-
61 потемнеть
потемніти, потемнішати, стемніти, (немного) притемніти, (помрачиться) потьмаритися. [Калино-малино, чого потемніла? (Пісня). Небо по[с]темніло]. Зрение -ло - зір стемнів. В глазах -ло - в очах потемніло, (опис.) світ перемінився кому. На дворе -ло (о вечере) - надворі стемніло, посутеніло, затемрілося, (совсем) споночіло.* * *потемні́ти, потемні́шати, стемні́ти; ( слегка) притемні́ти; (безл.: о наступлении сумерек) посутені́ти, поночі́ти, попоночі́ти; (померкнуть, потускнеть) потьма́ритися и потьмари́тися, поме́ркнути, поме́ркти, потьмяні́ти, потьмяні́шати -
62 поусердствовать
в чём щиро попрацювати, попильнувати, пощирувати, (опис.) попотупцяти коло чого. -нать излишне - (шутл.) передати куті меду, перебрати міри, переборщити.* * *постара́тися; ( переусердствовать) на́дто постара́тися, перестара́тися -
63 пофантазировать
1) пофантазувати, помріяти, помарити; (опис.) думками в хмарах політати, похимерувати;2) (на музык. инстр.) поімпровізувати. См. Фантазировать.* * *пофантазува́ти -
64 поэтический
(поэтичный) поетичний; (свойственный поэту) поетичний, співе[а]цький. [Поетичний опис. Поетичні фрази. Талан поетичний. Талан співацький (Л. Укр.)]. -кое произведение - поетичний утвір, твір. -кая вольность - поетична вільність.* * *поети́чний -
65 предостерегать
предостеречь кого от чего остерегати, остерегти, перестерегати, перестерегти, застерегати, застерегти кого від и проти чого, перед чим. [Я своє сказав, од лихого остерегаю, а там - як хочете (Мирн.). Остеріг нас від напасти (Куліш). Насамперед мусимо перестерегти читача (Грінч.)]. -гать наглядно - (опис.) навіжки давати, навіч кидати кому. [Барана стрижуть, а цапові навіжки дають (Приказка)]. Дать себя -речь - датися на пересторогу. Предостережённый - остережений, перестережений, застережений від кого. - регаемый - о[за]стереганий, перестереганий від кого. -ться -1) (стр. з.) о[за]стерегатися, перестерегатися, бути о[за]стереженим, перестереженим від кого;2) см. Остерегаться 1 и 2.* * *несов.; сов. - предостер`ечьостеріга́ти, остерегти́, перестеріга́ти, перестерегти́, застеріга́ти, застерегти́ -
66 прельщать
прельстить кого чем или собою вабити, зваблювати и звабляти, звабити, повабити, надити, знаджувати, знадити кого чим, собою, манити, приманювати, приманити, прилещати, прилестити, (привлекать) приваблювати, привабити, принаджувати, принадити кого чим, (соблазнять) спокушати, спокусити, зводити, звести кого чим; (о мн.) позваблювати, повабити, познаджувати, поприваблювати; позводити и т. д.; см. Привлекать, Обольщать. [О чарівнице-природо! нащо ти мене вабиш своїм чаром? (Мирн.). Се ще більше його зваблювало, що воно заборонене (Грінч.). Звабила очами, то тяжко відбити бичами. Ви звабили мене ласкавими словами (Сам.)]. Меня -ет что-нибудь (перспектива чего-н.) - мене вабить що-небудь, мені манеться чого-небудь. [Невже таки вам сварки зо мною манеться?]. -щать обманчивыми обещаниями - вабити (манити) кого облудними надіями, (опис.) кози в золоті показувати кому. -щать невероятными обещаниями - золоті гори обіцяти кому, обіцяти на осиці кислиці, а на вербі груші. Прельщённый - зваблений, приваблений, знаджений чим.* * *несов.; сов. - прельст`ить1) ( привлекать) прива́блювати, прива́бити, прина́джувати, прина́дити, несов. ва́бити, на́дити; ( очаровывать) чарува́ти и зачаро́вувати, зачарува́ти, очаро́вувати, очарува́ти, захо́плювати, захопи́ти; ( пленять) причаро́вувати, причарува́ти2) ( соблазнять) спокуша́ти, спокуси́ти; ( обольщать) зна́джувати, зна́дити, зва́блювати, зва́бити; ( подманивать) підма́нювати, підмани́ти и підману́ти -
67 придурь
дурина, ум. дуринка, дур (-ру), дурість (-ости), (опис.) не всі дома, одної клепки нема (бракує) в голові. [Пані з дуринкою трохи (Васильч.)]. Девка с -рью - дівка з дуром, у дівки не всі дома, одної клепки нема в голові.* * *дур, -у, дури́на; ( глупость) ду́рість, -ростіс при́дурью — приду́ркуватий, з дури́ною, пришеле́пуватий, пришеле́пкуватий; ( с норовом) з но́ровом, норови́стий
-
68 примета
прикмета, приміта, признака, познака, призначка, знак (-ку), (пометка) зазначка; (отличит. признак) прикмета, ознака, відзнака; срв. Признак. [Дорогу пізнав він по всяких прикметах (М. Лев.). Зоря ясна, ясная приміта (Рудан.). Меншому брату приміту покидає (Дума). Я свої гроші впізнаю, на них зазначку я зробив]. Делать, сделать -ту на чём - робити, зробити прикмету, приміту и т. д. на чому, позначити що, класти карб на чому. -ту, на -ту оставлять - лишати, залишати, давати, дати на признаку кому що. Делать, сделать - ту на камыше, на дереве и т. п. - клячити, поклячити що (очерет, дерево). [Оце поклячили усі дерева, - тепер уже не буде крадіжки (Мирг. п.)]. -ты (в паспорте) - прикмети, ознаки, відзнаки (в пашпорті). Описание -мет - опис прикмет, ознак. На -те - на прикметі, на призначці, на знаку. [Є, кажу, в мене на прикметі (М. В.). У своїх приятелів і навіть ворогів на призначці він був (Куліш)]. Не в -ту - не по знаку, невкміту. [Невкміту мені, чи вони били його чи ні; чув тільки, що кричало щось, а нічого не бачив (Новомоск. пов.)]. Хорошая, дурная -та - добра, погана (лиха) прикмета, признака, примітка, примха, добрий, лихий знак. [Погана прикмета, що курка півнем заспівала. В селах ведеться примха, що як стрінеш попа або ченця в дорозі, то без пригоди тобі не минеться (Куліш)]. Суеверная -та (предрассудок) - забобон (-ну).* * * -
69 присоединяться
присоединиться1) страд. - приєднуватися, бути приєднаним, прилучатися, бути прилученим; долучатися, бути долученим, придаватися, додаватися, бути приданим, доданим, приточуватися, бути приточеним до чого;2) (приобщиться, пристать) приєднуватися, приєднатися, прилучатися, прилучитися, приставати, пристати, (во множ.) поприєднуватися, поприлучатися, поприставати, (опис.) причалювати, -ся, причалити, -ся, примкнутися до кого, до чого; (прибавиться) долучатися, долучитися, додаватися, додатися. [Приєднався і я до їх гурту (Кониськ.). Прилучитися до літературного модернізму (Єфр.). А до його причалило ще чоловік десять. До їх і я пристав (Грінч.). І от тепер до першого страху ще долучилася жадоба помсти (Самійл.). До цього почуття додалося ще й друге (Крим.)]. -няйтесь к нашей компании - приставайте до нашого гурту. -ниться к чьему-л. мнению, вере, теории, плану - пристати на чиюсь думку, віру, теорію, план.* * *несов.; сов. - присоедин`итьсяприє́днуватися, приєдна́тися; ( приобщаться) прилуча́тися, прилучи́тися, долуча́тися, долучи́тися; (примыкать, приставать) пристава́ти, приста́ти -
70 приторно
нудно, нудко, (слащаво) підсолоджено. [Баби підлещувались до мене так підсолоджено (Корол.)]. -но-набожный - приматкобожений, (опис.) такий, що живим на небо лізе.* * *нареч.1) нудо́тно2) нудо́тно; со́лодко -
71 проворный
моторний, меткий, похіпний, похопливий, хапкий, хваткий, шамкий, проворний и проворненький, (скорый) швидкий, прудкий, хуткий, (шутл.) скорохвацький. [Моторна молодиця. Хто моторніший, той живився більше (М. Лев.). Тільки до роботи хапкий, а до їжі ні. І ти не дуже-то хваткий, і я не швидка. Шамкий у роботі]. -ный человек, женщина, провор, провора - моторун, моторуха, (ласк.) моторушка, метець (-тця), (шутл.) полетун, полетуха, полетушка, опис. як на шрубах ходить, (насм.) моторяка, проворяка (общ. р.). Она -ная швея - вона моторна швачка.* * *мото́рний, метки́й, прово́рний; ( ловкий) спри́тний; ( торопливый) швидки́й, прудки́й; ( скорый) промітни́й, хапки́й, хутки́й, скорохва́цький; диал. похі́пливий, похо́пливий, шамки́й, юрли́вий, зви́нний -
72 пропадать
пропасть1) см. Деваться, деться, -дать, -пасть совершенно, окончательно - запропадати(ся), запропасти(ся). -пасть бесследно - пропасти без вісти, загинути й сліду не кинути, (опис.) піти з(а) вітром, за водою; наче лиз злизав кого, що; наче корова язиком злизала кого, що; (шутл. о человеке) пропав яв пес у ярмарок;2) (гибнуть) пропадати пропасти, гинути, загибати, загинути, занапащатися, занапаститися, зводитися, звестися. [Хай праця людська не гине марно (Коцюб.). Скільки добра загибає (Коцюб.). Буду робить, буду годить, то і в чужих людей не загину (Пісня). Літа мої молодії марно пропадають (Пісня). Що минуло, те пропало (Франко). Занапащається за нелюбом мій вік молоденький]. -дёт всё имущество - загине (пропаде, поляже) все добро (майно). [Не покину Батурина - все добро поляже: і двірок мій мурований, і млини крилаті, і запаси великії (Рудан.)]. Пропади оно! - нехай воно зведеться! [Не прядеться, нехай воно зведеться]. Не -дёт! - не пропаде! Не де дінеться] -пало всё! - пропало все! Все пішло марно! Пропащі світи! [З тієї ляхівка вийшла, а сей москалем став. Пропащі світи! (Свидн.)]. -дать, -пасть попусту - марнуватися, змарнуватися, пусто йти, піти. [Господарство марнується (Неч.-Лев.). На панщині робить, а свої дні дома й так ідуть пусто (Г. Барв.)]. -пасть (испортиться), валяясь без присмотра - звалятися. [Не зносилася ця свита, а звалялася];3) (исчезать) зникати, зник(ну)ти. [Удень її ми не бачили; робила при панії, а ввечері знов зникла (М. Вовч.). Де-ж видно се, що зникла наша сила? (Грінч.)]. Он -пал у меня из глаз - він зник мені з очей. У меня -пала охота - у мене зникло бажання. Он -пал в толпе - він зник у юрбі (у стовпищі);4) (гибнуть, дохнуть) гинути, згинути, згиб(ну)ти, пропадати, пропасти, (пренебр.) ґиґнути, (з)слизнути; (о мног.) погинути, попропадати, послиз(ну)ти; (о всех) вигинути (до ноги, до решти); (только о домашн. скоте) (диал.) дейкатися, подейкатися. [Як пішов на заробітки, то там і згиб: казали, що втоп ніби-то. Вигинула вся худоба з сибірки. Оце у нас падіж був - скот усе дейкався, поки ввесь передейкався (Київщ.). Квіти погинули з морозу. Народній ворог зслиз (Куліш). Злії духи, так як мухи, всі уже послизли (Кіев. Стар.)]. -пал бы я - загинув-би я; було-б по мені. -ду я - буде по мені. [Як не буде миленького, то буде по мені (Пісня)]. Либо пан, либо -пал - куць виграв, куць програв (Ном.); або здобути, або вдома не бути. -пал ни за что - пропав за ніщо, пропав ні за цапову душу, пропав ні за собаку. -пади (пропадай) он! - хай він згине (зслизне)! Пропади ты (пропадом)! чтоб ты пропал! - щоб ти зслиз! Бодай ти нагло зслиз! Нехай тебе лизень лизне (злиже)! Бодай тебе з корінням вигладило! Щоб ти приймом пропав! Нехай за тобою заклекоче! Щоб ти тямився! Пропавший (исчезнувший) - пропалий, запропащий, запропащений, зниклий. [Треба шукати запропащого хлопця (Корол.). Запропащена грамота нарешті знайшлася (Н. Рада)].* * *I несов.; сов. - проп`астьпропада́ти, пропа́сти и попропада́ти; (несов.: потеряться) запропасти́тися; ( исчезать) зника́ти, зни́кнути и зни́кти; ( гибнуть) ги́нути и загиба́ти, загина́ти и зги́нути, погиба́ти, поги́нути и пога́бнути, несов. занапасти́тисяIIпа́дати [ці́лий день] -
73 простофиля
бевзь (-взя), бевзень (-зня), просторіка, надолобень (-бня), жмуд (-да), (опис.) тютя полив'яним носом, (ворона) ґава (-ви), (глуповатый) недоумкуватий, пришелепуватий, прицуцкуватий, прицуцуватий, безклепкий. [Такий просторіка, кожне його одурить (Звин.)]. Дурачина -ля - дурило пришелепувате.* * *м., ж. -
74 проход
1) (действие) прохід, перехід (-ходу); срв. Прохождение. [Колись переходом стояв у нашому селі москаль (Осн. 1862)]. -ход войска - перехід війська. Зайти -ходом - зайти проходом, переходом;2) (место для прохода) прохід, перехід (-ходу), (узкий между постройками) сутки, суточки, сутичі; срв. Ход. [Між сими домами вузенький прохід, що тільки проїхати (Свидн.). За-для того прийшлось би, правда, більші піраміди ще вищі будувати, переходи робити довші в них (Л. Укр.). Вижени вівці через сутичі на вулицю (Поділля)]. Нет -хода - нема проходу, (сквозь толпу) нема проступу, проступку, протовпу, пробою (крізь натовп). Дать -ход кому (в толпе) проступитися перед ким. [Проступіться, люди! зараз виносять домовину (Звин.)]. Он мне -хода не даёт, от него мне -хода нет - він мені проходу, проступку, просвітку не дає, від нього (через нього) мені проходу, проступку, просвітку нема(є). [Не дає мені проходу, скрізь лізе в очі осою (Кониськ.). Він мені що далі, то все більше проступку не дає, а я втікаю, ховаюсь від його (Г. Барв.). А тепер їй Микита просвітку не дає, переймає та нагадує старе цілування (Грінч.). Люди очі висміють, просвітку мені не буде (Кониськ.)]. -ход горный - прохід міжгірний, тіснина. Лесной -ход зверей - лаз, (ум.) лазок (-зка). Слуховой -ход - слуховий провід (-воду). Задний -ход - відхідник, калюх (-ха), гузно, (опис.) дупельце, вікно, кагла.* * *1) ( действие) прохо́дження2) ( место) прохі́д, -хо́ду, хід, род. п. хо́ду, хідни́к, -аза́дний \проход — анат. за́дній прохі́д, відхі́дник, гузи́ця, гу́зник, а́нус
-
75 пустомелить
базікати, верзти, торочити, плескати, молоти (язиком), теревені правити (точити, плести), теревенити, верзякати, просторікати, (опис.) язиком піну збивати. [І навіщо-б ото я базікав отаке язиком? (Васильч.). Де взявсь будяк, на пригорку розцвівся… і просторікать заходився (Гліб.)]. Нечего им делать, сидят да -лят - нема чого їм робити, сидять та й теревені правлять (базікають аби-що). Довольно тебе -лить! - годі тобі базікати, верзякати. Срв. Молоть, Нести вздор.* * *см. пустозвонить -
76 путешественник
мандрівник, мадрівець (-вця), (реже зап. вандрівник, вандрівець), подорожник, подорожній (-нього), подорожувач, м[в]андрівничий (-чого). [Опис подорожи на північ славного мандрівця норвезького Ф. Нансена (Єфр.). Книга та була про подорож відомого мандрівника по Африці (О. Сліс.). Здалека виблисне й заманячить перед подорожнім високе грецьке село (Крим.). Вандрівник звертає там очі (Федьк.)]. -ник ко св. местам - прочанин (мн. прочани); см. Пилигрим, Паломник.* * *мандрівни́к, -а и мандрівник, -а, мандріве́ць, -вця́ и мандрі́вець, -вця; ( путник) подоро́жній, -нього, подорожа́нин, подоро́жник -
77 путешествовать
подорожувати, мандрувати, (реже) вандрувати (зап.). [Мандрували три дні без пригоди (Франко). Це опис того, що бачив і чув автор подорожуючи (Єфр.)]. -вать по Европе - подорожувати по Европі. -вать вокруг света - подорожувати навкруги (кругом, навколо) світу. -вать морем, сушею - подорожувати морем, суходолом. -вать ко св. местам - ходити на прощу. -вать по св. местам - подорожувати (ходити) по святих місцях.* * *подорожува́ти, мандрува́ти -
78 Гомоза
непосидя(ч)ка (общ. р.), непосида, метушило, швендя, (опис.) дзиґа. -
79 Зоография
зоографія (-ії), опис звірів. -фический - зоографічний. -
80 Местописание
топографія, опис (-су) місця, країни.
Страницы
См. также в других словарях:
ОПИС — Скифская богиня, которой в Тавриде приносились человеческие жертвы. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910 … Словарь иностранных слов русского языка
опис — сущ., кол во синонимов: 1 • нереида (99) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
ОПиС — отдел планирования и стратегии … Словарь сокращений и аббревиатур
опис — у, ч. 1) Дія за знач. описувати, описати 1 3). 2) Словесне зображення, словесна передача чого небудь. || спец. Декларативне речення мови програмування. •• О/пис ба/зи да/них подання концептуальної схеми бази даних мовою опису даних. О/пис да/них… … Український тлумачний словник
ОПИС — (др. греч. Opis, аккадское Упи, совр. городище Тель Манджур в Ираке) город в Др. Вавилонии, на левом берегу Тигра, упоминаемый в 3 м тыс. до н. э. под назв. Акшак. В нач. 2 го тыс. до н. э. был, очевидно, разрушен, а затем отстроен. О. соединялся … Советская историческая энциклопедия
опис — [о/пиес] су, м. (на) с і, мн. сие, с іў … Орфоепічний словник української мови
опис — същ. списък, каталог, ведомост, инвентар същ. регистър, дневник, указател същ. етикет същ. индекс … Български синонимен речник
опис — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
исоп — опис … Краткий словарь анаграмм
описовати — ОПИС|ОВАТИ (1*), ОУЮ, ОУѤТЬ гл. Ограничивать: Единъ ѹбо въ тре(х) г(с)ь. и трое еди(н)… понеже се сице. или се. подоба же не точью горни(м) покланѧнье описовати. но быти кацѣмъ долѣ поклоньнико(м). (περιγροφεσϑαι) ГБ к. XIV, 20б … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
описание — опис ание, я … Русский орфографический словарь
