти и присягти́; ( клятвенно уверять) присяга́тися, присягну́тися и присягти́ся, заприсяга́тися, заприсягну́тися и заприсягти́ся, заприсяга́ти, заприсягну́ти и заприсягти́ -
53 фьорд
геогр.фіорд, -у, фйорд -
54 дворцовый
тансаг, сүр жавхлантай, орд хар -
55 каменноугольный бассейн
нүүрсний орд газар, -
56 овен
хонины орд -
57 созвездие
одны орд -
58 генеалогия
ж.орд -
59 род
м.рöдув, чужанвуж, орд -
60 возникновение
хэрэг явдал, тохиолдол, орд газар, тархах, дэлгэрэх
См. также в других словарях:
ОРД — отдельный радиоразведывательный дивизион истор., связь Словарь: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М.: ООО «Издательство АСТ», ЗАО «Издательский дом Гелеос», 2003. 318 с. ОРД отдел реализации и дистрибуции… … Словарь сокращений и аббревиатур
Орд — река в Западной Австралии. Орд, Джордж (англ. George Ord, 1781 1866) американский орнитолог … Википедия
ОРД — муж., вологод. сретник, привиденье, тень, призрак покойника. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
орд — (орда) (монг.) Палацовий комплекс у народів Центральній Азії, пізніше назва столичного міста монгольської держави … Архітектура і монументальне мистецтво
Ордів — іменник чоловічого роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
орд. — орд. орден Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
орд — [آرد] суда ва кӯфтаи ғаладона; орди гандум, орди ҷав ва ғ. ; орд кардан ба орд мубаддал кардани ғалладона … Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ
ордӣ — [آردي] он чи мансуб ва марбут ба орд аст, он чи аз орд сохта мешавад … Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ
ОРД — Оперативно розыскная деятельность (ОРД) гласная и негласная деятельность, осуществляемая оперативными подразделениями уполномоченных на то государственных органов, в пределах их полномочий посредством проведения оперативно розыскных мероприятий… … Википедия
ОРД ФСБ — оперативно розыскной департамент Федеральной службы безопасности Словарь: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М.: ООО «Издательство АСТ», ЗАО «Издательский дом Гелеос», 2003. 318 с … Словарь сокращений и аббревиатур
ОРД в СИТ — [кафедра] оперативно розыскной деятельности в сфере информационных технологий ДЮИ образование и наука, техн. Источник: http://www.crime research.ru/news/16.02.2005/1813 … Словарь сокращений и аббревиатур
