-
21 чӱчалтыш
чӱчалтыш1. капля; маленькая отдельная частица жидкости округлой формыВӱд чӱчалтыш капля воды;
вӱр чӱчалтыш капля крови;
лупс чӱчалтыш капля росы.
(Чимкан) шинчаже ялт тегыт чӱчалтыш. И. Васильев, П. Корнилов. У Чимки глаза словно капля дёгтя.
Йӱр кугу чӱчалтыш дене йогаш тӱҥале. М. Иванов. Дождь начал падать крупными каплями.
Сравни с:
чыпчалтыш2. перен. разг. капля; самое малое количество чего-л.Ведраште чӱчалтыш вӱдат уке. Ю. Артамонов. В ведре нет ни капли воды.
Кеч-могай эмыштат чӱчалтыш спирт уло. М. Казаков. В любом лекарстве есть немного (букв. капля) спирта.
3. разг. вылитый, совсем как, очень похожий на кого-л.; как две капли воды похожий на кого-л.(Эрвика) кап-кыл да чурийвылыш гыч – чӱчалтыш аважак. Д. Орай. Эрвика по телосложению и лицу как две капли воды похожа на мать.
Идиоматические выражения:
-
22 ни
1) союз - а) ні, (экспрессивнее) ані. [Кругом ні билини! (Шевч.). На небі нема ні зорі (Л. Укр.). На синьому небі ані хмариночки (Н.-Лев.)]. У него ни копейки денег - у його ні шеляга (грошей), (шутл.) у його ані копія. Ни даже - ні (ані) навіть. [А що він за це одержував? - Ні навіть належної пошани (Кінець Неволі)]. Ни души - ні духа (живого), ні (живої) душі, ні людини. [Добіга до полонини віла… леле боже! там нема ні духа, тільки чорна вся трава од крови (Л. Укр.). Ні душі ні в вікнах, ні круг хати не видно (М. Рильськ.). Нігде ні живої душі (Н.-Лев.). Ні людини кругом (Остр. Скарбів)]. На улице ни души - на вулиці (а)ні душі ((а)ні духа живого, нікогісінько, (фам.) ані лялечки). Ни духу (нет) - нічогісінько (нема). Ни капли - см. Капля 2. Ни крошки - см. I. Крошка 1. Ни малейшей надежды и т. п. - (ані) найменшої надії и т. п.; срв. Малейший. Ни с места - см. Место 1. Ни слова - а) ні (ані) слова, (как в рот воды набрал) (а)ні пари з уст. [Ні слова не мовить, мовчить (Л. Укр.). Вона-ж ні пари з уст - і глянула зненацька (М. Рильськ.)]. Не произнёс ни слова - ні (і) слова не промовив (не вимовив), і пари з уст не пустив. [Ніхто й слова не промовить (Шевч.)]; б) (молчать!) ні слова!; см. ещё Нигугу. Не говоря ни слова - не мовлячи й слова. Ни боже мой! - далебі, ні! бігме, ні!, (и думать нечего) і гадки (думки) (такої) не май, і думати не гадай, і думку покинь. Ни гугу - см. Нигугу. Ни в жизнь, (народн.) ни в жисть - см. Ничто (Ни за что). Ни в зуб не знать - нічогісінько (ні бе, ні ме) не знати. Ни один не - жадний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жаден) не, (значительно реже) жодний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жоден) не и (очень редко) ні жа[о]дний (ні жа[о]ден) не, ні один не; (никто) ніхто не; срв. (ниже) Ни единый и см. Один. [Ласкаве телятко дві матки ссе, а лихе жадної (Номис). З горла мого не виходить і жадного звука (Дніпр. Ч.). Облесник жаден не знав тебе (Грінч.). (Вітер) жодного села, хатинки не минає (П. Тичина). Без брехні ні жоден чоловік не сватався (Квітка). Ніколи ні жодної душі не обідив (ЗОЮР I). Ні одна ще зоря не була така гарна (Л. Укр.). Ні один співець її не вславив і ні один мистець не змалював (Л. Укр.)]. Ни один этого не говорит - ніхто (жадний, жаден) цього не каже. У него много книг, но он не прочёл ни одной - в його (він має) багато книжок, але (та) він не прочитав жадної (ні одної, і одної). Ни единый - жадний, жаднісінький, ні однісінький, (шутл. или торж., напыщ.) ніже єдиний. [Всіх перерізали, не втік ніже єдиний католик (Шевч.)]. Ни на кого, ни на ком, ни с кем и т. п. - см. Никто. Ни на что, ни на чём, ни с чем и т. п. - см. Ничто. Ни за что (на свете) - см. Ничто. Ни к чему, нрч. - см. Никчему. Ни - ни (при перечислении) - ні - ні, ні - ані, ані - ні, ані - ані, ні (ані) - (а) ніже. [Ні батька, ні неньки: одна, як та пташка в далекім краю (Шевч.). Ні руху, ні людей (М. Рильськ.). Ні бога, ні чорта (П. Тичина). Як не було ще нічого: буття й небуття, ні етеру, ні неба (Л. Укр.). Ні на землі, ні в пеклі, ні в раю він (Данте) не забув своєї Беатріче (Л. Укр.). Він не забув його (сонце) ні в темряві понурій, ані при хатньому багатті (Л. Укр.). Ані битись, ні втекти (Рудан.). Ані зустрічи, ні проводу, без мети і навмання (М. Рильськ.). Не дошкуляють тут нас ані Австер, ні те честолюбство, ані пропасниці люті, ні смерти осінній ужинок (М. Зеров). Ані встати, ані сісти (Сл. Гр.). Я ні трохи не хочу заперечити ані високої літературної вартости (цих) творів, ані ваги їх в історії нашого літературного руху, ані їх великих заслуг (Грінч.). Не минайте ані титла, ніже тії коми (Шевч.)]. Ни этот, ни никакой - ні цей і ніякий. Ни он, ни никто - ні він і ніхто. Ни тебе, ни никому - ні тобі і нікому; ні тобі, ні кому. Ни да, ни нет - см. Нет 2. Ни так, ни сяк - ні так, ні сяк; ні сяк, ні так. Ни так, ни сяк, ни этак - ні сяк, ні так, ні о(н)так; ні сяк, ні такечки (ні онтакечки). Ни тот, ни другой - ні той, ні той. Ни туда, ни оттуда - ні туди, ні звідти. Ни туда, ни сюда - ні туди, ні сюди. Ни дать, ни взять какой кто - достоту (достеменно, достеменнісінько, існісінько, точнісінько) який хто, і спереду й збоку який хто, чистісінький, достеменнісінький, існісінький, точнісінький, (вылитый) викапаний хто. [У жупані - кругом пані і спереду й збоку (Шевч.)]. Ни кожи, ни рожи - см. Кожа 1. Ни из короба, ни в короб - см. Короб 1. Ни рыба, ни мясо - см. Мясо. Ни к селу, ни к городу - ні до ладу, ні до прикладу; ні сіло, ні впало, (грубо) ні к лісу, ні к бісу; ні для нашої внучки, ні для бабиної сучки; (некстати) не до речи, недоречно; як Пилип з конопель, як собаці п'ята нога. Ни то, ни сё - ні те, ні се; ні сякої, ні такої; (шутл.) ні теє, ні онеє. [Ви така ось, - ні те, ні се (Влизько)]. Ни с того, ни с сего - ні з того, ні з сього; ні сіло, ні впало; з доброго дива. [Він раптом ні з того, ні з сього здригався (М. Хвильов.). А він - ні сіло, ні впало - причепився до мене (Грінч.). Одного разу сей дурень їй каже так - ні сіло, ні впало: «чи ви-б мене не одружили?» (Грінч.)]. Ни за что, ни про что - ні за що, ні про що; дарма, дурно; б) (перед сказ. в уступит. предлож.) (изредка) не, (обычно конструкции с) хоч. Где ни - хоч де, хоч- би де, хоч де-б, (изредка) де не. [І де вже я не ходив, де вже не молився, але, видно, жаден бог не змилосердився (Рудан.)]. Где бы ни - хоч би де, хоч де-б, (изредка) де-б не. Где бы вы ни были, я вас найду - хоч-би де ви були, я вас знайду. Где бы то ни было, где ни есть - аби-де, будь-де, (диал. будлі-де), де припаде, де трапиться. Как ни, как бы ни, как ни попало - см. Как 4. Как он ни умён, как он ни был умён - хоч який він розумний, хоч який він був розумний. Как вы ни остерегайтесь - хоч-би як ви стереглися (береглися). Уж как ни, как бы ни (было), а… - см. Как 2. Как бы то ни было - хоч-би (там) як, хоч-би (так) що, будь-як-будь, будь-що-будь. [Будь-що-будь, церква місце публічне (Франко)]. Какой ни - хоч який, хоч-би який, хоча-б який, (изредка) який не. Какой бы ни, какой бы то ни было - см. Какой 2. Без какого и т. п. бы то ни было - без будь-якого, без ніякого и т. п. [Наша боротьба проти націоналізму мусить бути безумовна і без ніяких застережень (М. Скрипн.)]. Какой ни есть - аби-який, будь-який, (диал. будлі-який), який припаде, який трапиться, (раскакой) переякий. Когда ни - хоч коли, хоч-би коли, хоч коли-б, (изредка) коли не. [Хоч коли приїду, до тебе, тебе вдома нема (Київ). Коли не приїдеш до тебе, то пуття не бачиш (Мова)]. Когда бы ни - см. Когда 3. Когда бы то ни было - аби-коли, будь-коли, (диал. будлі-коли), коли припаде, коли трапиться. Который бы ни было - см. Который-нибудь. Кто ни - хоч хто, хоч-би хто, хоч хто-б, (изредка) хто-б не. С кем ни говорил, к кому ни обращался, все отвечали мне одно и то же - з ким (тільки) я не говорив (не розмовляв), до кого не звертався (не вдавався), всі відповідали мені те саме. Кто бы ни, кто бы то ни было - см. Кто 3. Куда ни - хоч куди, хоч де, хоч-би куди, хоч-би де, хоч куди-б и т. п., (изредка) куди не, де не; (каким путём) хоч кудою, хоч куди; хоч-би кудою, хоч-би куди, (изредка) кудою не, куди не. [Хоч куди-б пішов я, всі думки - про тебе (Крим.). Де не піду я, всюди твій розумний любий погляд сяє (Л. Укр.)]. Куда ни пойду, где ни бываю, я встречаю этого человека - хоч-би куди пішов, хоч-би де був, я зустрічаю цю людину. Куда бы ни, куда бы то ни было, куда ни есть, куда ни кинься, куда ни шло - см. Куда 3. Сколько ни - хоч скільки, хоч-би скільки, хоч скільки-б, (изредка) скільки не. [Скільки літ не пройде, - під осінніми зорями умиратиме в щасті пливець (М. Рильськ.)]. Сколько бы ни - хоч-би скільки, хоч скільки-б, (изредка) скільки-б не. [Скільки-б терну на тії вінки не стяли, ще зостанеться ціла діброва (Л. Укр.)]. Сколько бы то ни было, сколько ни есть - аби-скільки, будь-скільки, скільки є, скільки припаде, скільки трапиться. Что ни - хоч що, хоч-би що, хоч що-б, (изредка) що не. Что ни сделает, всё неудачно - хоч що зробить (хоч-би що зробив), усе невдало. Кто что ни говори - хоч-би хто що казав. Что он ни говорил, его не послушали - хоч що (вже) він казав (говорив) или чого (вже) він не казав (не говорив), його не послухали. Что бы ни - хоч-би що, хоч що-б, (изредка) що-б не. [Справжніх чуд не буває, хоч-би що там ви говорили (Велз)]. Что бы то ни было - аби-що, будь-що, (диал. будлі-що), хоч що, хоч-би що, що припаде, що трапиться. Во что бы то ни стало - хоч-би (там) що, хоч-би що там було, хоч що-будь, будь-що-будь. [Польський уряд ухвалив хоч що- будь повернутися «лицем до моря» (Пр. Правда)]. Что ни на есть лучший - як-найкращий, що-найкращий, як-найліпший, що-найліпший;2) нрч. - ні, (зап., нелитер.) нє; срв. Нет 2. Ни-ни - ні-ні, аніні, аніже. [Тільки щоб свої знали: щоб начальство ні-ні (Ледянко). Не руш! аніні! (Липовеч.). «Із-за Німану ви отримали щось?» - «Нічого, аніні!» (М. Рильськ.). Сиди тихо! аніже! (Липовеч.)].* * *I1) част. ні, усилит., ані; ніже́ни души́ — ні (ані́) душі́
ни ша́гу да́льше — ні кро́ку да́лі
ни оди́н не... — ні оди́н не..., жо́дний (жо́ден) не...; ( никто) ні́хто не
ни-ни́, ни-ни-ни́ — ні-ні, ні-ні-ні, ані-ні, ані-ані, аніже
2) (част. усилит.: после мест., нареч. перед глаг.) не; переводится также конструкциями с хочкто бы то ни был, кто ни на е́сть — хто б то не бу́в
во что бы то ни стало — що б то не ста́ло; ( любой ценой) за вся́ку ціну; ( как бы то ни было) хоч би [там] що́, хоч би що там було́, хоч що буде́, будь-що-будь
как ни на е́сть — хоч би там я́к
како́й ни на е́сть — хоч би там яки́й, яки́й завго́дно, пе́рший-лі́пший
3) союз ніни..., ни... — ні..., ні
IIни ме́сяца, ни звёзд — ні мі́сяця, ні зіро́к
ни от кого́ не зна́ю — ні від ко́го не зна́ю
-
23 КАК
-
24 пырче
пырчеГ.: пӹрцӹ1. зерно; плод и семя злаков и некоторых других растений; собир. семена хлебных злаковТуто пырче ядрёное (полное) зерно;
урлыкаш пырче семенное зерно;
шӱльӧ пырче овсяное зерно;
шыдаҥ пырче пшеничное зерно;
пырчым шупшыкташ возить зерно.
Уржавуйым кӱрлын, (Миклай кугыза) пырчыжым кидкопашыже сӱвызен, иктын-иктын шотлаш тӱҥале. О. Тыныш. Сорвав ржаной колос, дядюшка Микале, облущив зёрна в своей горсти, начал считать их по одному.
Сравни с:
шурно2. отдельная единица чего-л., мелкая частица чего-л. – зёрнышко, крупинка, крошка, капля, травинка и т. пОлым пырче соломинка;
ӱп пырче волосок;
шер пырче бусинка;
шолем пырче градинка;
шинчавӱд пырче слезинка;
шӱртӧ пырче ниточка.
Йылгыжше асфальт ӱмбалне шолдыра йӱр пырче-влак куштат. Г. Чемеков. На блестящем асфальте пляшут крупные капли дождя.
Йытын пеш яндар, тушто ик пырче шӱкшудым от му. Н. Лекайн. Лён очень чистый, там не найдёшь ни травинки сорняка.
3. перен. капля; самое малое количество чего-л.Но нунын шинчаштышт ик пырче воштылтышат, мыскарат уке. М. Евсеева. Но в их глазах нет ни капли насмешки, шутки.
4. перен. книжн. зерно, зародыш, ядро чего-л.Туныктышо-влакын ӱдымӧ сай пырче рвезын чоныштыжо вожым колтен. Ю. Артамонов. Здоровое зерно, посеянное учителями в душе мальчика, дало свои корни
Иктаж-могай ойлыштмашым колыштмеке, тыште чыным ончыктышо пырчыжат уло, маныт. Н. Лекайн. В любом разглагольствовании, говорят, имеется и зерно истины.
5. в поз. опр. зерновой; относящийся к зернуПырче ак цена (стоимость) зерна;
пырче кышыл куча зерна.
Пырче озанлык пӱтынь ял озанлык производствын негызшылан шотлалтеш. «Мар. ком.» Зерновое хозяйство считается основой всего сельскохозяйственного производства.
Идиоматические выражения:
– шӱраш пырче умшаш пурен огыл, шӱраш пырчымат умшашкем чыкен омыл -
25 ни
1. союзни... ни — neither... nor; отрицание не при этом не переводится:
ни он, ни она не будет там — neither he nor she will be there
они не видели ни его, ни её — they saw neither him nor her
ни тот ни другой — neither (the one nor the other):
ни та ни другая сторона (+ не) — neither side
он не нашёл, не видел и т. п. ни того ни другого — he found, saw, etc., neither; he did not find, did not see, etc., either
♢
ни то ни сё — neither one thing nor the other; ( так себе) so-soни с того ни с сего — all of a sudden; for no reason at all; without rhyme or reason идиом. разг.
2. частицани за что ни про что ( без основания) — for no reason at all (ср. тж. ни II)
1. (перед сущ. в ед. числе, перед словом один или единый) not a; отрицание не при этом не переводитсяне упало ни (одной, единой) капли — not a (single) drop fell
ни один из них (+ не) — none of them
ни один из ста, из тысячи (+ не) — not one in a hundred, in a thousand
ни один, ни одна, ни одно... не — (даже один и т. д.... не) not a; (никакой и т. д.... не) no:
ни один человек не шевельнулся — not a soul, или single person, stirred
не... ни одного, ни одной и т. д. — передаётся через отрицание при глаголе + a single (см. не I):
2. (перед предл. с косв. пад. от какой, кто, что):ни... какого, ни... какой и т. д. не — no (... whatever); или передаётся через отрицание при глаголе + any (... whatever) (см. не I; ср. никакой):
ни в какой книге он не мог найти этого — he could find that in no book, he could not find that in any book (whatever)
ни... кого, ни... кому и т. д. не — nobody; или передаётся через отрицание при глаголе + anybody (ср. никто):
он ни с кем не советовался — he consulted nobody, he did not consult anybody
ни у кого нет, не было (рд.) — nobody has, had (d.)
ни у кого из них нет (рд.) — none of them has (d.)
ни... чего, ни... чему и т. д. не — nothing; или передаётся через отрицание при глаголе + anything (ср. ничто):
ни в чём не сомневался — doubted nothing, did not doubt anything
всё это ни к чему ( напрасно) — it is all to no good
это ни к чему не привело ( было безрезультатно) — it led to nothing
ни за что — (даром, напрасно) for nothing; ( ни в коем случае) never:
ни с чем ( ничего не имея) — with nothing, without anything
3.:как ни, какой ни, что ни, куда ни, где ни и т. п. — см. под соотв. наречиями и местоимениями
♢
ни в каком, или ни в коем, случае (не) — on no account; by no meansни гу-гу! разг. ( молчать) — not a word!; mum's the word!; don't let it go any farther!; keep it dark!
он ни гу-гу ( промолчал) — he never said a word; he kept mum разг. (ср. тж. ни I)
-
26 конец
1) (предел в пространстве) кінець (-нця), край (р. краю), ум. кінчик, кінчичок (-чка), краєчок (-чка). [Попустила низько кінці стрічок (Сл. Гр.). Кінцем ножа копирсає (Сл. Гр.). Щось лізе вверх по стовбуру до самого краю (Шевченко)]; специальнее: (острый) штих (- ха); (теснее: яйца, огурца и т. п.) но[і]сок (-ска); (тупой: яйца, веретена, огурца и т. п.) гузка; (пальца на руке) пучка; (каждого из четырёх краёв платка, квадрата, каждого разветвления развилины) ріг (р. рогу), (ум.) ріжок (-жка); (загнутый: полоза в санях) скорс (- са); (кнута, арапника) приконечник, хвостик (-ка); (стержня) шпинь (-ня); (ножка циркуля, которой проводится окружность) околичник (Шух.). -нец аллеи, поля - кінець (край) алеї, поля. -цы города - кінці (краї) міста; (части) дільниці (частини) міста. Палка о двух -цах - у палиці два кінці; палиця на два кінці. Всякая вещь о двух -цах - кожна річ має два кінці. В -нец чего - на кінець, на край чого. [Замчали мене кудись на кінець села (М. Вовч.). Окуляри йому зсунулися аж на край носа (Єфр.)]. Из -ца в -нец - від (з) краю до краю, з кінця в кінець. [Там (в Україні) широко, там весело од краю до краю (Шевч.). Хай вона (пісня) з краю до краю гуляє (Грінч.)]. Со всех -цов - з усіх усюд(ів), звідусіль. В -це, на -це чего - кінець, край, в (на) кінці, на край, навзкрай, по кінець, по край, на краю, з краю чого. [Сидить батько кінець стола (Шевч.). Сіла кінець столу (Тесл.). Росте вона край чистого поля (Рудан.). В кінці хуторця буде будиночок біленький (М. Вовч.). Жила вдова на край села (Пісня). Навзкрай ниви курився димок (Сл. Гр.). Десь там, по край села, гука якась-то мати (Яворн.). На краю ліса (Франко)]. Ударение во французском языке стоит на -це слова - наголос у французькій мові стоїть на кінці (наприкінці) слова. В самом -це, на самом -це - в (на) самому кінці, на самому краю, наостанці. [А наостанці, під сьогоднішньою дниною було записано (у щоденнику) усю пригоду (Крим.)]. Находящийся в -це, на -це - кінцевий, прикінцевий. Без -ца, нет -ца - без кінця, без краю, без кінця-краю, нема краю, нема кінця- краю. [Нема краю тихому Дунаю (Мет.)]. Не имеющий -ца - безкраїй; срвн. Бесконечный. Точить -нец ножа - гострити кінець ножа. Соединить два -ца - сполучити два (обидва) кінці. -нец к -цу - кінець (кінцем) до кінця, край до краю. Прятать, хоронить -цы - ховати кінці. И -цы в воду - і кінці у воду. Сводить -цы - добре орудувати (своїми) справами, викручуватися, крутити-вертіти. Сводить -цы с -цами - зводити кінці з кінцями, жити ощадливо. Еле сводить -цы с -цами - ледве перебуватися (перемагатися). -цы с -цами не сходятся - кінці з кінцями не сходяться. -нец глухой, техн. - кінець сліпий;2) (отрезок ч.- л.) кінець, край чого. Бросить -нец с лодки - кинути кінець (кінець мотуза, мотуз) з човна;3) (торговая единица) шматок (-тка), сукна) штука, (полотна, материи) сувій (-вою). -нец пряжи - пуд пряжі. -нец снасти - сто сажнів снасти. Хазовый (казовый) -нец - показний кінець (край);4) швальный -нец (верва) - дратва;5) (доля) частина, частка, пайка. У нас подать на два -ца разводят - у нас податок (подать) розписують (розкладають) на два півріччя;6) (о расстоянии) кінець, перехід (-ходу), переїзд (-ду). Большой, порядочный, добрый -нец - довгий (далекий, здоровий, добрий) кінець (перехід, переїзд), не блигомий світ, добра промашка. [Такі переходи здорові од вокзалів до тюрми (Теел.). Од нас до вас не блигомий світ - за годину не дійдеш (Київщ.). До лісу добра промашка (Звиног.)]. Нанять извозчика в один -нец - найняти візника на один кінець. Оба -ца - обидва кінці; туди й назад. В оба -ца - на обидва кінці; туди й назад;7) (предел времени и действия) кінець, край, приконеччя. [Надіходив кінець лекції (Крим.). Всьому під сонцем край один, всьому земному - тлін і тлін (Філян.). Сиджу в кімнаті, жду краю ночі (Черняв.). Уся зима була тепла, а приконеччя дуже холодне (Сл. Гр.)]. Начало и -нец - початок і кінець. Не иметь ни начала, ни -ца - не мати ні початку, ні кінця (ні краю, ні кінця-краю). От начала до -ца - від (з) початку до кінця. Нет ни -ца, ни краю - нема кінця-краю. -ца-краю не видно - кінця- краю не видк[н]о. В -це, на -це - в кінці, наприкінці, наостанці, наостан[т]ку, на приостанку, на остан[т]ок, на скінчанні, на скінчу, на скінчі (Куліш); (напоследок) напослідок, напослідку. [Наприкінці того-ж року поїхав він на Херсонщину (Єфр.). Дякую вам за вашу прихильність, що хоч наостанці виявилась (Крим.). Лаговському бажалося, хоч наостатку, на прощання, надивитися на них (Крим.). Що це він на приостанку розказував? (Борзен.) Криваві чвари, що почались на скінчанню 15-го віку (Куліш). На скінчу схопила себе обіруч за лиця (Свидниц.)]. В -це месяца, года - в кінці, наприкінці, під кінець, в кінець, наостанку місяця, року; з кінцем місяця, року. [Якось я вже в кінець літа прийшла (Грінч.)]. В самом -це, в -це всего - наостанці, наостан[т]ку, наостан[т]ок, насамкінець, на(при)послідку; срвн. Напоследок. В -це-концов - кінець-кінцем, нарешті, врешті, наостанку, наостанці, насамкінець. [Кінець-кінцем ніхто не знав, що можна, чого не можна (Єфр.). Він слухав усього пильно, радувався, а все-таки нарешті осмутнів і задумався (М. Вовч.). Покинувши чесну працю, руйнував своє село і врешті підпалив клуню (Грінч.). Наступництво політичної й духовної власти наостанці переходить з Візантії на Русь (Єфр.)]. Под -нец - наприкінці, на кінці, під кінець, при остан[т]ку, наостан[т]ку, на остан[т]ок, при послідку; срвн. В конце. [Навіть в душі нам залізти забажали на кінці (Франко). При остатку козачка заграли (Житом. п.). Розмови наші, співи й на останок уривчаста, палка, завзята річ (Л. Укр.). Тепер я при послідку своєї служби і під суд попав (Звиног.)]. К -цу - під кінець, на кінці, наприкінці. К -цу лета - під кінець (наприкінці) літа. Дело близится к -цу - справа доходить кінця (краю). В -нец, до -ца - вкрай, до краю, до решти, до остан[т]ку, до останнього, до-щенту, геть, геть-чисто. [Збавив своє здоров'я вкрай (Звиног.)]. Разбранить в -нец - вилаяти на всі боки (на всі заставки) кого. До -ца - до кінця, до краю, до останку, до послідку; (всё до капли, решительно всё) до щерця, до ґрунту, до щаду, (вульг.) до канцура, до шниру. [До кінця там досидів (Сл. Гр.). Будуть захищатись до краю (Коцюб.). Як не дасть бог талану змалку, то й не буде до останку (Номис). Кажи всю правду до щерця (Мова). Очі, шию, голос твій буду пить до щаду (Пачов.)]. До -ца жизни, дней - довіку, довічно, повік, до смерти, віку, до суду-віку, до віку й до суду, до кончини (до скінчання) віку, поки живота. [Гуляла-б довіку дівчиною молодою (Мет.). Не взнать тому весни повік, хто серцем холодний (Самійл.). Будеш у мене до смерти-віку хліб-сіль уживати (Дума)]. При -це жизни - наприкінці життя, на скінчанні (на сході) віку. Не без -ца же - не довіку-ж, не доки. [Пора була молодих за стіл сажати, не доки тут стояти їм (Сл. Гр.)]. Достигнуть желаемого -ца - дійти бажаного (жаданого) кінця. Положить -нец чему - зробити (покласти, дати) кінець (край) чому, берега дати чому. [Треба рішуче цій практиці зробити кінець (Н. Рада). Цьому процесові край вже покладено (Єфр.)]. Чтобы положить -нец этим толкам - щоб покласти край цим пересудам, поговорам. Приводить, привести, доводить, довести до -ца что - доводити, довести до кінця, (до) краю що, доходити, дійти краю у чому, довершити що. [Тепер, щоб ви знали, треба краю доводити, коли й де вінчати (Шевч.). Він не вміє нічого довершити (Л. Укр.)]. Приближаться, приблизиться, приходить, прийти, подходить, подойти к -цу - доходити, дійти краю (до краю, до кінця), кінча[и]тися, (с)кінчитися, бути на скінчу (Свидн.), вийти на кінець; срвн. Приходить 1. [Третя зима його життя доходила краю (Короленко). Екзамени дійшли до краю (Крим.)]. Дело приближается к -цу - справа доходить кінця. Приходило к -цу что у кого - став (почав) вибиватися з чого хто. [От і стали ми з харчів вибиватись (Короленко)]. Пришло к -цу что - (с)кінчилося що, завершився кінець чого, в чого. [У денної бійки кінець завершився (Рудан.)]. Водка приходит к -цу (шутл.) - горілці видко денце. Расследовать, узнать дело до -ца - розслідити (розвідати, дізнати) справу до кінця (до краю), дійти кінця справи. [Не дійшли ми кінця сеї справи (Куліш)]. -нец света (мира) - кінець (кончина) світу (світові). Вот и -нец всему - от і край усьому; от і все (с)кінчилося; от і по всьому. Всему есть -нец, всё имеет свой -нец - всьому (на все) є (єсть) кінець (край). -нец слезам, заботам - кінець (край) сльозам, турботам. -нец службы - кінець служби[і]; (завершение) відслуга. Ещё не настал -нец его несчастьям - ще не настав (не прийшов) кінець його нещастю. -нец делу; дело с -цом; да и -нец - скінчено справу; та й по всій справі; та й край! та й уже! та й квит! та й конт! по цей дуб миля. -нец чему - по чому. [Вже по дощеві (Звиног.)]. -нец был бы мне, будет нам - було-б по мені, буде по нас. Пришёл кому -нец - прийшов кінець кому, прийшла на кого остан[т]ня година, (перен.) урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому, (фам.) сів маком хто. Тут тебе и -нец (капут, аминь) - тут тобі й край, капут, амінь, рішенець, решта, (провинц.) рехт, гак, хата, ярмиз, саксаган, амба, капець, капурис, каюк. -нец - делу венец, -нец дело венчает (красит) - кінець - ділу вінець (Номис). Не смотри начала, смотри -ца - не вважай на цвіт, бо чи буде ще плід. Не хвались началом, похвались - цом - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. На худой -нец - в найгіршому разі. Всему бывает -нец (о терпении) - на всякий терпець буває кінець;8) (цель) мета, ціль (-лі). На какой -нец ты это делаешь? - нащо (навіщо) ти робиш це?* * *кіне́ць, -нця́; (пространственный предел действия или состояния чего-л.) край, род. п. кра́юв конце́ — у кінці́; ( о времени) напри́кінці и наприкінці́
в конце́ концо́в — кінець кінце́м, вре́шті-решт, зре́штою
в о́ба конца́ — в оби́два кінці
до конца́, в коне́ц — (совершенно, целиком) до кінця́, до кра́ю, укра́й, до ре́шти; ( окончательно) остато́чно
-
27 до дна
1) (целиком, полностью (узнать, использовать и т. п.)), тж. до донышка (know smb., smth.) like a book; (sort smb. out) good and proper; (make) the best of smth.- Нет, на полжизни обожглась, теперь построже надо... Пока человека до дна не узнаю, меня к нему не повернёшь... (Е. Мальцев, От всего сердца) — 'No, I've burned my fingers once, thank you. I'll be more careful next time. I won't consider any man until I know him like a book.'
Она смутно догадывалась уже, что сильному Илье доставляет удовольствие помогать ей, и хотела до самого дна использовать своё право слабого. (Б. Бедный, Девчата) — Her intuition had already told her that it flattered the strong man in Ilya to help weak little her, and so she wanted to make the best of her advantage.
- Видишь, как ты себя любишь. Нет, миленький, я правду говорю, всё как есть, - торопясь подтвердила Кира. - Выяснила я тебя до конца, до донышка. (Д. Гранин, Дождь в чужом городе) — 'See how selfish you are. No, my dear, I'm telling you the truth, just as it is,' Kira declared, getting into her stride.
2) (полностью, до последней капли (выпить, осушить что-либо)) drink off; drain empty; drink (drain) to the dregs[Саня] выпила большую рюмку до дна. (П. Боборыкин, Василий Тёркин) — Sanya drank off a large wine-glass.
-
28 пылде-полдо
пылде-полдо1. подр. сл. – подражание глухому прерывистому звуку частых ударов от падения чего-л. твёрдого, мелкого; дробьюПалатке ӱмбалне пылде-полдо шокташ тӱҥале: шолдыра йӱр пырче-влак пуйто тӱмырым перкалат. В. Сапаев. Стал слышен дробный стук о палатку: крупные капли дождя словно бьют в барабаны.
Йол йымаке кенета пӱгыльмӧ-влак пылде-полдо камвозыч. «Мар. ком.» Вдруг под ноги стали дробью падать шишки.
2. подр. сл. – подражание быстрому, моментальному движению; быстро, мгновенно, стремительноТыгодым шижынат ышна шукто, шинчыме верже гыч Шуматат пылде-полдо гына койо. А. Юзыкайн. Тут мы и не заметили, как и Шумат выпал из своего места.
Коклан тул тӱр воктечак, пылде-полдо койын, палыдыме кайык чоҥештен эрта. Н. Лекайн. Иногда мимо костра стремительно пролетает незнакомая птица.
3. в знач. прил. разг. бестолковый, несерьезный, легкомысленный (о человеке)Пылде-полдо ӱдыр легкомысленная девушка.
А кӧлан пургедаш логалеш (мландым)? Конешне, мыланна, мемнан гай специальностьдымо пылде-полдо-влаклан. Г. Чемеков. А кому придётся рыть землю? Ну, конечно же, нам, таким бестолковым без специальности, как мы.
Тиде пӧръеҥым моторешта веле. Айдеме, значит, серьёзный, пылде-полдо огыл. П. Корнилов. Это только красит мужчину. Значит, человек серьёзный, не бестолковый.
4. в знач. нар. разг. бестолково, несерьёзно; тяп-ляпМыйын шонымаште, тыге пылде-полдо ыштен, нимо тептер уке. Вуйлатыше-влаклан ӱшан уке гын, облполитпросвет сай, ӱшан вуйлатышым шогалтыже ыле. М. Шкетан. По-моему, нет толка, если делать так несерьёзно. Коли нет доверия начальникам, то пусть облполитпросвет поставит хорошего, надёжного начальника.
-
29 В аптеке
-
30 до
межи қитъаи заминро то рош рондан до пахивание с (по знач. гл. допахать) рондан(и), ронда тамом кардан(и)IIпредлог с род.1. (указывает расстояние, время) то, то ба; до города осталось пять километров то шаҳр панҷ километр монд; достать до дна то ба таг расидан; до отхода поезда осталось полчаса то рафтани поезд ним соат монд; ждать до вечера то бегоҳ мунтазир шудан; до полной победы то ғалабаи комил; до особого распоряжения то фармони махсус2. (указывает на степень действия): износить до дыр то дариданаш пӯшидан; истратить до копейки то тини охир ин харҷ кардан; я удивлён до крайности ман бениҳоят ҳайронам; промокнуть до нитки шипшилтик шудан; промёрзнуть до костей сахт.хунук хӯрдан; покраснеть до корней волос аз хиҷолат суп-сурх шудан; устать до смерти бисёр шалпар шудан; обидеться до слёз сахт хафа шудан; вылить всё до капли то қатраи охирин рехтан3. (прежде) пеш аз, то; до революции пеш аз революция; до наступления холодов то хунук шудани ҳаво4. (приблизительно) қариб, тақрибан, то, то ба; зал вмещает до тысячи человек дар зал қариб ҳазор кас мегунҷад; мороз доходит до сорока градусов сармо то ба чил дараҷа мерасад5. (не больше) то; дети до десятй лет бачагони то синни даҳ; весом до пятй килограммов вазнаш то панҷ килограмм6. (указывает на лицо, предмет, которого что-л. касается) ба; мне нет до этого дела ман ба ин коре надорам; мне не до шуток (не до смеху) ҳозир ба ман шӯхӣ намефорад; что до кого-чего…, …бошад; что до меня, то я согласен гап дар бораи ман бошад, ман розӣ ҳастам <> до свидания хайр, то дидан(а); до чего … 1) (как) чунон…, бисёр…; до чего жарко чунон гарм ки…; до чего жаль сад афсӯс ки… 2) (какой) чӣ, аҷаб; до чего интересная книга аҷаб (чӣ) китоби шавқовар; до сих пор, до сих пор 1) (о месте) то ин ҷо; читайте до сих пор то ин ҷо хонед 2) (о времени) то ҳол; его нет до сих пор вай то ҳол нест; до того, как … то…; ждйте до того, как он придёт то омадани вай нигоҳ карда истед; они будут готовы до того, как он придёт то омадани вай онҳо тайёр мешаванд; до тех пор пока … то вақте ки…; до того, что… 1) (так долго, что) он қадар…; он кричал до того, что охрип вай он қадар дод зад, ки овозаш гирифт 2) (до такой степени, что) то ба дараҷае…, он чунон…, он қадар…; он до того устал, что не может двинуться вай он чунон монда шуд, ки маҷоли ҷунбидан надорад; от доскй до доскй (прочитать, выучить) аз аввал то охир, аз андаш ба бандаш (хондан, ёд кардан)IIс нескл. муз. до (овози якуми гаммаи мусикӣ ва нотаи он)\ нижвее до дои поён (паст); взять вёрхнее до дои болоро хондан -
31 Г-265
HE ИДЁТ (НЕЙДЁТ)/НЕ ПОЙДЁТ В ГОЛОВУ (НА УМ) (кому) coll VP if pfv, fut only)1. ( subj: abstr, concr, or, rare, human) the thought of sth. (or of doing sth.) does not occupy s.o. 's minds.o. does not feel like doing sth. (often because of his preoccupation with something else)X не шёл в голову Y-y - Y couldn't (even) think of X(in limited contexts) X never (hadn't) entered Yb head (mind)Y-y ничего не идёт в голову - Y can't keep his mind on anything(in limited contexts) Y can't think of anything(Y-y) ничего больше не идёт в голову - Y can think of nothing elsethat's all Y can think about.«Ответа из дома нет, и я, признаться, затосковал. Еда и на ум не идёт, сон от меня бежит, всякие дурные мыслишки в голову лезут...» (Шолохов 1). "There had been no answer from home and I must say I began to feel very uneasy. I couldn't even think of eating and couldn't sleep, and all sorts of black thoughts kept creeping into my head" (1b).«Я пьян? Батюшка Владимир Андреевич, бог свидетель, ни единой капли во рту не было... да и пойдет ли вино на ум...» (Пушкин 1). uMe drunk? Vladimir Andreyevitch, master, as God is my witness, I haven't touched a drop all evening, nor has it entered my head to do so" (1b).Я изнывал в отсутствие Зинаиды: ничего мне на ум не шло, все из рук валилось, я по целым дням напряжённо думал о ней... (Тургенев 3). Away from Zinaida, I languished: I could not think of anything, I had not the heart to do anything, and for days on end all my thoughts revolved round her (3a).2. ( subj: a noun denoting some material, a subject matter etc that can be learned or memorized (often ничего)) sth. is not remembered or comprehended by s.o.s.o. cannot retain sth. in his memoryX не идёт (Y-y) в голову » X doesn't stick (in Y's mind)Y can't make X stick (in Y's mind) X doesn't sink in. -
32 Д-199
ДО ДНА PrepP Invar adv1. выпить, осушить что etc - (to empty one's glass) completelydrink it (a glass etc) (right) downdown it (a glass, one's vodka etc) gulp down (a glass (one's drink etc)) drain а (one's) glass toss it (one's drink) down drink it to the last drop (used as a toast to cheer others to finish their drinks) bottoms up!Довольный эффектом, он (граф) допил до дна бокал... (Аксёнов 7)....Satisfied with the effect he (the count) had produced, he downed the rest of his champagne (7a).«Нет, так не пойдёт! Желаете счастья зятю и дочери, а сами не пьете», - упрекнул Кокетай засмущавшегося деда Момуна. «Ну разве что за счастье, я что ж», - заторопился старик. На удивление всем, он ахнул до дна почти полный стакан водки... (Айтматов 1). "No, no, that will not do! You toast to the happiness of your daughter and your son-in-law and then don't drink yourself," Koketay reproached the embarrassed Momun. "Well, if it's to happiness, sure..." he mumbled hurriedly. And, to everyone's surprise, he gulped down almost a full glass in a single breath (1a).Мужчины смотрели восторженно: «Людмила Петровна, за вас! До дна! Все пьют за Людмилу Петровну!» (Трифонов 1). The men gazed at her in delight and exclaimed, "To you, Liudmila Petrovna! Bottoms up! Everybody drink to Liudmila Petrovna!" (1a).2. испытать, понять, исследовать что etc - (to experience sth.) profoundly, (to understand, study sth.) completelyfullyto the fullest (measure) in full measure to the (its, their) very core.Смысл каждой беседы: себя без надобности не открыв -собеседника понять, понять до дна (Солженицын 5). The purpose of any conversation is to understand your partner fully without unnecessarily exposing yourself (5a).Он и веру, и древность, красоту, музыку, людей кругом себя трогал с одинаковым ледяным рвением - изучал. Не просто узнавал, а изучал... до последней капли, до дна (Трифонов 5). Не approached religious faith, antiquity, beauty, music, and the people around him all with the same icy zeal and subjected them to the same scrutiny. He did not merely learn about them, but he analyzed them inside and out, to their very core (5a). -
33 П-359
ДО СИХ ПОР (ДО СИХ ПОР) PrepP these forms only adv fixed WO1. Also: ДО СЕЙ ПОРЫПО СЮ ПОРУ both obs until the present timeto this dayuntil (till, up till, up to) now to date thus (so) far up to the present day (time) hitherto heretofore still (as) yet (in limited contexts) even now (with negated predic) never.«До сих пор, как вспомню, не могу удержаться от смеха» (Войнович 4). "То this day when I think of it I can't help laughing" (4a).До сих пор он покойно жил, никого не боялся, любому и каждому мог без опаски смотреть в глаза (Тендряков 1). Up till now he had lived quietly, fearing no one, and able to look any man straight in the eye (1a).Если сказать правду, то до сих пор никаких иных отношений с женщинами, кроме заочных, у него (Алтынника) не было (Войнович 5)...If the truth be told, thus far Altinnik's relations with women had been confined to the mail (5a).«А тут на днях налог принесли». - «Налог?» - Михаил озадаченно посмотрел на мать. До сих пор налоги обходили их стороной (Абрамов 1). Then there's that tax thing they brought around the other day" "Taxes?" Mikhail gave his mother a puzzled look. So far, taxes had passed them by (1a)....Слушайте, я буду читать: „Только что вышедшая книга стихов до сих пор неизвестного автора, Фёдора Годунова-Чердынцева, кажется нам явлением столь ярким, поэтический талант автора столь несомненен". Знаете что, оборвем на этом...» (Набоков 1). "...Listen to this-I'm going to read it to you: The newly published collection of poems by the hitherto unknown author Fyodor Godunov-Cherdyntsev strikes one as such a brilliant phenomenon, and the poetic talent of the author is so indisputable...' You know what, I shan't go on..." (1a).(Елена:) Сказал, что приедет утром, а сейчас девять часов, и его нет до сих пор (Булгаков 4). (Е.:) Не said he'd come in the morning, but it's nine o'clock right now, and he still isn't here (4a).Обед этот в семейном и дружеском кругу человека, которым он так восхищался, прежде очень интересовал князя Андрея, тем более что до сих пор он не видал Сперанского в его домашнем быту но теперь ему не хотелось ехать (Толстой 5). The prospect of this dinner in the intimate home circle of the man he so greatly admired had seemed very interesting to Prince Andrei, especially as he had not yet seen Speransky in his domestic surroundings, but now he had lost all desire to go (5a).До сих пор я не знаю, как назвать это состояние... В нем не было ни капли восторженности. Наоборот, оно приносило покой и отдых (Паустовский 1). Even now I don't know what to call this mood....There was not a trace of exaltation in it On the contrary, it brought peace and quiet (1b).Удивительное дело, -размышлял Остап, - как город не догадался до сих пор брать гривенники за вход в Провал» (Ильф и Петров 1). "What а remarkable thing," mused Ostap, "that the town has never thought of charging ten kopeks to see the Drop..." (1a).2. (in refer, to s.o. 's reading, memorizing etc sth.) up to this placeup to hereup to this point this far this much.Я ещё не кончил статью, прочитал только до сих пор. I haven't finished the article yet. I've only read up to here. -
34 не идет в голову
[VP; if pfv, fut only]=====1. [subj: abstr, concr, or, rare, human]⇒ the thought of sth. (or of doing sth.) does not occupy s.o.'s mind; s.o. does not feel like doing sth. (often because of his preoccupation with something else):- [in limited contexts] X never (hadn't) entered Y's head (mind);- [in limited contexts] Y can't think of anything;- that's all Y can think about.♦ "Ответа из дома нет, и я, признаться, затосковал. Еда и на ум не идёт, сон от меня бежит, всякие дурные мыслишки в голову лезут..." (Шолохов 1). "There had been no answer from home and I must say I began to feel very uneasy. I couldn't even think of eating and couldn't sleep, and all sorts of black thoughts kept creeping into my head" (1b).♦ "Я пьян? Батюшка Владимир Андреевич, бог свидетель, ни единой капли во рту не было... да и пойдёт ли вино на ум..." (Пушкин 1). "Me drunk? Vladimir Andreyevitch, master, as God is my witness, I haven't touched a drop all evening, nor has it entered my head to do so" (1b).♦ Я изнывал в отсутствие Зинаиды: ничего мне на ум не шло, всё из рук валилось, я по целым дням напряжённо думал о ней... (Тургенев 3). Away from Zinaida, I languished: I could not think of anything, I had not the heart to do anything, and for days on end all my thoughts revolved round her (3a).2. [subj: a noun denoting some material, a subject matter etc that can be learned or memorized (often ничего)]⇒ (sth.) is not remembered or comprehended by s.o.; s.o. cannot retain sth. in his memory:- X doesn't sink in.Большой русско-английский фразеологический словарь > не идет в голову
-
35 не идет на ум
[VP; if pfv, fut only]=====1. [subj: abstr, concr, or, rare, human]⇒ the thought of sth. (or of doing sth.) does not occupy s.o.'s mind; s.o. does not feel like doing sth. (often because of his preoccupation with something else):- [in limited contexts] X never (hadn't) entered Y's head (mind);- [in limited contexts] Y can't think of anything;- that's all Y can think about.♦ "Ответа из дома нет, и я, признаться, затосковал. Еда и на ум не идёт, сон от меня бежит, всякие дурные мыслишки в голову лезут..." (Шолохов 1). "There had been no answer from home and I must say I began to feel very uneasy. I couldn't even think of eating and couldn't sleep, and all sorts of black thoughts kept creeping into my head" (1b).♦ "Я пьян? Батюшка Владимир Андреевич, бог свидетель, ни единой капли во рту не было... да и пойдёт ли вино на ум..." (Пушкин 1). "Me drunk? Vladimir Andreyevitch, master, as God is my witness, I haven't touched a drop all evening, nor has it entered my head to do so" (1b).♦ Я изнывал в отсутствие Зинаиды: ничего мне на ум не шло, всё из рук валилось, я по целым дням напряжённо думал о ней... (Тургенев 3). Away from Zinaida, I languished: I could not think of anything, I had not the heart to do anything, and for days on end all my thoughts revolved round her (3a).2. [subj: a noun denoting some material, a subject matter etc that can be learned or memorized (often ничего)]⇒ (sth.) is not remembered or comprehended by s.o.; s.o. cannot retain sth. in his memory:- X doesn't sink in.Большой русско-английский фразеологический словарь > не идет на ум
-
36 не пойдет в голову
[VP; if pfv, fut only]=====1. [subj: abstr, concr, or, rare, human]⇒ the thought of sth. (or of doing sth.) does not occupy s.o.'s mind; s.o. does not feel like doing sth. (often because of his preoccupation with something else):- [in limited contexts] X never (hadn't) entered Y's head (mind);- [in limited contexts] Y can't think of anything;- that's all Y can think about.♦ "Ответа из дома нет, и я, признаться, затосковал. Еда и на ум не идёт, сон от меня бежит, всякие дурные мыслишки в голову лезут..." (Шолохов 1). "There had been no answer from home and I must say I began to feel very uneasy. I couldn't even think of eating and couldn't sleep, and all sorts of black thoughts kept creeping into my head" (1b).♦ "Я пьян? Батюшка Владимир Андреевич, бог свидетель, ни единой капли во рту не было... да и пойдёт ли вино на ум..." (Пушкин 1). "Me drunk? Vladimir Andreyevitch, master, as God is my witness, I haven't touched a drop all evening, nor has it entered my head to do so" (1b).♦ Я изнывал в отсутствие Зинаиды: ничего мне на ум не шло, всё из рук валилось, я по целым дням напряжённо думал о ней... (Тургенев 3). Away from Zinaida, I languished: I could not think of anything, I had not the heart to do anything, and for days on end all my thoughts revolved round her (3a).2. [subj: a noun denoting some material, a subject matter etc that can be learned or memorized (often ничего)]⇒ (sth.) is not remembered or comprehended by s.o.; s.o. cannot retain sth. in his memory:- X doesn't sink in.Большой русско-английский фразеологический словарь > не пойдет в голову
-
37 не пойдет на ум
[VP; if pfv, fut only]=====1. [subj: abstr, concr, or, rare, human]⇒ the thought of sth. (or of doing sth.) does not occupy s.o.'s mind; s.o. does not feel like doing sth. (often because of his preoccupation with something else):- [in limited contexts] X never (hadn't) entered Y's head (mind);- [in limited contexts] Y can't think of anything;- that's all Y can think about.♦ "Ответа из дома нет, и я, признаться, затосковал. Еда и на ум не идёт, сон от меня бежит, всякие дурные мыслишки в голову лезут..." (Шолохов 1). "There had been no answer from home and I must say I began to feel very uneasy. I couldn't even think of eating and couldn't sleep, and all sorts of black thoughts kept creeping into my head" (1b).♦ "Я пьян? Батюшка Владимир Андреевич, бог свидетель, ни единой капли во рту не было... да и пойдёт ли вино на ум..." (Пушкин 1). "Me drunk? Vladimir Andreyevitch, master, as God is my witness, I haven't touched a drop all evening, nor has it entered my head to do so" (1b).♦ Я изнывал в отсутствие Зинаиды: ничего мне на ум не шло, всё из рук валилось, я по целым дням напряжённо думал о ней... (Тургенев 3). Away from Zinaida, I languished: I could not think of anything, I had not the heart to do anything, and for days on end all my thoughts revolved round her (3a).2. [subj: a noun denoting some material, a subject matter etc that can be learned or memorized (often ничего)]⇒ (sth.) is not remembered or comprehended by s.o.; s.o. cannot retain sth. in his memory:- X doesn't sink in.Большой русско-английский фразеологический словарь > не пойдет на ум
-
38 нейдет в голову
[VP; if pfv, fut only]=====1. [subj: abstr, concr, or, rare, human]⇒ the thought of sth. (or of doing sth.) does not occupy s.o.'s mind; s.o. does not feel like doing sth. (often because of his preoccupation with something else):- [in limited contexts] X never (hadn't) entered Y's head (mind);- [in limited contexts] Y can't think of anything;- that's all Y can think about.♦ "Ответа из дома нет, и я, признаться, затосковал. Еда и на ум не идёт, сон от меня бежит, всякие дурные мыслишки в голову лезут..." (Шолохов 1). "There had been no answer from home and I must say I began to feel very uneasy. I couldn't even think of eating and couldn't sleep, and all sorts of black thoughts kept creeping into my head" (1b).♦ "Я пьян? Батюшка Владимир Андреевич, бог свидетель, ни единой капли во рту не было... да и пойдёт ли вино на ум..." (Пушкин 1). "Me drunk? Vladimir Andreyevitch, master, as God is my witness, I haven't touched a drop all evening, nor has it entered my head to do so" (1b).♦ Я изнывал в отсутствие Зинаиды: ничего мне на ум не шло, всё из рук валилось, я по целым дням напряжённо думал о ней... (Тургенев 3). Away from Zinaida, I languished: I could not think of anything, I had not the heart to do anything, and for days on end all my thoughts revolved round her (3a).2. [subj: a noun denoting some material, a subject matter etc that can be learned or memorized (often ничего)]⇒ (sth.) is not remembered or comprehended by s.o.; s.o. cannot retain sth. in his memory:- X doesn't sink in.Большой русско-английский фразеологический словарь > нейдет в голову
-
39 нейдет на ум
[VP; if pfv, fut only]=====1. [subj: abstr, concr, or, rare, human]⇒ the thought of sth. (or of doing sth.) does not occupy s.o.'s mind; s.o. does not feel like doing sth. (often because of his preoccupation with something else):- [in limited contexts] X never (hadn't) entered Y's head (mind);- [in limited contexts] Y can't think of anything;- that's all Y can think about.♦ "Ответа из дома нет, и я, признаться, затосковал. Еда и на ум не идёт, сон от меня бежит, всякие дурные мыслишки в голову лезут..." (Шолохов 1). "There had been no answer from home and I must say I began to feel very uneasy. I couldn't even think of eating and couldn't sleep, and all sorts of black thoughts kept creeping into my head" (1b).♦ "Я пьян? Батюшка Владимир Андреевич, бог свидетель, ни единой капли во рту не было... да и пойдёт ли вино на ум..." (Пушкин 1). "Me drunk? Vladimir Andreyevitch, master, as God is my witness, I haven't touched a drop all evening, nor has it entered my head to do so" (1b).♦ Я изнывал в отсутствие Зинаиды: ничего мне на ум не шло, всё из рук валилось, я по целым дням напряжённо думал о ней... (Тургенев 3). Away from Zinaida, I languished: I could not think of anything, I had not the heart to do anything, and for days on end all my thoughts revolved round her (3a).2. [subj: a noun denoting some material, a subject matter etc that can be learned or memorized (often ничего)]⇒ (sth.) is not remembered or comprehended by s.o.; s.o. cannot retain sth. in his memory:- X doesn't sink in.Большой русско-английский фразеологический словарь > нейдет на ум
-
40 до дна
I• ДО ДНА[PrepP; Invar; adv]=====- drink it (a glass etc) (right) down;- down it (a glass, one's vodka etc);- gulp down (a glass <one's drink etc>);- [used as a toast to cheer others to finish their drinks] bottoms up!♦ Довольный эффектом, он [граф] допил до дна бокал... (Аксёнов 7)....Satisfied with the effect he [the count] had produced, he downed the rest of his champagne (7a).♦ "Нет, так не пойдёт! Желаете счастья зятю и дочери, а сами не пьете", - упрекнул Кокетай засмущавшегося деда Момуна. "Ну разве что за счастье, я что ж", - заторопился старик. На удивление всем, он ахнул до дна почти полный стакан водки... (Айтматов 1). "No, no, that will not do! You toast to the happiness of your daughter and your son-in-law and then don't drink yourself," Koketay reproached the embarrassed Momun. "Well, if its to happiness, sure..." he mumbled hurriedly And, to everyone's surprise, he gulped down almost a full glass in a single breath (1a).♦ Мужчины смотрели восторженно: "Людмила Петровна, за вас! До дна! Все пьют за Людмилу Петровну!" (Трифонов 1). The men gazed at her in delight and exclaimed, "To you, Liudmila Petrovna! Bottoms up! Everybody drink to Liudmila Petrovna!" (1a).2. испытать, понять, исследовать что etc до дна (to experience sth.) profoundly, (to understand, study sth.) completely:- fully;- to the (its, their) very core.♦ Смысл каждой беседы: себя без надобности не открыв - собеседника понять, понять до дна (Солженицын 5). The purpose of any conversation is to understand your partner fully without unnecessarily exposing yourself (5a).♦ Он и веру, и древность, красоту, музыку, людей кругом себя трогал с одинаковым ледяным рвением - изучал. Не просто узнавал, а изучал... до последней капли, до дна (Трифонов 5). He approached religious faith, antiquity, beauty, music, and the people around him all with the same icy zeal and subjected them to the same scrutiny. He did not merely learn about them, but he analyzed them inside and out, to their very core (5a).II• НА ДНЕ быть, оказаться и т. п.; НА ДНО опускаться, попасть; ДО ДНА докатиться[PrepP; these forms only; usu. subj-compl with copula (subj: human)]=====⇒ (to descend to) the lower levels of society, (to be) in declasse surroundings:- X ended up in the gutter (on the garbage heap, on skid row);- [in limited contexts] X hit rock bottom.♦ [Глебов] что-то когда-то слышал о том, что Шулепа пропал, докатился до дна... (Трифонов 2). Не [Glebov] remembered hearing some time ago that Shulepa had dropped out of sight and had probably ended up somewhere on the garbage heap (2a).♦ Проходимцу с высшим образованием не надо опускаться на " дно". Он может прекрасно спиваться и на высоких должностях, которых у нас великое множество (Зиновьев 2). There is no need for a careerist with higher education to descend to the "lower depths"; he can perfectly well become an alcoholic in one of the high positions which we have in abundance (2a).
См. также в других словарях:
Ни капли нет — КАПЛЯ, и, род. мн. пель, ж. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
ни капли нет — ни ка/пли не/т Нет ни капли терпения … Слитно. Раздельно. Через дефис.
Капли дождя на раскалённых скалах — Gouttes d eau sur pierres brûlantes … Википедия
Капли дождя на раскаленных скалах — Капли дождя на раскалённых скалах Gouttes d eau sur pierres brûlantes Жанр драма Режиссёр Франсуа Озон Автор сценария … Википедия
Капли дождя на раскаленных скалах (фильм) — Капли дождя на раскалённых скалах Gouttes d eau sur pierres brûlantes Жанр драма Режиссёр Франсуа Озон Автор сценария … Википедия
Капли дождя на раскалённых скалах (фильм) — Капли дождя на раскалённых скалах Gouttes d eau sur pierres brûlantes Жанр драма Режиссёр Франсуа Озон Автор сценария … Википедия
нет — Несть, недостает, отсутствует, не имеется, и в помине (заводе) нет; вышли, перевелись, пропали. Его нет, он в отсутствии, в отлучке, блистает своим отсутствием. Его и след простыл; ни слуху, ни духу, пропал, да и только; как не бывало. Налицо… … Словарь синонимов
ни капли — (нисколько) Ср. Кокетства в ней ни капли нет Его не терпит высший свет. А.С. Пушкин. Евг. Онег. 8, 31. См. ни на волос. См. капля. См. высший свет. См. ни искры. См. ни крошки. См. ни зги … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
ДО ПОСЛЕДНЕЙ КАПЛИ — 1. ДО [ПОСЛЕ/ДНЕЙ] КА/ПЛИ <КА/ПЕЛЬКИ> выпить Всё без остатка. Имеется в виду, что лицо или группа лиц (X) выпили всю жидкость (Y) из сосуда, упаковки (Z), специально предназначенных для этой жидкости. реч. стандарт. ✦ X выпил Y до… … Фразеологический словарь русского языка
Аквалор беби капли — Латинское название Aqualor Baby АТХ: ›› R01A Деконгестанты и другие назальные препараты для местного применения Фармакологическая группа: Антиконгестанты Состав и форма выпуска Аквалор мини алоэ + римская ромашка Раствор для интраназального… … Словарь медицинских препаратов
ни капли — См … Словарь синонимов